90583 (679304), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

У дисертаційній роботі за допомогою сучасних анатомічних методів дослідження наведено теоретичне узагальнення і розв’язання актуального за­вдання нормальної анатомії стосовно динаміки макромікроско­пічних та просторово-часових перетворень клубово-сліпокишкового сегмента в ранньому плодовому та перинатальному періодах онтогенезу людини. Одержані результати є морфологічною основою для подальших наукових досліджень в галузі перинатальної гастроентерології.

1. Макроанатомічні ознаки сліпої кишки чітко визначаються в неонатальному періоді, про що свідчать розширення початкового сегмента товстої кишки проксимальніше клубового сосочка та формування анатомічної межі між товстою кишкою та червоподібним відростком.

2. Для морфогенезу клубового сосочка притаманні п’ять послідовних формоутворювальних стадій: 1) круглого сосочка з точкоподібним отвором – на 4-5 місяцях; 2) овального сосочка, розміщеного поздовжньо – на 6-7 місяцях; 3) круглого сосочка із зяючим отвором – на 8-9 місяцях; 4) оваль­ного сосочка, розміщеного поперечно – на 10 місяці; 5) губоподібного (білабіального) сосочка – в неонатальному періоді.

3. Затримка процесів становлення будови клубового сосочка призводить до формування його анатомічних варіантів – круглого сосочка із зірчастим отвором або овального сосочка зі щілиноподібним отвором. У разі відсутно­сті клубового сосочка тонко-товстокишкове сполучення набуває лійкоподібної форми, анатомічної основи можливого виникнення рефлюкс-ілеїту.

4. Морфогенез замикально-клапанного механізму клубово-сліпокиш­кового переходу відбувається за типом інвагінації, що супроводжується тимчасовим закриттям тонко-товстокишковогосполучення і, як наслідок, розширенням на 7-8 місяцях термінального відділу клубової кишки, діаметр якої (6,0±0,4 мм – на 7-му місяці; 6,6±0,3 мм – на 8-му місяці) переважає над діаметром проксимального сегмента товстої кишки (5,4±0,8 мм і 6,1±0,3 мм відповідно).

5. На становлення дефінітивної будови компонентів клубово-сліпо­кишкового сегмента та варіантів їх будови виявляють синтопічний вплив права нирка, процеси фіксації ободової кишки до задньої черевної стінки та ступінь заповнення кишки меконієм.

6. Скелетотопічна проекція клубово-сліпокишкового переходу в плодовому періоді змінюється в каудальному напрямку – від рівня І поперекового хребця (4-5 місяці) до рівня ниж­нього краю V поперекового хребця (8-10 місяці). В неонатальному періоді проекція клубового сосочка визначається в межах тіла V попереко­вого хребця.

7. Артеріальні судини клубово-сліпокишкового сегмента на 4-5 місяцях характеризуються магістральним типом будови. У пізніх плодів гілки клубово-ободовокишкової артерії утворюють анастамози з клубовокишковими артеріями та правою ободовокишковою артерією. Розгалужена брижова судинна сітка характерна для анастамозів клубово-ободовокишкової артерії з клубовокишковими артеріями; з правою ободовокишковою артерією клубово-ободовокишкова артерія анастамозує на рівні дрібних пристінкових гілок.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО

ВИКОРИСТАННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Одержані дані про морфогенез, анатомічні особливості, варіанти будови та кровопостачання складових компонентів клубово-сліпокишкового сегмента в перинатальному періоді можуть бути морфологічною основою для пренатальної діагностики природжених вад та розробки нових методів лікування.

2. Виявлену стадійність формоутворення клубового сосочка доцільно використати для пренатальних діагностично-лікувальних прийомів і видання монографій з ембріології та нормальної анатомії людини.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ахтемійчук Ю.Т., Проняєв Д.В. Анатомічні варіанти та природжені вади клубово-сліпокишкового сегмента // Клінічна та експериментальна пато­логія. – 2005. – Т. IV, № 4. – С. 95-100. (Проняєв Д.В. – реферування та аналіз використаних джерел, підготовка статті до друку).

2. Ахтемійчук Ю.Т., Проняєв Д.В. Анатомічні особливості клубово-сліпокишкового переходу людини // – Український морфологічний альманах. – 2006. – Т.4, № 3. – С. 8-13. (Проняєв Д.В. – реферування та аналіз використаних джерел, підготовка статті до друку).

3. Проняєв Д.В. Анатомічні особливості клубово-сліпокишкового переходу в плодовому періоді онтогенезу людини // Вісник проблем біології і ме­дицини. – 2007. – Вип. 1. – С. 128-133.

4. Проняєв Д.В. Анатомія клубово-сліпокишкового переходу в новонародже­них дітей // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2007. – Т. 6, № 1. – С. 52-55.

5. Ахтемийчук Ю.Т., Проняев Д.В. Архитектоника подвздошно-ободочной артерии в раннем периоде онтогенеза человека // Морфологические ве­домости. – 2007. – № 1-2. – С. 10-12. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка статті до друку).

6. Проняєв Д.В. Гістоархітектоніка клубово-сліпокишкового переходу в ран­ньому періоді онтогенезу людини // Світ медицини та біології. – 2007. – № 3. – С. 28-32.

7. Ахтемійчук Ю.Т., Проняєв Д.В. Варіантна будова клубово-сліпокишко­вого переходу у плодів 8 місяців // Тези доповідей ювілейного VIII з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ), присвяченого 15-річчю організації (Івано-Франківськ, 21-22 квітня 2005 р.). – К., 2005. – С. 399. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

8. Ахтемийчук Ю.Т., Проняев Д.В. Варианты фиксации илеоцекального сег­мента человека у плодов 4-5 месяцев // Актуальные проблемы морфо­логии: Сборник трудов международной научно-практической конферен­ции, посвященной 85-летию Белорусского государственного медицинс­кого университета. – Минск, 2006. – С. 11. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослі­дження, підготовка тез до друку).

9. Ахтемійчук Ю.Т., Проняєв Д.В. Рентгеноанатомія клубово-сліпокишко­вого переходу людини у плодів 4-5 місяців // Здорова дитина – здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку: Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції (Чернівці, 28-29 вересня 2006 р.). – Че­рнівці. – 2006. – С. 46-47. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

10. Ахтемійчук Ю.Т., Проняєв Д.В. Анатомические особенности подвздо­шно-слепокишечного перехода у плодов человека четвертого месяца // Материалы докладов VIII конгресса Международной ассоциации мор­фологов (Орел, 15 сентября 2006 г.) // Морфология. – 2006. – Т. 129, № 4. – С. 14. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

11. Проняєв Д.В. Морфологічні особливості сліпої кишки // Актуальні пи­тання вікової анатомії та ембріотопографії: Тези доповідей Всеукраїнсь­кої наукової конференції (Чернівці, 12-13 травня 2006 р.) // Клінічна ана­томія та оперативна хірургія. – 2006. – Т. 5, № 2. – С. 53.

12. Ахтемийчук Ю.Т., Проняев Д.В. Изменение формы подвздошного возвы­шения в динамике развития плодов человека // Современные аспе­кты гистогенеза и вопросы преподавания гистологии в ВУЗе: Материалы научно-практической конференции, посвященной 100-летию со дня ро­ждения профессора Л.И.Фалина // Морфология. – 2007. – Т. 131, № 3. – С. 55. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

13. Ахтемійчук Ю.Т., Зажаєва В.В., Проняєв Д.В. Макромікроскопічна бу­дова клубово-сліпокишкового переходу новонароджених людини // До­свід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів дослі­джень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних проце­сів: Матеріали науково-практичної конференції (Тернопіль, 24-25 травня 2007 р.). – Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. – С. 5-6. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

14. Проняєв Д.В. Морфометричні показники клубово-сліпокишкового пере­ходу в новонароджених дітей // Матеріали IV міжнародної медико-фар­мацевтичної конференції студентів і молодих вчених (Чернівці, 3-5 кві­тня 2007 р.) // Хист. – 2007. – Вип. 9. – С. 170.

15. Проняєв Д.В., Іванчук М.А. Динаміка зміни довжини червоподібного відростка в ранньому періоді онтогенезу людини // Молодь – медицині майбутнього: Тези доповідей міжнародної студентської наукової конфе­ренції (Одеса, 26-27 квітня 2007 р.). – Одеса, 2007. – С. 35-36. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

16. Проняєв Д.В. Морфологічні перетворення клубово-сліпокишкового сегме­нта у плодовому періоді онтогенезу // Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології: Матеріали наукового симпозіуму (Чернівці, 11 травня 2007 р.). – Чернівці: Букрек, 2007. – С. 23-24.

17. Гораш Є.В., Проняєв Д.В., Вудвуд К.С., Найчук А.В. Анатомічні особли­вості червоподібного відростка в плодовому періоді онтогенезу людини // Молодь та перспективи сучасної медичної науки: Матеріали IV міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених (Він­ниця, 5-6 квітня 2007 р.). – Вінниця, 2007. – С. 38. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

18. Проняєв Д.В., Гораш Є.В., Соловей В.І. Анатомічні особливості клу­бово-сліпокишкового переходу в плодовому періоді онтогенезу людини // Новітні підходи до лікування в сучасній медицині: Матеріали V між­народної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (Ужгород, 17-19 квітня 2007 р.). – Ужгород, 2007. – С. 171-172. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

АНОТАЦІЯ

Проняєв Д.В. Анатомічні особливості клубово-сліпокишкового пере­ходу в ранньому періоді онтогенезу людини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2007.

За допомогою сучасних методів анатомічного дослідження вивчена послідовність макромікроскопічних та просторово-часових анатомічних перетворень клубово-сліпокишкового сегмента в ранньому плодовому (4-5 місяці) та перинатальному періодах онтогенезу. Визначена стадійність формоутворення клубового сосочка, особливості синтопічного впливу на становлення будови клубово-сліпокишкового сегмента з боку правої нирки, процесів фіксації ободової кишки і ступеня накопичення меконія, динаміка його скелетотопії та формування міжартеріальних анастамозів. Обгрунтована анатомічна основа можливого розвитку рефлюкс-ілеїту.

Ключові слова: клубова кишка, сліпа кишка, червоподібний відросток, клубовий сосочок, анатомія.

АННОТАЦИЯ

Проняев Д.В. Анатомические особенности подвздошно-слепокишеч­ного перехода в раннем периоде онтогенеза человека. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Национальный ме­дицинский университет имени А.А.Богомольца МЗ Украины, Киев, 2007.

Исследование проведено на 110 препаратах плодов без патологии ор­ганов пищеварения и 15 новорожденных детях. С помощью современных методов морфологического исследования (гистологический, макроско­пический, препарирование под контролем микроскопа, рентгеногра­фический, инъекции сосудов с последующим препарированием под контро­лем микроскопа, изготовление топографоанатомических срезов) изучена индивидуальная анатомическая изменчивость и хронологическая последовательность пространственно-вре­менных преобразований компонентов подвздошно-слепокишечного сегмента в плод­ном и раннем постнатальном периодах онтогенеза человека.

Для морфогенеза подвздошного сосочка характерны пять последовательных формообразующих стадии: 1) круглого сосочка с точечным отверстием – на 4-5 месяцах; 2) овального сосочка, расположенного продольно – на 6-7 месяцах; 3) круг­лого сосочка с зияющим отверстием – на 8-9 месяцах; 4) овального со­сочка, расположенного поперечно – на 10 месяце; 5) губовидного (билаби­ального) – в неонатальном периоде. Морфогенез запирательно-клапанного механизма подвздошно-слепо­кишечного перехода сопровождается временным нарушением проходимости тонко-толстокишечного соединения и, как следствие, расширением на 7-8 месяцах терми­нального отдела подвздошной кишки, диаметр которой (6,0±0,4 мм – на 7 ме­сяце) превышает диаметр начального отдела толстой кишки (5,4±0,8 мм). Задержка процессов становления под­вздошного сосочка ведет к формированию его анатомических вариантов – круглого сосочка со звездчатым отверстием или овального сосочка со щелевидным отверстием. В случае отсутствия подвздошного сосочка тонко-толстокишечное соединение имеет воронкообразную форму, что является ана­томической основой возможного возникновения рефлюкс-илеита.

Изучены особенности синтопического влияния на становление подвздошно-слепокишечного перехода со стороны правой почки, процессов фиксации ободочной кишки и степени накопления мекония.

Отмечено, что макроанатомические признаки слепой кишки четко определяются у новорожденных детей, о чем свидетельствует расширение началь­ного отдела толстой кишки проксимальнее подвздошного сосочка, и наличие анатомической границы между толстой кишкой и червеобразным отростком. Артериальные сосуды подвздошно-слепокишечного перехода у плодов 4-5 месяцев имеют магистральный тип строения. В поздние месяцы гестации и в неонатальном периоде органокомплексу характерны многочисленные анастомозы ме­жду ветвями подвздошно-ободочной артерии и подвздошными артериями, что выражается наличием брыжеечной сосудистой сетки в виде аркад и ко­лец. Сосудистая сетка между правой ободочной артерией и подвздошно-ободочной определяется лишь на уровне мелких пристеночных ветвей.

Скелетотопия подвздошно-слепокишечного перехода у плодов изменяется от уровня І поясничного позвонка (4-5 месяцы) до уровня нижнего края V поясничного позвонка (8-10 месяцы). В неонатальном периоде проекция подвздошного сосочка определяется в пределах тела V поясничного позвонка.

Ключевые слова: подвздошная кишка, слепая кишка, червеобразный отросток, подвздошный сосочек, анатомия.

Характеристики

Список файлов реферата