91244 (679811), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Структура дисертації. Дисертація складається з введення, 5 розділів, заключення, висновків і практичних рекомендацій, списку літератури, який містить 97 вітчизняних і 66 іноземних джерел. Робота викладена в одному томі на 146 сторінках машинопису, включаючи 47 таблиць, 22 рисунки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТІ
Матеріали спостережень та методологія досліджень. Для вирішення поставлених мети і завдань проведено клініко-лабораторне обстеження і лікування 174 постраждалих з ТХ, у віці від 19 до 60 років і більше, яким були виконані оперативні втручання, направлені на гемостаз і корекцію анатомічних порушень. Серед постраждалих з розвинутою ТХ чоловіків було 103 (63,3%), жінок - 71 (36,7%). Переважали чоловіки працездатного віку від 31 до 50 років (83,4%). Більшість постраждалих (63,1%) отримали поєднані пошкодження при дорожньо-транспортних подіях (ДТП). При цьому рейковий характер травми (залізнична, трамвайна і метрополітен) відзначений у 22,6% постраждалих.
В 9,5% поєднані травми носили побутовий характер. Найчастішою причиною травм, отриманих в побуті, була кататравма, яка спостерігалася у 5,4% постраждалих. Здавлення грудної клітки і інших частин тіла між автомобілями і іншими механізмами наголошувалося у 4,8% постраждалих.
З травмами кримінального характеру надійшло 4,1% постраждалих.
Залежно від тяжкості травматичного шоку постраждалі розподілені таким чином: значна кількість поступала в термінальному стані - 15,2%. Шок III ступеня наголошувався у 42,3%, II ступеня у 12,7% і I ступеня – у 19,8% пацієнтів. Для оцінки тяжкості стану постраждалих застосовували бальну систему APACHE-II, згідно з якою стан середньої тяжкості складало 20,1 ± 1,8 балів, тяжке – 26,87 ± 1,3, вкрай тяжке – 38,5 ± 2,9 і термінальне – 60,2 ± 3,8 балів. При цьому тяжкість стану пацієнтів була значною мірою обумовлена як травмою, так і крововтратою: більш 40% ОЦК – спостерігалася у 17,8% постраждалих, 21-40% ОЦК – у 36,2% і 10-20% ОЦК – в 22,4% випадків політравми.
Нами встановлено, що найближчі 24-28 годин характеризувалися гемодинамічними і гострими метаболічними порушеннями, активно діючими механізмами термінової адаптації, підкріплення яких досягалося проведенням адекватної комплексної інтенсивної терапії, спрямованої на усунення болю, гіповолемії, гіпоксії, в результаті чого наставав період відносної нестійкої компенсації, умовно виділений нами як ранній післяшоковий період ТХ.
Саме ранній період ТХ повинен бути використаний для проведення комплексу реанімаційних заходів і інтенсивної терапії, спрямованих на зниження ризику розвитку СПОД, оскільки в наступному виникає загроза декомпенсації стану постраждалого, яка спочатку реалізується появою ускладнень, а потім до кінця 5-7 діб проявляється збільшеним ризиком розвитку вторинного післятравматичного імунодефіциту, сепсису та летальних виходів.
При цьому розвиток функціональних та морфологічних змін у тонкому кишечнику (СЕН) внаслідок тяжких травм на тлі порушення мікроциркуляції та гіпоксії у кишковій стінці і кишкового стазу погіршував плин та прогноз СПОД. Таким чином, СЕН маніфестується не тільки дисфункцією тонкої кишки (ТК) у вузькому розумінні, але й глибокими змінами гомеостазу та нерідко ускладнює плин основного захворювання.
Результати дослідження і їх обговорення
В клінічній картині післяшокового періоду ТХ з СЕН виділені 3 періоди, які характеризуються відповідною симптоматикою
Ретроспективний аналіз виділених симптомів і результати лабораторних показників плазмового та місцевого імунитету ТК, величини антигенності ТК, шлунку, селезінки та вилочкової залози, а також морфологічні дослідження стінки ТК, дозволили виділити клінічні симптоми, які були характерні для кожного з періодів СЕН.
Так, початковий період СЕН впродовж першої доби був продовженням парезу кишечнику, що не розв`язався. При цьому, на тлі глибокого пригнічення моторно-евакуаторної функції ТК відмічено зниження й інших її функцій. В кишковій стінці відмічені запальні порушення без суттєвих морфологічних змін.
Другий період маніфестації СЕН проявляється з боку ШКТ досить яркою клінічною симптоматикою (1-3 доба).
На перший план виступали явища ентеральної недостатності: практично повна відсутність перистальтики, здуття живота рідиною та газами, що утворюються в просвіті ТК.
На тлі вираженої інтоксикації кишкова стінка поки що зберігала бар`єрну функцію, інактивуючі мікроорганізми і токсини. Запально-деструктивні зміни в її стінці ще оборотні.
Третій період оборотних та необоротних змін настає тоді, коли через кишкову стінку відбувається мікробна транслокація, «прорив» у кровоносне та лімфатичне русло токсинів і мікроорганізмів, тобто при втраті слизовою оболонкою та підслизовим шаром функції захисного біологічного бар`єру, починається період ускладнень з можливою перфорацією кишки і розвитком перитоніту.
В табл. 1 представлено питому вагу СЕН у постраждалих при ушкодженнях органів черевної порожнини та грудної клітки.
Таблиця 1
Питома вага СЕН при ТХ при надходженні в клініку
| Вихідна патологія | Період СЕН | Всього | |||||||
| I | II | III | |||||||
| Кіль-ть | % | Кіль-ть | % | Кіль-ть | % | Кіль-ть | % | ||
| Розрив печінки | 8 | 7,2 | 7 | 6,3 | - | - | 15 | 13,5 | |
| Розрив селезінки | 10 | 9,0 | 17 | 15,4 | 2 | 1,8 | 29 | 26,1 | |
| Розрив нирки | 10 | 9,0 | - | - | - | - | 10 | 9,0 | |
| Травма підшлункової залози | 4 | 3,6 | 4 | 3,6 | - | - | 8 | 7,2 | |
| Поранення тонкого кишечнику | 10 | 9,0 | 5 | 4,5 | 4 | 3,6 | 19 | 17,1 | |
| Поранення товстого кишечнику | 1 | 0,9 | 4 | 3,6 | 3 | 2,7 | 8 | 7,2 | |
| Закрита травма грудей, шокова легеня | 15 | 13,5 | 2 | 1,8 | - | - | 17 | 15,4 | |
| Травма шлунку та 12-палої кишки | 2 | 1,8 | 2 | 1,8 | 1 | 0,9 | 5 | 4,5 | |
| ВСЬОГО | 60 | 54,1 | 41 | 36,9 | 10 | 9,0 | 111 | 100 | |
Як видно з представлених у таблиці даних, найбільш часто СЕН виникав при розривах селезінки - 26,1%. Перший період діагностувався у 54,1%, другий – у 36,9% та третій – у 9,0% випадків. Травми та поранення живота з ушкодженням тонкої кишки ускладнювалися розвитком СЕН у 44,1% постраждалих (у 23,2% - перший, 11,6% - другий і 9,3% - третій періоди СЕН). У пацієнтів іх закритою травмою грудної клітки розвивався синдром шокової легені або синдром гострого легеневого ушкодження (СГЛП), у яких СЕН розвивався в 13,5% випадків.
В післяопераційному періоді СЕН виникав ще у 27% пацієнтів (табл. 2).
Таблиця 2
Питома вага СЕН при ТХ в післяопераційному періоді
| Вихідна Патологія | Період СЕН | Всього | ||||||
| I | II | III | ||||||
| Кіль-ть | % | Кіль-ть | % | Кіль-ть | % | Кіль-ть | % | |
| Розрив печінки | 2 | 6,5 | 2 | 6,5 | 1 | 3,2 | 5 | 16,1 |
| Розрив селезінки | 1 | 3,2 | 3 | 9,7 | 1 | 3,2 | 5 | 16,1 |
| Розрив нирки | 2 | 6,5 | 2 | 6,5 | - | - | 4 | 13,0 |
| Травма підшлункової залози | 1 | 3,2 | 2 | 6,5 | 2 | 6,5 | 5 | 16,1 |
| Поранення тонкого Кишечнику | 1 | 3,2 | 3 | 9,7 | 1 | 3,2 | 5 | 16,1 |
| Поранення товстого Кишечнику | 2 | 6,5 | 1 | 3,2 | 1 | 3,2 | 4 | 12,9 |
| Закрита травма грудей, шокова легеня | 1 | 3,2 | 1 | 3,2 | 1 | 3,2 | 3 | 9,7 |
| Всього | 10 | 32,2 | 14 | 45,2 | 7 | 22,6 | 31 | 100,0 |
Серед них перший період було відмічено у 32,2% випадків, другий – у 45,2% та третій – у 22,6%. Другий період СЕН складав найбільш високу питому вагу серед ушкоджень органів черевної порожнини та представляв найбільший клінічний інтерес. Простежується пряма залежність між летальністю та періодом СЕН. Так, у першому періоді летальності не відмічено, у другому – 22,4%, у третьому – 77,6% (табл. 3).
















