39266 (661069), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

— портфельні інвестиції шляхом продажу іноземним рези­дентам і нерезидентам цінних паперів;

— кредити, позики та Гранти міжнародних фінансових інсти­туцій, країн, державних установ, міжнародних фондів, експорт­них агентств, банків тощо.

Державна політика щодо залучення іноземного капіталу здійснюється Кабінетом Міністрів України спільно з НБУ і ре­гулюється Верховною Радою України. Неабияку роль в цьому процесі відіграє Адміністрація Президента. Указами Президента України створена певна кількість державних інституцій, що без­посередньо займаються залученням іноземних інвестицій в Ук­раїну:

• Українська державна кредитно-інвестиційна компанія;

• Національне агентство України по реконструкції і розвитку;

• Державний інвестиційно-кліринговий комітет;

• Палата незалежних експертів з питань інвестицій;

• Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Ук­раїну;

• Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів;

• Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового спів­робітництва.

В липні 1996 р. Указом Президента було створено Національне агентство України по реконструкції і роз­витку, завданням якого є участь в формуванні державної політи­ки при взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями і закладами для залучення кредитів, грантів, міжнародної гумані­тарної і технічної допомоги, іноземних інвестицій. Згідно з По­ложенням про Агентство, воно має статус міністерства і повинно здійснювати контроль за ефективністю використання коштів, що надходять з-за кордону.

Державний інвестиційно-кліринговий комітет та Координа­ційна рада з питань інвестиційно-клірингового співробітництва розглядають питання, пов'язані з залученням фінансових і інвес­тиційних ресурсів в рамках інвестиційно-клірингових відносин.

Палата незалежних експертів з питань іноземних інвестицій функціонує згідно з Положенням і є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Президентові України, метою яко­го є запобігання конфліктів між іноземними інвесторами і орга­нами виконавчої влади.

Консультативна рада з питань іноземних інвестицій створена при Президентові для розробки і реалізації державної політики по залученню і використанню іноземних інвестицій.

Рішення про надання державних гарантій при залученні іно­земних кредитів приймає валютно-кредитна Рада Кабінету Міні­стрів України.

Перші спільні підприємства в Україні почали створюватись в 1991 р. Цей процес регулюється нормативними актами різної юридичної сили в яких обумовлюється порядок реєстрації іно­земних інвестицій, надання або відміна пільг спільним підпри­ємствам, умови розподілу та реінвестування прибутків, їх опо­даткування тощо. Загальна сума прямих іноземних інвестицій, Що надійшли в Україну станом на 1.01.1998 р., складає близько 2,1 млрд. дол. США. При цьому неможливо визначити, скільки коштів надійшло безпосередньо у виробничі фонди, а скільки — на обладнання офісів та на інші потреби підприємств та їх ке­рівників.

На частку США і Німеччини припадає більше третини пря­мих інвестицій в Україну, приблизно 10 % сукупного товарообі­гу України припадає на ці держави.

Іноземні інвестиції вкладені в 5263 підприємств України, 4117 з яких — спільні. СП володіють двома третинами загальної суми інвестицій. Основна форма ін­вестицій це — рухоме і нерухоме майно (65 %),— близько 20 % — безпосередньо — грошові внески.

Взагалі діяльність іноземних інвесторів в Україні регулюєть­ся близько 70 нормативними актами різного рівня, якими іно­земному інвестору досить важко керуватися в зв'язку з неодно­значністю положень. Крім цього, до діючого Законодавства пос­тійно вносяться зміни і доповнення, які часто значно погіршу­ють існуючі положення та умови діяльності іноземних інвесто­рів. З метою усунення цих недолік доцільно було б, з одного бо­ку, прийняття нових законодавчих актів або змін і доповнень до вже діючих, а з другого боку — усунення протиріч та неодно­значних положень в уже діючих законодавчих та нормативних актах.

Найсприятливішим для іноземних інвесторів був Закон про іноземні інвестиції, прийнятий ще в 1992 році.

В Законі передбачались такі положення:

— іноземним інвесторам надавались гарантії не погіршення їх фінансового стану від змін законодавства протягом 10 років;

— підприємства з іноземними інвестиціями звільнялись від сплати податку на доходи в виробничій сфері протягом 5 років, в торгівлі — протягом 3 років, в посередницькій діяльності — протягом 2 років;

— іноземні інвестиції в Україні не підлягали націоналізації;

— в разі припинення інвестиційної діяльності іноземний ін­вестор мав право репатріації свого майна та доходів протягом 6 місяців;

— з іноземними інвесторами могли укладатися концесійні договори на розробку корисних копалин строком на 99 років.

Діяльність іноземних інвесторів на території України трива­лий час регулювалась Декретом КМУ "Про режим іноземного інвестування та Законом України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україну" В цих законо­давчих актах закріплювались майнові права іноземних інвесто­рів, додатково передбачені Законом "Про іноземні інвестиції", але відмінялась більшість пільг.

Більшість державних гарантій збереглася в діючому Законо­давстві, зокрема, державні гарантії відносно:

— примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб;

— компенсації втрат та відшкодування збитків іноземним ін­весторам;

— повернення своїх інвестицій в разі припинення інвести­ційної діяльності;

— переказу частки прибутку за кордон після сплати податків;

Ці гарантії закріплені в статті 8 Закону України "Про режим іноземного інвестування", вони захищають права власності іноземного інвестора на протязі 10 років з моменту змін в Зако­нодавстві.

Новою редакцією статті 7 Закону "Про оподаткування при­бутку підприємств" встановлюється податок на прибуток під­приємств з іноземними інвестиціями на загальних засадах.

Закон «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"» визначає постійне представництво нерезидента в Україні та порядок оподаткування його прибутку. Згідно із статтею 13 цього Закону, всі доходи нерезидентів джерелом походження з України: від головної діяльності, портфельних інвестицій в цінні папери, в тому числі від корпоративних прав оподатковуються за ставкою ЗО %.

Доходи від головної (господарської) діяльності в разі репат­ріації додатково підлягають оподаткуванню в розмірі 15 %.

Суми доходів нерезидентів, отриманих у ви­гляді страхових внесків, страхових платежів або страхових пре­мій від перестрахування ризиків, а також ризиків резидентів за межами України, оподатковуються за ставкою 15 % у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.

Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезиден­тами у вигляді відсотків або доходу (дисконту) на державні цін­ні папери, продані (розміщені) нерезидентами за межами тери­торії України через уповноважених агентів-нерезидентів, або відсотків, сплачених нерезидентам за отримані Україною позики (кредити або державні зовнішні запозичення), які відображають­ся у державному бюджеті України чи кошторисі Національного банку України.

Що стосується надання пільг іноземним інвесторам та ін­шим суб'єктам господарювання, то, згідно з чинним законодав­ством — це прерогатива Верховної Ради. КМУ має повноваження на встановлення номенклатури товарів критичного імпорту, вве­зення яких на митну територію України звільняється від ПДВ.

З 1 липня 1997 р. Верховна Рада України внесенням змін до Законів "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про ре­жим іноземного інвестування" скасувала пільговий режим опо­даткування діяльності підприємств з іноземними інвестиціями.

Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" передба­чалося звільнення від податку на прибуток підприємств, які заре­єстровані до 1 січня 1995 р., і мають іноземну інвестицію на тери­торії України не менше 100 тис. дол. США. Таких підприємств в Україні приблизно 30 % (11 тис.) і скасування пільг щодо них має принести бюджетові України в 1997 році 615 млн. грн.

Законом "Про режим іноземного інвестування" підприємства з іноземними інвестиціями звільнялися від обкладання ввізним митом на майно, що ввозилося як внесок у статутний фонд. В 1996 році сума коштів внаслідок дії цієї пільги склала 1 млрд. 190 млн. грн.

На мою думку, скасування пільг щодо іноземних інвесторів погіршить інвестиційний клімат в Україні, тим паче що для біль­шості спільних підприємств пільгове оподаткування закінчуєть­ся в поточному (1997) році. У виробничій сфері пільги по подат­ках на прибуток повинні бути збережені. Прибуток СП повинен оподатковуватись, але за дещо меншими податковими ставками.

Всі необхідні позитивні зміни для іноземних інвесторів по­винні знайти відображення у проекті Закону «Про внесення змін до Закону України "Про режим іноземного інвестування"», що розглядається Верховною Радою в 1998 р.

Законодавча база портфельного інвестування шляхом прода­жу іноземним інвесторам державних та корпоративних цінних паперів більш-менш відрегульована.

Фінансові (портфельні) інвестиції можуть надходити в Ук­раїну шляхом: придбання іноземним інвестором державних (му­ніципальних) цінних паперів; акцій, облігацій, деривативів акціонерних товариств та підприємств; часток (паїв) підприємств, що приватизуються, за міжнародним конкурсом або шляхом реа­лізації на аукціоні застави.

Продаж пакетів акцій здійснюється згідно з Положенням про порядок проведення на позабіржовій торговельній системі аук­ціонів з продажу за грошові кошти пакетів акцій, що належать державі, відкритих акціонерних товариств.

Продаж пакетів акцій здійснюється під час торгових сесій асо­ціації "Позабіржова фондова торговельна система (ПФТС)", що згідно з Законом "Про підприємства в Україні" є об'єднанням юри­дичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю в галу­зі торгівлі цінними паперами. Іноземний інвестор згідно з діючим законодавством має право на придбання пакетів таких акцій.

Таким чином, іноземний інвестор формує свій інвестиційний портфель шляхом залучення боргових фінансових інструментів і інструментів власності (капіталу): чим більший доход ці інстру­менти будуть приносити інвесторові, тим довше він буде трима­ти їх у своєму портфелі.

Закордонний досвід свідчить, що інвестиційний портфель приносить його власнику приблизно 10 % доходу. Наприклад, середній номінальний доход Міжнародної фінансової корпорації від інвестиційного портфеля, терміном від шести місяців до од­ного року склав 9,5 % .

Іноземні інституційні інвестори представлені на українсько­му ринку міжнародними фінансово-кредитними інституціями, фон­дами, агенціями та банками.

Особливості надходження від цих інвестицій — це обумовлення обов'язковими для української сторони вимогами. Як пра­вило, інвестиції надаються лише як частка до потрібних для ін­вестиційного проекту.

Найвпливовіший міжнародний інституційний інвестор — це Світовий банк, створений в 1944 році з метою сприяння соціаль­но-економічного розвитку різних країн світу (членами СБ є близько 160 країн).

Проектний портфель України у Світовому банку налічує близь­ко 30 проектів на загальну суму понад 3,5 млрд. дол. США, що по­винні бути реалізованими в 1996-1998 рр. В 1997 р. реалізуєть­ся сім кредитних угод, найважливіші з яких:

• проект розвитку підприємств 300 млн. дол. США;

• проект реструктуризації вугільної промисловості 300 млн. дол. США;

• проект реструктуризації сільського господарства 300 млн. дол. США;

• експериментальний проект вугледобувної галузі — 15,8 млн. дол. США;

Крім того, в 1997 р. Світовий банк спільно з Укрексімбанком започаткував проект розвитку експорту приватними підпри­ємствами України. Розмір кредитів за рахунок цієї кредитної лі­нії може бути від 100 тис. дол. США до 5 млн. дол. США з тер­міном до 5 років та з забезпеченням застави не менше ніж 130 %.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), ство­рений в 1990 р., об'єднує 59 країн-акціонерів. Мета банку — сприяння розвитку держав Центральної та Східної Європи, про­ведення в них ринкових реформ.

На початку 1998 р. банк має високий кредитний рейтинг, спроможний залучати кредитні ресурси на міжнародних ринках капіталів на вигідних умовах, в тому числі і для українських по­стачальників. ЄБРР в Україні реалізує проекти як для держав­них підприємств, так і з приватним сектором економіки; зокрема реалізує кредитну лінію для розвитку малого та середнього біз­несу обсягом близько 150 млн. дол. США. Умови кредитування малого та середнього бізнесу такі:

— розмір кредиту від 50 тис. до 2,5 млн. дол. США з термі­ном дії до 5 років;

Характеристики

Список файлов реферата