KOSHOV (666894), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Як же було розкрито «таємницю останнього кошового »? Влітку 1862 р. про нього почув від селян поморського села Ворзогори історик П. С. Єфименко, засланий до Архангельської губернії за революційну діяльність. Найстарші з місцевих жителів ніби ще бачили Калниша живим. П. С. Єфименко знайшов у архіві Архангельської канцелярії «Справу по повідомленню Державної воєнної колегії контори про відправлення до Соловецького монастиря кошового Петра Кальнишев-ського, червня 11 дня 1776 р. ». Опрацювавши всі ці матеріали, вчений написав статтю «Кальнишевський, останній кошовий Запорозької Січі », яку було надруковано в журналі «Русская старина » за листопад 1875 р. Так було повернуто із забуття ім'я могутнього сина українського народу, який все своє життя обстоював інтереси Запорозької Січі, розуміючи, що доки буде на Вкраїні Січ, доти буде жити Україна.
Список використаної літератури.
1. “ Історія України-Русі ” Микола Аркас - Одеса “Маяк” 1994р.
2. “ В’язні Соловецького монастиря ” Г.Г. Фруменков – Архангельск
1968р.
3. Журнал “ Киевская старина ” №9 - 1887р.
4. “ Українське золотарство” М.З Петренко 1973р.
5. “ Пам’ять століть ” №5 – 1997р.
23














