11191 (684981), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Після побудови залізниць у південних степах створився великий район експортного зернового землеробства. Були розорані майже всі землі, придатні для посіву зернових. Степові ділянки залишилися лише на схилах, в ярах, на кам`янистих відслоненнях і серед кущів [13].
Швидкими темпами розвивалась і легка промисловість. Адвентивні рослини стали з’являтися в місцях очищення та промивки вовни і обробки коноплі. Розвиток промисловості обумовив ріст міського населення, виникнення великих промислових центрів. Збільшилися економічні зв’язки міх окремими районами країни та в іншими країнами.
Розвиток землеробства, ріст поселень, а потім місць, вирубування лісів, випасання худоби, будівництво залізниць сприяли порушенню, а місцями й знищенню рослинного покриву і створювали умови для оселення бур’янів і розширення їх ареалів.
З розвитком суспільства збільшилися і можливості занесення рослин з однієї місцевості в іншу.
Найпершим і найбільш ефективним фактором заносу рослин були переселення народів і війни. Друга, не менш важлива, причина розселення видів полягав в тому, що людина навмисно ввозила нові рослини для розвитку сільського і лісового господарства, прикрашення садів та парків, для медицини тощо. Багато цих рослин згодом дичавіли, ставали бур’янами і поширювалися по країні вже поза волею людини.
Розділ 2. Загальна характеристика адвентивних рослин
2.1 Особливості рослинного покриву Чернігівської області
Чернігівська область має досить своєрідні природні умови, які впливають на формування рослинного покриву. Територія області знаходиться в межах Придніпровської низини, крайня південно-східна частина - в межах Полтавської рівнини. Клімат області помірно-континентальний з теплим вологим літом та м'якою зимою. Протягом всього року тут переважають атлантичні повітряні маси, які обумовлюють підвищену кількість атмосферних опадів, прохолодну погоду влітку та потепління взимку.
В Чернігівській області поширені майже всі типи грунтів, які характерні для Полісся і Лісостепу України. Більше 60% площі області займають сільгоспугіддя, зокрема 1.454 тис. га орних земель, 320 тис. га сінокосів, 240 тис. га пасовищ.
За ландшафтними особливостями Чернігівщину поділяють на 4 фізико-географічні області: поліська частина області включає Чернігівське і Новгород-Сіверське Полісся, лісостепова - 2 північні області Дніпровської терасової і Полтавської рівнин.
Чернігівське Полісся займає біля 13 тис. км2 північно-західної і частково центральної частини області і являє собою слабкохвилясту піщану рівнину морено-воднольодовикового походження з поширеними боровими і суборевими пісками. Характерними є наявність піднятих лісових островів, складених лісовидними суглинками і багаточисельних знижень, давніх річкових долин, які значно заболочені (Замглай).
Новгород-Сіверське Полісся площею 5,5 тис. км2 займає північно-східну частину області. Основну його частину складає Придеснянське лісовидно-ерозійно-денундаційне плато з багаточисельними глибокими ярами, врізаними до корінних крейдових порід.
Південь Чернігівщини займають ландшафти знижених слабкохвилястих древньоалювіальних лісових рівнин (Дніпровські тераси) з багаточисельними балками і западинами (степові блюдця). Південний схід області являє собою підняти, глибоко розчленовану річковими долинами, ярами і балками лісову рівнину Полтавського плато.
Чернігівщина - край поліських і лісостепових ландшафтів, край соснових лісів, заплавних луків і осокових боліт. Природна рослинність в даному регіоні збереглася на третині території, переважно в поліській частині області. Згідно "Геоботанічного районування..." територія Чернігівської області належить до Європейської широколистяної області, Східноєвропейської провінції. Поліської та Лівобережне придніпровської підпровінціям. Фізико-географічному регіону чернігівського і Новгород-Сіверського Полісся відповідає Східнополіський геоботанічний округ дубово-соснових і соснових лісів. До складу Східнополіського геоботанічного округу (поліська частина області) входять 8 геоботанічних районів:
1. Ріпкінсько-Добрянський геоботанічний район соснових лісів зеленомохових, евтрофних боліт, торф'янистих болотистих луків являє собою терасову рівнину, в центральній частині якої знаходиться заболочене зниження - "Замглай".
2. Городнянський геоботанічний район дубово-соснових лісів, евтрофних осокових і осково-гіпнових боліт розміщений на межиріччі Сож -Снов.
3. Щорсько-Семенівський геоботанічний район соснових зеленомохових лісів і евтрофних боліт долину Снову, в середній течії.
4. Новгород-Сіверське-Понорницький геоботанічний район дубово-соснових та дубових лісів, заплавних луків розміщений на правому березі Десни та відомий під назвою "Деснянська вододільна рівнина".
5. Шосткинський геоботанічний район соснових лісів зеленомохових та дубово-соснових лісів ліщиново-орлякових займає невеликі ділянки Лівобережжя Десни та відповідні території Сумської області.
6. Чернігівсько-Сосницький геоботанічний район дубово-соснових та дубових лісів, справжніх луків займає Правобережжя Десни від гирла Сейму до Дніпра.
7. Остерський геоботанічний район соснових лісів зеленомохових і лишайникових, евтрофних боліт і справжніх луків займає межиріччя Дніпро-Десна, долину Десни.
8. Олишівсько-Коропський геоботанічний район дубових лісів ліщинових, справжніх луків і евтрофних боліт розміщений на лівобережній терасі Десни, частково Сейму і Остра.
Лісостепова частина області (границя між Поліссям і Лісостепом проходить таким чином: Ніжин - Батурин - Кролевець) розміщується в північній частині Дніпровське терасової та Полтавської рівнин. З геоботанічної точки зору їй відповідають Бахмацько-кременчуцький геоботанічний округ терасових лучних степів, терасових дубово-соснових лісів, заплавних луків (на території області) включає 2 геоботанічні райони:
9. Бобровицько-Бахмацький геоботанічний район галофільної рослинності лучних степів, низинних боліт та в'язово-дубових лісів займає більшу територію Бобровицького і Бахмацького районів.
10. Баришівсько-Бориспільський геоботанічний район широколистяних (в минулому) та сосново-дубових лісів, галофільно-лучної рослинності, низинних боліт.
Роменсько-Полтавський геоботанічний округ лучних степів грабово-дубових і дубово-соснових лісів, евтрофних боліт включає Прилуцько-Лохвицький геоботанічний район (11) лучних степів, дубових та грабово-дубових лісів, заплавних луків та низинних боліт, який розташований, в основному, в басейні Удаю.
Різноплановість геоботанічного районування сприяє формуванню різних груп фітоценозів, які репрезентують майже всі типи рослинності, характерні для поліського та лісостепового районів.
2.2 Окремі відомості про адвентивні рослини
Адвентивними вважають такі рослини, які, потрапивши в нову місцевість, що лежить за межами їх ареалів (переважно за допомогою штучних факторів поширення), пристосувалися до нових умов існування і почали самостійно поширюватися на новій території.
На Україні росте чимало рослин –“чужоземців”, які потрапили до нашої країни або випадково за допомогою різноманітних засобів поширення, або навмисно були впроваджені людиною для своїх потреб завдяки тим чи іншим корисним властивостям, притаманним їм. До перших належать виключно бур'яни, до других декоративні, сільськогосподарські, лікарські, технічні рослини тощо, більшість яких росте в даній місцевості тільки завдяки догляду людини. Деякі з них настільки добре пристосовуються до нових умов існування, що виходять з-під контролю людини, дичавіють і починають поширюватися далі самостійно, перетворюючись на бур’яни і стаючи, так би мовити, сумним наслідком корисних дослідів.
Рослини, які поширюються поза волею людини, становлять найбільший інтерес щодо вивчення засобів поширення адвентивних рослин, формування їх вторинних ареалів, взаємовідношень з місцевою, флорою. Серед цих “пришельців” є дуже небезпечні, поява яких загрожує найнесподіванішими наслідками.
Для Чернігівської області України різними авторами наводилося понад 30 видів адвентивних рослин. Значне місце серед них займали так звані “залізничні” рослини, тобто рослини, що поширюються лише по залізничному насипу. Занос їх найчастіше пов'язаний з перевезенням піску та черепашнику, якими звичайно посипають залізничні насипи. На залізницях знаходять сприятливі умови не лише пришельці з далеких країн, а й багато рослин більш південних зон, які по залізницях просуваються на північ [22].
Деякі автори наводять як адвентивні ряд рослин квітників: наприклад, нагідки лікарські, гвоздику бородату, смілку звислу та інші, а також деякі лікарські й технічні рослини, наприклад лободу амброзієвидну і м’яту колосовидну, змієголовник молдавський тощо, які культивуються людиною, місцями дичавіють поблизу грядок і не поширюються далі. Звичайно ці рослини через рік-другий зникають. Таких рослин у нашій флорі налічується понад 50 видів.
Подібні рослини культивуються в сприятливих для них умовах, створених людиною, а поширення їх у здичавілому стані дуже обмежене. Наші звичайні городні та польові культури також нерідко ростуть поблизу поля та на засмічених місцях. Але істотну частину "біженців" з культури, таких як розрив-трава дрібноквідкова, чорнощир звичайний і багато інших. До цієї ж групи належать рослини, які в минулому культивувалися, а тапер ростуть без догляду людини. Поширення їх обмежене, трапляються вони переважно в тих місцях, де їх колись культивували, і лише деякі з них дуже повільно продовжують поширюватися [20].
Але незважаючи на неспроможність до більш широкого поширення, ці рослини існують тут протягом дуже довгого часу, самостійно поновлюються і здатні до поширення за допомогою природних факторів. Тому ми вважаємо, що вони досить добре пристосувалися до нових умов існування.
Отже, ми розглядаємо найбільш типові адвентивні рослини, тобто рослини, зовсім незвичайні для нашої флори, вторинний ареал яких віддалений від природного на значну відстань і які ростуть в нових умовах без будь-якого догляду з боку людини.
Таких рослин у досліджений нами район було занесено до 30 видів. Деякі з них у нас не прижились і зникли (14 видів) .
Адвентивна флора різноманітна за своїм складом.
Цікаво зазначити, що на території області знайдено декілька нових фори в межах деяких дуже поширених видів, які невідомі на їх батьківщині. Насамперед, великою поліморфністю відрізняється нетреба ельбінська. Мінливість виявляється в розмірах рослин, у формі листків, розміщенні плодів і особливо у формі обгорток сім'янок, їх забарвленні, розмірах, опушенні, довжині і формі шипів і дзьобиків [23].
Крім типової форми чорнощиру звичайного нами виявлено також дві його різновидності, які відрізняються від типових екземплярів формою листків і опушенням. Оскільки в літературі немає їх опису, наводимо його нижче: листки ланцетні, до вузько-ланцетних, цілокраї або з дуже рідкими зубчиками, або опушені з обох. Невелика рослина.
За нашими спостереженнями, на Чернігівщині також інколи зустрічається форма квасениці прямостоячої з дуже опушеним стеблом і черешками листків, невідома на її батьківщині.
Експериментальна частина
різноманітність Адвентивних рослин чернігівської області та її представленість в гербарії ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка
На території Чернігівської області поширені представники 23 видами адвентивних рослин.
Їх родинна і видова представленість така: з родини Ароїдні (Лепеха звичайна), Щирицеві (Щириця запрокинута, Щириця біла, Щириця лободовидна.), Бальзамінові (Розрив трава дрібноквіткова), Бобові (Люцерна хмелевидна ), Кропивові (Кропива коноплевидна), Онагрові (Енотера дворічна), Айстрові (Амброзія полинолиста, Злинка канадська, Чорнощир звичайний, Нетреба альбінська, Галінсога дрібноквіткова, Ромашка непахуча), Пасльонові (Дурман звичайний, Паслін чорний, Блекота чорна), Хрестоцвіті (Хрінниця смердюча), Повитицеві (Повитиця польова), Гречкові (Гречка татарська), Коноплеві (Коноплі звичайні), Злакові (Плоскуха звичайна), Жабурникові (Елодея канадська).
Найбільше знахідок зроблено в Чернігівському, Менському, Ріпкинському, Сосницькому, Коропському районах області за період 1995 – 2002 роки.
Здебільшого адвентивні рослини мають певну еколого-ценотичну і екотопічну приуроченість. Так, на луках, обабіч доріг, газонах міста, на городах та присадибних ділянках досить часто, а в деяких місцях і у великій кількості (переважно на городах та полях області) можна знайти ці рослини: дурман звичайний, паслін чорний, чорнощир звичайний, галінсога дрібноквіткова, ромашка непахуча, плоскуха звичайна, щириця запрокинута, щириця біла, щириця лободовидна.
На болотах, у заболочених місцях поширена лепеха звичайна. У водоймах із повільною течією, в озерах і старицях заплави Десни, Сейму, Смолянки зустрічається елодея канадська.
Серед адвентивних рослин є лікарські рослини (елодея канадська, лепеха звичайна, нетреба ельбинська, амброзія полинолиста, ), декоративні (сиціос кутастий, ваточник сірійський, золотушники канадський і пізній, рудбекія роздільнолиста ), харчові (чорнощир звичайний як олійна рослина, для корму худобі - галінсога дрібноквіткова, окопник шорсткий).
Таблиця 2
Аналіз систематичного складу адвентивної флори Чернігівської області за гербарієм ЧДПУ ім. Т.Г.Шевченка
| Назва виду | Родина | Кількість рослин | Місце знаходження (район) |
| Лепеха звичайна – Acorus calamus L. | Ароїдні - Araceae | 4 | По всій області |
| Щириця запрокинута – Amaranthus retroflexus L. | Щирицеві – Amarantaceae | 3 | Бобровицький, Менський |
| Щириця біла – Amaranthus albus L. | Щирицеві – Amarantaceae | 6 | Менський, Чернігівський |
| Щириця лободовидна – Amaranthus blitoides L. | Щирицеві – Amarantaceae | 3 | Чернігівський |
| Блекота чорна – Hyoscyamus niger L. | Пасльонові - Solanaceae | 4 | Розсіяно по всій області |
| Галінсога дрібноквіткова - Galinsoga parviflora Cav. | Айстрові - Asteraceae | 7 | По всій області |
| Ромашка непахуча - Matricaria perforata Merat | Айстрові - Asteraceae | 5 | Чернігівський |
| Елодея канадська - Elodea canadensis Michx | Жабурникові - Hydrochritaceae | 3 | Чернігівський переважно поліська частина |
| Плоскуха звичайна – Echinochloa crisgalli Beauv. | Злакові - Poaceae | 3 | По всій області |
| Коноплі звичайні - Cannabis ruderalis J. | Коноплеві - Cannabaceae | 2 | Коропський, Новгород-Сіверський |
| Гречка татарська – Facopyrum tataricum Gaertn | Гречкові - Poligonaceae | 5 | Ніжинський |
| Чорнощир звичайний - Cyclachaena xanthifolia Fresen | Айстрові - Asteraceae | 3 | Чернігівський |
| Нетреба альбінська - Xanthium albinum (Widd.) H. Scholz | Айстрові - Asteraceae | 3 | Чернігівський, Борзнянський |
| Паслін чорний - Solanum nigrum L. | Пасльонові - Solanaceae | 4 | Чернігівський, Ніжинський |
| Злинка канадська – Erigeron canadensis L. | Айстрові - Asteraceae | 6 | По всій області |
| Повитиця польова – Cuscuta campestris Yunck | Повитицеві - Cuscutaceae | 5 | По всій області |
| Хрінниця смердюча – Lepidium ruderale L. | Хрестоцвіті - Brassicaceae | 5 | Чернігівський, Коропський |
| Дурман звичайний – Datura stramonium L. | Пасльонові - Solanaceae | 6 | Чернігівський, Ріпкинський, Менський |
| Амброзія полинолиста - Ambrosia artemisiifolia L. | Айстрові - Asteraceae | 4 | Чернігівський, Щорський |
| Енотера дворічна – Oenothera biennis L. | Онагрові – Onagreaceae | 3 | По всій області |
| Кропива коноплевидна – Urtica canabina L. | Кропивові - Urticaceae | 3 | Менський, Коропський |
| Люцерна хмелевидна – Medicago lupulina L. | Бобові – Fabaceae | 7 | Корюкіський, Чернігівський |
| Розрив трава дрібноквіткова – Impatiens parviflora DC. | Бальзамінові - Balsaminaceae | 3 | По всій області |
2.3 Географічні ареали адвентивних рослин
Адвентивна флора області різноманітна за своїм походженням. Здебільшого встановити батьківщину адвентивної рослини дуже важко, тому що чимало з них з далеких часів мають великі вторинні ареали, дуже часто віддалені від їх первісного ареалу на величезні відстані.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
