88664 (677595), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Наприкінці Х акушер-ії ського місяця дно матки / ^;. ; опускається і перебуває між 1{ ^№ • пупком і мечоподібним від-\1 'Ш' -;... ростком, пупок випинається. Висота стояння дна матки досягає 35—36 см і більше, окружність живота—96—100 см і більше. Голівка най­частіше фіксується у вході в малий таз. Проте слід пам'ята­ти, що висота стояння дна матки та її окружність при тих самих строках вагітності величини несталі. Вони залежать від розмірів плода, зросту вагітної, маси її тіла, наявності більшої чи меншої кількості вод, багатопліддя та інших чинників.

Тому визначення строку вагітності й дати майбутніх пологів має грунтуватися на сукупності всіх даних: анам­незу (дата останньої менструації, ворушіння плода, строк раннього звертання до лікаря), об'єктивного дослідження та даних ультразвукового сканування.

Тепер відпустка у зв'язку з вагітністю і пологами ста­новить 70 календарних днів до пологів (замість 56) і 56 ка­лендарних днів після пологів (у разі ускладнення пологів або народження 2—3 дітей — 70 днів). Відпустку обчис­люють сумарно і надають жінці повністю, тобто нині жінка має допологову відпустку з 30-го тижня вагітності В усіх випадках це гарантує жінці відпустку тривалістю 126 ка­лендарних днів (70 + 56) або 140 календарних днів (70 + +70). Правовий захист вагітних жінок здійснюють юрис­консульти жіночої консультації, які разо.м з лікарями ви­являють жінок, які потребують правого захисту, і вживають відповідних заходів.

100

ДИСПАНСЕРНИЙ НАГЛЯД ЗА ВАГІТНИМИ У ЖІНОЧІЙ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Усі вагітні з ранніх строків повинні перебувати на диспансерному обліку. На всіх жінок, які звернулися до жіночої консультації з приводу вагітності, з метою подаль­шого нагляду за ними заводять індивідуальні картки вагіт­ної і роділлі (форма № 111-у). З 28-го тижня кожній вагітній на руки видають обмінну картку пологового будин­ку, пологового відділення (форма № 113-у).

Медичний персонал лікувальних закладів повинен праг­нути до того, щоб вагітних брали на облік у ранні строки — до 12 тиж. Це дасть змогу точніше встановити строк вагіт­ності, а також розв'язати питання про можливість доно­шування вагітності (у разі екстрагенітальної патології) і скласти план нагляду за вагітною та своєчасного запобіган­ня ускладненням у неї.

Обстеження вагітних у жіночій консультації здійснюєть­ся за місцем проживання (територіально-дільничний прин­цип).

При першому відвідуванні вагітною жіночої консульта­ції (після заповнення форми 111-у) ретельно збирають загальний (соматичний) і акушерський анамнез. Слід виявити екстрагенітальну патологію, що в подальшому може негативно позначитися на перебігу вагітності. Далі здійс­нюють загальний огляд, звертаючи увагу на зріст, масу тіла, стан молочних залоз, і спеціальний—вимірювання розмірів таза, зовнішнє і піхвове дослідження. Перед до^ слідженням піхви оглядають слизову оболонку піхви і шийки матки за допомогою дзеркала. З каналу шийки матки, піхви і зовнішнього отвору сечовипускного каналу беруть мазки для дослідження на мікрофлору.

При піхвовому дослідженні з'ясовують стан шийки, визначають величину матки та її форму, консистенцію, стан придатків. Встановлюють, чи немає екзостозів у мало­му тазу, вимірюють діагональну кон'югату.

Під час першого відвідання консультації вагітній призна­чають такі клінічні дослідження: загальний аналіз крові, сечі, калу, аналіз крові на наявність вірусу, що спричи­нює СНІД, на глюкозу, реакція Вассермана, визначення групи крові і резус-належності. За показаннями виконують дослідження на токсоплазмоз та інші інфекційні захворю­вання. Слід провести бесіду про раціональне харчування і режим вагітної. В найкоротший строк вагітну потрібно проконсультувати у терапевта і, якщо виявлено екстра­генітальну патологію, розв'язати питання про можливість

101

доношування вагітності. Крім того, кожну вагітну має огля­нути стоматолог, оториноларинголог, а при наявності по­казань — інші спеціалісти (окуліст, ендокринолог, невропа­толог та ін.). У разі потреби вдаються до медико-генетич-ного консультування.

При нормальному перебігові вагітності здорова жінка повинна відвідати консультацію через 7—10 днів після першого відвідання, маючи результати всіх аналізів та обстежень у суміжних спеціалістів. Після клінічного і ла­бораторного досліджень (до 12 таж вагітності) визначають належність вагітної до певної групи ризику.

В «Індивідуальній картці вагітної або роділлі» запи­сують індивідуальний план нагляду за вагітною з вико­ристанням сучасних методів дослідження стану плода.

Усі вагітні з моменту взяття на облік мають бути пере­ведені на легку працю, увільнюються від нічних змін. Пере­ведення оформляють через ВКК (форма № 084-у). Вагітна має відвідати жіночу консультацію 14—15 разів: у першій половині вагітності — не рідше 1 разу на місяць; після 20 тиж — 2 рази на місяць, з 32-го тижня 3—4 рази на місяць, а в разі потреби й частіше. Велике значення має своєчасна санація порожнини рота, оскільки вогнища ін­фекції в ній часто є джерелом виникнення післяполого­вих захворювань.

Над усіма вагітними, які перебувають на обліку в кон­сультації, має бути встановлений патронаж, що є частиною диспансерного нагляду. Проводять його відповідно до плану акушерки жіночої консультації або ФАП, а також медичної сестри дитячих поліклінік.

Завдання патронажу полягає в контролі за виконанням вагітними санітарно-гігієнічного режиму, а також у вжитті оздоровчих і профілактичних заходів у сім'ї. Його здійс­нюють двічі — коли беруть на облік і перед пологами (крім того, в разі потреби). Перед початком допологової від­пустки патронаж вагітних здійснюють сестри дитячих поліклінік.

У перші 3 доби після виписування з пологового будин­ку жінку відвідують вдома співробітники жіночої кон­сультації (лікар або акушерка).

Під час диспансерного нагляду за вагітними клінічний аналіз крові роблять 2—3 рази (у строк 22 і 32 тиж), клі­нічний аналіз сечі — перед кожним відвіданням. Проводять бактеріологічне дослідження виділень з піхви, сечовипуск­ного каналу та каналу шийки матки (виявлення стрепто-і стафілококів, кишкової мікрофлори, гонококів, хламідій).

При резус-негативній належності крові вагітної дослід­жують кров чоловіка. Повторно беруть кров на реакцію Вас-сермана і для визначення резус-належності при вагітності 31—32 тиж. Досліджують кров на глюкозу і вивчають коа-гулограму повторно при вагітності 36—37 тиж. Після консультації інших спеціалістів обсяг додаткового обсте­ження визначають індивідуально.

Повторно терапевт оглядає вагітну, коли вагітність ста­новить 32 і 37—38 тиж, а стоматолог — при вагітності 24 і 33—34 тиж.

При кожному наступному відвіданні лікаря вагітну зва­жують (враховуючи збільшення маси тіла за тиждень) і вимірюють AT на обох руках.

Крім того, слід виявити видимі і приховані набряки, звернути увагу на правильність додержання режиму праці і відпочичку, харчування, на виконання відповідного ком­плексу фізичних вправ.

Відповідно до існуючих положень рекомендується об­стеження всіх вагітних ультразвуковим методом у строки 14—16 тиж, щоб мати змогу виявити вроджену патологію плода, і 32—34 тиж — для оцінки стану фетоплацентар-ного комплексу.

З'ясовують також,'на що скаржиться жінка, як відчуває ворушіння плода (починаючи з другої половини вагітності). При зовнішньому оглядові вимірюють висоту стояння дна матки і окружність живота; виявляють ознаки плацен­тарної недостатності (недостатнє збільшення маси тіла ма­тері, уповільнений розвиток плода, відставання зростання. матки в III триместрі); визначають положення плода і характер його серцевої діяльності (аускультацією), уточ­нюють строк вагітності. При кожному відвідуванні жі­ночої консультації проводять бесіди про режим, догляд за шкірою, про потребу регулярного відвідання консульта­ції. Призначають дату наступного відвідування.

Вагітних, які перебувають на обліку в жіночій консуль­тації, якщо у них є якась патологія, можна віднести до таких груп ризику: а) з перинатальною патологією; б) з акушерською патологією; в) з екстрагенітальною пато­логією. Індивідуальні картки таких вагітних мають спеціаль­не маркірування. Складають план ведення й обстеження кожної вагітної, яка перебуває в групі ризику.

Усі вагітні мають бути під наглядом і обстежуватись в умовах жіночої консультації.

Для з'ясування питання про можливість доношування вагітності жінок обстежують у стаціонарі. При можливих

відхиленнях від нормального перебігу вагітності, а також у разі потреби проведення планових профілактичних заходів (недоношування, резус-конфлікт, серцево-судинна патоло­гія тощо) вагітних обов'язково госпіталізують. І нарешті, допологової госпіталізації потребують вагітні, які мають екстрагенітальну й акушерську патологію, що передбачає допологову підготовку в стаціонарі, а також жінки, які по­требують оперативних методів розродження.

Профілактика післяпологових інфекційних захворювань у породіль має починатися в жіночій консультації, де ви­являють групу ризику за токсико-септичними захворюван­нями. До цієї групи включають усіх вагітних з різними вогнищами інфекцій (тонзиліт, пієлонефрит, хронічний аднексит тощо). Якщо виявлено вогнища інфекції, про­водять санацію в умовах консультації. Для жінок з групи підвищеного ризику обов'язковими є попереднє бактеріоско-пічне й бактеріологічне обстеження вогнища інфекції.

Крім того, потрібно виявляти вагітних з гострими ін­фекційними захворюваннями. Їм призначають інтенсивну терапію. В жіночій консультації розв'язують питання про госпіталізацію вагітних у різні родопомічні заклади залежно від наявності вогнища інфекції. З цією метою у великих містах слід створювати спеціалізовані відділення для ро-діль з різними проявами інфекції.

Рекомендується здійснювати неспецифічну профілакти­ку гнійно-септичних захворювань, спрямовану на підвищен­ня імунологічної реактивності організму.

Крім того, заходи профілактики ускладнень вагітності (гестоз, анемія, кровотеча тощо) є чинниками, які зумов­люють зниження частоти післяпологових захворювань.

Характеристики

Список файлов реферата