80348 (675211), страница 11
Текст из файла (страница 11)
Приклад.
Торгове підприємство «Зулус», що має широку мережу магазинів роздрібної торгівлі, для стимулювання попиту на конкретний унікальний товар, що продається в його магазинах, вирішило замовити перетягування-транспарант-перетяжку над центральною вулицею міста (троль). Підприємство звернулося в рекламне агентство «Ікс» і уклало з ним договір, що передбачає виготовлення і монтаж цього троля. У відповідному рішенні органа місцевого самоврядування передбачено, що податок із реклами стягається особами, що здійснюють розміщення реклами, і перераховуються в місцевий бюджет щомісяця до 15 числа місяця, що випливає за звітний.
-
Сума договору була призведена в такий спосіб: вартість виготовлення і монтажу троля 1 000 грн.; крім того ПДВ (20%) - 200 грн.;
-
податок із реклами (0,5%) - 5 грн.;
-
разом 1205 грн.
У березні 1999 року підприємство «Золус» перерахувало рекламному агентству «Ікс» передоплату в розмірі суми договору. Наприкінці квітня того ж року, по завершенні робіт, сторонами підписаний акт про приймання робіт за договором.
Урахування рекламного агентства «Ікс» буде здійснюватися так, як показано в таблиці.
| № п/п | Утримання операції | Бухгалтерський облік | Податковий облік | |||
| Дебет | Кредит | Сума грн. | Сума валового прибут. грн. | Сума валового расходу грн. | ||
Березень 1999 року | ||||||
| 1 | Отримано передоплату за договором від підприємства «Зулус» | 51 | 62 | 1 205 | 1 000 | -- |
| 2 | Нараховано податкові зобов'язання по ПДВ | 67/6* | 68 | 200 | -- | -- |
| 3 | Нараховано податок із реклами | 62 | 68/6* | 5 | -- | -- |
Квітень 1999 року | ||||||
| 4 | Перерахований у місцевий бюджет податок із реклами | 68/6* | 51 | 5 | -- | -- |
| 5 | Підписан акт здачи прийомки рабіт за договором з підприємством «Зулус» | 68 | 46 | 1 200 | -- | -- |
| 6 | Списані податкові зобов'язання по ПДВ | 46 | 67/1 | 200 | -- | -- |
| 7 | Списані фактичні витрати на виготовлення на монтаж трола | 46 | 20 | 900 | -- | -- |
| 8 | Визначено фінансовий результат | 46 | 80 | 100 | -- | -- |
| * Субрахунок «розрахунки з бюджетом по податку з реклами» | ||||||
Аналіз роботи рекламного агентства яке займається метрорекламой.
У останні роки метро на наших очах перетворилося в засіб масової комунікації. Стікери, світлові і несвітлові щити у вестибулях і на ескалаторах стали популярними рекламними засобами, доступними самим різним замовникам.
У недалекому минулому реклама взагалі була відсутня, сьогодні достаток рекламних засобів виглядає звичним. Звичними стали і щити, і стікери, але список рекламних засобів поступово поповнюється. Цілком можливо, незабаром ми побачимо в метро і напольную рекламу, і щити на колійних стінах, і вагони, цілком оформлені під рекламу одного замовника.
Спектр товарів і послуг, що рекламуються в метро, досить широкий. Аналізуючи дані наших досліджень, можна зробити висновок про те, що реклама товарів ( 71 % ) превалює над рекламою послуг (29%). Найбільше рекламованими товарами є продукти харчування (13%), побутова техніка (11%), фармацевтичні препарати (10%).
Реклама в метро залучає замовника, завдяки величезній аудиторії, цифра величезна - 8 900 000 чоловік щодня. Проте, метрореклама відрізняє і широкий соціально-демографічний діапазон аудиторії, і час контактів, і постійний зв'язок з аудиторією в перебігу часу проїзду й інші переваги.
Криза відбилася на рекламі в метро. Аналіз динаміки об’ємів реклами в метро до і після серпневої кризи показує, що скорочення рекламного українського ринку торкнувся і ринок реклами в метро. Якщо навесні - улітку 1998 року на найбільше популярних у рекламодавців лініях київського метро вагони були заповнені рекламою на 85 - 100 % (60 - 74 наліпки у вагоні), те в першій половині жовтня аналогічні цифри склали 20 - 25 % (12 - 18 наліпок на вагон). З'явилася величезна кількість вільних рекламних щитів, що поступово стали заповнюватися соціальною рекламою. Зараз ситуація змінилася кращім образом. Заповнюваність вагонів стікерами в січні-лютому склала в середньому вже 58% (44 наліпки на вагон). Поліпшення ситуації відбулося не в останню чергу за рахунок значних зусиль значних рекламних агентств, що давно працюють у цій області. Такі рекламні агентства подають замовникам статистичні дані, розрахунки ефективності рекламних акцій у метро, оригінальний креатив, виразний дизайн. Агентство бере участь у ряді соціальних проектів. Такі проекти торкають просування соціально значимих тим, цікавих і важливих із погляду товариства, таких, як здоров'я, утворення, загальнолюдські цінності і т.п. Як правило, подібні проекти спонсуються комерційними фірмами, що оплачують виготовлення оформлення і як спонсори розміщають свій логотип. В даний час ми здійснюємо проект «Будинок, у якому я живу», спонсором якого ви: ступає фірма «Мієль», що займається нерухомістю. У основу дизайну постеров, встановлюваних у метро, призначені дитячі малюнки. Темою малюнків є тема проекту «Будинок, у якому я живу».
«Нью-Тон» розробив також дизайн рекламного постера «Спокуса рекламою», світлові щити були встановлені у вестибулях ряду станцій метро. В даний час метро розроблена система продажів рекламних місць через офіційних ділерів, при цьому ділерів можуть надавати своїм клієнтам знижки в розмірі від 30 до 37% у залежності від обсягу. З минулого року «Нью-Тон» входить у число офіційних ділерів і має відповідний сертифікат. У зв'язку з цим ми вважаємо однієї з основних своїх задач активне просування метрореклами.
Оскільки спеціалізується рекламне агентство на транспортній рекламі, ми беремо участь на міжнародних виставках і симпозіумах по даній тематиці. Контакти з закордонними агентствами дозволяють нам залучити до реклами в метро ряд клієнтів цих агентств, що не мають представництв в Україні. Крім того, у своїх рекламних матеріалах і публікаціях у вітчизняній і закордонній пресі ми регулярно торкаємося теми метрореклами, даємо уявлення про доцільність її використання і про її ефективність.
Дуже важливо правильно планувати рекламну акцію, запропонувати клієнту необхідні рекомендації, розрахунки. Але це, в основному цікавить значних клієнтів. На практику, замовник, що розташовує обмеженим бюджетом, як правило, має власне уявлення про те, який рекламний засіб йому використовувати. Такий замовник, наприклад, хоче розмістити щити на виходах конкретних станцій (поблизу своїх магазинів або фірми) або розмістити стікери на визначених, «своїх» лініях метро. Для такого замовника особливе значення одержує розробка рекламної ідеї і дизайну. Сфокусувати на своєму щиті або стікере увагу втомленого пасажира - це значить перетворити його в потенційного споживача і, у кінцевому рахунку, забезпечити успіх рекламної акції25 с. 18.
2.9 Аналіз бюджету рекламних агентств на Україні.
Якщо говорити про рекламний бюджет, то практично його можна позначити в такий спосіб: 100% - весь рекламний бюджет; до 3% рекламного бюджету - маркетингові дослідження в плині всієї рекламної кампанії і після неї; від 2,5% до 5% - створення рекламної уяви ( із використанням телебачення - до 15%); до 15% - рекламний супровід у місцях продажів (упаковування, оформлення вітрин, сувенірна продукція); від 5% до 17% - гонорар рекламного агентства (у залежності від форми розрахунку); 60 - 70% - закупівля інформаційного простору і виготовлення рекламоносителей.
У Україні працює більше 1000 рекламних агентств. Ємкість ринку реклами оцінюється по-різному: Leo Burnett, McCANN-ERICKSON - у $ 70-75 млн. Ark/JWT - $ 100-120 млн, Bates Adell Saatchi & Saatchi Advertising - у $ 100-150 млн. Велика частина цих засобів (біля 80%) - рекламні бюджети міжнародних компаній, вышедших на наш ринок. Приблизно 85%-90% усіх грошей «спожила» пряма реклама (ATL): телебачення. радіо, друкарські видання і зовнішня реклама. На непряму рекламу (BTL) пішло 10%-15%.
По кожному з вище перерахованих рекламних носіїв можна простежити визначені тенденції.
Телебачення. У 1997 році остаточно визначилися два лідери: загальнонаціональні канали «Інтер» і «1+1». Вони одержали 70-80% всього обсягу телереклами. Можна впевнено говорити про те, що торік попит на їхній ефірний час перевищував пропозиції про що свідчить повільний, але упевнений ріст цін - у середньому на 80%.
Незважаючи на це, продовжував збільшуватися обсяг рекламних блоків. Доходило до того, що в прайм-тайм блоки складалися з 26-28 роликів. Це знижувало їхню ефективність, тому що глядач міг на якийсь час переключитися на інший канал, не побоюючись пропустити початок (продовження) фільму або передачи. По деяким даним, рейтинг рекламного блока може бути в два рази нижче рейтингу програми або фільму, у якому він розміщався. Крім цього, якщо в одному блоці "зштовхуються" ролики брендов конкурентів, їхній вплив на аудиторію відчутно падає.
Причому, в одному із мережних агентств підтверджують: аналіз ціновий і «ефірної» політики каналів-лідерів наштовхує па висновок, що між ними існує негласна угода, і дії координуються. Про можливе співробітництво говорить і синхронність підвищення цін. Як слідство - рівень ВРТ (вартість демонстрацій 30 - секундного ролика тисячі глядачів). Він теж підвищився. Це пов'язано з тим, що ріст цін випереджає розширення аудиторії. Зараз ВРТ для масової аудиторії (у залежності від якості медіа-планування) від $ 0,22 до 0,38. У рейтингових програмах цей рівень може досягати 0,5 - 0,6. На думку представників Leo Burnett, McCANN-ERICKSON, схожість політики каналів пояснюється тим, що їхній маркетинг - відділи старанно вивчає й аналізує діяльність один одного.
Восени різке підвищення цін сильно вдарило по значних рекламодавцях, що не зробили передоплату на весь рік. Коли бюджети на найближчі місяці були вже розподілені і затверджені, їм повідомили, що ціни на рекламний час підняті, і усе прийдеться перерахувати, У результаті, агентства виявилися перед вибором: або переконати клієнтів у необхідності вкладення додаткових засобів, або скоротити кількість виходів. Зрозуміло, такі міри дуже неприємні, і - захватів із приводу сформованої ситуації не спостерігалося.
Ще одною характерною рисою 1997 року став майже нульовий рейтинг УТ-1. Правда восени почалася підйом популярності. Зараз темп росту складає приблизно 1%-2% "глядочевих симпатій" на місяць. За даними агентства Ark/JWT, у грудні кращим програмам УТ-1 віддавало перевагу 12%-13% аудиторії.
Період, коли багато хто посміювалися над телеканалами, чиї витрати підвищували прибуток у декілька разів закінчився. По неофіційним даним, тепер вони одержують сотні тисяч, а те і мільйони доларів на місяць. З іншого боку, їм дотепер доводиться інвестувати значні суми у власний розвиток. Тому говорити про прибутковість каналів у даний час ще дуже рано.
Телебачення однозначно залишається найдешевшим рекламним носієм для цільової масової аудиторії. Оскільки найбільше значними бюджетами зараз володіють компанії, що подають продукцію масового попиту (Fast Moving Consumer Goods), то найближчим часом ємкість рекламного телеринка збільшиться. Виходячи з цього, можна припустити, що знайдуться структури, що будуть претендувати на частину обсягу телереклами. А виходить, у 1998 році цілком можливо виникнення нових рейтингових телеканалів.
Друкарські видання. Тут справа декілька інша. Деякі з видань переслідують не комерційні, а політичні цілі. І нецікаві для рекламодавців. Велика частина грошей на рекламу в пресі потрапляє в спеціалізовані і ділові видання.
Прогноз: поява товстих і барвистих журналів, у першу чергу жіночих, до кінця 1998 року.
Радіо. Його найбільше активно використовують рекламодавці місцевого значення. Західні компанії рекламуються по радіо рідше. Деякі FM-станції є псевдокоммерційними. Їх створювали для політичної реклами. У 1998 році передбачається поява великої кількості FM-станцій в обласних центрах. А також можливе охоплення всіх значних міст України одною комерційною радіостанцією. Якщо такий проект удасться, ця станція зможе привернути увагу "західників", поки надающих перевагу телебаченню.
Зовнішня реклама. У 1997 році значну частину грошей, виділених на цей вид реклами, "з'їв" Київ. (За даними PA Bates Adelt Saatchi & Saatchi Advertising - до 50%.)
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
