2200 (684747), страница 13

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 13)

Таблиця 4.1

Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу

Оптимальні параметри мікроклімату повинні бути (див. таблицю 4.2).

Таблиця 4.2

Норми мікроклімату

У приміщенні КВ параметри мікроклімату, згідно, не задовольняють нормам. Для забезпечення встановлених норм мікроклімату варто застосовувати кондиціонування. Виконаємо розрахунок кондиціонування.

Джерелами надлишкового тепла в приміщенні є люди, устаткування, штучне освітлення, сонячна радіація, тепло, яке передається через стіни.

Q = Q_об + Q_л + Q_ос + Q_р (4.1)

Визначимо ці доданки. Тепло , яке випромінюється устаткуванням, дорівнює:

Q_об = 860*N₁*K₁*K₂ = 860*2,4*0,95*1 = 1960,8 (ккал/год), (4,2)

де N₁ - сумарна потужність встановленого устаткування (2,4 кВт);

K₁– коефіцієнт використання потужностей (0,95);

K₂– коефіцієнт одночасної роботи устаткування (1).

Тепло Q_п, яке випромінюється людьми, дорівнює:

Q_л = 0,5*n*g = 0,5*6*120 = 360 (ккал/год), (4.3)

Де n – кількість працюючих у приміщенні;

g – кількість тепла, виділювана людиною (120 ккал/год).

Тепло Q_ос, яке випромінюється освітленням, дорівнює:

Q_ос = 860* N₂*K₃*K₄ = 860*2*5*0,08*0,7*1,2 = 578 (ккал/год), (4.4)

де N₂ – середня настановна потужність світильників, кВт (5 світильників по 2 лампи 80 Ватт потужності кожна);

K₃ – коефіцієнт, що враховує спосіб установки світильників (0,7);

K₄ – коефіцієнт, що враховує особливості світильників (1,2).

Тепло Q_p, яке виділяється за рахунок сонячної радіації, дорівнює:

Q_p = n_c*k_c*S = 86*1,15*15 = 1483,5 (ккал/год), (4.5)

де n_c – питома кількість тепла, що надходить через одиницю площі вікна (86 ккал/год);

k_c – поправочний коефіцієнт, залежить від географічного положення (1,15);

S – площа вікон (15 м²).

Кількість тепла, що надходить у приміщення через стіни, приймемо рівним нулеві, тому що стіни цегельні.

Загальне виділення теплоти Q обчислюємо як суму отриманих результатів:

Q = 1960,8+360+578+1483,5 = 4382,3 (ккал/год), (4.6)

Необхідний повітрообмін L_tp буде дорівнює:

L_tp = Q/cr * (t_п – t_k) = 4382,3/0,24*1,29 * (25-18) = 2022,1 (м₃/год), (4.7)

де c – питома теплоємність повітря (0,24 ккал/кг·град);

r – щільність повітря (1,29 кг/ м³);

t_п – температура повітря, що видаляється, (25 ^оС)

t_к – температура проточного (з кондиціонера) повітря (18 ^оС).

Необхідна продуктивність по холоду Q_трх з урахуванням зовнішньої температури 30 ^оС буде дорівнювати:

Q_трх = L*c*r*(t – t_k) = 2022,1 * 0,24 * 1,29 (30 – 18) = 7512,5(ккал/год) (4.8)

З урахуванням отриманих результатів вибираємо 2 кондиціонери типу Delonghi PAC F16E, що при одночасній роботі можуть забезпечити для жаркого часу необхідні повітрообмін і охолодження зовнішнього повітря для підтримки оптимальних параметрів мікроклімату.

Природне світло проникає в приміщення КВ через бічні світлопрорізи, що відповідає вимогам. Освітленість при загальному штучному освітленні повинна складати 300 – 500 лк. Як джерело освітлення рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи ЛБ-40.

Припустимі рівні звукового тиску і рівні шуму на робочому місці повинні відповідати ГОСТ 12.1.003-83 [39]. Рівні звуку не повинні перевищувати 60 Дб.

Кожне робоче місце в КВ повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.031-78.

Робота в КВ відноситься до групи В (робота з програмним забезпеченням, переклад і редагування та ін.). Виконувані роботи відносяться до III категорії робіт (тривалість робіт групи В>4год.

4.2 Техніка безпеки в кредитному відділі

Згідно ПУЕ, за ступенем небезпеки поразки електричним струмом, КВ відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки, тому що в приміщенні можливо одночасний дотик до корпусів ПЕОМ з однієї сторони і до заземлених металевих конструкцій приміщення (батареї опалення) з іншої сторони. Для доведення до приміщень без підвищеної небезпеки варто відгородити батареї дерев’яними ґратами.

За ГОСТ 12.1.030-81 для електроустановок перемінного струму з частотою 50 Гц, напругою до 1000В й глухозаземленою нейтралью застосовується занулення. Занулення варто виконувати електричним з’єднанням металевих частин електроустановок із заземленою точкою джерела живлення електроенергією за допомогою нульового захисного провідника. Повинна забезпечуватися безперервність ланцюга від кожного корпуса електроустановки до нейтралі джерела.

Відповідно до вимог ПУЕ, відключення ушкодженої ділянки мережі здійснюється автоматом захисту, струм спрацьовування якого повинний перевищувати в 5-7 разів максимальний струм, споживаний електроустаткуванням у НІЛ, але бути менше в 1,4 рази струму короткого замикання (струм, споживаний електроустаткуванням менше 100 А). Варто застосувати повторне заземлення всіх частин устаткування, що можуть виявитися під напругою. Для цього необхідно з’єднати металеві корпуси ПЕОМ із усіма заземленими металевими частинами приміщення. Опір повторного заземлення не повинний перевищувати 30 Ом.

Необхідно проводити контроль ізоляції. Контроль проводити між нулем і фазою і між фазами. Опір ізоляції повинен бути не менш 500 КОм. Контроль проводити не рідше 1 рази в рік при відключеному електроживленні.

При обслуговуванні, ремонті і налагодженні ПЕОМ необхідно керуватися ДНАОП 0.00-1.31-99.

Організаційні заходи:

вступний інструктаж для нових працівників (проводиться з усіма незалежно від їхньої освіти і стажу роботи) по техніці безпеки, виробничої санітарії і правилами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві;

первинний інструктаж на робочому місці (безпечні прийоми праці, конкретна виробнича обстановка). Проводиться до початку виробничої діяльності. Особи, не зв’язані з обслуговуванням, іспитом, налагодженням і ремонтом устаткування, первинний інструктаж не проходять;

повторний інструктаж. Ціль – перевірка і підвищення рівня знань правил і інструкцій з охорони праці. Проходять усі робітники, за винятком зазначених для первинного інструктажу на робочому місці. Проводиться один раз у півріччя.

При запровадженні в дію нових стандартів, правил; при зміні технологічного процесу і так далі проводити позаплановий інструктаж.

Проведення всіх інструктажів реєструється у відповідних журналах інструктажу з обов’язковим підписом інструктуємого і що інструктує. Журнали інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою. При виконанні робіт, не зв’язаних з основною діяльністю, необхідно проводити цільовий інструктаж.

4.3 Пожежна профілактика

У розглянутому приміщенні застосовуються тверді палючі матеріали, а також знаходяться тверді і волокнисті пальні речовини. Тоді згідно СНиП 2.01.02-85 будинок має 1-у ступінь вогнестійкості. Робота в КВ по пожежовибухобезпечності відноситься до категорії В, а по ПУЕ приміщення відноситься до класу ПІІа. Вимоги по пожежовибухобезпечності виконані.

Причиною пожежі в КВ можуть бути: коротке замикання електропроводки; несправність ПЕОМ і іншого електроустаткування.

Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-91 [40], ГОСТ 12.4.009-83, а також вимог, приміщення КВ повинно бути оснащене:

димовими пожежними сповістителями (з розрахунку 2 сповістителя на кожні 20 м2 площі приміщення). Розглянуте приміщення оснащене 6-ю пожежними сповістителями;

вуглекіслотними переносними вогнегасниками ємністю не менш 2 л (з розрахунку 1 вогнегасник на 40-50 м² площі, але не менш 2 на приміщення). Розглянуте приміщення оснащене 2-мя вогнегасниками; шухлядою з піском, об’ємом 0,25 м³.

У приміщенні КВ 6 працюючих, при категорії виробництва В й об’ємі приміщення 129,6 м³ і максимальній відстані до виходу від робочого місця 4,6 м, евакуацію при пожежі можна проводити через робочий вихід, згідно СНиП 2.01.02-85, тому що відстань від найбільш вилученого місця до виходу з приміщення не перевищує 25м (не більше 6 м), а кількість працюючих у зміні не більш 25 чоловік (3 чоловік), застосування одного евакуаційного виходу є припустимим. При цьому висота проходу повинна бути не менш 2м (2,3м), а ширина не менш 1м. Схему евакуації розмістити на видному місці у виходу з приміщення.

Проаналізувавши кредитний відділ АКБ „ПРАВЕКС-БАНК”, можна зробити висновок, що він відповідає нормам технічної безпеки, що визначені Законом України «Про охорону праці», системою стандартів безпеки праці (ССБП), санітарними нормами і правилами, ГОСТами і ОСТами по безпеці праці, СНиПами.

Достоїнствами даного робочого місця є: правильне розташування техніки на робочих столах, достатня відстань між меблями, компактне розташування офісних меблів, достатнє висвітлення і вентиляція повітря.

Однак, існують і недоліки. Тому що у відділі є комп’ютерна техніка, то необхідно приділити увагу підвищенню змісту кисню в повітрі. Для цього необхідно наявність кімнатних рослин, квітів, а також бажана наявність акваріума.

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз фінансової стійкості комерційного банку та шляхів її зміцнення дає підстави зробити наступні висновки й пропозиції.

Фінансова стійкість комерційного банку ще не стала об'єктом комплексного наукового дослідження у вітчизняній літературі, хоча потреба в таких дослідженнях є значною.

У процесі аналізу структури банківських ресурсів і задля виявлення значення їх основних складових для забезпечення фінансової стійкості банку необхідно "невласні" ресурси розмежовувати на залучені й запозичені. Це дозволяє враховувати специфіку власності й джерел походження різних елементів ресурсів, що використовуються банком, але йому не належать, застосовувати до них конкретні прийоми

Для зміцнення фінансової стійкості комерційного банку істотне значення має зростання його доходів, насамперед прибутку як джерела збільшення власного капіталу.

Валовий операційний дохід комерційних банків залежить від норми прибутку по активних операціях, розміру плати, що береться за надані послуги, величини й структури активів. Кожен з цих факторів вимагає застосування специфічних прийомів дослідження.

Для забезпечення зростання дохідності комерційного банку та підвищення його фінансової стійкості важливе значення має кількісний та якісний аналіз кожного джерела доходів з метою встановлення вигідних для банку напрямів здійснення операцій.

Характеристики

Список файлов ВКР