92174 (680477), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Дослідження доступності ЛЗ населенню України передбачало проведення системної оцінки доступності ліків для сімей як основних осередках суспільства, виявлення відповідних тенденцій згідно з динамікою цього показника, а також його регіональних особливостей та проводилось на основі розробленої нами методології з використанням результатів Всеукраїнського вибіркового обстеження умов життя сімей (домогосподарств), яке проводиться Державним комітетом статистики України з 1999 р. на постійній основі по усіх регіонах та розповсюджується на все населення країни.

Показник сімейної доступності являє собою загальну оцінку фізичної та економічної доступності за результатами Всеукраїнського обстеження умов життя сімей (домогосподарств) за можливістю купити ліки, який обчислюється за формулою:

D_j(t) = 1 - η_j(t), (1)

де d_j(t) – абсолютне число сімей, які не купили ліків в j-му регіоні в t-му році;

η_j(t) – середня частка сімей, які не купили ліків.

Динаміка середньої частки сімей, які не купили ліки, обчислюється за формулою:

(2)

де a_j(t)– середнє число сімей в j-му регіоні в t-му році;

d_j(t) – абсолютне число сімей, які не купили ліків в j-му регіоні в t-му році.

Методологія моделювання соціально-економічних показників доступності лікарських засобів та їх споживання включала такі етапи: кореляційно-регресійний аналіз чинників, що впливають на показник сімейної доступності ліків; регіональну кластеризацію показника сімейної доступності ліків; регіональну кластеризацію споживання ліків; аналіз соціальної справедливості у розподілі аптечних закладів між містом та селом в регіонах; аналіз кластеризації захворюваності населення та пільг і дотацій на ліки.

Встановлено, що на показник доступності ліків для сімей впливають такі соціально-економічні чинники: середня частка зайнятого населення; середній обсяг іноземних інвестицій; середній рівень безробіття у населення; середня частка міського населення; середній доход на душу населення. Проведений кореляційно-регресійний аналіз дозволив визначити найістотніші – середній доход на душу населення та середня частка міського населення.

За результатами кластеризації встановлено, що практично у всіх регіонах показник доступності підвищується, починаючи з 2003 р. Особливо це стосується областей, що увійшли до кластеру 1 (табл. 1, рис. 2). Відповідно до методології моделювання прийнята єдина нумерація регіонів (областей), яка наведена в таблиці 1.

Об'єктивним підтвердженням зв'язку між показниками – середній доход на душу населення, середні сукупні витрати на ліки, частка аптек в регіоні та частка міського населення – служить розрахунок показника, що визначає рівень соціальної справедливості в розподілі аптечних закладів між містом та селом в регіоні, який обчислюється за формулою:

(3)

де – частка аптечних установ в містах j-го регіону,

– частка міського населення в j-му регіоні.

Таблиця 1

Розподіл регіонів по кластерах з урахуванням середнього доходу на душу населення і частки міського населення

№ з/п	Регіони (області)	№ кластеру	№ з/п	Регіони (області)	№ кластеру
1	АР Крим	ІІІ	14	Миколаївська	ІІІ
2	Вінницька	ІІ	15	Одеська	ІІ
3	Волинська	ІІІ	16	Полтавська	ІІІ
4	Дніпропетровська	І	17	Рівненська	ІІІ
5	Донецька	І	18	Сумська	ІІІ
6	Житомирська	ІІІ	19	Тернопільська	ІІІ
7	Закарпатська	ІІІ	20	Харківська	І
8	Запорізька	ІІ	21	Херсонська	ІІ
9	Івано-Франківська	ІІІ	22	Хмельницька	ІІІ
10	Київська	ІІ	23	Черкаська	ІІ
11	Кіровоградська	ІІІ	24	Чернівецька	ІІІ
12	Луганська	І	25	Чернігівська	ІІ
13	Львівська	ІІ	26	м. Севастополь	І

Рівень соціальної справедливості оцінювався нами як задовільний, незадовільний та вкрай незадовільний. У результаті розрахунків визначено, що в деяких областях, які увійшли до кластеру 3 (Вінницька, Волинська, Закарпатська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Івано-Франківська, виявлено вкрай незадовільний стан, тобто сільське населення цих регіонів знаходиться в гіршому стані, ніж міське. В 12 областях – кластер 2 – відмічається також незадовільний стан розподілу аптечних закладів між містом та селом, на що слід звернути увагу державним органам влади. Задовільний розподіл аптечних закладів спостерігається у Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Харківській, Сумській областях та м. Севастополь – кластер 1 (табл. 2, рис. 3).

Таблиця 2

Розподіл регіонів по кластерах за рівнем соціальної справедливості в забезпеченні населення аптечними закладами

№ з/п кластеру	І	ІІ	ІІІ
Визначена тенденція	Задовільний розподіл	Незадовільний розподіл	Вкрай незадо-вільний розподіл
Регіони (області)	Дніпропетровська (4) Донецька (5) Луганська (12) Харківська (20) м. Севастополь (26)	АР Крим (1) Житомирська (6) Запорізька (8) Київська (10) Кіровоградська (11) Львівська (13) Миколаївська (14) Одеська (15) Полтавська (16) Сумська (18) Херсонська (21) Черкаська (23) Чернігівська (25)	Вінницька (2) Волинська (3) Закарпатська (7) Івано-Франківська (9) Рівненська (17) Тернопільська (19) Хмельницька (22) Чернівецька (24)

Враховуючи зростання захворюваності в останні роки, з метою встановлення наявності або відсутності зв'язку між рівнем захворюваності та сумою пільг і дотацій, нами проведено кореляційний аналіз показників середнього рівня захворюваності та суми пільг і дотацій по регіонах за такими етапами: аналіз динаміки рівня захворюваності населення в регіонах; побудова моделей, що описують таку динаміку; проведення кластерного аналізу захворюваності в регіонах; розрахунок середнього рівня захворюваності та суми пільг і дотацій на одну сім'ю; розрахунок середньої суми пільг та дотацій на душу населення; кореляційний аналіз з перевіркою вагомості коефіцієнта кореляції за критерієм Стьюдента в порівнянні з критичним значенням.

За результатами аналізу встановлено, що тільки для 7 областей: Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Рівненської, Хмельницької, Львівської, Одеської – спостерігається вагомий позитивний зв'язок між сумою пільг і дотацій, тобто політика щодо суми пільг у цих регіонах адекватна. Для частини регіонів – Донецької, Закарпатської, Сумської областей – спостерігається вагомий негативний статистичний зв'язок, тобто неадекватність політики пільг і дотацій. Для решти регіонів слід вважати обчислене значення коефіцієнта кореляції не вагоме (табл. 3). Такі тенденції свідчать про відсутність в Україні дієвої системи компенсації вартості ЛЗ.

Таблиця 3

Кореляційний аналіз показників середнього рівня захворюваності

та суми пільг і дотацій на одного жителя по регіонах

Теоретичне обґрунтування механізмів реімбурсації (компенсації) витрат на лікарські засоби

На сьогодні практично у всіх країнах Європи функціонують системи компенсації (відшкодування) вартості ЛЗ населенню. Підвищення ефективності видатків державного бюджету та мінімізація видатків громадян на придбання ліків є результатом діючих систем реімбурсації. Проте, зазначені системи мають низку методологічних та організаційних відмінностей, характерних для кожної окремої країни. Основними серед них є: джерела фінансування реімбурсації; умови надання компенсації (відшкодування) пацієнтам; принципи відбору ліків для реімбурсації; методи державного регулювання цін на ЛЗ, що підлягають реімбурсації.

Характеристики

Список файлов реферата