36461 (659620), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

На формування внутрішнього переконання слідчого, прокурора, судді як позитивно, так і негативно впливають їх світогляд, погляди, звички, знання, установки, поведінка учасників процесу, громадська думка, життєвий і професійний досвід, правосвідомість. Але при цьому оцінювати докази і приймати рішення слід, керуючись тільки законом, насамперед кримінальним і процесуальним, а не правосвідомістю⁰.

3 Проблеми належності та допустимості доказів у кримінальному процесі

Як вже зазначалося чинний Кримінально-процесуальний кодекс України чітко не визначає поняття належності та допустимості доказів та критеріїв їх визначення. Окремі норми розпорошені по всьому кодексу і це безсумнівно, на нашу думку, є недоліком, адже може призводити до проблем та непорозумінь на практиці. В розділі теорії доказів щодо належності та допустимості є спірні моменти і невирішені питання. Потребує уточнення саме поняття належності та допустимості доказів. Належність та допустимість є невід’ємними елементами характеристики доказів. Доказування у кримінальній справі може здійснюватись тільки належними та допустимими доказами. Докази, одержані з грубим порушенням кримінально-процесуального закону, порушенням прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, недопустимі для використання в кримінальному процесі. Потрібна теоретична розробка питання про допустимість доказів, які були отримані в результаті оперативно-розшукової діяльності.

Недостатньо повно досліджене питання порядку прийняття рішення про недопустимість доказів та процесуальної форми таких рішень. Вивчення слідчої та судової практики показало, що якість діяльності правоохоронних органів та суду, пов’язаною з отриманням доказів, не завжди відповідає вимогам сьогодення. Проблемою є значна кількість кримінальних справ, повернутих на додаткове розслідування, що постійно зростає з року в рік. Основні причини такого стану – це односторонність і неповнота проведеного розслідування, суттєві порушення кримінально-процесуального закону, серед яких односторонність і неповнота проведеного розслідування безпосередньо пов’язані з проблемами визначення належності та допустимості доказів.

Якщо ми звернемося до законопроекту нового КПК № 1233 від 13.12.2007 року, що перебуває на доопрацюванні у Комітеті Верховної ради України з питань правосуддя станом на 25.10.2010 року, то варто визнати, що він більш чітко та ясно визначає поняття належності та допустимості доказів. Так, відповідно до ст. 151 проекту належними є докази, які за своїм змістом знаходяться у зв’язку з обставинами, що підлягають доказуванню. Стаття 152 визначає допустимістю доказів визначається законністю їх джерела, умов і способів одержання. Докази, одержані незаконним шляхом, є неприпустимими і не підлягають врахуванню та використанню при притягненні особи до кримінальної відповідальності. Будь-який доказ, здобутий внаслідок застосування насильства, погроз та інших незаконних заходів, визнається таким, що не має юридичного значення, а дослідження такого доказу, що відбулося, - недійсним. Не можуть бути доказами повідомлені свідком, потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим та іншими допитаними особами відомості, джерело яких невідоме або його неможливо перевірити. Якщо в основі показань зазначених осіб лежать повідомлення інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.

Висновки

Таким чином, підбиваючи підсумки, необхідно зазначити, що прийняття законних і обґрунтованих процесуальних рішень можливо лише тоді, коли вони ґрунтуються на перевірених та правильно оцінених відомостях, одержаних у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону. Помилка суб’єкта доказування під час оцінки доказів може привести до прийняття незаконних рішень, порушення прав і свобод громадян, покарання невинуватого або виправдання особи, яка вчинила злочин. У зв’язку з цим, правильна оцінка доказів має найважливіше значення не тільки для прийняття окремих процесуальних рішень, але і вирішення кримінальної справи у цілому. Разом з тим аналіз стану наукових досліджень належності та допустимості доказів, виявлення і розробка проблемних питань дозволили усвідомити необхідність їх удосконалення. Отже, зазначені питання потребують глибокого теоретичного осмислення, систематизації, узагальнення існуючого матеріалу, розробки на цій основі пропозицій, які повинні бути враховані у проекті нового Кримінально-процесуального кодексу, та практиці доказування в кримінальних справах. Саме цим й обумовлена актуальність даної проблеми та необхідність її розробки в рамках наукового дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. – № 30. - Ст. 141

2. Кримінально-процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 1 вересня 2010 р. – К.: Паливода А.В., 2010

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996р. №9 “Про застосування судами норм Конституції України при здійсненні правосуддя”

4. Коваленко Є.Г., Кримінальний процес України: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2004;

5. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П., Кримінальний процес України: 2-ге видання, Київ: «Либідь» 1999;

6. Назаров В.В., Омельяненко Г. М., Кримінальний процес України: Підручник, – К.: Юридична думка, 2005;

7. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України / за ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. – К.: Форум, 2008;

8. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: підручник. – К.: А.С.К., 2003.

9.Законопроект Кримінально-процесуального кодексу України № 1233 від 13.12.2007р. станом 25.10.2010 року.

0 Назаров В.В., Омельяненко Г. М., Кримінальний процес України: Підручник, – К.: Юридична думка, 2005 – С 175.

0 Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: підручник. – К.: А.С.К., 2003. – С 146

0 Назаров В.В., Омельяненко Г. М., Кримінальний процес України: Підручник, – К.: Юридична думка, 2005 – С. 176

0 Конституція України. - Верховна Рада України; Конституція, Закон вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР;

0 Див.: Права людини: Міжнародні договори України. К., 1992. С. 92—109.

0 Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України / за ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. – К.: Форум, 2008;

0 Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України / за ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. – К.: Форум, 2008;

0 Назаров В.В., Омельяненко Г. М., Кримінальний процес України: Підручник, – К.: Юридична думка, 2005 – С. 126-127

Характеристики

Список файлов реферата