95815 (685087), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Таким чином, при виконанні вимог зовнішньоекономічного контракту, експортер України ВАТ “Київмедпрепарат” отримує 100% прибуток при продажі на зовнішній ринок експортної партії за довідковими цінами.

Слід зауважити, що продаж товару за роздрібними цінами теж дає знач-ний прибуток, який дорівнює близько 50% прибутку, порівняно з витратами на отримання експортної партії.

Отже, розглянуті приклади розрахунку ефективності зовнішньоекономіч-ної угоди дозволяють дійти висновку, що на етапі попередньої оцінки ефектив-ності умов експортної угоди, базуючись на довідкових цінах Держзовнішінфор-му, і взявши за базові внутрішні роздрібні ціни, можна визначити прибутко-вість укладення того чи іншого зовнішньоекономічного контракту (договору).

3.2 Управлінські моделі загроз та рішень при впливі варіацій митно-податкових тарифів на результати діяльності ВАТ “Київмедпрепарат”

В модель загроз бізнесу ВАТ “Київмедпрепарат” в частині імпортних поставок сировини, з врахуванням даних розрахунків розділу 3.1, вводяться наступні флуктуації митно-тарифного та податкового законодавства :

а) В частині митних тарифів на фармацевтичну сировину груп 2933,2941 та 3003 :

відміна безмитного режиму торгівлі з Латвією;

підняття ввізних мит з рівня 0 – 10% до 20%;

Причиною таких загроз може бути заснування на території України спільного хіміко-фармацевтичного підприємства, яке отримає інвестиційну підтримку КМУ України та введення захисних імпортних мит для розвитку внутрішнього попиту. Такий прецедент з українсько-корейським СП “Автозаз–Деу” вже в Україні реалізований.

Проектними управлінськими рішенням цієї проблеми можна вважати три напрямки :

спільне хіміко-фармацевтичне підприємство для виготовлення фарма-цевтичної сировини на території України треба засновувати самому ВАТ “Київмедпрепарат”;

при вступі України до ГАТТ/СОТ – зона вільної торгівлі та відсутності імпортних мит значно розшириться, але на внутрішньому ринку безпе-решкодно з’являться ліки виробництва інших країн;

при введенні підвищених імпортних мит на сировину (до 20%) авто-матично на 20% підніметься внутрішня ціна на вироблені лікарські препарати ВАТ “Київмедпрепарат”, а для аналізу результатів не обхід-но провести порівняння з внутрішньою та світовою ціною на аналогіч-ні ліки;

б) введення імпортного ПДВ на товари фармацевтичних груп.

Причинами такого рішення КМУ України може бути :

- нестача зібраного ПДВ для компенсації “експортного” відшкодування експортерам та напрямки дій нового керівництва на зняття всіх пільг;

- заснування на території України спільного хіміко-фармацевтичного підприємства, яке отримає інвестиційну підтримку КМУ України та введення захисного імпортного ПДВ для розвитку внутрішнього попиту. розвиток вітчизняного фармако-хімічного виробництва та виробництва ліків та введення захисних бар’єрів від демпінгового імпорту;

Проектними управлінськими рішенням цієї проблеми можна вважати три напрямки :

- заснування ВАТ “Київмедпрепарат” своїх спільних виробництв хіміко-фармацевтичної промисловості на території інших держав та перехід на транснаціональну технологію митно-податкового регулювання, тобто безмитне перетинання полу фабрикатами та сировиною кордонів в процесах технологічного виробництва в єдиному транснаціональномуконцерні при бартерній формі взаєморозрахунків;

- підвищення експортної долі продукції та застосування механізму компенсації введеного “імпортного ПДВ” зустрічними потоками вимог на “експортне відшкодування ПДВ” за продукцію, поставлену на експорт;

- переход ВАТ “Київмедпрепарат” на технологію роботи з виготовлення ліків на основі давальницької сировини та сплати ПДВ тільки за ту частину сировини, яка у вигляді ліків ( сплата замовником-нерезидентом за виконану роботу по переробці давальницької сировини) залишається в Україні та реалізується на внутрішньому ринку.

3.3 Розрахункові зони управлінських рішень по забезпеченню рентабельної роботи ВАТ “Київмедпрепарат” при варіаціяхімпортно-експортних тарифів в зовнішньоекономічних операціях

З врахуванням даних декларацій ВАТ “Київмедпрепарат” по податку на прибуток (табл.2.2), податку на додану вартість (табл.2.3) та звітів про фінансові результати Форми-2 (Додаток А, табл..А.2) виконаємо на ПЕОМ моделювання звітів про фінансові результати ВАТ “Київмедпрепарат” при введенні ймовірних подій з моделі загроз ( розділ 3.2) :

1. Етап 1 - введення митних тарифів на імпортуєму сировину до 20% від контрактної митної вартості (тобто підвищення суми матеріальних витрат в собівартості на 12% з врахуванням пільгових статей по сировині);

2.Етап 2 - введення імпортного ПДВ на імпортуєму сировину 20% від повної митної вартості з врахуванням митних тарифів. При цьому національний режим торгівлі фармакологічною сировиною та ліками на внутрішньому ринку залишається без змін – тобто без ПДВ, що визиває сплату імпортного ПДВ у вигляді некомпенсуємого на внутрішньому ринку податка.

3. Етап 3 – підвищення рівня експортної реалізації продукції, випущеної ВАТ “Київмедпрепарат” до 70%-80% та отримання “експортного відшкодуван-ня ПДВ”, який частково компенсує сплачений імпортний ПДВ.

В табл.3.1 наведені результати моделюючих розрахунків, виконані на ПЕОМ в “електронних таблицях” EXCEL-2000. На рис.3.1 наведені розрахункові графіки впливу змінних факторів митно-податкового регулювання по 3 етапам ймовірних подій в моделі загроз на зони зміни прогнозного прибутку за 2004 рік.

Як показує аналіз даних табл.3.1 та графіків рис.3.1 :

а) при сплаті ВАТ “Київмедпрепарат” повного обсягу митних зборів за імпортуєму сировину (по ставці 20%) прогнозуємий прибуток Етапу 1 за 2004 рік зменшиться в 3 рази, а рентабельність власного капіталу по чистому прибутку знизиться з рівня 14,8 % (рис.3.2) до рівня 5,3 %;

б) при сплаті на Етапі 2 ВАТ “Київмедпрепарат” повного обсягу митних зборів за імпортуєму сировину та сплаті імпортного ПДВ (ставка 20%) підприємство попадає в зону збиткової роботи (збиток до – 3 млн.грн..);

в) якщо на Етапі 3 при прийнятті рішення про сплату імпортного ПДВ з товарів фармакологічної групи та фармакологічної сировини автоматично буде прийняте рішення про введенню для цієї групи товарів, відповідно, “експортного відшкодування ПДВ” по ставці 20% від митної вартості експортованих товарів, то при спрямуванні 70% продукції ВАТ “Київмедпрепарат” на експорт по цінам внутрішнього ринку підприємству вдасться вийти із зони збитковості та набрати рівень рентабельності власного капіталу по чистому прибутку на рівні 18,5 %, що вище за фактичний рівень 2004 року 14,8 %.

Таблиця 3.1

Р езультати 3 етапів моделювання змін в митно-податкових тарифах по ВАТ “Київмедпрепарат”

Таким чином, проведене моделювання показує, що :

1. Введення повних ставок митних тарифів на імпортуєму сировину для підприємства ВАТ “Київмедпрепарат є при незмінності цін на реалізацію продукції еквівалентним зниженню рівня рентабельності власного капітала з 14,8% до 5,3%, що є нижче ніж альтернативний рівень доходності капіталу по депозитним ставкам комерційних банків (12 –16 %) і є неприйнятним для відкритого акціонерного товариства, де рівень доходності акцій повинен бути вищим за альтернативну доходність капіталу.

Рішення менеджерів :

на першому терміновому етапі – підняття цін на реалізуєму продукції;

на другому строковому етапі – перенести виробництво в іншу країну чи організувати на території України спільне хіміко-фармакологічне підприємство по випуску фармакологічної сировини;

2. При введені додатково до повних митних тарифів податку на додану вартість на імпортуєму сировину – результати для ВАТ “Киїівмедпрепарат” – катастрофічні – підприємство з прибуткової діяльності становиться збитковим.

Рішення менеджерів:

при наявності тенденцій на введення ПДВ на імпортуєму фармаколог-гічну сировину терміново наполягати на введенні відносно цієї сиро-вини , відповідно, загального режиму “експортного відшкодування”, після чого переорієнтувати 70% продукції підприємства на експорт, враховуючи, що ціни ВАТ “Київмедпрепарат” нижчі за світові, що забезпечить попит та поверне необхідний рівень прибутковості;

прийняти стратегічну програму створення транснаціональної компанії з обходом митно-тарифного регулювання за рахунок внутрикорпора-ційного переміщення сировини та продукції на технологічно рознесе-них між державами виробничих участках;

Висновки

Розглянувши особливості тарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні треба уявляти, що при розробці стратегії експорту чи імпорту національний підприємець має будувати прогнози та плани з урахуванням впливу митного тарифу своєї держави і тарифних засобів країни можливого контрагента зовнішньоекономічної угоди. Окреслюючи проблему виходу на зовнішній ринок та обчислюючи можливий вплив тарифного регулювання двох країн, слід уявляти комплексність впливу на вартість експортованого чи імпортованого товару видів та ставок мита, особливостей визначення митної вартості товару як бази обкладення митом та податками, застосування документального підтвердження походження товару, формування та застосування правил кодування згідно з національними версіями товарної номенклатури зовнішньоекономічні діяльності.

Національне законодавство України визначає, що ввізне мито, яким обкладаються імпортовані товари, є диференційованим. У разі виконання певних умов можливе звільнення від сплати мита або застосування пільгових чи повних ставок імпортного мита. Підставою для звільнення від сплати ввізного мита є представлення до митних органів відповідного сертифіката походження товару та виконання умов безпосередньої закупівлі та прямого відвантаження, що передбачається відповідними міжнародними угодами про вільну торгівлю.

Угоди про вільну торгівлю застерігають, що сторони угоди не застосовують мито, податки та збори, що мають еквівалентну дію на експорт і/або імпорт, походять з митної території однієї з держав та призначені для митної території іншої держави.

Оцінюючи ефективність запроваджених державою митно-тарифних мето-дів регулювання зовнішньої торгівлі на прикладі ВАТ “Київмедпрепарат”, мож-на застосувати криві сукупного попиту та сукупної пропозиції, які дозволяють визначити вартість імпортованих товарів на внутрішньому ринку та обсяги зменшення його надходження на національний ринок. Це, в свою чергу, дозволяє національному виробникові аналогічного товару підвищити його вартість до ціни імпортованого та додатково виробити певну кількість для споживання на внутрішньому національному ринку.

ВАТ “Київмедпрепарат” виробляє імпортноконкурентну продукцію, тому воно залишається у виграші від запровадження імпортного тарифу, оскільки для нього збільшується сектор ринку, а також з’являється можливість підвищувати ціну за свою продукцію на внутрішньому ринку України.

ВАТ “Київмедпрепарат” здійснює неоподатковуваний експорт товарів. Тому вплив експортного тарифу для нього виявляється мінімальним, а “знак” наслідків залежить від характеру зміни загальної кон’юнктери залежно від ситуації.

Підприємство “Київмедпрепарат” здійснює зовнішню торгівлю переважно з країнами СНД, що виявляється для нього найбільш ефективним з точки зору звільнення від значного оподаткування експортно-імпортної діяльності підприємства з цими країнами (наявність угод про зону вільної торгівлі).

Проведений аналіз діяльності ВАТ “Київмедпрепарат” та впливу митно-тарифної політики на ефективність його зовнішньоекономічної діяльності дають можливість сформулювати наступні висновки :

1. ВАТ “Київмедпрепарат” є динамічно розвиваючимся підприємством з високими рівнями рентабельності, при цьому виробництво ліків на ньому основане на імпортній фармакологічній сировині.

Це приводить до суттєвої залежності підприємства від митно-податкової політики України по відношенню до імпорту сировини для фармацевтичних виробництв.

2. Імпортуємі товари (фармацевтична сировина), згідно з проаналізовани-ми матеріалами зовнішньоекономічних контрактів, по заключенням експертів Київської торгово-промислової палати відносяться до наступних груп УКТ ЗЕД :

Розділ VI. Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості.

Ставки ввізного мита (товарна група 2933 90 95 90):

пільгова - 0% від митної вартості контракту;

повна - 20% від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 3003 10 00 00):

пільгова - 0 % від митної вартості контракту;

повна - 5 % від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 2941 10 20 00):

пільгова - 0% від митної вартості контракту;

повна - 0% від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 3003 90 90 00):

пільгова - 5% від митної вартості контракту;

повна - 10% від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 2941 90 00 00):

пільгова - 0% від митної вартості контракту;

Характеристики

Список файлов ВКР