91243 (679810), страница 3
Текст из файла (страница 3)
1. Дослідження вказують на те, що пошкодження сухожилка в інсерційній зоні ніколи не призводить до відновлення його нормальної структури. Репарація здійснюється головним чином за рахунок сполучної тканини. Навіть після хірургічного відновлення міцність реінсерції сухожиль РМП значно зменшуються. Тому переважна більшість дослідників вважає, що лікувальна стратегія має бути спрямована на посилення міцності фіксації сухожилків до плечової кістки, а також на розробку методів біологічної модуляції репаративних процесів в сухожилковій тканині після оперативного відновлення, серед яких перш за все заслуговує уваги оптимізація кровопостачання РМП.
2. Клінічний досвід оперативного лікування пошкоджень ротаційної манжети плеча свідчить про те, що абдукція плеча в обсязі 60о під час операції дозволяє практично у всіх випадках провести анатомічно правильну реінсерцію, не вдаючись до травматичних методів додаткової її мобілізації.
3. Досить тривала післяопераційна іммобілізація плечового суглоба у приведеному стані майже завжди призводить до розвитку спайкового процесу в підакроміальному просторі, а інколи навіть визиває адгезію листків синовіальної оболонки підпахвового завороту (т.з. кишені Ріделя). Внаслідок цього виникає постіммобілізаційна аддукційна контрактура плечового суглоба, на подолання якої фактично спрямований весь комплекс заходів першої фази ЛФК за методикою C.S. Neer – Rockwood – Matsen.
Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при пошкоджені Hill-Sachs
На сьогодення в Україні існують концепції щодо діагностики і лікувальної тактики при первинному травматичному вивиху плеча, проте ми вважаємо їх не досить досконалими і пропонуємо свій алгоритм лікування даного пошкодження.
Аналіз ефективності запропонованої методики оперативного лікування пошкодження Hill-Sachs проводився шляхом порівняння загальних результатів лікування в групі хворих, які були оперовані з аналогічними даними групи хворих, що вели консервативно. Використовували систему оцінки результатів лікування за C.S. Neer та UCLA.
Оцінка результатів лікування за системою UCLA
Найбільш близькою за кількісним і якісним складом оцінкою в даному напрямку, на наш погляд, є аналіз лікування за системою C.S. Neer та UCLA (табл. 1).
Таблиця 1
Порівняння результатів оперативного та консервативного лікування пошкодження Hill-Sachs (оцінка за методиками C.S. Neer та UCLA)
| Групи | Кількість спостережень | відмінно | задовільно | незадовіль- но | |
| Група хворих, що лікували оперативно | 22 | 12 (55,6%) | 9 (40,9%) | 1 (3,5%) | |
| Група хворих, що лікували консервативно | 47 | 9 (19,15%) | 22 (46,7%) | 16 (34,15%) | |
| р 0,05 | р 0,05 | р 0,05 | |||
Результати впровадження системи післяопераційної реабілітації. Складовими частинами існуючої системи післяопераційної реабілітації при хірургічному лікуванні повних пошкодження Hill-Sachs є іммобілізаційна програма і комплекс ЛФК, який складається з трьох стандартних фаз. Оцінка результатів впровадження розроблених нами нововведень до існуючої системи післяопераційної реабілітації пацієнтів з повними пошкодженням Hill-Sachs проводили шляхом визначення середньої тривалості всіх чотирьох означених етапів післяопераційної реабілітації в групі хворих, що досліджувалась, та порівняння одержаних даних з аналогічними показниками провідних дослідників ( табл. 2 ).
Таблиця 2
Порівняльна оцінка середньої тривалості етапів післяопераційної реабілітації (в тижнях)
| Іммобілізація. | Перша фаза ЛФК | Друга фаза ЛФК | Третя фаза ЛФК | |
| За даними L.U. Bigliani | 4,5 | 4 | 12 | 23 |
| Група хворих, що лікували консервативно | 4 | 5 | 13 | 23 |
| Група хворих, що лікували оперативно | 4 | 4 | 10 | 21 |
Дані, які наведені в табл. 2, чітко свідчать про те, що, завдяки розробленому авторському оперативному відновленню сферичності головки плечової кістки та сухожилково-капсульного апарату при пошкоджені Hill-Sachs при первинному травматичному вивиху плеча після усунення іммобілізації середня тривалість інших етапів післяопераційної реабілітації в групі хворих, які були оперовані зменшилась від 1 до 4 тижнів в залежності від фази ЛФК (в середньому на 2,5 тижні).
Таким чином, впровадження даної системи дозволило скоротити загальний термін післяопераційної реабілітації при пошкоджені Hill-Sachs щонайменше на 3 – 4 тижні.
ВИСНОВКИ
1. Пошкодження Hill-Sachs (імпресійний перелом задньозовнішньої частини суглобової поверхні головки плечової кістки) при первинному травматичному вивиху плеча є достатньо частим пошкодженням і виникає внаслідок двокомпонентної травми плечового суглоба. Найбільш суттєві функціональні розлади при пошкодженні Hill-Sachs пов’язані із порушенням сферичності суглобової поверхні головки плечової кістки та пошкодження місця інсерції ротаційної манжети плеча, що в подальшому призводить до повторних вивихів плеча, а згодом і розвитку нестабільності плеча. Отже, пошкодження Hill-Sachs слід розглядати як поєднане пошкодження.
2. Проведене моделювання пошкодження Hill-Sachs а також можливості його усунення на основі методу кінцевих елементів показало необхідність оперативного втручання при даній патології. Створена математична модель показує ефективність вибраного напрямку і розробленої методики оперативного втручання із використанням спеціально створеного інструменту для відновлення сферичності головки плечової кістки, запобіганню формування так званої “сокироподібної” форми головки плечової кістки і розвитку в подальшому нестабільності плеча після первинного травматичного вивиху плеча.
3. Додаткові методи діагностики (додаткові рентгенографічні проекції, ультразвукове дослідження, спіральна комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія) дозволяють виявити пошкодження Hill-Sachs в ранньому післятравматичному періоді. Це дозволяє попередити розвиток нестабільності плеча, шляхом оперативного усунення вищезгаданого пошкодження після первинного травматичного вивиху плеча
4. Запропонований нами оригінальний метод оперативного лікування пошкодження Hill-Sachs відтворює сферичність суглобової поверхні головки плечової кістки, стабілізує головку плечової кістки і не порушує анатомо-функціональне співвідношення у суглобі. При значній зоні імпресії в поєднанні із розривом ротаційної манжети плеча вважаємо за доцільне проводити реінсерцію РМП безпосередньо в епіцентр імпресії.
5. Впроваджена післяопераційна реабілітація хворих з пошкодженням Hill-Sachs сприяє оптимізації відновлення нормальної біомеханіки плеча, запобігає розвитку післяіммобілізаційної аддукційної контрактури плечового суглоба та зменшити строк непрацездатності хворих.
6. Науковий аналіз результатів лікування, як оперативним так і консервативним методом, 69 хворих з пошкодженням Hill-Sachs із застосуванням розроблених нововведень свідчить про достатньо високу, статистично значиму ефективність запропонованої нами системи лікувальних заходів. Запропонований нами алгоритм лікувально-діагностичних заходів при пошкодженні Hill-Sachs дозволяє уніфікувати тактичний підхід до цієї патології і може бути рекомендований для широкого використання в практичній охороні здоров’я.
СПИСОК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Литвин Ю.П., Чабаненко И.П., Пивень Ю.Н., Шевченко М.А., Шевченко Г.А. Применение спиральной компьютерной томографии для диагностики импрессионных переломов головки плечевой кости при травматических вывихах плеча // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2004. – №2. – С.85-87. Особистий внесок полягає в участі у проведенні даних досліджень, статистичній обробці отриманих даних.
2. Литвин Ю.П., Чабаненко И.П., Пивень Ю.Н. Медицинская реабилитация по C.S. Neer после хирургического лечения травматических вывихов плеча // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2004. – №3.– С.88-93. Особистий внесок полягає у впроваджені даного методу в лікувальну роботу травматологічних відділень, науковому обґрунтуванні його ефективності.
3. Литвин Ю.П., Чабаненко І.П., Півень Ю.М. Ультразвукова діагностика імпресійних переломів голівки плечової кістки (пошкодження Hill-Sachs) // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. – 2005. – Випуск №14, Книга 1. – С.107-112. Особистий внесок полягає у проведені ультразвукових досліджень, науковому та статичному обґрунтуванні отриманих результатів, впровадження в практику даного методу при первинному травматичному вивиху плеча.
4. Литвин Ю.П., Чабаненко И.П., Пивень Ю.Н., Ярмилко Н.Г. Особенности диагностики и лечения травматических вывихов плеча у детей и подростков // Травма. – 2005. – Т.6., №3. – С. 336-338. Особистий внесок полягає в участі в розробці способу діагностики та клінічного випробовування його.
5. Литвин Ю.П., Чабаненко И.П., Пивень Ю.Н. Повреждение стабилизирующих структур плечевого сустава при травматических вывихах плеча // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2005. – №1. – С.114-121. Особистий внесок полягає у діагностичному визначені пошкоджень стабілізуючих структур плечового суглоба та впровадження даних методів діагностики в практичну діяльність.
6. Литвин Ю.П., Чабаненко И.П., Пивень Ю.Н., Ярмилко Н.Г. Рентгендиагностика травматических вывихов плеча // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2005. – №3. – С.53-55 Особистий внесок полягає у проведені 163 рентгено-антропометричних досліджень плечового суглоба у хворих із первинним травматичним вивихом плеча, статистичній обробці отриманих даних.
7. Литвин Ю.П., Чабаненко І.П., Пивень Ю.М. Сучасні принципи діагностики та лікування травматичних вивихів плеча // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2006. – №1. – С.25-28. Особистий внесок полягає у розробці оригінального методу оперативного лікування даного пошкодження із використанням спеціально розробленого інструменту, клінічне випробування даного методу.
8. Литвин Ю.П., Чабаненко И.П., Пивень Ю.Н. Наш опыт раннего оперативного лечения импрессионных переломов головки плечевой кости при травматических вывихах плеча // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2006. – №2. – С.74-76. Особистий внесок полягає в оцінці ефективності оригінального методу оперативного лікування даного пошкодження із використанням спеціально розробленого інструменту, статистичній обробці даних.
9. Півень Ю.М. Моделювання пошкодження Hill-Sachs при первинному травматичному вивиху плеча та його усунення за розробленою методикою на основі методу кінцевих елементів // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2006. –Т.6, Випуск 3 (15). – С.137-140. Особистий внесок полягає в участі в створені моделі на основі методу кінцевих елементів, обґрунтуванні отриманих даних.
10.Чабаненко И.П., Литвин Ю.П., Пивень Ю.Н., Седлецкий О.М. Наш опыт артроскопической диагностики повреждений стабилизирующих структур плечевого сустава при травматических вывихах плеча // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. – 2006. – Випуск №15, Книга 2. – С.181-185.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних дослідженнях, обґрунтуванні ефективності даних досліджень, статистичній обробці даних.
11. Пат. № 49462 А України, МПК А61В17/00. Спосіб оперативного лікування пошкодження ротаційної манжети, переважно при повторювальному вивиху плеча / Півень Ю.М., Литвин Ю.П., Чабаненко І.П. (Україна). – еееіііі2001128546; Заявл. 12.12.2001; Опубл. 16.09.2002., Бюл. 9.
Особистий внесок полягає в участі в розробці способу оперативного лікування та клінічного випробовування його.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ГПК головка плечової кістки
ДРП додаткові рентгенологічні проекції
МРТ магнітно-резонансна томографія
НПС нестабільність плечового суглоба
ПССт пошкодження стабілізуючих структур
ПТВП первинний травматичний вивих плеча
ПHS пошкодження Hill-Sachs
РМП ротаційна манжета плеча
СЗЛ суглобова западина лопатки
СКТ спіральна комп’ютерна томографія
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
