80393 (675257), страница 13

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 13)

Виробник: Винний Дім „Логос” (Дніпропетровська область)

Вид і місткість споживчої тари: пляшка скляна 0,7л.

Місце і дата відбору зразка: товарний склад №1, ТзОВ „Гал-Леобуд”,

10.03.2001року

Дата проведення аналізу: 16.04. 2001 року

Місце проведення аналізу: лабораторія кафедри товарознавства продовольчих товарів Львівської комерційнгої академії

Визначення якості проводилось згідно з ДСТУ 202.002.- 96

Висновок: досліджуванний зразок столового напівсухого червоного виноградного вина: „Монастырская изба” за органолептичними показниками якості відповідає вимогам стандарту ДСТУ 202.002.- 96, вино має невелике відхилення від типу вина і отримало загальну кількість балів – 7,9 і відноситься до категорії якості – „добра”.

Картка аналізу № 8

Виноградне вино: Аліготе

Група: столове

Категорія: сухе

Тип: біле

Виробник: СП „Котнар” (Закарпатська область)

Вид і місткість споживчої тари: пляшка скляна 0,7л.

Місце і дата відбору зразка: товарний склад №1, ТзОВ „Гал-Леобуд”,

10.03.2001року

Дата проведення аналізу: 16.04. 2001 року

Місце проведення аналізу: лабораторія кафедри товарознавства продовольчих товарів Львівської комерційнгої академії

Визначення якості проводилось згідно з ДСТУ 202.002.- 96

Висновок: досліджуванний зразок столового сухого білого виноградного вина: „Аліготе” за органолептичними показниками якості відповідає вимогам стандарту ДСТУ 202.002.- 96, вино має невелике відхилення від типу і отримало загальну кількість балів – 7,55 тому відноситься до категорії якості – „задовільна”.

3.5. Маркетингова діяльність виробників виноградних вин в Україні та оцінка конкурентоспроможності їх продукції

Важливою складовою успішної маркетингової діяльності виробників вина є проведення комплексу робіт з дослідження ринку. З їхньою допомогою знаходять потенційних покупців, вивчають їхні потреби, реальний і можливий попит на виноградне вино, вивчають тенденції до змін ринкової ситуації, прогнозують розвиток ринку в довгостроковій перспективі [6].

Мало хто бачить майбутнє України без власної виноробної галузі.

Дані соціологічного опитування, проведеного серед студентів і випускників кафедри товарознавства продовольчих товарів (50 респондентів) щодо прогнозів на перспективу є обнадійливими. На запитання: "Якого рівня розвитку досягне виноробна галузь України до кінця XXI століття?" були отримані відповіді:

• досягне рівня провідних західних країн - 24 чоловіки (48 %);

• залишиться на тих же позиціях - 18 чоловік (36 %);

• зупиниться в розвитку - 8 чоловік (16 %), а з тим, що виноробство взагалі перестане існувати як галузь економіки, не погодився ніхто.

З отриманих даних випливає, що 91 % респондентів пророкують розвиток вітчизняного виноробства.

Визначаючи усі фактори, що сприяють прогресу галузі, як позитивні, а стримуючі - як негативні, приведемо наступний їхній перелік [45]. Для підтримки системного підходу розділимо їх на внутрішні і зовнішні.

1. Негативні фактори. У группу внутрішніх факторів входять усі політичні, економічні, психологічні й інші фактори, що знаходяться під контролем різних державних органів, а також організацій і приватних осіб, покликаних захищати національні економічні інтереси. Це:

• важка спадковість. Більшість українських виноробних підприємств відносяться до заводів вторинного виноробства (в основному міського типу). Багато їх побудовано до 90-х років і орієнтовано на розлив вин і коньяків, що надходять з регіонів первинного виноробства. Ці підприємства мали міцні зв'язки з обмеженим колом постачальників виноматеріалів, тому практично не мали проблем з оцінкою якості продукції. Держава відповідала за виробництво, збут і споживання виноробної продукції. Вітчизняні підприємства на тривалий період виявилися нездатними вирішувати питання виробництва конкурентноздатної продукції.

• виноробна продукція. Дозвіл виготовляти виноробну продукцію підприємствам, а нині акціонерним товариствам, при сучасних економічних умовах і стані галузі стало невигідно в комерційному відношені. Постають проблеми стабілізації виноробної продукції, постачальників сировини (пошук якісної і дешевої сировини), розвитку виноградарства, підготовки кадрів в інститутах і технікумах.

• імпорт концентрованого виноградного сусла. Найбільш далекоглядні виробники перебудовують виробництво, змінюють асортимент.

• непродумана податкова система.

• слабка система сертифікації і контролю якості продукції.

• обмежена сировинна база.

• диктатура сировинних регіонів. В умовах тотального дефіциту сировини для виробництва якісних вин і коньяків говорити про повноцінну конкуренцію в галузі не приходиться: завжди буде існувати небезпека виникнення диктату з боку сировинних регіонів.

Крім того не варто забувати також і про зовнішні фактори, головним чином це - непрямі причини екзогенного походження.

У группу зовнішніх факторів входять:

• пивний бунт. Головною перешкодою вітчизняного виноробства являється добре розвинена пивна індустрія.

• газовані безалкогольні й алкогольні напої.

• надвиробництво вина у світі. Тільки при наявності обмежень на ввезення імпортної алкогольної продукції, наші підприємства можуть протистояти добре організованому західному виробництву.

1. Позитивні фактори.

У групу зовнішніх позитивних факторів входять:

• вино і здоров'я. Величезну позитивну роль у розвитку виноробства в ряді країн відіграли публікації результатів численних медичних досліджень, пов'язаних з вивченням впливу споживання вина на здоров'я людини.

• досвід закордонних країн. Розвиток алкогольної індустрії повинний підкорятися правилу "чотирьох переходів": від випуску напоїв з високим відсотком вмісту алкоголю до випуску слабоалкогольних; від дистильованих напоїв до зброджених; від зернових і хлібних напоїв до плодових вин; і нарешті, від звичайної якості до найвищої.

Серед внутрішніх позитивних факторів слід зазначити насамперед:

• простоту і доступність малого виробництва для організації малого фермерського виноробного господарства. Галузі необхідна могутня здорова конкуренція вітчизняних виробників.

• угода обміну на вино. Бартерні операції є досить вигідними і неминучими в сучасній ринковій ситуації.

Такі дослідження забезпечують отримання вірогідної і систематизованої інформації про всі умови та процеси, що впливають на постановку цілей, розробку стратегії і планування маркетингової діяльності. Особливе значення має дослідження ринку, коли підприємство приймає рішення про випуск нової продукції.

Після вибору ринку підприємство визначає комплекс маркетингових засобів впливу на споживача. Найважливішою складовою цього комплексу є товар. Сукупність засобів впливу на споживачів пов”язують, як правило, з поняттям товарної політики підприємства. До її складових відноситься: визначення оптимальгого асортименту вина та його постійне оновлення, якість продукції, дизайн, тара, торгова марка, відповідність потребам споживачів та інше. Сукупність маркетингової товарної політики полягає у визначенні в підтримці оптимальної структури конкурентоспроможних товарів.

При виборі товару споживач бере до уваги багато аспектів: ціну і якість, практичність і відповідність моді, сприйняття друзями та рідними. Значну роль відіграють індивідуальні ознаки особистості покупців (вік, стать) [37].

В практиці відомо багато соціологічних досліджень. Але найбільш поширеним є опитування. Його особливість полягає в тому, що звернення здійснюється безпосередньо до носія інформації, тобто до покупців і споживачів. Ніяким іншим шляхом, крім опитування, не дізнатися про мотиви, якими вони керуються при купівлі товару, черговості покупок, оцінок споживних властивостей товару.

Первинні матеріали соціологічного дослідження у вигляді заповнених анкет підлягають обробці і аналізу.

При розробці анкет була поставлена мета – визначити можливий вплив споживних властивостей виноградних вин на формування попиту споживачів.

Нами було проведено опитування 50 респондентів. Проаналізувавши інформацію, отриману в ході опитування, зроблено наступні висновки: 48% опитаних вживають алкогольні напої, і лише 8% - взагалі не вживають спиртного. Розподіл респондентів залежно від того, чи вживають вони алкогольні напої наведено в табл. 3.14.

Характеристики

Список файлов реферата