142991 (685362), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Розвиток неформалітету в Україні дуже стрімкий наприклад випадок на острові Хортиця.
„Запорізькі неформали створили власне місто. На острові Хортиця з'явилося місце, іменоване "Багдадом". З весни до пізньої осені там проживають панки, хіпі, растамани і їм подібні. Причому, вік мешканців Багдада не обмежений - тут живуть як дорослі люди, так і діти. Намет, ріка, чисте повітря, і пісні під гітару не дають сумувати навіть тим, хто просто приходить у гості.
Попадають сюди люди по різних причинах: кого з гуртожитку виселили, кому жити ніде, а хто проходить своєрідне лікування. Так, наприклад Олексій, що збігає в Багдад з лікарні, видужав значно швидше звичайних хворих з виразкою шлунка. Адже все-таки життя на природі оздоровлює.
По вечорах жителі Багдада збираються в багаття для спільної вечері: сирої риби або каші зі змією. А ранком багато хто їдуть у місто: хто на роботу, хто на навчання, а деякі залишаються: за табором доглянути, риби наловити, одяг випрати.”15
Висновок
Субкультури – невід’ємна частина людства, й особливо саме молодої частини суспільства, тому що людині треба себе само реалізовувати в усіх аспектах соціального та особистого життя, а для молоді ще й треба бути не таким як всі, щоб показати свою уявну незвичайність та особливість. Тому кожен намагається вибрати для себе ту надзвичайно цікаву, або потрібну групу, суспільство яке має такі ж самі, або схожі за сенсом, ідеї, цілі, спосіб життя та наміри дій. Як видно з вище сказаного то субкультури бувають різних видів та соціального, асоціального та анти соціального напрямків ідеології та спрямованості цілей та напрямків діяльності.
З наведеної інформації видно, що в історії людства, тобто соціального суспільства як такого, завжди були прояви альтернативних культур і об’єднань „інакомислячих”, які в своєму загалі ці культури й культивували. У субкультур, як мабуть і у всього сущого є добрів й погані сторони. До добрих мабуть можна віднести те, що коли є різні „під культури”, то вони розвивають суспільство різноманітно, не шаблонно, у кожного індивіда є вибір бути з людьми які поділяють його ідеї, спілкуватися за спільними інтересами, робити спільну справу. Це хоч і здається відокремленням від загального суспільства, але вони все одно об’єднують. До поганих сторін відноситься те, що най частіше за все ці субкультури, які з’являються в „неформальних” середовищах, носять негативний характер цілей і намірів.
Най яскравішими представниками субкультур і неформальних об’єднань є представники молоді, підлітки віку старшокласників, та студентське юнацтво. У цих двох типів в різних ступенях є жагуча потреба бути поміченими усіма навколо, у підлітків йде період становлення зовнішніх орієнтирів дорослого життя й бачення себе в ньому, у юнацтва вже складені поверхневі зовнішні враження про дорослий світ, але вони ще не знайшли себе в ньому, й таким чином кожен з них будучи часткою якоїсь не звичайної, „неформальної” групи відчуває себе незвичайним, відчуває свою певну значимість для оточуючих його в цій групі однодумців, чого так потребує їхнє внутрішнє єство.
Субкультури можуть значною мірою впливати на багато аспектів суспільного життя, наприклад, радикально налаштовані неформальні об’єднання з політичними які не згодні з ідеями своїх опонентів можуть зробити масові заворушення, мітинги, блокування інфраструктур. Або, група охорони пам’яток культури та архітектури зберегла давній музей, або замок, експонатами того часу, всі ці групи мають свій вплив на загал, а з іншої сторони самі ж його і складають.
Вивчення типів і видів субкультур та поведінки в суспільстві, яка відхиляється від норми, в соціологічному вимірі, просто необхідна, для того, щоб бачити розвиток та відхилення суспільства в культурній, мистецькій, політичній, соціальній та інших сферах, для зібрання інформації та прогнозування, передбачення загальносуспільних настроїв громадськості.
Список використаних джерел
-
Бабенко Н.Б. „Соціологія вільного часу і дозвілля.: навчальний посібник. – К:ДАКККіМ,2006
-
“Социология молодёжи”. Под ред. В. Т. Лисовского. Изд-во СПбГУ, 1996р.
-
Р. Мертон./ „Социальная структура и аномия. Социология преступности (Современные буржуазные теории)”./ Перевод с французкого Е.А.Самарской. Редактор перевода М.Н. Волоський. Изд-во «Прогрес». Москва, 1966.
-
http://ru.wikipedia.org/wiki/Неформалы
-
American Sociological Review, 3, October, 1938
-
Ежемесячный журнал «Ридерз Дайджест» №№ 3, 7-9, 2001 (серия статей «Экстернальная культура. Системщики»)
-
А. Шубин. /„Судьба неформалов”/ Москва.,1996
-
Відео матеріал, телепередача „Системщики, кто они?”
-
И.Д. Колесин./ „Подходы к изучению социокультурных процессов. Социологические исследования.”/ 1999. - №1.
-
Jedrzejewski M. Mlodziez a subkultury. – Warszawa, 1999.
-
М.К. Соколов./„Субкультурное измерение социальных движений: когнитивный подход.”/ Вест. Российского гуманитарного научного фонда. 1997
-
М.К. Соколов. „Как писать этнографию молодежной субкультуры”. Вест. Российского гуманитарного научного фонда.1998
-
К.Б. Соколов /”Субкультуры, этносы и искусство: концепция социокультурной стратификации”/ Вест. Российского гуманитарного научного фонда.- №1.1997
-
Кофирін Н.В./”Проблеми вивчення неформальних груп молоді. Соціологічні дослідження.”/ 1991. №1
-
Відео матеріал, телепередача „Подробиці”, надано з власного архіву телеканала «Інтер»
-
Энциклопедический социологический словарь / Под ред. Г.В. Осипова. - М.: ИСПИ РАН, 1995.
-
Громов А.В., Кузин О.С. „Неформали. Кто есть кто?” - М.,1990р.
-
“Соціологія культури” (навчальний посібник), К-2002р.
-
Сучасна американська соціологія / Під ред. В.И. Добренькова. - М.: Із МГУ, 1994.
-
Соціологічний словник / сост. А.Н. Єлсуков, К.В. Шульгіна. вид. перероб. і доп. - Мінськ, 1991.
-
Капітонов Э.А. Соціологія XX століття. - Ростов-на-Дону: З «Фенікс», 1996.
-
Шубін А. "Соціальна екологія", М.,1995
-
"Неформальні природоохоронні молодіжні рухи в СРСР. Факти й документи". Під ред. Мухачева С. Г., Забєліна С. И., Казань, 1993
-
Рябов П. "Стратегія руху: генеральний відступ". Журнал "Громада", № 48,1992
-
„Молодіжний екстремізм”. Під ред. А. А. Козлова, СПГУ,1996
-
В. Т. Лисовский „Чи у кожній суперечці народжується істина?”, Казань, 1997
-
“Соціологія культури” (навчальний посібник), К-2002р.
-
Крутецкий В.А., Лукин Н.С. “Психологія підлітка” - М., 1965р.
-
Краківський А.П. “Про підлітків” - М., 1970р.
-
Соціологія – короткий енциклопедичний словник. – Київ, 1998.
-
Hollstein W. Die Gegengesellschaft. Alternative Lebensformen. – Bonn, 1979.
-
Wertenstein-Zulawski J. To tylko rock and roll. – Warszawa, 1990.
1 „Социология молодёжи”/ Под ред. В. Т. Лисовского. СПбГУ, 1996.- С.-12.
2 - “Социология молодёжи”/ Под ред. В. Т. Лисовского. СПбГУ, 1996.- С.-155.
3 http://ru.wikipedia.org/wiki/Неформалы
4 Ежемесячный журнал «Ридерз Дайджест» №№ 3, 7-9, 2001 (серия статей «Экстернальная культура. Системщики»)
5 http://ru.wikipedia.org/wiki/Неформалы
6 Відео матеріал для роботи надано з власного архіву ТРК „Альтернатива”
7 А. Шубин „Судьба неформалов” Москва.,1996
8 Стаття опублікована в American Sociological Review, 3, October, 1938, p. 672-682.
Мертон Р. Социальная структура и аномия /Социология преступности (Современные буржуазные теории) Изд-во «Прогрес». Москва, 1966. C. 299-313
9 http://ru.wikipedia.org/wiki/Неформалы
10 И.Д. Колесин /”Подходы к изучению социокультурных процессов. Социологические исследования”./ 1999. - №1.130 — 136.
1111М. Соколов./ „Субкультурное измерение социальных движений: когнитивный подход.”/ 1997.
12 К.Б. Соколов /”Субкультуры, этносы и искусство: концепция социокультурной стратификации”/ Вест. Российского гуманитарного научного фонда. — 1997. - №1.134 — 143.
13 М.К. Соколов. „Как писать этнографию молодежной субкультуры”. Вест. Российского гуманитарного научного фонда.1998
14 Кофирін Н.В./”Проблеми вивчення неформальних груп молоді. Соціологічні дослідження.”/ 1991. №1
15 телеканал «Інтер», „Подробиці”, від 4 липня 2002 року
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
