3230 (684901), страница 8
Текст из файла (страница 8)
Операції за строковими вкладами фізичних осіб обліковуються на рахунках:
2630 “Короткострокові депозити фізичних осіб”
2635 “Довгострокові депозити фізичних осіб”
2638 “Нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб”
Існують такі основні проводки в бухгалтерському обліку при проведенні операцій по депозитам фізичних осіб:
Облік номіналу депозиту (депоненту відкривається рахунок після оформлення відповідної документації):
Дт. 1001 “Банкноти та монети в касі банку”, 1200 “Коррахунок в НБУ”, 2600 “Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності”.
Кт. 2620, 2630, 2635
Облік номіналу депозиту у разі сплати відсотків авансом на дату залучення строкового депозиту:
Дт. 1001, 1200, 2600 – на суму номіналу депозиту за мінусом сплачених авансом процентів.
Дт. 3500 “Витрати майбутніх періодів” – на суму сплачених авансом процентів.
Кт. 2630, 2635 – на суму номіналу депозиту.
Нарахування процентів за депозитами:
Дт. 7040 “Процентні витрати за коштами до запитання фізичних осіб”,
7041 “Процентні витрати за строковими коштами, які отримані від фізичних осіб ”.
Кт. 2628, 2638.
Сплата відсотків за депозитом:
Дт. 2628, 2638
Кт. 1001, 1200, 2620.
Якщо дата нарахування та дата сплати відсотків збігаються:
Дт. 7040, 7041.
Кт. 1001, 1200, 2620
Капіталізація процентів:
Дт. 2628, 2638.
Кт. 2630, 2635.
7. Зняття готівки з депозитного рахунку:
Дт. 2620, 2630, 2635.
Кт. 1001, 1002.
Погашення депозиту у визначений депозитним договором строк:
Дт. 2630, 2635.
Кт. 2620, 1200, 1001.
Якщо на вимогу клієнта банк повертає депозит до закінчення строку дії депозитного договору, то при поверненні депозиту здійснюється перерахування процентів за період із дати залучення до дати дострокового повернення депозиту і сплачує депоненту проценти за зниженою ставкою. Різниця між раніше нарахованими процентами і процентами, які підлягають фактичній сплаті, банк відносить на зменшення своїх процентних витрат.
Якщо протягом дії депозитного договору проценти не сплачувалися (тільки нараховувались)
Дт. 2638
Кт. 1001, 1200, 2600 на суму процентів за зниженою ставкою
Кт. 7041 на різницю між нарахованими та сплаченими процентами за зниженою ставкою.
Якщо проценти сплачувалися депоненту протягом дії депозитного договору, то різниця між раніше сплаченими та перерахованими за зниженими ставками процентами повертаються банку відповідно до умов договору:
повернення депонентом коштів банку з свого рахунку
а) Дт. 2630, 2635
Кт. 2620
б) Дт. 2620
Кт. 7041
утримання із суми депозиту
а) Дт. 2630, 2635
Кт. 2620 (з урахуванням суми яка перераховується банку)
б) Дт. 2630, 2635
Кт. 7041 на суму, яка перераховується депонентом банку за зниженою ставкою.
Розглядаючи механізм менеджменту депозитів фізичних осіб в АППБ “Аваль” треба відмітити наступне: в цілому механізм менеджменту вкладів в банку на високому рівні але поряд з тим, треба зазначити, що механізм аналізу клієнтської бази в банку та методика ціноутворення депозитів населення потребують оптимізації.
Розділ 3. Шляхи удосконалення управління залученими коштами фізичних осіб на рахунки в банку
3.1 Розробка та впровадження методики аналізу клієнтської бази
Розглядаючи механізм управління депозитами фізичних осіб в АППБ “Аваль” треба відмітити, що менеджери банку приділяють недостатню увагу аналізу клієнтської бази банку. Разом з тим, в міжнародній практиці інформація, яка характеризує клієнтів комерційного банка займає одне з найважливіше місце в формуванні депозитної політики банку.
Дослідження окремого клієнта може бути достатньо поглибленим, але для більшості клієнтів такий детальний аналіз не є прийнятним з огляду на обмеження ресурсів банку. В той же час, на практиці дуже зручно мати характеристики як одного клієнта, так й суцільну характеристику клієнтів. Це дозволить більш точно дізнатися про потреби клієнтів в банківських продуктах та послугах.
Розглянемо можливість удосконалення організації аналізу інформації клієнтської бази АППБ “Аваль”. Сформулюємо цю задачу як вдосконалення аналізу клієнтів через виявлення характеристик стану клієнтської бази банку Q.
Q = (фінансове, соціально-психологічне становище, відносини з банком).
Клієнтська база депонентів банка визначається складовими
Q = (u, m, f) (3.1)
де u – сукупність параметрів які характеризують фінансовий стан клієнтів банку;
m – сукупність, параметрів які характеризують соціально-психологічний стан клієнтів;
f – сукупність параметрів, які характеризують відносини депонентів з банком.
Кожна з груп клієнтів (або окремо взятий клієнт) q характеризується за наступними групами показників – фінанси, соціально-психологічний стан, відносини з банком.
q = (ui, mi , fi) (3.2)
де ui = {ui} = (u¹i, u²i,.....,ui) – показники, які характеризують фінансовий стан і-го клієнта, U – кількість показників (табл. 3.1).
mі = {mi} = (m¹i, m²i,.....,mi) – показники соціально-психологічного становища і-го вкладника, де M – кількість показників (табл. 3.2).
fi = {fi} = (f¹i, f²i,.....,fi) – показники які характеризують відносини і-х вкладників і з банками, F – кількість показників (табл.. 3.3).
Таблиця 3.1.
Показники фінансового стану клієнта банку
| Показники | Рівень | ||
| високий | середній | низький | |
| Доход клієнта | 3 | 2 | 1 |
| Доход клієнта у порівнянні з середнім доходом населення | 3 | 2 | 1 |
| Характер притоку грошових коштів | 3 | 2 | 1 |
| Структура джерел надходжень коштів | 3 | 2 | 1 |
Соціально-психологічний стан клієнта банка залежить від багатьох факторів, основними з яких є сукупність показників соціально-психологічного стану клієнта.
Показники фінансового стану вкладника, соціально-психологічного стану клієнта та відносин з банком ранжуються за трьома рівнями – високий, середній, та низький. За кожним показником менеджер банку (засобами експертної системи) або клієнт (заповнюючи розробленою банком анкету) виставляє бали – 1, 2, 3, які характеризують той чи інший показник за рівнем.
Таблиця 3.2
Показники соціально-психологічного стану клієнта
| Показники | Рівень | ||
| високий | середній | низький | |
| Вік | 3 | 2 | 1 |
| Строк проживання в даному регіоні | 3 | 2 | 1 |
| Кваліфікація | 3 | 2 | 1 |
| Стаж роботи | 3 | 2 | 1 |
| Сімейний стан | 3 | 2 | 1 |
| Досвід | 3 | 2 | 1 |
| Відношення до спорту | 3 | 2 | 1 |
| Оцінка розміру власності | 3 | 2 | 1 |
| Проведення незаконних операцій | 3 | 2 | 1 |
| Участь в кримінальних справах | 3 | 2 | 1 |
| Участь в благодійності | 3 | 2 | 1 |
| Оцінка іміджу | 3 | 2 | 1 |
| Солідність | 3 | 2 | 1 |
| Престиж | 3 | 2 | 1 |
| Азартність | 3 | 2 | 1 |
| Інтенсивність відношень з банками | 3 | 2 | 1 |
| Професійний ріст | 3 | 2 | 1 |
| Підприємницький склад мислення | 3 | 2 | 1 |
| Здатність йти на ризик | 3 | 2 | 1 |
| Стан здоров'я | 3 | 2 | 1 |
Після присвоєння кожному з показників фінансового стану клієнта, соціально-психологічного стану вкладника, відносин клієнтів з банком відповідного балу у відповідності до визначеного рівня, проводиться процедура оперування з значеннями показників стану клієнта.
|q| = (|ui |, |mi|, |fi | ) (3.3)
де | а | - значення рівня показника а (а – будь-який з показників характеристики клієнта {приймає значення 1,2,3}).
Таблиця 3.3
Показники відношення клієнта з банком
| Показники | Рівень | |||
| високий | середній | низький | ||
| Кількість банків, в яких обслуговується клієнт | 3 | 2 | 1 | |
| Потреба клієнта в банківських послугах | 3 | 2 | 1 | |
| Оцінка клієнтами цінової політики обслуговуючих банків | 3 | 2 | 1 | |
| Тривалість відносин з банком | 3 | 2 | 1 | |
| Широта асортименту послуг банку, які споживає клієнт | 3 | 2 | 1 | |
| Можливість збільшення споживання продукції банку | 3 | 2 | 1 | |
| Доля депозитних операцій клієнта з банком серед всіх операцій з банком | 3 | 2 | 1 | |
| Безпека взаємовідносин «клієнт-банк» | 3 | 2 | 1 | |
| Обсяг споживання банківських продуктів клієнтом | 3 | 2 | 1 | |
| Рівень спілкування банка з клієнтом | 3 | 2 | 1 | |
| Довіра вкладника до банку | 3 | 2 | 1 | |
Присвоєння значень 1, 2 або 3 проводиться експертною системою. Результатом присвоєння значень характеристикам клієнта є визначення їх якості.
∑
|q| = (∑|ui|, ∑|mi|, ∑|fi|)= q = (ui, mi ,fi ) (3.4)
Проводиться сумування значень кожного з показників характеристик клієнта.
Потім проводиться розрахунок частки суми значень показників від максимально можливого значення суми:
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
