95815 (685087), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Рис. 2.2. Крива сукупної пропозиції.
Загалом зміщення кривої Кпр1 до положення Кпр2 та КпрЗ залежить від ряду факторів, до яких можна віднести зміну:
• цін на ресурси, в тому числі і на сировину;
• технологій виробництва товару;
• кількості продавців певного товару на даному ринку;
• обсягу податків, якими держава стимулює чи стримує виробництво певного товару.
Розгляд впливу цих факторів переконує, що зниження цін на ресурси та сировину (тіопентал натрію), які витрачаються на виробництво лікарського засобу “тіопенталу – КМП”, дозволяє товаровиробникові ВАТ “Київмедпрепарат” збільшити обсяг виробництва за тієї ж фіксованої ціни. Крива пропозиції зміщується з положення Кпр1 до положення Кпр2 та при фіксованій ціні Ц обсяг виробництва препарату збільшується з Q1 до Q 2. У разі збільшення витрат на ресурси та сировину товаровиробник ВАТ “Київмедпрепарат”, за фіксованої ціни товару Ц, мусить зменшувати обсяг виробництва. У цьому разі Кпр1 може зайняти положення КпрЗ, а обсяг виробництва лікарського засобу зменшиться з Q 1 до Q З.
Таким самим чином впливає на поведінку Кпр1 поліпшення технології виробництва даного товару, що призводить до збільшення обсягу виробленого товару за фіксованої ціни (Кпр1 «переходить» до положення Кпр2, а обсяг збільшується з Q1 до Q2). У разі погіршення технології утворюється зворотна ситуація, а обсяг виробництва препаратуу зменшується (Кпр1 «переходить» до положення КпрЗ, а обсяг зменшується з Q1 до Q3).
Вплив податків, у тому числі мита за імпортовану сировину (тіопентал натрію) та експортовану продукцію (“тіопентал - КМП”), призводить також до коливання пропозицій товару в залежності від їх скасування чи введення нових збільшених податків.
Таким чином, визначено, що криві сукупного попиту та сукупної пропозиції представляють можливість придбати та виробити певні обсяги товару. Їхня поведінка залежить від двох основних факторів — ціни на товар і обсягів його виробництва та відображається у вигляді прямих ліній.
Оцінку ефективності запроваджених державою митно-тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі на прикладі ВАТ “Київмедпрепарат” буде проведено з застосуванням кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції, які, у разі накладення на один графік, визначають у точці перетину рівноважний рівень цін Ц та рівноважний обсяг виробництва товару Q (рисунок 2.3).
Рис. 2.3. Крива сукупного попиту.
Оцінюючи ефективність запроваджених державою тарифних засобів регулювання, ми будемо використовувати криві попиту на імпортну продукцію (лікарського засобу аналогічного за властивостями “тіопенталу – КМП”) Кпо,ім та криві пропозиції товару (“тіопентал – КМП”) на експорт Кпр,ек.
Слід зазначити, що попит на імпортний товар та пропозиція товару на експорт характеризують окремі сектори ринку цього товару.
Розглянуті види мита мають різний вплив на обсяги та на вартість одиниці імпортованої продукції.
Накреслимо криву попиту Кпо та криву пропозиції Кпр лікарського засобу виробництва ВАТ “Київмедпрепарат” “тіопенталу – КМП” в межах нашої країни. Крива Кпр показує скільки товару за певну ціну готовий реалізувати національний товаровиробник ВАТ “Київмедпрепарат”, а крива Кпо характеризує кількість товару, яку готові придбати національні споживачі (рисунок 2.4 а). Точка перетину кривих Кпр та Кпо є точкою ріноваги ціни, яка характеризує такий стан внутрішнього ринку, коли весь попит на цей товар повністю задовольняється за рахунок національного товаровиробника, тобто за ціни Ц — ціни рівноваги імпорт дорівнює нулю.
Якщо ціна на внутрішньому споживчому ринку зменшиться до Ц1, це призведе до зменшення кількості виробленого товару з Qц до Q1. Водночас, споживачі готові придбати Q 2 товару за ціною Ц1, а дефіцит, що виник у обсязі Q2 -Q 1, можна задовольнити імпортом аналогічного товару. Коли ціна досягне рівня Ц2, національне виробництво припиняється, а весь попит у кількості Q3 задовольняється виключно за рахунок імпорту. Таким чином, обсяг можливого імпорту обчислюється як рівень попиту мінус обсяг національного виробництва (ІМ = Кпо - Кпр). За ціни Ц обсяг імпорту дорівнює нулю, за ціни Ц1 —Q2-Q1, а за ціни Ц2 - Q3. Сполучивши отримані точки у системі координат Qім, Цім побудуємо криву попиту иа імпортний товар Кпо, ім (рис. 2.4 б).
Рис.2.4 Побудова кривої попиту на імпортний товар та кривої пропозиції товару на експорт
Слід зазначити, що за ціни на внутрішньому ринку Ц1 можна імпортувати для задоволення національних потреб Qім1=Q2 – Q1товару, а за ціни Ц2, коли пропозиція даного товару вітчизняним товаровиробником “Київмедпрепарат” дорівнює нулю, можливий імпорт товару складаєQ3 = Qім2.
Так само побудується крива пропозиції товару “тіопенталу - КМП” на експорт Кпр,ек. Обсяг експорту можна визначити як різницю між національним попитом та обсягом внутрішнього національного виробництва. За ціни Ц увесь товар, вироблений національним товаровиробником ВАТ “Київмедпрепарат”, споживається на внутрішньому національному ринку. За ціни Ц*1 виникає надлишкова пропозиція цього товару в обсязі Q*2 - Q*1, якому відповідає обсяг Qек1 (графік 4б). За ціни Ц*2 національний попит на товар “тіопентал - КМП” дорівнює нулю (Кпо = 0), тому весь обсяг цього товару, виробленого підприємством “Київмедпрепарат”, можна реалізувати тільки на зовнішньому ринку.
Таким чином, використовуючи криві попиту Кпо та пропозиції Кпр певного товару в межах окремо взятої країни, можна побудувати криву пропозиції національного товару на експорт Кпр,ек та визначити експортний потенціал країни. Крім того, побудова кривої попиту на імпортні товари Кпо,ім дозволяє визначити можливі обсяги імпорту певних товарів на внутрішній ринок.
Побудувавши криву попиту на імпортовані товари та криву пропозиції національного товару на експорт, можна оцінити вплив видів імпортного мита стосовно ввезених на внутрішній ринок товарів. Розглянуті види мита мають різний вартісний вплив на обсяги імпорту, а також на вартість одиниці імпортованого товару.
Розглянемо вплив специфічного виду мита на вартість одиниці імпортованого товару та на його обсяги. Механізм впливу цього виду мита, коли за кожну одиницю імпортованого товару сплачується фіксована ставка, можна розглянути, використовуючи криві попиту та пропозиції на імпортовані товари — Кпо,ім та Кпр,ім (рисунок 2.5).
Рис. 2.5. Вплив специфічного мита на вартість одиниці товару та обсяги імпорту.
Точка перетину кривих Кпо,ім та Кпр,ім характеризує стан рівноваги внутрішнього ринку щодо товару аналогічному “тіопенталу – КМП”, який імпортується за ціною Ц у обсязі Qц. Введення специфічного виду мита на даний товар підвищує його вартість на внутрішньому ринку та веде до переміщення кривої пропозиції з положення Кпр,ім паралельно вгору до положення К*пр,ім на величину ставки мита. Нова рівновага встановлюється за ціни Ц* та обсягу імпортованого товару Qім. У цьому разі зменшується обсяг імпорту з Qц до Qім, але ціна, за якою можна придбати товар для імпорту на внутрішній ринок, становить Цім. Різниця цін Ц* -Цім дорівнює ставці специфічного мита.
Надходження до бюджету держави після введення специфічного мита представлено площею прямокутника, яка у числовому вираженні дорівнює (Ц* - Цім)хQім. За умови збільшення ставки специфічного мита зменшуватиметься обсяг імпортованого товару, але розрив між Ц* та Цім буде збільшуватись, що свідчить про зменшення одиниць імпортованого товару, який підлягає обкладенню митом. Тому у разі державного застосування ставок специфічного мита потрібне прогнозуюче обчислення можливих надходжень до бюджету держави (площа прямокутника Цім; Ц*; Ц*; В). Слід зазначити, що надходження до бюджету здійснюються як за рахунок національних споживачів (площа прямокутника Ц; Ц*; Ц*; А), так і за рахунок іноземних експортерів (площа прямокутника Цім; Ц; А; В).
Вплив адвалерного виду мита, яке обчислюється у відсотках від вартості імпортованої партії товару, також можна розглянути користуючись кривими пропозиції Кпр,ім та попиту Кпо,ім на імпортний товар (аналогічний “тіопенталу – КМП”) (рисунок 2.6). Положення кривої попиту залежить не від введення податку на імпортовані товари, а тільки від бажання споживачів внутрішнього ринку придбати той чи інший вид товару. Разом з цим, поведінка кривої пропозиції імпортованого товару суттєво залежить від необхідності дотримуватися вимог тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі країни імпорту.
Рис. 2.6. Вплив адвалерного мита на вартість одиниці товару та обсяги імпорту
Первісне положення Кпр,ім пов'язано з формуванням ціни внутрішнього споживчого ринку в залежності від ціни імпортованого товару.
На відміну від положення кривої Кпр,ім, яке характеризує пропозицію за відсутності імпортного мита, положення кривої К*пр,ім у разі застосування адвалерного мита зміщується щодо Кпр,ім не паралельно. Для кожної ціни осі Ц графіку абсолютна величина мита зростає внаслідок збільшення основи для розрахунку мита в залежності від ціни та обсягу імпортованого товару. З уведенням адвалерного мита, як і у разі застосування специфічного мита, зменшується можливість споживання імпортованого товару споживачами внутрішнього ринку з Qц до Qім. За таких обставин ціна імпортованого товару збільшується до Ц*, а експортери можуть здійснювати поставки товару за ціною Цім.
Бюджетні надходження від застосування адвалерного мита позначаються площею прямокутника Ц*; Ц*; В; Цім, яка дорівнює (Ц* – Цім) х Qім. Надходження до бюджету, які окреслені зазначеним прямокутником, сплачуються споживачами та закордонними експортерами. Частка сплати до бюджету вітчизняними споживачами позначається площею прямокутника Ц; Ц*; Ц*; А та дорівнює (Ц * – Цім) х Qім, а експортерами — площею прямокутника Цім; Ц; А; В та дорівнює (Ц – Цім) х Qім.
Застосування державою адвалерного, «відсоткового» мита окреслює проблему коректного визначення митної вартості.
Таким чином, застосування імпортних митних тарифів призводить до підвищення вартості імпортованого лікарського препарату аналогічного за властивостями “тіопенталу – КМП” на внутрішньому ринку та зменшує обсяги його надходження на національний ринок. Це дозволяє національному виробникові ВАТ “Київмедпрепарат” підвищувати вартість лікарського препарату “тіопентал - КМП” до ціни імпортованого. Разом з тим, у зв'язку зі зменшенням кількості імпортованих товарів на внутрішньому ринку, дозволяє вітчизняному товаровиробникові додатково виробляти товар в обсязі, який дорівнює обсягу зменшення імпорту після введення на нього відповідного імпортного мита.
2.2 Характеристика господарської та зовнішньоекономічної діяльності ВАТ “Київмедпрепарат” за 2002 –2004 роки
ВАТ “Київмедпрепарат” – це підприємство з 150 –річною історією.
МІСІЯ КОМПАНІЇ - Ми створюємо, робимо і просуваємо на ринок України, а також країн СНД якісні й ефективні генерічні лікарськізасоби для забезпечення здорового, тривалого і більш продуктивного життя людей.
1847 - У Києві Адольфом Марцинчиком заснована "Парова лабораторія фармацевтичних і галенових препаратів, медичних пережирених і гігієнічних мил і пресованих коржів".
1897 - Розширено потужності підприємства — хіміко-фармацевтична лабораторія і миловарний завод стають одними з найбільших регіональних виробників фармацевтичної продукції.
1908 - Хіміко-фармацевтична лабораторія і миловарний завод А.Марцинчика поєднуються з паровою лабораторією Південно-Російського товариства торгівлі аптекарськими товарами в хімічне об'єднання "ЮРОТАТ".
1920 - На основі підприємств об'єднання "ЮРОТАТ" створена 1-я Українська Радянська хімфабрика. Протягом наступних десятиліть компанія кілька разів змінює назву (1923-київський хіміко-фармацевтичний завод ім. Я.М. Свердлова, 1947 — Київський пеніциліновий завод ім. Я.М. Свердлова, 1950 — завод "поштова скринька №488", з 1954 —Київський завод медичних препаратів)
1992 - "Київмедпрепарат" перетворений в орендне підприємство, а в 1994 р. — у відкрите акціонерне товариство.
2002 - Організація керування якістю продукції "Київмедпрепарат" сертифікована на відповідність міжнародним стандартам ISO 9001- 2000.
2003 - "Київмедпрепарат" став першою київською компанією, що сертифікувала систему екологічного менеджменту на відповідність міжнародному стандарту керування навколишнім середовищем ISO 14001:1996.
2004 - У рамках програма поетапної сертифікації виробництва за міжнародними стандартами Належної Виробничої Практики (GMP EC) сертифікована перша ділянка по виробництву твердих форм готових лікарських форм (сертификат № 8 от 14.03.2004).
ВАТ "Київмедпрепарат" — одна з найбільших фармацевтичних компаній України. Заснована в 1847 році, компанія є найстаршим підприємством хіміко-фармацевтичної промисловості України.
Засновник компанії Адольф Марцинчик — талановитий фармацевт, неординарний підприємець, меценат — стояв у джерел фармацевтичної промисловості України. Одержавши престижне університетське утворення і пройшовши стажування на кращих хімічних фабриках Берліна і Відня, Адольф Марцинчик повернувся на батьківщину й у 1846 р. орендував одну з київських аптек.
У середині XIX століття виробництво лікарських засобів залишалося полем діяльності тільки аптек, а розширення цього виробництва ішло по лінії росту аптечної мережі й удосконалення аптечних технологій виготовлення хіміко-фармацевтичних препаратів і лік. Як правило, до складу аптеки входила виробнича лабораторія, у якій у промисловому масштабі виготовлялися медика-менти, і власне аптека, що готувала ліки по рецептах лікарів. Цим шляхом роз-вивалося і сімейне підприємство Марцинчиков. Згодом аптечна лабораторія перетворилася в самостійне промислове підприємство. Як свідчать архівні мате-ріали: "...аптека ця старанням і зі значними витратами, поставлена на ступінь відмінного благоустрою. Розташовуючи достатніми матеріальними коштами і широкими теоретичними і практичними пізнаннями по фармації, власник апте-ки ввів багато поліпшень у традиційні способи готування і відпустки лік, чим незабаром і здобув собі довіру й увагу населення. Коли по смерті його, аптека перейшла до сина його, то останній, продовжуючи добре почату справу, застосував поступово новітні способи й удосконалення в готуванні медичних засобів, зробив капітальну перебудову приміщення і розширив розміри виробництва ап-течної лабораторії, попит на вироби якої прогресивно зростав з кожним роком"
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
