37485 (659821), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Поряд з іншими цілями, передбаченими законом, матеріали ОРД використовуються й для забезпечення безпеки працівників суду й правоохоронних органів і осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх родин і близьких родичів цих осіб.

Рішення про проведення спеціальних оперативно-розшукових заходів приймають:

• керівники ОВС - щодо працівників відповідного органу внутрішніх справ, державної лісової охорони, рибоохорони, митних органів і їхніх близьких родичів;

• керівники органів служби безпеки - щодо захисту працівників служби безпеки й органів системи управління державної охорони, їхніх близьких родичів;

• керівники прокуратури - щодо працівників прокуратури і їхніх близьких родичів;

• голова суду - щодо працівників відповідного суду й інших органів, зазначених у ст.2 ЗУ "Про державний захист працівників суду й правоохоронних органів" і їхніх близьких родичів;

• керівники органів охорони державного кордону України - щодо захисту працівників цих органів і їхніх близьких родичів.

Для виконання оперативно-розшукових заходів щодо забезпечення захисту зазначених осіб, у структурі відповідних правоохоронних органів створюються спеціальні підрозділи.

При одержанні оперативної інформації про наявність загрози життю зазначеної категорії осіб, уповноважений для ухвалення рішення, зобов'язаний перевірити, і в строк не більше трьох діб, а в невідкладних випадках - негайно - ухвалити рішення щодо застосування або відмові в застосуванні заходів безпеки. Рішення оформляється мотивованою постановою, що передається для виконання підрозділу, на яке покладено здійснення безпеки. Така постанова є обов'язковою для виконання тими посадовими особами або підрозділами, яким воно адресовано.

У випадках, коли в оперативній інформації або заяві (повідомленні) є відомості про злочин, орган дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, ухвалює рішення щодо порушення кримінальної справи або передачі заяви за підслідністю або підсудності.

Оперативні підрозділи, займаючись оперативним супроводом кримінальних справ, зобов'язані відслідковувати ситуацію, що складається навколо розслідування, вивчати реагування обвинувачуваних і підозрюваних на слідчі дії, інші процесуальні дії органів дізнання, прокурора, суду щодо них. Аналізуючи оперативну інформацію не залишати без уваги, а негайно реагувати на відомості про можливу загрозу працівникам суду, правоохоронних органів, особам, що приймають участь у кримінальному судочинстві.

Оперативна інформація про таку погрозу може надійти як до ухвалення рішення про забезпечення безпеки, так і під час здійснення оперативно-розшукових заходів щодо забезпечення безпеки. У таких випадках, з огляду на додаткову інформацію, приймається рішення про адекватні заходи безпеки, про що повинна бути проінформована особа, що охороняється. Не реагування на оперативну інформацію, неприйняття або несвоєчасне вживання заходів щодо безпеки працівників суду, правоохоронних органів і осіб, що приймають участь у кримінальному судочинстві спричиняє дисциплінарну або кримінальну відповідальність винних у цьому посадових осіб.

Оперативна інформація про загрозу безпеки й вжиті заходи щодо забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів і учасників кримінального судочинства й близьких їхніх родичів розголошенню не підлягає, вона є конфіденційною.

4. Взаємне інформування оперативних підрозділів і державних органів

Головним напрямком ОРД є збір оперативної інформації і її доцільне ефективне використання. У ЗУ "Про ОРД" (п. 4 ст.7), і інших законодавчих актах, що регламентують діяльність оперативних підрозділів, прямо вказується на інформаційне забезпечення ОРД, на обов'язок оперативних підрозділів вчасно інформувати вищі органи державної влади про відомі їм факти і дані, що свідчать про загрозу безпеки суспільству й державі, взаємно інформувати підрозділи, уповноважені здійснювати ОРД, і інші правоохоронні органи, виявляти й усувати або нейтралізувати негативні соціальні явища, причини і умови, що породжують злочинність і сприяють їй.

Законодавець установлює умови й порядок підготовки інформації, її подання, умови й порядок обміну інформацією між спеціальними підрозділами ОВС і СБУ, з іншими оперативними підрозділами.

Матеріали ОРД можуть бути призначені:

• для внутрішнього використання в оперативному підрозділі;

• для використання іншими оперативними підрозділами свого відомства;

• для використання оперативними підрозділами інших правоохоронних органів;

• для використання вповноваженими органами державної влади й управління;

• для інформування місцевих органів влади й органів самоврядування;

• для інформування громадськості й засобів масової інформації.

Оперативна інформація з результатів ОРД, в основному зосереджується в сфері кримінальної інформації, що характеризує різні прояви злочинності й супутні їм інші протиправні явища - наркоманію, проституцію, бродяжництво, пияцтво, незаконні доходи, а також дані про активні дії об'єктів ОРД при підготовці злочинів або вже вчинених злочинах.

Оперативно-розшуковій інформації характерна відносна вірогідність про причетність окремих осіб до підготовки й вчинення злочинів, осіб, що ухиляються від слідства й суду, що втекли з місць позбавлення волі, про факти латентної злочинності. Така інформація може бути доведена до зацікавлених оперативних підрозділів і використана ними як для оперативно-розшукових заходів, так і для проведення слідчих дій. Мова йде про оперативно-розшуковий супровід порушенної кримінальної справи, а для його забезпечення необхідно взаємне інформування оперативного й слідчого підрозділів.

Оперативно - пошукова інформація може бути використана оперативними підрозділами й у профілактичних цілях, коли окремі громадяни проявляють схильність до протиправного поводження й виникає необхідність усунення причин і умов, здатних привести до правопорушення.

Матеріали ОРД можуть бути основою для аналітичної роботи, оцінки ситуації, розробки управлінських рішень. Іноді отримані матеріали можуть не стосуватися безпосередньо завдань, над якими працює оперативний підрозділ, або не входити в його компетенцію. Оперативний підрозділ може бути зацікавленим у залученні до рішення завдань, що стоять перед ним, інших оперативних підрозділів, в одержанні про них інформації, що може бути корисною для їхньої діяльності.

Законодавець в області ОРД уважає, що самостійним напрямком використання результатів оперативно-розшукової інформації є взаємне інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукові заходи, а також інформування оперативними підрозділами інших правоохоронних органів. Таке інформування може носити як разовий, епізодичний характер, так і постійний через бюлетені оперативно-розшукової інформації, спеціальні аналітичні довідки, через спільні наради, колегії, конференції.

Разом з тим, оперативно-розшуковим законодавством допускається використання результатів ОРД для інформування державних органів відповідно до їх компетенції.

Результати ОРД можуть використовуватися не тільки для попередження, припинення й розслідування злочинів, але й для боротьби з розвідувально-підривною діяльністю проти України, що є компетенцією органів служби безпеки, військової розвідки й контррозвідки.

Умови й порядок обміну інформацією між спеціальними підрозділами ОВС і СБУ регулюється спеціальними нормативними актами МВС України й СБУ. Передача оперативної інформації спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю територіальному й іншому оперативному підрозділам ОВС і СБУ допускається тільки за згодою й за письмовим наказом керівника відповідного спеціального підрозділу. Територіальні й інші підрозділи ОВС і СБУ (у межах відомств) зобов'язані передавати відповідним спеціальним підрозділам оперативну інформацію, документи й інші матеріали, пов'язані з організованою злочинністю, а також кримінальні справи через відповідного прокурора на письмову вимогу спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю.

Матеріали ОРД можуть бути використані для інформування органів влади й місцевого самоврядування, населення й засобів масової інформації. Така інформація може нести в собі відомості про стан злочинності загалом, і за окремими її видами, рекомендації населенню про поводження в тій або іншій ситуації, повідомлення про розшук злочинців, що ухиляються від слідства й суду, про розшук безвісно зниклих громадян, про розкриття злочинів, про заходи безпеки й охорони громадського порядку, прийнятих правоохоронними органами.

Досить розповсюдженими є звернення оперативних підрозділів через ЗМІ до населення за допомогою в розкритті злочинів або розшуку злочинців. Формою інформування населення про результати ОРД є звіт МВС і його органів перед населенням, які привселюдно оголошують через ЗМІ.

5. Відомчий і судовий контроль та прокурорський нагляд за дотриманням законів у ході проведення ОРД

Відомчий контроль над дотриманням законності при проведенні ОРД здійснюється МВС України, СБУ, Державною прикордонною службою України, Управлінням охорони вищих посадових осіб України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань.

Відомчий контроль здійснюється з метою:

• дотримання законності й обґрунтованості оперативно-розшукових заходів відповідно до вимог законів і відомчих нормативних актів з питань організації ОРД;

• своєчасного виявлення й усунення недоліків під час здійснення оперативно-розшукових заходів і попередження можливих відхилень від вимог законів і відомчих нормативних актів;

• реагування на порушення законності під час здійснення оперативно-розшукових заходів, відновлення порушених прав і свобод людини, відшкодування моральної й матеріальної шкоди, залучення винних до відповідальності.

Повсякденний і поточний контроль за дотриманням законності в проведенні ОРД здійснює начальник оперативного підрозділу. Начальники органів здійснюючих ОРД можуть мати заступників, відповідальних за організацію ОРД. В ОВС у містах і районах у начальників органів є заступник - начальник кримінальної міліції, що відповідає за роботу оперативних підрозділів. У ГУМВС - УМВС областей, міст Києва і Севастополя - перші заступники - начальники кримінальної міліції й перші заступники - начальники управлінь по боротьбі з організованою злочинністю.

Начальник оперативного підрозділу для виконання завдань ОРД здійснює наступні заходи:

• організовує своєчасне одержання оперативно-розшукової інформації за допомогою оперативно-розшукових заходів, передбачених оперативно-розшуковим законодавством;

• відповідно до закону й нормам відомчих наказів, інструкцій забезпечує оперативну перевірку інформації й провадження за оперативно-розшуковими справами;

• вивчає обґрунтованість і доцільність здійснення оперативно-розшукових заходів, для проведення яких необхідна санкція суду або дозвіл старшого оперативного начальника;

• забезпечує проведення оперативно-розшукових заходів відповідно до правил конспірації, створює умови конфіденційності й безпеки співробітництва з особами, залученими до здійснення ОРД;

• перевіряє вірогідність і направляє вищим оперативним начальникам інформацію, звіти й документацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;

• координує роботу оперативного підрозділу з іншими оперативними підрозділами й службами, органу, здійснюючого ОРД, а з санкції вищого оперативного начальника забезпечує взаємодію з оперативними підрозділами інших органів і відомств, що здійснюють ОРД;

• організовує заходи щодо забезпечення безпеки опер. працівників як від злочинних зазіхань, так і від негативного впливу оточення, у якому опер. працівник виконує завдання, застерігає його від можливих помилок і порушень закону й відомчих нормативних актів з питань ОРД;

• забезпечує підсумки, аналізує етапи ОРД оперативного підрозділу, її відповідність вимогам закону, ставить оперативні завдання, розподіляє їх між виконавцями, організовує й контролює виконання.

Начальник оперативного підрозділу може виступати і як начальник органу дізнання й у межах своєї компетенції виконувати всі вимоги кримінально-процесуального законодавства:

• розглядати скарги й інші заяви про протиправні діяння, а у випадках, передбачених законом порушувати кримінальні справи;

• затримувати осіб, підозрюваних у вчинені злочинів, і віддавати їх під стражу на підставах і в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним і оперативно-розшуковим законодавством;

• звільняти з-під стражі осіб, затриманих без достатніх на те підстав;

• організовувати й контролювати виконання письмових доручень слідчого, вказівок прокурора, постанов і рішень суду про проведення окремих процесуальних дій;

• перевіряє вірогідність і надає слідчому, прокуророві, суду на їх вимогу необхідну для них інформацію, у порядку встановленому законом;

• затверджує рішення особи, що проводить дізнання з найбільш важливих питань розслідування, у першу чергу про напрямок справи (його порушення, призупинення, поновлення провадження, припинення, передачу слідчому), про застосування заходів процесуального примусу (затримання, привід, обшук, накладення арешту на майно й ін.);

• у порядку контролю вивчає матеріали кримінальних справ, заслуховує звіти про стан його провадження, дає обов'язкові для виконання дізнавачам вказівки у справі.

Названі й інші повноваження дають можливість начальникові оперативного підрозділу здійснювати реальний контроль за проведенням оперативно-розшукових заходів і їхньої відповідності вимогам закону й відомчих нормативних актів з питань ОРД.

Діючими гарантіями дотримання законності органами, що здійснюють ОРД, є судовий контроль. Правовою основою здійснення контролю суддями в цій сфері правоохоронної діяльності є Конституція України, ЗУ " Про ОРД" і інші.

Конституцією України відповідно до міжнародних принципів дотримання прав людини значно підвищена роль суддів у здійсненні контролю щодо законності застосування оперативно-розшукових заходів, що обмежують права й свободи громадян.

Характеристики

Список файлов реферата