177156 (685585), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Модель Манделла-Флемінга в координатах (Y g) впливу бюджетно-податкової, грошової та зовнішньоторговельної політики на рівновагу малої відкритої економіки через вплив на курс валюти. Характер впливу залежить від того, який курс діє в країні - плаваючий чи фіксований. Плаваючий формується під впливом попиту та пропозиції на ринку національної політики, фіксований-валютною політикою уряду, спрямованою на підтримку курсу в стабільному стані.
При плаваючому валютному курсі:
а)Стимулююча бюджетно-податкова політика (держава збільшує свої витрати і зменшує податки) веде до зміщення кривої IS вправо. Крива LM при цьому залишається на місці, тому обсяг випуску Y не міняється, а підвищується лише обмінний курс g. В закритій економіці стимулююча бюджетно-податкова політика веде до зростання випуску, а у відкритій цього не відбувається. Останнє пояснюється тим. що у відкритій економіці така політика веде до зростання ставки процента, що приваблює іноземні інвестиції, курс національної валюти зростає а чистий експорт знижується., тому й обсяг випуску зменшується. Те що одержано у вигляді збільшення Y як наслідок бюджетно-податкового стимулювання, втрачається в результаті скорочення чистого експорту.
б) Стимулююча грошова політика у вигляді політики дешевих грошей збільшує пропозицію грошей в обігу, крива LM зміщується вправо, обмінний курс знижується, обсяг випуску - Y зростає. При цьому важливо мати на увазі відмінність впливу стимулюючої грошової політики на обсяг випуску у відкритій економіці порівняно з закритою економікою. В закритій економіці стимулююча грошова політика веде до зростання випуску через скорочення ставки процента до зростання інвестицій і сукупного попиту AD. У відкритій економіці зростання пропозиції грошей веде до падіння ставки процента, що в свою чергу, викликає відплив інвестицій за кордон, попит на національну валюту зменшується, курс валюти знижується, чистий експорт зростає, а отже зростає обсяг випуску Y.
в) Стимулююча зовнішньоекономічна політика, пов’язана із зростанням чистого експорту за рахунок встановлення імпортних квот і тарифів веде до зміщення кривої IS вправо і вверх, однак крива LM залишається на місці, Валютний курс при цьому зростає, а обсяг випуску не змінюється, Зростання останнього за рахунок обмеження імпорту покривається його скороченням завдяки зростанню валютного курсу.
При фіксованому валютному курсі:
а) Стимулююча бюджетно-податкова політика завдяки зростанню державних витрат і зменшенню податків веде до зміщення кривої IS вправо і вверх. Це приведе до зростання курсу валюти при незмінному випуску (вертикальна крива LM не зміщується). Однак держава, щоб утримати курс валюти незмінним, збільшує пропозицію грошей в обігу, Крива LM зміщується вправо. Курс валюти відновлюється, а обсяг випуску Y зростає. Як бачимо, на відміну від стимулюючої бюджетно-податкової політики при плаваючому курсі, коли остання не викликала зростання обсягу, стимулююча бюджетно-податкова політика при фіксованому курсі приводить до зростання обсягу виробництва Y. Тут збільшення процентної ставки під впливом стимулюючої податкової політики покривається її зменшенням в результаті грошової експансії (збільшення грошової пропозиції)
б) Стимулююча грошова політика в умовах фіксованого валютного курсу є фактично неможливою, оскільки зростання пропозиції грошей викликало б зниження курсу. А для утримання його на незмінному рівні слід було б, навпаки, пропозицію грошей зменшити.
в)Стимулююча зовнішньоторговельна політика завдяки обмеженню імпорту викличе зміщення кривої IS праворуч. Це, за незмінної грошової пропозиції (крива LM не рухається), викличе підвищення курсу. Однак утримання останнього у фіксованому вигляді забезпечується зростанням пропозиції грошей, тобто зміщенням кривої LM паралельно їй же вправо. Обсяг випуску Y зростає.
Стан та чинники макрорівноваги в економіці сучасної України
Вищерозглянуті моделі макроекономічної рівноваги характерні для розвинутої ринкової економіки. Однак їх можна використати і для характеристики економіки України, яка. як відомо, не є розвинутою ринковою, а лише перехідною до неї. В ній спостерігається безліч відхилень від норми. Під нормою в даному разі розуміють такий стан економіки, який вписується у межі розглянутих вище моделей. В темі 7 якраз і розглядаються ці відхилення, В ній спочатку розглядаються особливості сучасного стану національної економіки з допомогою використання моделі AD-AS , тобто рівності сукупного попиту та сукупної пропозиції, у її традиційному вигляді, а потім трохи змінивши її. Далі об’єктом розгляду стає українська економіка в рамках моделі IS-LM, що також буде подано у дещо незвичному вигляді.
Сукупна пропозиція AS у довгостроковому періоді є функцією наявних ресурсів та застосовуваних технологій:
Y = F(K, L, T) , а тому є величиною, що не залежить від цін. Крива такої пропозиції є вертикальною прямою, яка відображає потенційний обсяг виробництва.
У короткостроковому періоді пропозиція є функцією цін, тому крива такої пропозиції є класичною кривою сукупної пропозиції - AS. Сукупний попит AD також є функцією цін і тому крива AD також є кривою класичного попиту. Коливання цін в класичній моделі AD = AS у кінцевому підсумку гарантує досягнення такого рівновагового стану, за яким сукупний попит відповідатиме сукупній пропозиції, тобто обсягу виробництва. Модель рівноваги в розвинутій ринковій економіці виглядає в системі координат (Y, P) як перетин трьох кривих: s, Y, AD та AS в одній точці, що відповідає рівноваговому рівню цін при потенційному рівні обсягу виробництва.
В українській економіці існує багато причин, які заважають тому, щоб виробництво (сукупна пропозиція) досягло потенційно можливого рівня, виходячи із наявних ресурсів і технологій. Водночас є не менш вагомі причини для того, щоб сукупний попит перевищував потенційні можливості виробництва. Отже, виникає розрив між сукупним попитом-AD та сукупною пропозицією - AS. Останній може бути подоланим лише шляхом докорінної перебудови всієї економічної системи. Хоч попит і пропозиція певним чином реагують на зміни в рівні цін, сам по собі рівень цін не відіграє врівноважуючої ролі, оскільки не існує коливання у природному значенні цього терміна. Нема такого рівня цін, який би забезпечив відповідність попиту та пропозиції. Єдиним напрямом зміни цін є їх підвищення з певним прискоренням чи уповільненням.
Графік такої ситуації виглядає таким чином, коли крива AS знаходиться повністю лівіше кривої AD не перетинаючись в жодній точці з нею, при чому крива потенційного обсягу виробництва-Y (вертикальна пряма) знаходиться між вказаними кривими, які також з нею не мають спільних точок. Із зростанням рівня цін попит зменшується, а пропозиція збільшується, криві AS та AD наближаються одна до одної, однак не досягають при цьому навіть потенційного рівня виробництва. Окрім того крива AS в своїй нижчій частині знаходиться лівіше осі ординат (осі P), так як частина продукту є збитковим і тримається на державному датуванню.
Причинами, що не дозволяють економіці досягти потенційного рівня обсягу виробництва, тобто що для всіх рівнів цін AS знаходиться лівіше вертикальної кривої потенційного обсягу виробництва-Y вважаються наступні:
а) монополізм українського виробництва, привнесений з часів командно-адміністративного господарювання, який знаходить відображення у формальному реформуванні державного сектору, тобто низькій результативності діяльності приватизованих підприємств. Монополісти, як відомо з курсу мікроекономіки, виробляють продукції менше, ніж конкуренти виходячи з рівності MR = MC при вищій, ніж у конкурента ціні-P.
б) Нераціональність структури економіки, переобтяженість її галузями з дуже високими витратами., такими як, наприклад, вугільна та харчова промисловість, в яких коефіцієнт повних витрат перевищає одиницю, тобто вартість витрат більший вартості продукції. До таких галузей тяжіють також легка та місцева промисловість.
в) Низька зацікавленість інвесторів у капіталовкладеннях в українську економіку, що в свою чергу, пояснюється інфляцією, неповною власністю, неефективною фіскально-податковою політикою тощо. Частка валових внутрішніх інвестицій у валовому внутрішньому продукті України в 1991 році складала лише 4, 5%. Тоді як в Росії вона становила 39, 1%.
Розміщення кривої сукупного попиту -AD лівіше кривої потенційного обсягу виробництва Y, тобто те, що сукупний попит перевищує потенційний рівень виробництва при всіх рівнях цін, можна пояснити виходячи з того, що сукупний попит є функцією маси грошей в обігу:
У врівноваженій економіці витримується рівність: MV = PY а AD = AS = Y, Враховуючи, що
PY
M=------
V
маса грошей в обігу повинна відповідати вартості створеного продукту PY з урахуванням швидкості обертання грошей - V.
Порушення рівноваги виявляється в тому, що у населення наприкінці кожного попереднього періоду є більше грошей, а отже і викидається їх у обіг більше, ніж потрібно для реалізації продукту
PY
M>------
V
Причинами можуть бути грошова емісія, прискорення обертання грошей внаслідок бажання позбутися їх якомога швидше з огляду на інфляцію тощо.
Погляд на формулу рівноваги MV = PY з іншого боку, тобто з боку сукупного попиту пояснює, що при збільшенні грошової пропозиції попит має збільшуватись, Однак інфляційне зростання цін не збалансовує сукупний попит з сукупною пропозицією, тому що воно обмежує нагромадження та інвестиції, обмежуючи пропозицію.
В економічній літературі зустрічається модель макроекономічної рівноваги в координатах Y та
, де - інфляція, тобто розглядається динаміка попиту та пропозиції в умовах інфляційної економіки. Модель показує, що емісія грошей породжує інфляцію, і в момент, коли інфляція починає перевищувати емісію, відбувається скорочення обсягів виробництва.(Аналіз такої моделі та її використання для пояснення впливів інфляційних процесів на динаміку обсягів виробництва в Україні в 1993-1994 роках наведений в підручнику Родіонова І. Макроекономіка та економічна політика, с.73-77) Ми тут приведемо лише вигляд рівнянь інфляції та виробництв
Рівняння інфляції =
Рівняння виробництва- Y=
Графіки таких рівнянь в системі координат (Y) виглядають відповідно як криві пропозиції (ціноутворення) та попиту (обсягу виробництва)
Використання моделі IS-LM для пояснення ситуації в Україні ускладнюється тим, що модель працює в умовах незмінності цін та визначальної ролі ставки процента у формуванні макроекономічної рівноваги, а в Україні поки що ціни постійно зростають і відсутній більш-менш розвинутий ринок грошей. В умовах інфляції продавці грошей і ті, що їх купують, керуються не стільки величиною ставки процента, скільки показниками інфляції. Тому графік моделі IS-LM доцільно розглядати не в координатах (Y i), а в координатах (Y та i - ), де
i- реальна ставка процента. В цих умовах рівняння кривої IS набуває вигляду
Y=
З формули видно, що якщо реальна ставка проценту i- то реальний обсяг виробництва зменшується. Тобто обсяг Y знаходиться в оберненій залежності від реальної ставки процента i-
Рівняння кривої LM, яка досі мало вигляд
після розв’язку його відносно Y в обраних нових координатах набуває вигляду
Як бачимо, тут існує прямий зв’язок між величиною продукту Y та реальною ставкою процента i -: чим вона більша (а більша, коли рівень інфляції менший), тим вищий обсяг реального продукту.