92028 (680378), страница 4
Текст из файла (страница 4)
При лікуванні немовлят з вегето – вісцеральними розладами в II групі враховували дані неврологічного та психологічного станів, що дозволяло індивідуально кожній дитині підбирати терапію. Це підвищує якість лікування та зменшує час лікування немовлят.
Ефективність фармакологічних та гомеопатичних засобів при лікуванні астено – невротичних та вегето – вісцеральних розладів оцінювали по вмісту іонізованого кальцію в крові у немовлят поряд з клінічними даними. В роботі визначали рівні іонів К+, Na+, Ca2+ у немовлят при первинному огляді в віці 4 – 9 місяців, другий огляд був через 30 – 35 діб, третій – через 90 – 95 діб. Дані про кількість іонів кальцію, калію та натрію в сироватці крові представлено в табл. 7 (показники М ± m).
Таблиця 7
Вміст кальцію, калію та натрію (ммоль/л )в крові немовлят з астено – невротичними та вегето – вісцеральними розладами (М m)
до та в динаміці лікування
| Групи | До лікування | Через 30 діб | Через 90 діб | ||||||||
| Ca2+ | K+ | Na+ | Ca2+ | K+ | Na+ | Ca2+ | K+ | Na+ | |||
| III, n =20 | 0,037 ± 0,003 | 4,5 ± 0,2 | 142,8 ± 2,1 | 0,054± 0,0035* | 4,53± 0,2 | 139,6 ± 1,1 | 0,09 ± 0,01* | 4,58± 0,2 | 138,3± 1,1 | ||
| II, n =5 | 0,036 ± 0,0035 | 4,5 ± 0,2 | 142,8 ± 2,1 | 0,054± 0,0035* | 4,54 ± 0,2 | 139,7 ± 1,1 | 0,09 ± 0,01* | 4,6 ± 0,2 | 139,3± 1,1 | ||
| I, n =15 | 0,037± 0,003 | 4,5 ± 0,2 | 142,5 ± 2,0 | 0,047± 0,0025* | 4,6± 0,23 | 139 ± 0,98 | 0,08 ± 0,01* | 4,6± 0,23 | 138,2 ± 1,1 | ||
| IV (здорові), n=15 | 0,1 ± 0,03 | 4,51± 0,2 | 143± 2,2 | 0,1 ± 0,03* | 4,6 ± 0,2 | 139 ± 2,6 | 0,1 ± 0,06* | 4,6 ± 0,2 | 139 ± 2,6 | ||
Примітка: * - р < 0,05 по відношенню до лікування
Дослідження показали, що в III групі вміст кальцію збільшується через 1 місяць і через 3 місяці не відрізняється від показників в групі умовно здорових дітей. В I групі через 3 місяці цей показник хоче і наближається до норми, але ще відрізняється від III групи (р =0,032),тобто діти ще потребують лікування. Концентрації іонів К+ та N+ практично не змінюється протягом всього періоду нагляду на дітьми.
Таким чином, у немовлят з підвищеною збудливістю внаслідок гіпоксично – ішемічних уражень нервової системи визначаються синдроми гіперзбудливості, які потребують застосування відповідних гомеопатичних засобів. Призначення заспокійливих гомеопатичних засобів (Chamomilla, Zincum valerianicum, Cicuta virosa, “Viburcol”) на протязі 1 – 4 міс призводить до нормали стан немовлят з підвищеною нервово – рефлекторною збудливістю, а гомеопатичних препаратів Chamomilla, Gelsemium, Arsenicum album, Aethusa, Natrium sulfuricum, Сalcium carbonicum, Calcium phosphoricum, Calcium fluoricum, “Viburcol” – з вегето – вісцеральними розладами. Сумісне застосування дегідратуючих (Natrium sulfuricum, Helleborus niger, Apis, Cicuta virosa) та судинних гомеопатичних препаратів (Arnica, “Traumeel S”) разом з фармакологічним препаратом діакарб нормалізує стан немовлят з ліквородинамічними порушеннями швидше, ніж при їх окремому призначенні, а заспокійливих гомеопатичних засобів (Chamomilla, Gelsemium, Arsenicum album, Сalcium carbonicum, Calcium phosphoricum, Calcium fluoricum, “Viburcol”) разом з вітамінами групи В та D нормалізує стан немовлят з астено – невротичними розладами через 1 – 6 міс після початку лікування.
ВИСНОВКИ
В роботі наведено теоретичне обґрунтування та вирішення актуального завдання лікування підвищеної збудливості у немовлят внаслідок гіпоксично – ішемічних уражень нервової системи за допомогою гомеопатичних засобів.
1. У дітей з підвищеною збудливістю внаслідок гіпоксично – ішемічних уражень нервової системи в вихідному стані визначаються такі синдроми: ліквородинамічні порушення – 213 немовлят (32%), підвищену нервово – рефлекторну збудливість – 275 немовлят (42%), астено – невротичні розлади – 116 немовлят (18%), вегето – вісцеральні порушення – 56 немовлят (8%). Поряд з неврологічними порушеннями реєструються зміни показників нейросонографії (розширення лікворопровідної системи мозку на 38 – 80% , підвищення ехогенності структур мозку) та ехоенцефалоскопії, підвищуються рівні адреналіну та норадреналіну в сечі на 60 – 70% та знижується вміст іонізованого кальцію в крові на 60 – 65%.
2. Використання заспокійливих гомеопатичних препаратів (Chamomilla, Zincum valerianicum, Cicuta virosa, “Viburcol”) у 215 немовлят II групи з підвищеною нервово – рефлекторною збудливістю призводить до повного одужання дітей через 1 – 4 місяця, а цитралевої мікстури та люміналу у 60 немовлят I групи – через 2 – 6 місяців. Вміст адреналіну в сечі немовлят II групи зменшується з 4,2 0,3 до 2,5 0,2 мкг/добу, а норадреналіну з 11,2 0,4 до 5,8 0,3 мкг/добу; в I групі – рівні катехоламінів нормалізуються пізніше, ніж клінічні симптоми, і наближаються до норми через 90 діб з початку лікування.
3. Призначення гомеопатичних препаратів (Chamomilla, Gelsemium, Arsenicum album, Aethusa, Natrium sulfuricum, Сalcium carbonicum, Calcium phosphoricum, Calcium fluoricum, “Viburcol”) 42 немовлятам II групи з вегето – вісцеральними розладами призводить до повного одужання дітей через 1 – 4 місяці, а фармакологічних засобів (но-шпа, беллатамінал та беласпон) 14 немовлятам I групи покращує стан під час прийому препаратів та сприяє повному одужанню дітей через 3 – 6 місяців.
4. Комплексне лікування 92 немовлят III групи з астено – невротичними розладами гомеопатичними препаратами (Chamomilla, Gelsemium, Arsenicum album, Сalcium carbonicum, Calcium phosphoricum, Calcium fluoricum, “Viburcol”) разом з вітамінами групи В та Д призводить до повного одужання дітей через 1 – 6 місяців, а 24 немовлят I групи тільки відваром седативних трав (м’ята, меліса, ромашка, валеріана) разом з вітамінами групи В, Д та глюконату кальцію – через 6 – 9 місяців. При цьому рівень іонізованого кальцію в крові немовлят підвищується з 0,037 0,005 до 0,09 0,01 ммоль/л в III групі та до 0,08 0,01 ммоль/л в I групі, р < 0,05 у порівнянні з вихідним станом.
5. Сумісне застосування дегідратуючих (Natrium sulfuricum, Helleborus niger, Apis, Cicuta virosa) та судинних (Arnica, “Traumeel S”) гомеопатичних засобів у 120 немовлят з тяжким та середнім ступенями тяжкості з ліквородинамічними порушеннями разом з діакарбом сприяє повному одужанню дітей через 3 – 5 місяців, а тільки діакарбу у 53 немовлят I групи – через 4 – 7 міс (р < 0,05). Використання тільки дегідратуючих та судинних гомеопатичних засобів у 40 (6,1%) немовлят II групи з легким ступенем призводить до нормалізації стану через 4 – 6 тижнів.
6. Застосування в комплексній терапії підвищеної збудливості немовлят дегідратуючих, судинних та заспокійливих гомеопатичних засобів поряд з фармакологічними препаратами діакарб, аспаркам, вітамінами групи В та D забезпечує покращення стану немовлят в більш короткий термін лікування, виявляє позитивну динаміку показників нейросонографії та ехо-енцефалоскопії, вмісту адреналіну та норадреналіну, іонізованого кальцію, що дає підставу рекомендувати впровадження препаратів в практичну діяльність лікарів – неврологів та педіатрів.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для лікування немовлят з підвищеною збудливістю внаслідок гіпоксично – ішемічних уражень нервової системи при наявності ліквородинамічних порушень слід використовувати такі гомеопатичні препарати - Natrium sulfuricum, Helleborus niger, Apis, Cicuta virosa, при підвищеній нервово – рефлекторній збудливості - Chamomilla, Zincum valerianicum, Cicuta virosa, “Viburcol”, при астено – невротичних розладах - Chamomilla, Gelsemium, Arsenicum album, Сalcium carbonicum, Calcium phosphoricum, Calcium fluoricum, “Viburcol” та вегето – вісцеральних порушеннях - Chamomilla, Gelsemium, Arsenicum album, Aethusa, Natrium sulfuricum, Сalcium carbonicum, Calcium phosphoricum, Calcium fluoricum, “Viburcol”.
2. Препарати призначаються кожній дитині індивідуально в залежності від її конституціональних особливостей та ступеня тяжкості течії захворювання. Дитина одночасно може приймати 2 або 3 препарату по 1 – 3 крупинці 1 – 2 рази на добу, 2 – 5 діб на тиждень на протязі 1 – 3 місяців. Використання вказаних гомеопатичних препаратів разом з фармакологічними (діакарб, вітаміни групи В та D) дозволяє нормалізувати стан дітей з підвищеною збудливістю в 1,5 – 2 рази швидше, ніж при використанні тільки фармакологічних засобів.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Філатова І.О., Грудіна Т.М., Головська К.В., Чащина А.П. Натальні пошкодження спинного мозку // Педіатрія, акушерство і гінекологія.-“Здоров’я”. – 1991. – № 5 (329). – С.30-31. (Внесок здобувача – підібрала клінічний матеріал для статті, провела систематизацію та обробку отриманих даних).
2. Секер Т.М. Фармакологические препараты в лечении синдрома повышенной нервно-рефлекторной возбудимости у новорожденных детей в перинатальном периоде // Репродуктивное здоровье женщины. – 2003. – № 2 (14). – С.104 – 106.
3. Секер Т.М. Фармакологические препараты, используемые при лечении астено – невротического синдрома у детей с перинатальными поражениями нервной системы // Репродуктивное здоровье женщины. – 2003. – № 3 (15). – С. 119 – 121.
4. Секер Т.М. Медикаментозні засоби в лікуванні ліквородинамічних порушень у дітей першого року життя при гіпоксично-ішемічних ураженнях нервової системи // Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. – № 4 (24). – С. 200 – 202.
5. Гошко В.Ю., Секер Т.М., Мельник М.В. Оцінка функціонального стану нижніх кінцівок у хворих на дитячий церебральний параліч // Практична медицина. Науково – практичний журнал. – Львів, “ПМ”. – 2006 . № 1 (том XII). – С.109 – 115. (Внесок здобувача – провела оцінку неврологічного стану дітей з дитячим церебральним паралічем, виконала статистичну обробку результатів досліджень та оформила текст статті).
6. Секер Т.М., Мельник М.В. Лікування синдрому рухових порушень у дітей першого року життя при гіпоксично – ішемічних ураженнях нервової системи // Практична медицина. Науково – практичний журнал. – Львів, “ПМ”. – 2007. – № 2(том XIV). – С.15 – 23. (Внесок здобувача – провела оцінку неврологічного стану дітей першого року життя, визначила рухові порушення у немовлят внаслідок гіпоксично – ішемічних уражень нервової системи, провела оцінку стану немовлят та розробила методику лікування немовлят, виконала статистичну обробку результатів та оформила текст статті).
7. Секер Т.М. Родовые повреждения спинного мозга и позвоночника у новорожденных детей / Сб.докладов Всероссийской научной студенческой конференции «Травматизм – заболевания и повреждения опорно-двигательного аппарата». – Махачкала, 1990. – С.5.
8. Секер Т.М. Гомеопатические методы лечения гипоксически –
ишемических повреждений головного мозга у детей перинатального периода // Киевский гомеопатический альманах. – 2000. – С. 52 – 53.
9. Seker T.M. Homeopathic Methods of Treatment of Pre-Perinatal Diseases of the Nervous System in Children // Сб.трудов международной конференции “Homeopathy Medical Art of the 21-th Century” – Budapest, Hungary. – 2000. – P.21.
10. Гошко В.Ю., Секер Т.М., Мельник М.В. Оценка функционального состояния нижних конечностей у больных с ДЦП // Тези доповідей XIV з’їзду ортопедів – травматологів України. – Одеса, 2006. – С.178 – 179. (Внесок здобувача – провела обстеження хворих з ДЦП, дала оцінку їх неврологічного стану, виконала статистичну обробку отриманих результатів та оформила текст статті).
АНОТАЦІЯ
Секер Т.М. Лікувальна ефективність гомеопатичних засобів у немовлят з підвищеною збудливістю внаслідок гіпоксично – ішемічних уражень нервової системи. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.28 – клінічна фармакологія. ДУ “Інститут фармакології та токсикології” АМН України, Київ, 2008.
















