Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

– надання стабілізаційного кредиту;

– депозитні операції (укладення депозитних договорів, емісія депозитних сертифікатів Національного банку, операції зворотного РЕПО);

– операції на відкритому ринку з державними цінними паперами.

Розглядаючи рефінансування банків Національним банком України, слід зазначити, що центральний банк у цьому випадку діє як «кредитор останньої інстанції» – він є гарантом безперебійного функціонування банківської та фінансової системи у цілому.

Функція центрального банку як «кредитора останньої інстанції» неминуча в силу самої природи банківської діяльності, тобто встановлення відповідної рівноваги між пасивами, що повинні виплачуватися за вимогою негайно, і їх активами, що, як правило, мають довший строк. У вигляді запасу ліквідності зберігається лише незначна частка активів і, якщо цей запас ліквідності виявляється недостатнім для погашення вимог вкладників (які важко передбачити, особливо на щоденній основі), рівновага між активами і пасивами порушується внаслідок більшої швидкості, з якою депозити можуть бути зняті, порівняно з часом, необхідним для мобілізації кредитів.

Кредитування в останній інстанції запобігає виникненню ефекту «доміно» – поширення кризи від банків, що тимчасово мають нестачу ліквідності, на «здорові» банки, а також запобігає втраті довіри населення до надійності банківської системи в цілому.

Економічну сутність кредитів рефінансування центрального банку можливо розглядати на двох рівнях: макро- та мікроекономічному.

На макроекономічному рівні сутність кредитів полягає у тому, що через кредитування банківських установ здійснюється емісія грошей в обіг, і розширюється таким чином обсяг сукупної грошової маси в економіці, що, в свою чергу, створює умови для розширення кредитної діяльності банків другого рівня.

На мікроекономічному рівні кредити центрального банку, як уже зазначалося, сприяють підтримці на необхідному рівні ліквідності банків, зміні структури їх активів на користь позичкових операцій, а також розширенню, за необхідності, обсягу кредитування своїх клієнтів.

Операції на валютному ринку

За допомогою здійснення операцій на валютному ринку центральний банк може здійснювати регулювання грошової маси в обігу, підтримуючи відповідну стабільність національної валюти. Виступаючи на валютному ринку в ролі покупця, центральний банк випускає в обіг додатковий обсяг національних грошей і за них придбає іноземну валюту, а виступаючи в ролі продавця іноземної валюти, вилучає кошти в національній валюті з обігу.

Валютна політика Національного банку України реалізується через:

• валютне регулювання: видання нормативних актів щодо ведення валютних операцій; видача та відкликання ліцензій на здійснення операцій з валютними цінностями; встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків і інших установ, що купують та продають іноземну валюту; встановлення валютного курсу;

• валютний контроль: сукупність заходів органів валютного контролю, спрямованих на забезпечення проведення операцій резидентів з іноземною валютою та нерезидентів із національною валютою згідно із чинним валютним законодавством;

• управління золотовалютними резервами.

Емісія власних боргових зобов’язань та операції з ними

Національний банк здійснює депозитні операції з банками шляхом емісії власних боргових зобов'язань або шляхом укладення депозитних договорів. Депозитний сертифікат Національного банку – це один з монетарних інструментів, що є борговим цінним папером Національного банку в бездокументній формі, який засвідчує розміщення в Національному банку коштів банків та їх право на отримання внесеної суми і процентів після закінчення встановленого строку.

В цілому, слід зазначити, що механізми застосування інструментів грошово-кредитної політики залежить від напрямків діяльності Національного банку України, які направлені на виконання основної функції – підтримки стабільності національної грошової одиниці.

Таким чином, можна зробити наступні висновки. Для більш широкої трактовки терміну «грошово-кредитна політика» необхідно відмітити її зв'язок із сферою виробництва. Крім того, визначаючи зв'язок грошово-кредитного регулювання, необхідно чітко визначити ступінь її впливу на основні макроекономічні показники, враховуючи зовнішньоекономічну ситуацію вплив на рівень інфляції здійснюється Національним банком України на підставі комбінування використання трьох основних інструментів грошово-кредитної політики: вибору курсової політики, обмеження за допомогою операцій на відкритому ринку грошової пропозиції у відповідності з параметрами грошової програми, встановлення короткострокових процентних ставок за операціями Національного банку України.

Незважаючи на зниження ефективності використання показника грошової маси в якості проміжної мети для досягнення запланованого рівня загальної інфляції, динаміка і структура грошової маси залишаються важливими орієнтирами для оцінки поточних монетарних умов, інфляційних очікувань та визначення середньо термінового тренда інфляції.

2. Дослідження впливу інструментів грошово-кредитної політики на економічне зростання

2.1 Проведення грошово-кредитної політики територіальним управлінням НБУ в Запорізькій області

Підрозділами НБУ є його регіональні управління (філії). Вони створені в усіх обласних центрах держави у тому числі у Запоріжжі.

Від імені НБУ Запорізька філія здійснює частину функцій на відповідній території. ЇЇ діяльність та обсяг повноважень регламентуються Положенням про регіональне управління Національного банку України, затверджене правлінням НБУ від 11.05.99, №225.

Регіональне управління не наділене правами юридичної особи і не може видавати нормативні акти. Воно має право діяти лише від імені НБУ в межах наданих повноважень. Створення та реорганізація регіонального управління здійснюються за рішенням НБУ.

Запорізьке регіональне управління НБУ очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї правлінням НБУ. Він представляє інтереси управління і НБУ в органах прокуратури, судових, слідчих та інших адміністративних органах

Національний банк України забезпечує регіональне управління майном, вартість якого відображається на балансі управління, що є складовою балансу НБУ. Регіональне управління розпоряджається цим майном без обмеження, за винятком споруд і об'єктів, продаж яких здійснюється управлінням за погодженням із НБУ. Регіональне управління має печатку зі своїм найменуванням і зображенням Державного герба України. Відносини регіонального управління з іншими банками, підприємствами, установами та організаціями будуються на основі договорів, укладених управлінням від імені Національного банку України. Відповідальність за укладеними договорами несе НБУ.

Згадане Положення покладає на регіональне управління НБУ низку завдань. До них, зокрема, слід віднести проведення єдиної грошово-кредитної та валютної політики, спрямованої на зміцнення грошового обігу відповідно до основних напрямів грошово-кредитної політики, які розробляються НБУ. Регіональні управління здійснюють також контроль за розвитком валютного ринку і ринку цінних паперів, аналіз грошово-кредитних відносин у регіоні та їх прогнозування.

Серед основних завдань регіонального управління можна виділити здійснення розрахунків між комерційними банками через кореспондентські рахунки, контроль за дотриманням комерційними банками банківського законодавства, економічних нормативів і нормативних актів НБУ та чинного законодавства України, а також проведення емісійно-касової роботи.

З метою раціонального й ефективного виконання своїх завдань регіональне управління має певні повноваження щодо грошово-кредитного регулювання у сфері організації розрахунків, виконання бюджету, бухгалтерського обліку та грошового обігу, а також валютного регулювання, економічного аналізу й статистики, контролю організації фінансування капітальних вкладень, нагляду і регулювання діяльності комерційних банків, звітності й оброблювання банківської інформації тощо.

Регіональне управління складає зведений фінансовий план внутрішньогосподарської діяльності, визначає плановий прибуток, проводе роботу щодо підвищення рівня рентабельності, здійснює господарську діяльність згідно з економічними нормативами, затвердженими НБУ. У цій сфері діяльності воно також зобов'язані раціонально використовувати госпрозрахункові фонди, організовувати роботу, спрямовану на підвищення кваліфікації працівників, тощо.

Ефективне кредитування – одне з найважливіших і найактуальніших завдань банківської системи і є однією з основних економічних функцій банків. Тому більша частина активів банків області залишається за кредитним портфелем, питома вага якого на кінець грудня 2005 року становила 61%. За рік темп зростання сукупних активів (138%) майже співпав з темпом кредитного портфелю (144%). Динаміка кредитних вкладень за рік свідчить про збільшення наданих позичок. На 1.01.06 загальний обсяг кредитів становив 2329 млн. грн. За підсумками року темп зростання кредитних вкладень загальнодержавних показників з початку року (161%) суттєво перевищував обласний (144%). В попередні роки по області цей темп (2004 р. – 145%, 2005 р. – 127%) значно випереджав нинішній (Додаток Б).

Виробництво металів та металообробка складають майже половину (44%) продукції промисловості області і вагомо впливають на динаміку як обсягів виробництва так і на процес кредитування але спад виробництва щомісяця скорочувався і наприкінці року одержано приріст обсягів промисловості, який за рік склав 1,2%.

Збільшення обсягів кредитного портфелю з початку року відбувалося за рахунок зростання кредитів, наданих в економіку регіону (на 46%, торік-на 24%). Разом з тим обсяг міжбанківських кредитів зменшився на рівні початку року 60 млн. грн.

Проте у структурі кредитів міжбанк займає лише 3, % (на 1.01.06 – 1,4%) і це свідчить про пріоритетність обслуговування банками небанківського сектору. Зокрема НБУ чотири рази зменшував облікову ставку загалом з 12,5% до 7% річних. крім того тричі зменшував нормативи обов’язкового резервування, довівши середній норматив резервування до 7,9% при загальній диференціації нормативів від 12 до 0 (відмінено резервування за довгостроковими депозитами юридичних і фізичних осіб). Все це сприяло формуванню достатньої ліквідності банків області, про що свідчить позитивне сальдо формування обов‘язкового резерву комерційними банками, яке зростає з 3,1 млн. грн. (грудень 2004 р.) до 10,5 млн. грн. (грудень 2005 р.).

Вивільнені кошти з резервів Національний банк не направляє на стерилізацію, стимулюючи банки направляти ресурси в економіку. Внаслідок низької платоспроможності суб’єктів господарювання, отримана банками додаткова ліквідність не повністю трансформується у надані кредити, що призводить до навісу ліквідності на кореспондентських рахунках банків та збільшенню міжбанківських кредитів (більш надійного вкладення ресурсів).

Формування стабільної ресурсної бази банків сприяло подальшому зростанню строкових депозитів, які з початку року зросли на 317 млн. грн. (або на 38%) і на 1.01.2006 становили 1141 млн. грн. В значній мірі на рівень кредитування впливає динаміка ціни на ресурси але процес зниження процентних ставок відбувається повільно і залежить від багатьох чинників. Стрімке зниження депозитних ставок може вплинути на обсяги залучених коштів, тому це є вагомим інструментом банківської конкуренції. Так з початку року в області вартість залучених банками коштів за строковими депозитами в НВ зменшилась лише на 1,3 п.п. і в грудні становила 13,4% річних. Середньозважена вартість кредитів у НВ залишилася як і в попередньому році 9% Спред за рік між ціною депозитів та кредитів з початку року зменшився з 14 п.п. до 9 п.п.

На кредитну активність банків у значній мірі впливає низький рівень захисту прав кредитора, незадовільний фінансовий стан потенційних позичальників. За 2003 р. збитково працювали 43% підприємств, це на 0,5 п.п. більше відповідного періоду минулого року, що призвело до зменшення обсягів прибутку в народному господарстві (на 11%) і збільшення кредиторської заборгованості (з п.р. на 1,2 млрд. грн. або на 12%). Як наслідок – зростання кредитних ризиків.

У загальному обсязі кредитних вкладень переважали позички надані суб’єктам господарювання (96%). На звітну дату вони становили 2269 млн. грн. Запорізька область посідає на 6 місці в Україні (після м. Київ, Дніпропетровської, Донецької, Харківської та Одеської областей) за обсягами кредитів, наданих в економіку.

Таблиця 2.1. Динаміка процентних ставок банківських установ області за кредитами та депозитами (в НВ) (млн. грн.)

Період	Облікова ставка	Кредити		Депозити		Спред
		Україна	Область	Україна	область		Україна	область
1995	226	202	192	171	151		31	41
1996	131	107	105	61	77		46	28
1997	62	77	92	34	52		43	40
1998	25	49	67	18	33		31	34
1999	62	55	58	22	32		33	26
2000	50	53	68	21	34		32	34
2001	31	40	50	14	15		26	35
2002	20	32	34	11	12		21	22
2003	10	25	28	8	11		17	17
2004	7	20	18	8	9		12	9

Попит на кредити в реальний сектор економіки в НВ був вищим, ніж в ІВ. За рік заборгованість за кредитами наданими в НВ зростала швидше (156%) ніж в ІВ (133%), що підтверджувала зростаюча їх частка з початку року в загальному обсязі з 57% до 61%.

Характеристики

Список файлов ВКР