91797 (680222)
Текст из файла
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУФАН Марія Миронівна
УДК: 616.33-002.2-036.12-06: 616.342-009.1] -08
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ
ХРОНІЧНОГО ГАСТРИТУ НА ТЛІ ДУОДЕНОГАСТРАЛЬНОГО РЕФЛЮКСУ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ КОМПЛЕКСУ
ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ
14.01.36 – гастроентерологія
АВТОРЕФЕРАТ
Дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Івано-Франківськ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор ДУТКА Роман Ярославович.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб, завідувач кафедри.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ВІРСТЮК Наталія Григорівна.
Івано-Франківський медичний університет МОЗ України, кафедра внутрішніх хвороб стоматологічного факультету, професор кафедри доктор медичних наук, професор СВІНЦІЦЬКИЙ Анатолій Станіславович.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра госпітальної терапії №2, завідувач кафедри.
Захист відбудеться “ 30 ” січня 2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 у Івано-Франківському державному медичному університеті МОЗ країни (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Івано-Франківського державного медичного університету МОЗ України (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7).
Автореферат розісланий “ 15 ” грудня 2007 року
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор О.І. Дєльцова.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Хронічний гастрит (ХГ) – одне з найбільш поширених захворювань у людській популяції, яким страждає близько 40% усього дорослого населення планети, а в структурі захворювань органів травлення посідає одне з провідних місць (Ю.М. Степанов, І.Я. Будзак, 2005). Поширеність ХГ в Україні за останні 5 років збільшилась на 26,6%, а захворюваність зросла на 19,9% (Ю.О. Філіппов, З.М. Шмігель, 2003).
Дослідження останніх років свідчать про небувалий ріст захворювань, симптоматика яких обумовлена патологічними рефлюксними процесами у верхніх відділах травного каналу, серед яких виділяють гастроезофагальний (ГЕР) та дуоденогастральний (ДГР) рефлюкси (В.Т. Івашкін, Т.Л. Лапіна, 2001; С.С. Белоусов і співавт., 2005; J. Tack, 2006). Якщо питання ГЕР останнім часом всебічно вивчаються (Г.Д. Фадеєнко, 2000; А.С. Свінціцький, Г.В. Шило, 2004; Л.М. Мосійчук, 2006), то проблема ДГР часто залишається поза належною увагою дослідників. Висока розповсюдженість ДГР (45-98%), особливо серед населення працездатного віку, та часте поєднання з ХГ та виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХДПК) ускладнюють їх перебіг та лікування (О.Я. Бабак, 2003; В.С. Волков і співавт., 2005). Важливим є вивчення загрозливих змін у слизовій оболонці шлунка (СОШ) у відповідь на агресивну дію ДГР у вигляді наростаючої атрофії, метаплазії та дисплазії, які вважаються потенційно небезпечними в плані гастроканцерогенезу (Ю.М. Степанов, 2005; І.В. Маєв, 2006). Ситуація ще більше ускладнюється з позиції концепції інфекційної теорії походження гастритичних змін СОШ за участі Helicobacter pylori (H. pylori) та ДГР, коли дія етіологічних факторів поєднується (K. Fukuhara, 2004).
Актуальність проблеми полягає у складності та відсутності на сучасному етапі будь-якого “золотого стандарту” або загальноприйнятого методу діагностики ДГР, що викликає проблемність діагностики ДГР (J. R. Malagelada, 2000; А.П. Пелещук, А.С. Свінціцький, 2003).
За останні роки отримані вагомі докази важливості ролі імунної системи в генезі захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки, причому пріоритет в ініціації і формуванні патологічного процесу відводиться цитокінам, які на клітинному рівні регулюють неспецифічний та специфічний імунітет (І.П. Катеренчук, 1999; Т.М. Царегородцева, 2005; Є.М. Нейко, Н.Г. Вірстюк, Н.Р. Матковська, 2006). Однак, практично поза увагою науковців виявилась характеристика імунологічних показників та їх взаємозв’язок із морфологічним станом СОШ при ХГ на тлі ДГР.
На теперішній час лікування хворих на ХГ на тлі ДГР є недостатньо ефективним, а позитивні результати часто короткотривалі, що спонукає до необхідності вивчення нових схем лікування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: „Вироблення критеріїв діагностики та ефективності лікування хронічних захворювань з врахуванням особливостей їх перебігу” (№ держ. реєстрації 0101U009231).
Мета дослідження – підвищення якості діагностики та ефективності лікування хворих на ХГ на тлі ДГР з урахуванням наявності H. pylori шляхом встановлення клініко-ендоскопічних, морфологічних, функціональних та імунологічних критеріїв верифікації захворювання і вдосконалення комплексної патогенетичної терапії.
Завдання дослідження:
1. Вивчити особливості клінічного перебігу та передумови виникнення захворювання у хворих на ХГ на тлі ДГР в залежності від наявності чи відсутності H. pylori.
2. Визначити частоту заселення H. pylori СОШ у хворих на ХГ на тлі ДГР та з’ясувати причинні стосунки між персистенцією H. pylori та наявністю дуоденальної регургітації.
3. Дослідити та співставити взаємозв’язок ступеня вираженості ДГР зі станом кислотопродукуючої функції шлунка та глибиною і розповсюдженістю патологічного процесу в СОШ хворих на ХГ на тлі ДГР.
4. Вивчити закономірності взаємодії показників місцевого і гуморального імунітету, цитокінового статусу крові у хворих на ХГ на тлі ДГР в залежності від наявності H. pylori та вираженості запально-атрофічних змін в СОШ.
5. Оцінити клінічну ефективність комплексного лікування з застосуванням альтану в порівнянні з базовою терапією хворих на ХГ на тлі ДГР за результатами динаміки клініко-ендоскопічних, функціональних та імунологічних показників.
Об’єкт дослідження: хворі на ХГ та ВХДПК на тлі ДГР.
Предмет дослідження: клінічні особливості перебігу ХГ в порівнянні з ВХДПК, поєднаних з ДГР, показники ендоскопічної та морфологічної картини СОШ, імунологічні показники та стан кислототворної функції шлунка, ефективність лікування.
Методи дослідження: для верифікації діагнозу ХГ та ВХДПК, поєднаних з ДГР, використовували загально-клінічні, лабораторні, інструментальні, морфологічні, функціональні, імунологічні методи дослідження. Достовірність отриманих результатів встановлювали статистичними методами.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на підставі комплексного підходу до проблеми ХГ на тлі ДГР встановлено особливості клінічного перебігу, зміни ендоскопічної та морфологічної картини СОШ, стану кислотоутворюючої функції шлунка, зрушення в показниках місцевого та системного імунітету у хворих у залежності від наявності чи відсутності асоціації з H. pylori.
З’ясовано частоту інфікування та ступінь заселення СОШ бактеріями H. pylori у хворих на ХГ в порівнянні з ВХДПК на тлі ДГР. Визначено причинні стосунки між персистенцією H. pylori та наявністю і вираженістю дуоденальної регургітації: в міру зростання інтенсивності ДГР зменшується кількість хворих з контамінацією та ступінь заселення СОШ H. рylori.
Встановлено взаємозалежність між ступенем вираженості ДГР, кислотоутворюючою функцією шлунка та глибиною і розповсюдженістю запально-атрофічних та диспластичних процесів в СОШ. У хворих на ХГ на тлі вираженого ДГР без H. pylori відзначалися більш знижена ацидність шлункового вмісту і глибокі атрофічні зміни в СОШ.
Проведено порівняння різних методів кількісної і якісної верифікації ДГР та встановлено переваги інтрагастрального рН-моніторування.
Представлено нові патогенетичні ланки розвитку і прогресування уражень СОШ при ХГ на тлі ДГР в залежності від асоціації з H. pylori за показниками цитокінового профілю крові, які полягали в суттєвому підвищенні рівня прозапальних цитокінів – TNF-, IL-2, значно більш вираженому за відсутності H. pylori та різнонаправленості змін показників протизапальних цитокінів – збільшенні IL-4 за відсутності H. pylori і його зменшенні за наявності H. pylori та зменшенні вмісту IL-10 незалежно від H. pylori-статусу. Уперше показано відмінність зрушень у системі гуморальної ланки імунітету, місцевого захисту і цитокінового профілю крові в залежності від розвитку запально-атрофічних змін у СОШ, зокрема при поверхневому, помірному та вираженому атрофічному гастриті.
Обґрунтовано доцільність включення альтану в схему комплексного патогенетичного лікування хворих на ХГ на тлі ДГР на основі його позитивного впливу на функціональний стан шлунка, показники місцевої та гуморальної ланок імунітету, цитокіновий профіль крові, що сприяє регресії клініко-ендоскопічних проявів захворювання та подовженню тривалості ремісії.
Практичне значення одержаних результатів. Виявлені особливості клінічного перебігу, ендоскопічної та морфологічної картини СОШ, функціональних та імунологічних зрушень при ХГ на тлі ДГР залежно від асоціації з H. pylori і вираженості дуоденальної регургітації можуть слугувати діагностичними критеріями прогнозування перебігу захворювань і контролю за ефективністю лікування. За результатами порівняльного аналізу діагностичних можливостей різних методів верифікації ДГР та виявлення персистенції H. pylori запропоновані рекомендації щодо їх застосування. Розроблена схема комплексного лікування хворих на ХГ на тлі ДГР з використанням цитопротектора рослинного походження – альтану, що дає можливість скоротити термін клініко-ендоскопічної регресії, покращити репаративні властивості СОШ, зменшити частоту загострень та подовжити час ремісії. Для успішного лікування хворих на ХГ на тлі ДГР, асоційованого з H. pylori запропонована схема поетапного лікування.
Результати досліджень впроваджено в клінічну практику гастроентерологічних відділень 5-ої міської клінічної лікарні м. Львова та терапевтичного відділення госпіталю Державної Прикордонної служби України. Основні положення дисертації використовуються в навчально-методичному процесі на кафедрах пропедевтики внутрішніх хвороб та патологічної анатомії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою працею автора. Здобувачем самостійно відібрано та проаналізовано літературні джерела з досліджуваної теми, визначено мету та завдання, проведено клінічне обстеження пацієнтів. Особисто виконано клінічний набір матеріалу та власноруч проведено рН-метричне дослідження шлункової секреції, включно з рН-моніторингом. Виконавцем самостійно опрацьовано та інтерпретовано результати досліджень, проведено статистичну обробку показників, сумісно з науковим керівником сформульовано висновки і практичні рекомендації, на підставі чого підготовлені до друку наукові публікації та оформлені всі розділи дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи заслухано на спільному засіданні кафедр поліклінічної справи і сімейної медицини та пропедевтики внутрішніх хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, викладені на V і VIІ Міжнародних медичних конгресах студентів і молодих учених (Тернопіль, 2001, 2003); на XV з’їзді терапевтів України (Київ, 2004); на X та XІ Конгресах Світової федерації українських лікарських товариств (Чернівці, 2004; Полтава, 2006); на науково-практичній конференції, присвяченій 65-й річниці заснування госпіталю Державної прикордонної служби України (Львів, 2004); на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Здобутки і перспективи внутрішньої медицини” (Тернопіль, 2006).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць, із них – 5 статей у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 7 тез у матеріалах з’їздів, конференцій і конгресах та отримано один деклараційний патент України на корисну модель.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 152 сторінках основного тексту українською мовою, проілюстрована 27 таблицями та 15 рисунками. Робота складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків і практичних рекомендацій. Список використаних джерел налічує 283 наукові публікації, з яких 162 – кирилицею та 121 – латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань у дослідження було включено 136 хворих із гастродуоденальною патологією на тлі ДГР віком 18-65 років. Серед них: 106 осіб із ХГ (основна група) та 30 – із ВХДПК (група порівняння) у стадії загострення. Групу контролю склало 20 практично здорових осіб (донори). Робота проводилась на базі гастроентерологічних відділень 5-ої клінічної лікарні м. Львова та терапевтичного відділення Львівського госпіталю Державної Прикордонної служби України.
Серед обстежених хворих чоловіки становили більшість – 68 (64,2%) осіб з ХГ та 22 (73,3%) особи з ВХДПК, жінок відповідно було 38 (35,8%) та 8 (26,7%). Тривалість захворювання у хворих на ХГ у середньому склала 8,62±2,3 років, у хворих на ВХДПК – 6,81±2,5 років. Залежно від наявності Н. рylori в СОШ хворі на ХГ на тлі ДГР були поділені на дві групи. У І групу увійшли 38 (35,8%) осіб з від’ємною реакцією на Н. рylori, решта пацієнтів – 68 (64,2%) з наявною Н. рylori-інфекцією склали ІІ групу.
Усім пацієнтам при поступленні на стаціонарне лікування проводилось комплексне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження, яке включало: загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, кал на яйця глистів, ультрасонографію органів черевної порожнини, рентгенологічні, ЕКГ та деякі інші дослідження виконували за потребою. Езофагофіброгастродуоденоскопію (ЕФГДС) верхніх відділів травного каналу проводили з використанням гнучкого ендоскопу типу „Olympus” (Японія) із прицільною біопсією в стандартизованих місцях. Гістологічне дослідження біоптатів СОШ здійснювали на основі модифікованої Сіднейської класифікації (1996), згідно якої основні морфологічні критерії оцінювались напівкількісно за візуально-аналоговою шкалою M. F. Dixon (1996).
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
