93651 (681543), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Показники якості розчинів 2 % кромоглікату натрію, 0,01 % бензалконію хлориду та їх модельної суміші

Результати дослідження показали, що водні розчини індивідуальних речовин як кромоглікату натрію, так і бензалконію хлориду в досліджуваних концентраціях є прозорими. У той же час, спільна присутність у водних розчинах кромоглікату натрію і бензалконію хлориду приводить до швидкого помутніння розчину. Зміна концентрації кромоглікату натрію незначна, оскільки концентрації взаємодіючих речовин відрізняються в 200 разів, а вміст антимікробного консерванту знижується на 20 % - 30 % від вихідного значення. Вивчення змін концентрацій реагуючих речовин у часі показало, що взаємодія відбувається миттєво і подальших змін протягом 48 год не спостерігається.

Враховуючи, що бензалконію хлорид є суміш гомологів алкілбензилдиметиламонію хлориду з числом атома вуглецю в алкільних групах від 8 до 18, нами вивчена їх здатність до взаємодії з кромоглікатом натрію і встановлено, що найбільшу реакційну активність має гомолог С₁₄Н₂₉. Результати дослідження представлені в табл. 2.

Таблиця 2

Вміст гомологів бензалконію хлориду в стандартному зразку і модельній суміші з кромоглікатом натрію

Для оцінки можливого впливу якості компонентів реакції на їх взаємодію нами проведений аналіз фармакопейних вимог до субстанцій кромоглікату натрію, бензалконію хлориду і води для ін'єкцій. Встановлено, що вміст оксалатів у субстанції кромоглікату натрію та іонів кальцію та магнію у воді для ін'єкцій може вплинути на прозорість розчину ЛР і антимікробного консерванту, важких металів у субстанції кромоглікату натрію і води для ін'єкцій – на взаємодію ЛР і антимікробного консерванту (згідно з літературними даними), склад гомологів бензалконію хлориду – на кількісний вміст антимікробного консерванту.

Враховуючи, що субстанція кромоглікату натрію може містити оксалати, а вода для ін'єкцій - іони Са²⁺ і Mg²⁺, існує ймовірність утворення нерозчинних оксалатів кальцію та магнію. Це може привести до необ’єктивної оцінки показника „Прозорість” при виборі способу запобігання несумісності ЛР і антимікробного консерванту. З метою визначення впливу металів на прозорість 2 % розчину кромоглікату натрію нами розраховані концентрації іонів кальцію, магнію й оксалату, що викликають утворення осаду при вмісті протиіону в максимально допустимій концентрації (табл. 3).

Таблиця 3

Розраховані концентрації іонів кальцію, магнію та оксалату, що викликають випадання осаду оксалатів кальцію та магнію

Визначено, що на прозорість 2 % розчину кромоглікату натрію можуть вплинути тільки іони кальцію, концентрація яких не повинна перевищувати 0,116 ррm.

Вивчення різних зразків води для ін'єкцій (отримані з різних джерел) (табл. 4 і 5), показало, що при вмісті іонів кальцію в концентрації 0,156 ррm розчини непрозорі (еталон І), що підтверджує розрахункові дані. Концентрація кальцію визначена методом атомно-абсорбційної спектроскопії в ЦЗЛ ЗАО “Біолек” під керівництвом д.ф.н. Краснопольського Ю.М. Одержані результати враховані при розробці способу запобігання несумісності ЛР і антимікробного консерванту.

Таблиця 4

Кількісний вміст іонів кальцію в зразках води для ін'єкцій

Гранично допустима норма (розрахункова), ppm	Зразок 1, ppm	Зразок 2, ppm
2,0	0,156	0,083

Для одерження прозорого розчину кромоглікату натрію і бензалконію хлориду з необхідним вмістом компонентів вивчена можливість введення бензалконію хлориду в надлишкових кількостях, а також введення стабілізаторів.

Таблиця 5

Вплив якості води на фізико-хімічні показники розчинів кромоглікату натрію

Враховуючи, що субстанція бензалконію хлориду складається із суміші гомологів, а найбільшу реакційну здатність стосовно кромоглікату натрію має гомолог С₁₄, нами було припущено, що при введенні додаткової кількості консерванту реакція пройде, в основному, за рахунок С₁₄, а вміст бензалконію хлориду збільшиться за рахунок гомолога С₁₂. Введення додаткових кількостей бензалконію хлориду, як до, так і після фільтрації, не привело до його вихідного вмісту.

З літератури відомо, що одним зі шляхів вирішення проблеми несумісності бензалконію хлориду з лікарськими речовинами є використання різних стабілізаторів. На підставі цих даних нами вивчений вплив деяких речовин на прозорість водного розчину кромоглікату натрію і бензалконію хлориду в залежності від послідовності введення стабілізаторів у розчин. Результати дослідження представлені в табл. 6.

Таблиця 6

Вплив стабілізаторів та послідовності їх введення на прозорість модельної суміші кромоглікату натрію і бензалконію хлорида

Примітка. до – введення стабілізатора у розчин до основних компонентів; між - введення стабілізатора у розчин між основними компонентами; після - введення стабілізатора у розчин після основних компонентів. - доведення рН розчину модельної суміші до значення 7,0.

З табл. 6 видно, що позитивні результати отримані тільки при використанні твіну 80, введення якого дозволило одержати прозорий розчин кромоглікату натрію і бензалконію хлориду незалежно від порядку введення стабілізатора.

З метою визначення оптимальної концентрації твіну 80 були вивчені модельні суміші, які містять 2 % кромоглікату натрію, 0,01 % бензалконію хлориду і твін 80 у відповідних концентраціях, за показниками „Прозорість” (табл. 7) і „Кількісний вміст бензалконію хлориду” (рис. 2).

Таблиця 7

Вплив концентрації твіну 80 на прозорість розчину кромоглікату натрію і бензалконію хлориду протягом 24 годин зберігання

У результаті проведених досліджень встановлено, що додавання твіну 80 у концентрації 0,02 % приводить до одержання прозорого розчину кромоглікату натрію і бензалконію хлориду з вмістом антимікробного консерванту 0,01 %.

Характеристики

Список файлов реферата