Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Яка відповідальність буде застосована до ЗАТ “Шао” та його посадових осіб?

Відповідь. Неподання декларації про доходи чи прибутки містить в собі навмисне ухилення від сплати податків, тобто підприємство працює, отримує прибутки, однак декларацію не подає і податки не сплачує. Можуть бути також випадки, коли ухилення від сплати обов‘язкових платежів сталось тоді, коли в особи не було умислу на несплату їх. У цьому разі вона може бути притягнута лише до адміністративної відповідальності за невчасне подання документів, пов‘язаних з обчисленням і сплатою обов‘язкових платежів. Ось чому відповідальність за вказане порушення, а саме несвоєчасне подання податкової декларації передбачена у відповідності із Ст. 20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції 1997 р. згідно якої платники податку, котрі не подали або невчасно подали до податкового органу декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку на кожний випадок порушення. Для всіх видів податків, зборів, інших обов‘язкових платежів відповідними нормативними актами визначено терміни їх, сплати. З моменту закінчення визначених термінів настають наслідки у вигляді ненадходження коштів до бюджетів та державних цільових фондів.

Порядок і строки сплати інших податків встановлюються також іншими декретами Кабінету Міністрів України, наприклад, “Про акцизний збір”, “Про місцеві податки і збори”, “Про податок на прибуток підприємств і організацій”, “Про податок на добавлену вартість” і таке інше.

Але якщо в процесі перевірки було встановлено, що підприємство, його посадові особи умисно приховували свої доходи від оподаткування, тоді їх, дії підпадають під кваліфікацію Ст. 212 КК України. Порушення встановленого порядку і строків подання декларацій про доходи і несплата податків є обктивною стороною діяння, передбаченого ч. 1 Ст. 212 КК України. Для кваліфікації діяння за ч. 1 Ст. 212 КК України досить встановити і доказати, що декларація не була подана в установлений строк умисно, і що з цієї причини податок не було сплачено. Приховування (заниження) об‘єктів оподаткування є способом зменшення платежів або способом ухилення від сплати податків частково чи у повному обсязі. Значних розмірів визнається шкода, яка у тисячу і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Із ч. 4 Ст. 212 КК України витікає, що особа, яка вперше вчинила ухилення від сплати податків, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до відповідальності сплатила податки (збори), а також відшкодувала шкоду завдану державі несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, сплата пені).

Заподіяння несплатою податків менших розмірів, тягне за собою адміністративну відповідальність. Згідно з ч. 7 Ст. 25 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції 1997 р. на посадових осіб винних у несплаті податків, приховуванні (заниженні) доходу або об‘єктів оподаткування, накладається адміністративний штраф у розмірі середньомісячної заробітної плати, а за такі самі дії, вчинені протягом року після накладення адміністративного стягнення, - у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Тобто, якщо перевіркою буде встановлено, те, що ЗАТ “Шао” ненавмисно затримало подачу декларації про доходи за 3 квартал 1998 р., і не подало декларацію за I квартал 1999 р., то тоді на нього буде накладено фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10% суми нарахованого податку на кожний випадок порушення, що є у відповідності із Ст. 20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції 1997 р.

Для посадових осіб ЗАТ “Шао”, якщо несплачені податки були невеликих розмірів, їхні дії підпадають під адміністративну відповідальність передбачену ч. 7 Ст. 25. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції 1997 р., і на них накладається адміністративний штраф у розмірі середньомісячної заробітної плати, а за такі самі дії, вчинені протягом року після накладення адміністративного стягнення, - у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

В разі, якщо, як це вже наводилося вище, буде встановлено умисне ухилення від сплати податків посадовими особами цього підприємства, їх дії будуть кваліфікуватися згідно норм Кримінального Кодексу України, а саме у відповідності до Ст. 212 “Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов‘язкових платежів”. Згідно норм цієї статті передбачено покарання за ч. 1 Ст. 212 КК – штрафом від трьохсот до п‘ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 Ст. 212 КК – штрафом від п‘ятисот од двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п‘яти років з позбавленням права обіймати певні засади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 3 212 КК – позбавленням волі на строк від п‘яти до десяти років та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна”.

Задача №4

Підприємство надало фінансову допомогу неприбутковій організації у сумі 20 тис. грн. і віднесло дану суму на витрати. Податковий інспектор, який провадив документальну перевірку, наклав штраф на підприємство, за неправильність ведення бухгалтерського обліку у розмірі 100 не оподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До Вашої юридичної фірми звернувся директор підприємства з проханням дати відповідь на питання:

• в яких випадках фінансову допомогу можна віднести на витрати;

• чи повинно підприємство сплачувати штраф?

Відповідь. 1) Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції 1997 р. в Ст. 5 дається визначення валових витрат, а саме в пп. 5.2.2, де сказано: “Суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) до державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій, у випадках, визначених у пункті 7.11.1 “Ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є:

а) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

б) благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками;

в) пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом;

г) іншими, ніж визначені у абзаці "б" цього підпункту юридичними особами, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів;

д.) спілками, асоціаціями та іншими об'єднаннями юридичних осіб, створеними для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять підприємницької діяльності, за винятком отримання

пасивних доходів;

е) релігійними організаціями, зареєстрованими у порядку, передбаченому законом”.

Пункт 7.11.2 Ст. 7 закону визначає порядок звільнення від оподаткування доходів неприбуткових організацій: “Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "а" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять:

а) безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; б) пасивних доходів; в) коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг” і далі продовжує в п. 7.11.3 Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці "б" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді:

а) коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; б) пасивних доходів; в) коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям, від проведення їх, основної діяльності, з урахуванням положень підпункту 7.11.11 цієї статті і далі в п. 7.11.4. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці "в" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді:

коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на додаткове пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством;

пасивних доходів, отриманих із джерел, визначених законодавством про кредитні спілки та пенсійні фонди, продовження в п. 7.11.5. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "г" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від проведення їх, основної діяльності та у вигляді пасивних доходів, в п. 7.11.6. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "д." підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: а) разових або періодичних внесків засновників; б) пасивних доходів і напри кінець п. 7.11.7. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці "е" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: а) коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; б) будь-яких інших доходів від надання культових послуг, а також пасивних доходів. Це те, що стосується оподаткування неприбуткових організацій.

Порядок звільнення від оподаткування визначено також Законом України “Про податок на додану вартість” у Ст. 5 пп. 5.1.21 подання благодійної допомоги, а саме безоплатна передача товарів (робіт, послуг) особам, визначеним абзацами "а" і "б" підпункту 7.11.1 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з метою їх, безпосереднього використання у благодійницьких цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства. ( Абзац перший підпункту 5.1.21 пункту 5.1 Ст. 5 в редакції Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” № 1523-III від 02.03.2000). Під безоплатною передачею слід розуміти надання товарів (робіт, послуг) набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій благодійній організації такими отримувачами або іншими особами, пов'язаними з ними. Порушення цього правила прирівнюється до навмисного ухилення від оподаткування.

2) Фінансову допомогу неприбутковій організації, що люб‘язно надало підприємство у сумі 20 тис. грн. можна віднести на валові витрати тільки за умови укладання договору з цією організацією про надання благодійної допомоги. Згідно пп.5.2.2 п.5.2 Ст. 5 “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції 1997 р. суми засобів, добровільно перерахованих до неприбуткових організацій, у випадках, передбачених у п. 7.11 зазначеного Закону, але не більш 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду відносяться до складу валових витрат підприємства (по роз'ясненню ДПАУ в даному підпункті поняття “попереднього звітного періоду” адекватно поняттю “попереднього звітного року”).

При виконанні цієї умови (укладення договору), а також якщо сума фінансової допомоги не перевищуватиме 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду, то підприємство не повинно сплачувати штраф, а якщо договір відсутній, або сума допомоги перевищуватиме 4%, тоді підприємство вимушене буде сплатити штраф.

Література

1. Кримінальний кодекс України від 5.04. 2001р. “Одісей” -Х.; 2001.

2. Кодекс України “Про адміністративні правопорушення” Закон України № б\н від 1.06. 1985р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). –1984. –додаток до № 51. –Ст. 1122.

3. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12. 1994 р. в редакції Закону від 22.05. 1997 р. // ВВР. –1997. - №27.

4. Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР.

5. Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 18.02. 1997 р. // ВВР. № 15.

6. Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02. 2000 р. № 1490-III.

7. Закон України “Про податок на додану вартість” від 3.04. 1997 р. // ВВР. 1997. -№27.

8. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” № 1523-III від 02.03.2000 р.

9. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02. 1991 р. // ВВР. –1991. -№16. Ст. 200.

10. Декрет Кабінету Міністрів України “Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель” від 27 вересня 2000 р. № 1469.

11. Декрет Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” від 30.04.1993 р. // Голос України. –1993 р. – 21 травня.

12. Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20.05. 1993 р. // ВВР. –1993. -№19.

13. Декрет Кабінету Міністрів України “Про податок на прибуток підприємств і організацій”

14. Декрет Кабінету Міністрів України “Про податок на добавлену вартість”

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Контрольна робота

З курсу «Податкове право»

Варіант №3

Виконав студент V курсу

Факультет Права

Група ЗСП-82

Сердюк Роман

Миколайович м. Київ, 2002 р.

Характеристики

Список файлов реферата