37600 (659869), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Безпосередньо оперативно-розшукові завдання виконують розвідка, контррозвідка, військова контррозвідка, підрозділи захисту національної державності, спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю, оперативно-технічні, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства й працівників правоохоронних органів.

Варто помітити, що діяльність спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю СБУ регламентується ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» і Положенням про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового й соціально-побутового забезпечення цих підрозділів, затвердженим постановою ВР України N 199/ 94-ВР від 12 жовтня 1994 року.

Згідно цим нормативно-правовим актам Управління по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю створюються в складі Центрального управління СБУ, відповідні відділи існують у Головному управлінні військової контррозвідки, Головному управлінні СБУ в Автономній Республіці Крим, в областях і в містах.

Безпосередньо в структуру спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю СБУ входять, поряд з іншими оперативними підрозділами, також служби як інформаційно-аналітичного забезпечення ОРД і внутрішньої безпеки.

Необхідно відзначити, що на спеціальні підрозділи БОЗ як ОВС, так і СБУ цілком поширюються усі права, передбачені ЗУ «Про міліцію», «ПРО СБУ», «Про ОРД». Але, разом з тим, відповідно до ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» цим суб'єктам і, що особливо важливо, їхнім співробітникам надані певні додаткові повноваження, а саме:

• одержання інформації з автоматизованих інформаційних і довідкових систем і банків даних, створюваних Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою України, Антимонопольним комітетом України, Фондом державного майна України, міністерствами, відомствами, іншими державними органами.

• відвідування за службовим посвідченням й письмовому розпорядженню керівника відповідного спеціального підрозділу територій, приміщень, складів і сховищ підприємств, організацій і установ (крім іноземних дипломатичних представництв) незалежно від їхньої відомчої приналежності й форм власності, контрольно-пропускних пунктів прикордонних військ і митниць, а також виробничих приміщень громадян, що займаються підприємницькою діяльністю;

• опечатування строком до 10 днів архівів, кас, приміщень (за винятком житлових) і інших сховищ, узяття їх під охорону, накладення арешту на кошти та інші цінності фізичних і юридичних осіб;

• витребування й безперешкодне одержання від територіальних і інших органів внутрішніх справ і Служби безпеки України (у межах своїх відомств) оперативної інформації, документів і інших матеріалів, пов'язаних з організованою злочинністю, а також кримінальних справ про злочини, вчинених організованими злочинними формуваннями;

• залучення до співробітництва учасників організованих злочинних формувань на підставі письмового доручення й відповідно до відомчих нормативних актів.

3. Державна прикордонна служба України: розвідувальний орган спеціального вповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону; підрозділу охорони державного кордону органів охорони державного кордону й Морської охорони; підрозділу забезпечення внутрішньої безпеки, забезпечення власної безпеки, оперативно-технічного й оперативного документування.

Основними обов'язками оперативних підрозділів прикордонних військ є збір інформації в інтересах забезпечення недоторканності державного кордону, економічної безпеки, виявлення підготовки різного роду ексцесів на границі, пов'язаних з контрабандою наркотиків і зброї, провокуванням збройних і інших конфліктів.

Ці підрозділи здійснюють також заходи щодо виявлення осіб, що ухиляються від слідства, що переховуються від суду або від кримінального покарання, при спробі їх виїхати за кордон, а також з виявлення й попередження незаконної міграції при спробі іноземних громадян в'їхати на територію України.

4. Управління державної охорони - підрозділ оперативного забезпечення охорони винятково з метою забезпечення безпеки осіб і об'єктів, у відношенні яких здійснюється державна охорона.

В Управлінні державної охорони безпосередньо оперативно-розшуковою діяльністю займається підрозділ оперативного забезпечення охорони вищих посадових осіб державної влади й управління, а саме: Президента України, Голови ВР України, Прем'єр-міністра України, членів їхніх родин, Генерального прокурора України, Голови Верховного Суду України, Голови Конституційного Суду України, віце-прем'єр-міністрів і інших вищих посадових осіб. Крім того, охороні й захисту підлягають урядові приміщення, зв'язок, майно й оснащення, використовувані з метою забезпечення життєдіяльності глави держави, парламенту й уряду.

Управління державної охорони тісно співробітничає з органами СБУ й ОВС при забезпеченні особистої або транспортної безпеки охоронюваних вищих посадових осіб, як у місцях їхнього постійного перебування, так і в поїздках по території України. Помітимо, що останнім часом парламентом України були ухвалені рішення щодо впорядкування супроводу вищих посадових осіб під час їхніх поїздок на автомобільному транспорті. Зокрема, обмежена чисельність таких осіб, а також час перекриття дорожнього руху по маршрутах їхнього автомобільного пересування.

Управління державної охорони здійснює охорону вищих посадових осіб також і при їхньому перебуванні в інших країнах, але для здійснення цього воно співробітничає зі спецслужбами країн відвідування.

Всі перераховані завдання Управління державної охорони, як правило, супроводжуються проведенням оперативно-розшукових заходів. Крім того, забезпечується оперативно-розшуковий пошук інформації з метою виявлення, запобігання й припинення терористичних актів і інших злочинних зазіхань на представників органів державної влади й управління закордонних держав, міжнародних організацій під час їхніх візитів в Україну.

5. Державна податкова служба: оперативні підрозділи податкової міліції.

ОРД в органах ДПС у свій час виділилася з ОРД ОВС. Раніше вона охоплювалася функціями ДСБЕЗ.

Сьогодні, як відомо, існує податкова міліція, що створена в системі ДПС. Цю міліцію очолює її начальник, що одночасно є першим заступником Голови ДПА.

Оперативні підрозділи податкової міліції, створені в рамках ЗУ «Про ОРД». На них покладено виявлення шляхом здійснення оперативно-розшукових заходів навмисного ухилення юридичних і фізичних осіб від сплати податків, обов'язкових платежів і зборів, оперативно-розшукове документування порушень податкового законодавства, за які встановлена кримінальна відповідальність, і реалізація отриманих фактичних даних у встановленому порядку.

Треба сказати, що законодавець надав оперативним підрозділам податкової міліції деякі ексклюзивні права з проведення оперативно-розшукової діяльності. Мова йде про доповнення статті 8 ЗУ «Про ОРД» частиною 5, відповідно до якої при виконанні завдань оперативно-розшукової діяльності, пов'язаних з попередженням правопорушень у сфері податкового законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються винятково органам податкової міліції в межах їхньої компетенції.

Це означає, що оперативно-розшукові підрозділи податкової міліції наділені монопольними функціями проведення ОРД у системі відносин, що виникають при реалізації податкового законодавства України.

6. Державний департамент України з питань виконання покарань - оперативні підрозділи органів і установ цього департаменту.

Головним їхнім завданням є забезпечення режиму відбуття покарань засудженими в місцях позбавлення волі, виявлення й запобігання злочинних намірів, припинення конкретних злочинів, а також недопущення масових хвилювань і непокори з боку засуджених.

Оперативні підрозділи системи ДДУВП проводять ОРД не тільки в зонах перебування засуджених, але й серед населення навколишніх територій з метою виявлення й припинення заборонених, у тому числі й кримінальних зв'язків між засудженими й вільними громадянами, включаючи вільнонайманий персонал.

Зазначені підрозділи здійснюють оперативно-розшукові заходи ще й для надання допомоги іншим суб'єктам ОРД у розкритті так званих «старих» злочинів (або злочинів минулих років), а також для одержання іншої цінної оперативної інформації, що сприяє виявленню й викриттю організованих злочинних формувань і інших злочинних елементів, що діють на волі.

У своїй постійній діяльності оперативні підрозділи системи ДДУВП керуються ЗУ «Про ОРД» і відомчу нормативну базу. Вони здійснюють як гласні, так і негласні заходи, мають право на використання оперативних і оперативно-технічних засобів, залучення до співробітництва окремих засуджених і інших осіб, оскільки ніяких обмежень щодо проведення ОРД серед ув'язнених закон не встановлює.

7. Розвідувальний орган Міністерства оборони України - оперативні, оперативно-технічні підрозділи, підрозділи власної безпеки.

Зазначені спеціальні підрозділи МО України проводять ОРД з метою визначення рівня військової погрози, забезпечення оборони й інтересів держави у військовій, військово-політичній, військово-технічній, військово-економічній, інформаційній і екологічній сферах.

Варто особливо підкреслити ту істотну в правовому відношенні обставину, що ЗУ «Про ОРД» проведення ОРД іншими суб'єктами (підрозділами перерахованих вище органів, підрозділами інших міністерств і відомств, громадськими, приватними організаціями й особами) забороняється.

Це дуже важливо засвоїти й усвідомити, щоб не допускати вільного тлумачення поняття суб'єкта ОРД (як це роблять деякі російські, а також і вітчизняні вчені, відносячи до таких суб'єктів різні державні органи, інших юридичних, а іноді й фізичних осіб, дії яких лише тією чи іншою мірою стикаються з ОРД).

Але проблема тут складається ще й у тім, що відповідно до букви основного оперативно-розшукового закону навіть окремі співробітники оперативних підрозділів, включаючи їх штатних негласних працівників, на жаль, не визначені як суб'єкти ОРД. Тому про їх сьогодні правомірно говорити лише як про головних виконавців ОРД.

Виключенням є, як ми вже відзначали вище, тільки правове положення співробітників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, які відповідно до ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» прямо віднесені до суб'єктів ОРД.

Що стосується позаштатних негласних працівників оперативних підрозділів і інших осіб, що виконують по власній волі й на добровільній основі окремі завдання ОРД, а також громадян, посадових і інших осіб, що сприяють здійсненню цієї діяльності, то їх ніяк не можна дорівнювати до штатних оперативних працівників, як це пропонується в деяких публікаціях.

Тут необхідно виходити з того, що оперативний працівник є представником виконавчої влади, що прийняли відповідну присягу й т.п. Крім того, він є (хоча й з нечітко певним правовим статусом) суб'єктом спеціальної легітимної правоохоронної діяльності, наділеним відповідними правами, обов'язками й повноваженнями.

Причетність же негласного працівника до ОРД визначена законодавцем лише в межах досягнутої добровільної згоди особи на конфіденційне співробітництво з оперативним підрозділом. Цим негласний працівник принципово відрізняється від штатного співробітника оперативного підрозділу. Тому негласних працівників було б правильним віднести до учасників ОРД.

На відміну від суб'єктів і інших учасників ОРД, існують ще учасники відносин, що виникають між фізичними і юридичними особами й оперативними підрозділами в процесі здійснення ОРД.

Ці відносини виникають у передбачених законом випадках, коли оперативним підрозділам необхідно, наприклад, опитати осіб з їхньої згоди; здійснити контрольні закупівлі товарів, предметів і речовин; взяти участь у перевірці фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій; використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій тощо.

Учасниками розглянутих відносин, крім того, можна вважати слідчих, прокурорів, суддів у випадках дачі ними відповідно до закону доручень оперативним підрозділам про проведення ОРД і виконання останніми цих доручень.

Те ж саме варто сказати про представників повноважних державних органів, установ і організацій, що звернулися до оперативних підрозділів із запитами про перевірку осіб, що допускаються до державної таємниці або до роботи, пов'язаної з ядерними матеріалами або на ядерних установках, а також про оперативні підрозділи міжнародних правоохоронних органів і організацій інших держав у тих випадках, коли від них надходять запити, виконання яких пов'язане із проведенням ОРД.

1. Види виконавців і учасників ОРД

Працівники оперативних підрозділів.

Оперативний працівник - це перебуваючи в штаті оперативного підрозділу правоохоронного органа або спеціальної служби України посадова особа, що має спеціальне звання начальницького складу, безпосередньо або частково здійснює оперативно-розшукову діяльність на підставі й відповідно до діючого законодавства.

Повноваження оперативних працівників складаються із загальних і посадових прав і обов'язків, якими вони керуються у своїй повсякденній діяльності. Обсяг і форми їхньої діяльності визначаються займаною посадою. Крім того, права й обов'язки оперативних працівників залежать від компетенції органа й служби, до яких вони відносяться.

Оперативні працівники мають відповідний юридичний статус, тобто сукупність прав і свобод, гарантованих державою, а також обов'язками й відповідальністю, установленими законом «Про ОРД», законодавчими й іншими нормативно-правовими актами України.

Вони є представниками влади й наділені певними державно-владними повноваженнями, які у встановлених законом випадках застосовуються відносно громадян і посадових осіб. Вони мають право давати в межах своєї адміністративно-правової компетенції обов'язкові для виконання громадянами й посадовими особами вказівки й розпорядження.

Крім адміністративно-правових повноважень вони наділені кримінально-процесуальною функцією. Як працівники структурного підрозділу ОВС, що є органом дізнання, оперативні працівники мають право проводити дізнання, у межах своєї компетенції, ухвалювати рішення щодо кримінальних справ, проводити слідчі дії (допити, огляд місця події, обшук, виїмку тощо).

Головною спеціальною функцією й виключним правом оперативних працівників є проведення оперативної роботи. Вони наділені широкими повноваженнями, у тому числі:

• установлювати негласне конфіденційне співробітництво із громадянами, мати гласних і негласних штатних і позаштатних працівників;

• здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, що співробітничає з ним;

• створювати з метою конспірації легендовані підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу або відомчу приналежність працівників, приміщень і транспортних засобів;

• негласно виявляти й фіксувати сліди тяжкого злочину, документи й інші предмети, які можуть бути доказом його підготовки або здійснення, одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення (включаючи негласно) оперативного працівника в приміщення й транспортні засоби, зняття інформації з каналів зв'язку й контролю поштово-телеграфної кореспонденції;

• проводити контрольні, оперативні закупівлі й поставки товарів, предметів і речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних і юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення й документування фактів протиправних діянь;

• проводити операції по затримці збройних злочинців, на підставах і в порядку встановлених нормативними актами застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби й вогнепальну зброя.

Повноваження оперативних працівників і їх законодавчо закріпленого права, у свою чергу, породжують широке коло обов'язків, щодо реалізації цих прав і повноважень. Узагальнюючи вимоги законодавчих актів, що стосуються реалізації функцій оперативних підрозділів необхідно відзначити, що ці обов'язки визначаються підставами здійснення оперативно-розшукової діяльності, передбаченими ст. 6 ЗУ «Про ОРД».

При здійсненні ОРД оперативні працівники повинні забезпечувати дотримання прав громадян на недоторканність приватного життя, особисту й сімейну таємницю, недоторканність житла й таємницю кореспонденції. Не в праві проводити оперативно-розшукові заходи в інтересах якої-небудь політичної партії, громадського й релігійного об'єднання; брати участь у діяльності зареєстрованих у встановленому порядку політичних партій, громадських і релігійних об'єднань; розголошувати відомості, які торкаються недоторканності приватного життя, особистої й сімейної таємниці, честі і гідності громадян, які стали відомі в процесі проведення ОРЗ, без згоди громадян, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством. Поза залежністю від відомчої приналежності всі оперативні працівники, згідно ЗУ «Про ОРД», мають рівні права й обов'язки.

Громадяни, що залучаються до участі в оперативно-розшуковій діяльності.

Характеристики

Список файлов реферата