25463 (654725), страница 7
Текст из файла (страница 7)
З огляду на те, що економічна безпека держави базується насамперед на ефективному господарюванні кожного агента ринку, на перший план виходить робота по проведенню структурних перетворень.
Зміна типу господарювання, що відбувається в ході реформ, поклала початок істотним структурним змінам – від зміни форм власності, лібералізації цін і умов зовнішньоекономічної діяльності до об'єктивної зміни структури виробництва в результаті її пристосування до платоспроможного попиту.
У зв'язку з цим в основу формування Основних положень державної стратегії в області економічної безпеки Російської Федерації доцільно покласти наступні принципи економічної політики:
-
формування шару активних власників;
-
створення однакових умов поводження для всіх хазяюючих суб'єктів;
-
активізація міжгалузевого переливу капіталів;
-
наступність цілей економічної політики для перспективного і середньострокового періодів;
-
необхідність порівняння і сполучення цілей економічної політики з реальними соціальними, фінансовими обмеженнями, а також обмеженнями, обумовленими станом інфраструктури російської економіки.
Виходячи з цього структурна політика повинна реалізовуватися на макро- і мікроекономічному рівнях по трьох основних напрямках, що визначають орієнтири діяльності органів державної влади по селективній підтримці елементів російської економіки для забезпечення економічної безпеки держави.
На макроекономічному рівні – у ході проведення структурної політики повинні зважуватися наступні задачі:
-
підвищення сукупного попиту;
-
збільшення норми заощаджень і забезпечення умов трансформації нагромаджень в інвестиції;
-
стимулювання переливу усіх видів ресурсів зі стагнуючих секторів у сектори росту;
-
збільшення валових інвестицій;
-
регулювання імпорту з метою захисту вітчизняних виробників у рамках загальноприйнятих процедур.
На мікроекономічному рівні в ході здійснення структурної політики необхідно вирішити наступні задачі:
-
підтримка і стимулювання розвитку економічно ефективних підприємств і організацій;
-
ліквідація чи реорганізація неефективних економічних структур;
-
недопущення можливості появи нових монополій;
-
стимулювання і регулювання розвитку фондового ринку в інтересах забезпечення міжгалузевого переливу капіталу;
-
організація єднального процесу з метою гальмування росту цін;
-
стимулювання впровадження ринкових норм поводження економічних суб'єктів.
Перший напрямок структурної політики полягає в безпосередній роботі з агентами ринку і пов'язано:
- по-перше, з ідентифікацією "точок росту", тобто підприємств, організацій, що реалізують проекти і програми, що забезпечують перебування й освоєння реального платоспроможного попиту на вільному ринку. Той чи інший елемент економічного простору може бути віднесений до "точок росту" у змісті пріоритетів структурної політики, якщо він діє економічно ефективно, розширює обсяг, що втягується в сферу своєї діяльності фінансових, трудових і інших ресурсів, не наближається до своєї "межі росту", обумовленої кон'юнктурою ринку і якими-небудь ресурсними чи іншими обмеженнями, сприяє формуванню на базі "точок росту" "секторів" росту.
- по-друге, з виведенням з господарського обороту неефективних підприємств і виробництв;
- по-третє, з необхідністю в сьогоднішніх умовах підтримки життєво важливих галузей економіки з метою забезпечення економічної безпеки РФ.
До життєво важливих галузей і виробництв із погляду економічної безпеки варто віднести паливну промисловість і енергетику, харчову промисловість, транспорт, зв'язок і ін.
Другий напрямок структурної політики полягає у впливі держави на обсяг сукупного попиту на товари та послуги через утворення державного попиту, що формується на основі державних нестатків і програм федеральних відомств, регіональних адміністрацій і органів місцевого самоврядування в рамках бюджетних обмежень усіх рівнів. Цей напрямок визначає обсяги гарантованого попиту для суб'єктів вільного ринку, а також обсяги і напрямки вкладення державних ресурсів для забезпечення функціонування тих сфер життєдіяльності, за які зазначені структури несуть пряму відповідальність.
Третій напрямок структурної політики визначається як система проектів і програм заділового характеру - як наукових і інноваційних, так і виробничих і інвестиційних. Така система спирається насамперед на результати аналізу перспектив розвитку світового ринку і націлена на прорив у середньостроковій і довгостроковій перспективі на нові сегменти ринку, на освоєння прогнозованих ніш платоспроможного попиту, на забезпечення життєво важливих національних інтересів у майбутньому. До числа останніх відноситься і задача збереження можливості активізувати діяльність у тих чи інших потенційно важливих для держави наукових чи господарських сферах, що у даний час не можуть бути віднесені до першого чи другого напрямку. Реалізація зазначених цілей вимагає найближчим часом:
- розробки державної політики в області правового захисту прав інтелектуальної власності;
- підготовки і прийняття нормативних актів, що забезпечують діяльність некомерційних наукових організацій;
- створення цілісної системи державного регулювання експорту технологій;
- підтримки міжнародних зв'язків російських наукових шкіл у пріоритетних областях фундаментальних досліджень;
- створення системи стимулювання приватних інвестицій у НІОКР, у наукомістке виробництво;
- розвитку наукової інфраструктури і у першу чергу її основи –системи науково-технічної інформації.
З метою стабілізації суспільства проведена державою соціальна політика повинна сприяти консолідації суспільства при умовах досягнення стійкого економічного становища громадян, підвищення рівня життя населення, у тому числі за рахунок збільшення грошових доходів, що дозволить запобігти погрозі безпеки Росії з погляду можливих соціальних конфліктів.
Усі вищесказані погляди на розроблювальну проблему забезпечення економічної безпеки Російської Федерації далеко не повною мірою розкривають усі її аспекти. У проекті Основних положень державної стратегії в області економічної безпеки РФ знаходять висвітлення і питання, зв'язані з інвестиційною політикою, мірами у фінансовій і кредитно-грошовій сфері, регіональною політикою, зовнішньоекономічною діяльністю, а також з рішенням проблеми наростання економічної злочинності.
Основні соціально-економічні показники Росії |
| Листопад | У % до | Січень- | Справка | |||
листопаду | жовтня | листопал 2000г. | січень- | ||||
листопаду | жовтня | ||||||
Валовой внутрішнійй продукт, | 6545,01) |
|
| 105,02) |
|
| 108,83) |
Выпуск продукції та послуг |
| 106,3 | 93,7 | 105,7 | 109,9 | 92,9 | 110,8 |
Об‘єм промислової продукції, | 548,5 | 104,7 | 97,1 | 105,1 | 111,6 | 97,4 | 112,7 |
Інвестиції в основний капітал, | 159,7 | 108,9 | 102,5 | 108,3 | 118,5 | 104,6 | 118,1 |
Продукція сільского господарства, | 68,0 | 107,7 | 61,5 | 106,0 | 103,4 | 55,7 | 107,4 |
Грузообіг транспорта, млрд.т-км | 318,7 | 103,3 | 96,0 | 103,2 | 104,6 | 97,8 | 105,3 |
в тому числі залізничного | 123,8 | 102,9 | 92,6 | 105,2 | 111,5 | 97,6 | 114,8 |
Обіг роздрібної торгівлі, | 277,6 | 112,2 | 100,9 | 110,6 | 109,2 | 101,2 | 108,7 |
Зовнішньоторгівельний обіг6), | 13,0 | 98,5 | 100,6 | 107,1 | 127,8 | 103,5 | 133,4 |
у тому числі: |
|
|
|
|
|
|
|
експорт товарів | 8,2 | 91,0 | 96,1 | 101,6 | 130,5 | 100,7 | 145,7 |
імпорт товарів | 4,8 | 115,0 | 109,5 | 120,3 | 122,3 | 110,2 | 111,0 |
Реальні грошові доходи, що є в розпоряджені5) |
| 105,0 | 101,0 | 106,3 | 112,2 | 105,1 | 110,6 |
Нарахована середня заробітна |
|
|
|
|
|
|
|
номінальна, карбованців | 3655 | 146,5 | 104,0 | 146,2 | 143,0 | 103,4 | 148,7 |
Реальна |
| 123,5 | 102,6 | 120,1 | 119,4 | 101,9 | 123,3 |
Загальна кількість безробітних, | 6,3 | 90,0 | 101,6 | 84,5 | 77,0 | 99,6 | 81,6 |
Кількість офіційно зареєстрованих безробітних, млн.чоловік | 1,1 | 106,5 | 105,4 | 97,2 | 79,3 | 103,3 | 66,4 |
Індекс споживацьких цін |
| 118,6 | 101,4 | 116,77) | 119,8 | 101,5 | 118,27) |
Індекс цін виробників |
| 111,5 | 100,3 | 110,47) | 133,4 | 101,2 | 130,37) |
___________________ |
Список використаної літератури
1. О безопасности: Сборник законодательных и нормативных документов по состоянию на февраль 1998 г. – М., Буквица, 1998 г. (Серия “Федеральное законодательство”)