93040 (681116)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Міністерство охорони здоров’я України

Луганський державний медичний університет

Чала Тетяна Анатоліївна

УДК 612.015.1-313.3-017.1-31-6:611.316.5

Патогенетичне обґрунтування нового підходу до лікування та профілактики загострень хронічного періодонтиту

14.03.04 – патологічна фізіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Луганськ-2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання періодонту – це одна з найскладніших патологій зубощелепно-лицевої системи. Сьогодні вони є не тільки загальномедичною, але й соціальною проблемою, яка є значно розповсюдженою в світі, супроводжується втратою зубів у пацієнтів з несприятливим впливом осередків періодонтальної інфекції на організм в цілому. За даними світової літератури, розповсюдженість запальних захворювань періодонту сягає 98%, серед них провідну роль грає хронічний періодонтит (Кабак Ю.С., 2005; Lamster I.B., Karabin S.D., 2002).

Запальний процес в періодонті не тільки призводить до поразки навколоверхівкових тканин зуба, але й небезпечний ще й формуванням умов для маніфестних та прихованих запальних осередків, які сприяють сенсибілізації організму. Присутність в осередку хронічного запалення макрофагів, Т- та В-лімфоцитів розглядають як підтвердження постійного надходження антигенів з системи кореневих каналів. У хворих на хронічний періодонтит виявлена тенденція до збільшення рівня сироваткових імуноглобулінів (Ig) А та G (Гречишников В.И. та ін., 2002; Yang Y., 2005). У світлі сучасних даних про патогенез хронічного періодонтиту засоби для його лікування повинні включати якомога більше патогенетичних ланок (Зубачик В.М. та ін., 2003; Page R.C., 2001).

Сучасні дані про роль суворо анаеробних бактерій навколоверхівкових тканин у розвитку запального процесу в періодонті визначають необхідність пошуку ефективних засобів для проведення місцевої антибіотикотерапії в комплексному лікуванні захворювання (Zhu J., Okada S., 2005). Хоча в останні роки в терапії різних форм періодонтиту досягнуті значні успіхи, існуючі методи лікування є недосконалими, часто супроводжуються тяжкими ускладненнями у вигляді гострих запальних процесів щелепно-лицевої ділянки (періостит, абсцес, остеомієліт). Традиційні терапевтичні методи лікування хронічного періодонтиту в ряді випадків є неефективними та не дають достатньо тривалої ремісії (Котелевська Н.В., 2005; Жаркова О.А., 2006). В зв’язку з цим в останні роки певну актуальність набувають дослідження, спрямовані на пошук способів лікування, які діють на різні ланки патогенезу хронічного періодонтиту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є фрагментом планової наукової роботи кафедри патофізіології Луганського державного медичного університету № 0198U005713 «Запалення як результат дії бактерій». Авторка є співвиконавцем комплексної теми.

Мета і задачі дослідження: розробити патогенетично обґрунтований спосіб лікування і профілактики загострень хронічного періодонтиту з використанням композиції для тимчасового пломбування кореневих каналів, яка містить антиоксидант та антибактерійний хіміопрепарат.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

У хворих на хронічний періодонтит:

1. Вивчити видовий склад, імуносупресивні властивості та чутливість до антибактеріальних препаратів етіологічних агентів захворювання.

2. Вивчити імунний статус.

3. Вивчити активність перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та ферментативної системи антиокислювального захисту (АОЗ), а також вплив на них структурних компонентів етіологічних агентів захворювання в досліді з нейтрофілами та моноцитами периферійної крові іn vitro.

4. Визначити ефективність трьохетапного способу лікування з використанням композиції для тимчасового пломбування кореневих каналів, яка містить вітамін Е, метронідазол, барію сульфат та ультрадисперсний гідроксиапатит, легований сріблом.

Об'єкт дослідження: бактеріологічний, імунний і метаболічний статус хворих на хронічний періодонтит.

Предмети дослідження: вплив патогенетично обґрунтованого способу лікування і профілактики загострень хронічного періодонтиту з використанням композиції для тимчасового пломбування кореневих каналів, яка містить антиоксидант та антибактерійний хіміопрепарат, на бактеріологічний, імунний і метаболічний статус хворих.

Методи дослідження: клінічні (обстеження пацієнтів, реєстрація клінічних індексів); бактеріологічні (виділення та ідентифікація бактерій, визначення їх чутливості до антибактеріальних препаратів, виділення пептидогліканів – ПГН та ліпополісахаридів – ЛПС з клітинної стінки бактерій); імунологічні (визначення антикомплементарної – АКА, антилізоцимної – АЛА та антиімуноглобулінової – АІА активності бактерій, вивчення популяційного та субпопуляційного складу лімфоцитів, фагоцитарної активності нейтрофілів, вмісту циркулюючих імунних комплексів – ЦІК в сироватці крові, кількісне визначення Ig A, M, G, стимуляція моноцитів та нейтрофілів препаратами ПГН та ЛПС); біохімічні (визначення концентрацій дієнових кон’югатів – ДК, малонового діальдегіду – МДА, простагландину Е2 – ПГЕ2, активності каталази та супероксиддисмутази – СОД); статистичні (методи варіаційної статистики).

Наукова новизна отриманих результатів. Доведена етіологічна роль 21 виду суворо анаеробних бактерій у розвитку хронічного періодонтиту, вивчена їх АЛА, АКА та АІА. Детально вивчений імунний та метаболічний статус пацієнтів з хронічним періодонтитом. Вперше запропонований трьохетапний спосіб лікування хворих на хронічний періодонтит з використанням композиції для тимчасового пломбування кореневих каналів зубів, яка містить у рівних частках масляний розчин вітаміну Е, барію сульфат, ультрадисперсний гідроксиапатит, легований сріблом, та метронідазол. Дана композиція має значний антибактерійний ефект, імунокоригуючу та антиоксидантну дію, та в 2-5 раз знижує частоту розвитку загострень захворювання протягом 24 місяців.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблений та захищений деклараційним патентом на корисну модель спосіб лікування хронічного періодонтиту. Отримані дані використовуються в лекційному курсі та при проведенні практичних занять на кафедрах патофізіології та стоматології № 1 Луганського державного медичного університету Міністерства охорони здоров’я України, що підтверджено відповідними актами впровадження.

Особистий внесок здобувачки. Вибір теми наукового дослідження, планування роботи були здійснені разом з науковим керівником професором Н.К. Казімірко. Авторкою самостійно проведені: інформаційний пошук, аналіз літератури, клінічне обстеження пацієнтів, бактеріологічне, імунологічне та біохімічне дослідження, написані всі розділи дисертаційної роботи та автореферат.

Апробація роботи. Основні положення дисертації були викладені та обговорені на: Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини і стоматології (66-а підсумкова конференція студентського наукового товариства ім. М.Д. Довгяло)» (Донецьк, 2004); Всеукраїнської студентської наукової конференції «Актуальні проблеми стоматології» (Полтава, 2004); наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю (Вінниця, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю студентів, інтернів, магістрів, аспірантів та молодих вчених медичного факультету Ужгородського національного університету (Ужгород, 2008), а також на засіданнях Луганського обласного товариства патофізіологів протягом 2005-2008 рр.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових статей та 4 тез в часописах та збірках, які відповідають вимогам ВАК України та надруковані згідно вимог, викладених в пункті 3 Постанови ВАК України від 15 січня 2003 р. за № 7-05/1; отриманий 1 деклараційний патент на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Робота написана на 122 сторінках комп'ютерного набору та складається з вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, розділу аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних першоджерел. Робота ілюстрована 22 таблицями. Список використаних першоджерел включає 145 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 160 пацієнтів 40-50 років (69 чоловіків та 91 жінка), які звертались по медичну допомогу до стоматологічної поліклініки Луганського державного медичного університету, з діагнозом: «Хронічний гранулюючий періодонтит в стадії загострення одно корінних зубів (різців та кликів)». Контрольну групу склали 25 практично здорових чоловіків та 22 жінки. Роботу виконували з дотриманням всіх положень біоетики.

Забір матеріалу для дослідження (детрит з каналів зубів, венозна кров) у 125 пацієнтів проводили двічі – при первинному зверненні та перед постановкою постійної пломби, у 35 пацієнтів – тричі. При першому відвідуванні пацієнтам проводили первинну медичну та механічну обробку уражених зубів, потім канали зубів були тимчасово запломбовані. У 30 пацієнтів 1-ї контрольної групи для пломбування зубів використовували 49% кальцію гідроксиапатит в препараті Calasept (Scania Dental). У 30 пацієнтів 2-ї контрольної групи для плобування кореневих каналів використовували препарат Grinasole (Septodont), основною діючою речовиною якого є 10% метронідазол. У 30 пацієнтів 3-ї контрольної групи кореневі канали пломбували композицію, яка включала (в масових%): масляний розчин вітаміну Е – 50, барію сульфат – 25, ультрадисперсний гідроксиапатит, легований 0,7% сріблом – 25. У пацієнтів контрольних груп санацію кореневого каналу зуба, ураженого періодонтитом, проводили в 2 етапи: на першому етапі здійснювали первинну інструментальну обробку та іригацію, на другому – встановлювали постійну пломбу. У 70 пацієнтів тимчасове плобування зубних каналів проводили композицією, яку ми запропонували та запатентували (в масових%: масляний розчин вітаміну Е – 25, барію сульфат – 25, ультрадисперсний гідроксиапатит, легований 0,7% сріблом – 25, метронідазол – 25). З них у 35 пацієнтів першої дослідної групи санацію уражених каналів проводили в 2 етапи, у решти 35 пацієнтів 2-ї дослідної групи – в 3 етапи з додатковою санацією кореневого каналу.

Проводили ізоляцію суворо анаеробних бактерій з детриту каналів зубів, встановлення родової приналежності та видову ідентифікацію бактерій; визначення їх АЛА, АКА та АІА, чутливості до антибактерійних препаратів.

Виділення лімфоцитів, моноцитів та нейтрофілів з периферійної крові пацієнтів здійснювали в градієнтах густини фікол-верографін. Визначення кількості тотальних Т-клітин, В-лімфоцитів, субпопуляцій Т-клітин та природних кілерів проводили методом непрямої імунної флуоресценції з використанням моноклональних антитіл CD3, CD22, CD4, CD8 та CD16. Фагоцитарну активність нейтрофілів вивчали чашковим методом, визначали фагоцитарний індекс (ФІ) та фагоцитарне число (ФЧ).

В сироватці крові визначали вміст Ig A, Ig G, Ig M за Mancini та ін. (1965), вміст ЦІК – за Digeon та ін. (1977), вміст ПГЕ2 – радіоімунним методом. Для вивчення показників специфічної гуморальної відповіді до етіологічних агентів хронічного періодонтиту ставили реакцію аглютинації з автоштамами бактерій.

Визначення ДК здійснювали за Стальною І.Д. (1977), МДА – за Стальною І.Д. та Гаришвілі Т.Г. (1977), активності каталази – за Королюк М.А. та ін. (1988), активності СОД – спектрофотометричним методом. Значення коефіцієнту К вираховували за формулою: К = (ДК + МДА) / (каталаза + СОД).

Препарати ЛПС отримували з клітинних стінок A. fermentans водно-феноловою екстракцією, препарати ПГН – з клітинних стінок E. lenta за методом P. K. Peterson і співавт.

Отримані цифрові результати обробляли методами варіаційної статистики.

Видовий склад та біологічні властивості етіологічних агентів хронічного періодонтиту. З детриту зубних каналів пацієнтів було виділено 233 штами бактерій, які належали до 17 родів та 21 виду. Від 98 пацієнтів було ізольовано по 1 виду бактерій, від 51 – по 2 види, від 11 – по 3 види. З 233 штамів бактерій 137 були грампозитивними (12 видів, 9 родів) та 96 – грам негативними (9 видів, 8 родів). З грам позитивних бактерій найбільш часто виділяли E. lenta – 27 штамів та G. morbillorum – 24 штами. З грамнегативних бактерій в 12,4% випадків ізолювали A. fermentans, та в 9,0% випадків – D. nodosus. Частка інших видів бактерій складала 1,3-7,7%. З 17 родів бактерій рід Peptostreptococcus був поданий 3 видами (28 штамами), рід Clostridium – 2 видами (26 штамами), рід Veillonella – 2 видами. Решта 14 родів була подана тільки 1 видом бактерій. Всі ізольовані бактерії за типом дихання були суворими анаеробами.

Встановлено, що всі ізольовані з детриту кореневих каналів бактерії мали АКА, виразність якої залежала як від виду бактерій, так і від концентрації комплементу в середовищі культивування. Найбільш високі показники АКА проявляли A. fermentans, E. lenta, C. subterminale та P. melaninogenica, частота АКА в яких при 20 СН50/мл складала 42,9-55,2%.

Всі виділені бактерії мали АЛА, однак потенціал АЛА в кожного з видів був різним. Найбільшому потенціалу АЛА відповідала найбільша кількість ізольованих штамів (29 штамів A. fermentans). АЛА, схожу з такою в A. fermentans, мали D. nodosus, P. melaninogenica, E. lenta, G. morbillorum. АЛА в діапазоні 0,087-0,174 мкг/мл одиниць оптичної густини зареєстрована у решти 15 видів бактерій.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата