1516 (684645), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

– частка активів, розподілена на автокредитування;

– частка активів, розподілена на іпотеку;

– частка активів, розподілена на споживче кредитування;

Для розв’язання задачі приймемо наступні початкові дані, занесені до таблиць 3.1., 3.2

Таблиця 3.1

Таблиця 3.2

Рішення задачі шукаємо за допомогою табличного редактора Microsoft Excel та його додаткових функцій у “Пакеті аналізу” – “Пошук рішення” та “Аналіз даних”, що містить функції та інтерфейси для аналізу наукових та фінансових даних.

Першим етапом рішення робимо настройку Microsoft Excel для нашої задачі. Потрібно у меню “Сервіс” вибрати розділ “Надбудови”, а у цьому розділі помітити “Пакет аналізу”.

Наступним кроком буде знаходження коефіцієнтів кореляції . Для цього заносимо дані таблиці 3.2 до таблиці Excel, вибираємо у меню “Сервіс” розділ “Аналіз даних”, а у ньому – розділ “Кореляція”. Підставивши дані таблиці у програму, отримаємо наступні коефіцієнти (табл. 3.3):

Таблиця 3.3

Далі приступимо вже до розподілення портфелю. Для цього заносимо до таблиці Excel, де вже знаходяться дані таблиць 3.2 та 3.3, рівняння системи (3.3). У меню “Сервіс” вибираємо розділ “Пошук рішення”. Заповнюємо у розділі потрібні дані та отримуємо у виділених позиціях таблиці у потрібний розподіл активів (таблиця 3.3):

Таблиця 3.3

Таким чином, щоб отримати прибуток, потрібно розподілити кошти наступним чином:

• 13,16 % – частка активів, розподілена на автокредитування;

• 84,14% – частка активів, розподілена на іпотеку;

• 2,70 % – частка активів, розподілена на споживче кредитування;

При цьому розподіленні ризик буде мінімальним, а саме:

%.

Як видно з розподілу найбільш привабливими активами є іпотека. Видача споживчих кредитів дає банку більше доходу, але має дуже великий ризик неповернення кредитних коштів.

За останні роки спостерігається тенденція збільшення частки заборгованості у кредитному портфелі банку. У зв’язку з цим рівень сукупного кредитного ризику значно збільшився і спостерігається тенденція збільшення проблемних і безнадійних кредитів. Такі показники свідчать недостатній ефективності кредитної політики і може відтворитися на результатах діяльності банку.

За останні два роки спостерігається чітка тенденція збільшення долі неповернення в обсязі кредитного портфелю АКБ „Правекс-Банк” на 1,4%, в зв’язку з цим рівень кредитного ризику збільшився на 0,8%.

Зменшення кредитних опре цій „під контролем” на 0,9% і збільшення безнадійних на 2,27% дуже негативно відображаються на якості кредитного портфеля. Як наслідок збільшились збитки по кредитним операціям на 1,32%. Однак, зниження сумнівної заборгованості на 0,74% дозволило банку збільшити доходність кредитного портфелю на 0,23%

3.4 Рекомендації по покращенні підвищення якості кредитного портфеля АКБ „Правекс-Банк”

По результатам комплексного аналізу совокупного кредитного ризику с учетом його прогнозного значення, банк може використати ряд заходів, налаштованих на мінімізацію реального рівня ризику, підвищення якості кредитного портфелю і ефективності кредитної діяльності.

Ліквідувати безнадійні кредити с балансу банку можна списанням страхових резервів. Те, що к кредитному портфелі АКБ „Правекс-Банк” значна доля заборгованості свідчить о недосконалості методології оцінки кредитоспроможності клієнтів, що підтверджується різницями в динаміки співвідношення середнього рівня ризику по деякім контрагентів з структурою кредитного портфелю, т.е. банку необхідно переглянути механізм оцінки кредитоспроможності клієнтів

Обсяг кредитів і кредитних операцій в більшості зависить від внутрі банківських лімітів кредитування. В цьому випадку слід ужесточити лимити кредитування наступним способом: значення нормативу Н7 не повинно перевішати 20%, норматив Н8 – 300%, норматив Н9-1,5%, норматив Н10 – 5%.

Якщо банк буде дотримуватися таких норм, то банк може тримати рівень кредитного портфельного ризику в 10-12%. В процесі кредитної діяльності банк повинен регулярно проводити моніторинг кредитних операцій і кредитного портфелю.

Системи контролю за кредитними операціями повинні включати процедури знаходження сигналів можливої несплати і мери реагування на дану небезпеку вже в процесі виконання кредитної згоди. В більшості випадків служба контролю буде робити висновки на основі зустрічей з клієнтом, а також на регулярному аналізі фінансової інформації і документації яку надає клієнт.

Однак моніторинг ризику не зводиться лише к нагляданню за діями самого малого клієнта. Для того, щоб клієнт міг успішно продовжити свою діяльність, необхідно прогнозувати зміни в отраслі і своєчасно реагувати на них. Банк повинен оцінювати можливості клієнта, підготуватися к можливим змінам й прийняти запобіжні заходи.

У банку відсутня можливість повністю виключити з кредитного портфелю проблемні суди. Пильний робітник банка може ще на ранній стадії помітити признаки зароджуючигося процеса фінансових труднощів та прийняти міри к виправленню ситуації і захисту інтересів банку. Таку міри слід прийняти раніше. Тому для ефективності роботи банку треба створення спеціалізованого підрозділу з роботи с проблемними активами, який буде проводити моніторинг кредитних ризиків та приймати рішення з кредитної політики банку, а також вдосконалювати нормативну базу, процедуру оцінки кредитних заявок і порядок контролю вже існуючих кредитних операцій.

На мій погляд, в випадку виникнення проблеми, яку рішають основні підрозділи – юридичні служби та служби безпеки, паралельно повинен включатись в роботу підрозділ проблемних активів. При не поверненні боргів срок яких перебільшує 6 місяців, актив повинен переходити в компетенцію цього підрозділу.

В цьому випадку основний підрозділ має можливість повністю зосередитись на рішення своїх задач. При цьому підрозділ з роботи з проблемними активами при підтримки усіх зацікавлених підрозділів банків досягає позитивного, але, як правило, компромісного рішення.

Підрозділ з роботи з проблемними активами повинен виконувати наступні функції:

• виконання комплексу заходів, пов’язаних з роботою по поверненню заборгованості по проблемним активам, та аналітичного учета заборгованості;

• організація та проведення роботи з повернення проблемної заборгованості , з притягненням до роботи смежних підрозділів;

• супроводження активів від стадії переходу в групу проблемних до отримання конкретного результату;

• виконання організації та контролю діяльності дочерних структур банка, як приволікаються до роботи з проблемними активами;

• виконання розрахунків, начислення та контролю за ходом сформірованих резервів на можливі збитки по судам чи іншим видам резервів з заборгованості.

Для ефективності реалізації функцій підрозділу необхідно чітке розподілення функціональних обов’язків робітників і визначення відповідальних, високий рівень інформаційного забезпечення, методологія прийняття рішень, яка постійно оновлюється, система аналізу, прогнозування, планування та оцінки в області правління активними операціями банку.

У якості висновків усього вище переказаного у даній дипломній роботі я хочу надати рекомендації, що сприяють покращенню ситуації банку у кредитному портфелі, який, можливо, з-за помилок у його політиці, недооцінки ринку, недоліків у аналітичній роботі та других причин, мусить приймати швидкі міри.

По-перше, для покращення несприятливої ситуації можливо порадити покращити організаційну структуру банку, а саме приділити увагу розвитку менеджменту, наприклад, посилити службу внутрішнього аудиту, що дозволило б знизити зловживання всередині банку [5].

По-друге, банку необхідно більш принципово оцінити ліквідність балансу, приділивши більшу увагу аналізу ризиків банку. У процесі аналізу балансу були б виявлені великі відхилення у сторону підвищення мінімально допустимих значень. Тому банку необхідно у мінімальний строк привести показники у відповідні для прибуткової роботи рамки. Для комерційного банку, як і будь якого іншого підприємства, загальною основою виступає забезпечення прибутковості діяльності (операцій, що виконуються). Таким чином, якщо фактичне значення основного нормативного коефіцієнта ліквідності виходить набагато більше, ніж встановлене мінімально допустиме, то діяльність банку буде негативно оцінюватись його акціонерами з точки зору невикористаних можливостей для отримання прибутку. В зв’язку з цим слід відмітити, що аналіз балансу повинен проводитись одночасно з аналізом прибутковості банку.

Сутність банківського управління складається у гнучкому сполученні протилежних вимог банку та прибутковості. Цільова функція управління комерційним банком є максимізацією прибутку при обов’язковому дотриманні економічних нормативів, що встановлюються та визначаються самим банком.

По-третє, банк повинен визначати необхідність у ліквідних коштах хоч би на короткострокову перспективу. Тільки аналіз рахунків окремих клієнтів банку дозволить визначити необхідність у готівкових коштах на даний момент.

У рішенні цієї задачі поможе також попереднє вивчення господарських та фінансових умов на місцевому ринку, специфіки клієнтури, можливостей виходу на нові ринки, а також перспективи розвитку банківських послуг, у тому числі відкриття нових видів рахунків, проведення операцій по трасту, лізингу, факторингу і т.д. Причому, крім місцевих факторів, необхідно враховувати також і загальнонаціональні. Наприклад, зміни у грошово-кредитній політиці, у законодавстві тощо.

Вивчення усього цього, а також прогнозування допоможе банку більш точно визначити необхідну долю коштів у активі банку. При цьому банк повинен спиратися на свій досвід.

Характеристики

Список файлов ВКР