20462 (651781), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Оцінка стійкості до електромагнітного імпульсу (ЕМІ). З метою підвищення стійкості роботи об'єктів необхідно дати оцінку стійкості до ЕМІ електрозабезпечення, засобів зв'язку, електричних систем, радіотехнічних засобів і комп'ютерних систем об'єкта.

Оцінювання стійкості до ЕМІ проводиться в такій послідовності: визначається очікувана ЕМІ-обстановка, що характеризується наяв­ністю ЕМІ-сигналів при ядерному вибуху і параметрами: часом на­ростання і спаду електромагнітного поля, напруженістю полів; ви­значаються можливі значення токів і напруг в елементах системи, що наведені від впливу ЕМІ визначається чутливість апаратури і її еле­ментів до ЕМІ, тобто межові значення наведених напруг і токів, коли робота системи ще не порушується; електротехнічна й електронна система розподіляється на окремі ділянки, які аналізуються з виді­ленням основних, від яких залежить робота; визначається коефіцієнт безпеки кожної ділянки системи, а також межа стійкості системи в цілому. Одержані результати розрахунків аналізуються й, оцінюють­ся а потім слід зробити висновки, в яких потрібно відмітити: найбільш уразливі ділянки, ступінь стійкості системи до впливу ЕМІ, які необхід­но провести організаційні й інженерно-технічні заходи спрямовані на підвищення стійкості уразливих окремих ділянок і системи в цілому.

При розробці інженерно-технічних заходів, спрямованих на підви­щення стійкості електротехнічних і електронних систем, мають бути застосовані способи боротьби з наслідками впливу ЕМІ або захист від проникнення імпульсів — не допустити наведені токи до чутли­вих вузлів і елементів устаткування.

Сучасний рівень знань про природу і властивості ЕМІ дає мож­ливість розробити захист від нього і впровадити заходи захисту, до яких входять схеми стійкі до електромагнітної інтерференції, радіо­електронні елементи, стійкі до ЕМІ, екранування окремих пристроїв або цілих електронних систем.

Основна мета захисних пристроїв від ЕМІ — не допустити наве­дені токи до чутливих вузлів. Найбільш простим способом захисту є укладання обладнання повністю або окремих вузлів у захисні токопровідні заземлені екрани і установка спеціальних захисних при­строїв на всіх лініях, трубопроводах, отворах і вікнах, які з'єднують внутрішні приміщення з обладнанням і зовнішнім середовищем. Ефективним буде заземлення окремих монтажних контурів (неза­лежно від заземлення екранів), застосування скручених пар проводів, провідних зв'язків усередині обладнання за деревовидною схемою. Для захисту провідних ліній або антен доцільно послідовно з грозо­вим розрядником встановлювати полосові фільтри.

Для захисту силового кабелю на вході в обладнання можна засто­сувати радіочастотні дросельні катушки і надшвидкодіючі варистори-резистори, які міняють свій опір залежно від напруги.

Якщо обладнання живить постійним током інші прилади і вузли, тоді для захисту від ЕМІ можна встановлювати додаткові радіочас­тотні дросельні катушки і пристрої, що придушують коливання пе­рехідних процесів.

Антени захищати від ЕМІ можна за допомогою надшвидкодіючих газорозрядних ламп. Вони витримують у режимі передачі по­тужність до 100 Вт і захищають від ЕМІ.

Мікрофони, зовнішні репро­дуктори, інше периферійне об­ладнання, а також лінії, що ве­дуть до них, можна захищати за допомогою фільтрів нижніх частот і швидкодіючих варис­торів.

Оцінюючи стійкість роботи і проведення заходів підвищен­ня стійкості роботи мережі електропостачання, оповіщен­ня, ЕОМ та іншого важливого устаткування в умовах надзви­чайних ситуацій керівникам і спеціалістам необхідно врахову­вати можливе ураження від ЕМІ та захист від нього.

Оцінка стійкості об'єкта про­ти впливу хімічних і біологіч­них засобів. Оцінюючи стійкість об'єкта до впливу ОР і СДЯР не­обхідно визначити: тип ОР чи СДЯР, межі осередку хімічного зараження й ураження, площу зони зараження; глибину поши­рення зараженого повітря; стій­кість хімічних речовин на місце­вості; час можливого перебуван­ня людей у засобах захисту орга­нів дихання і в захисних спору­дах; кількість заражених людей, тварин; площі; можливі втрати людей, тварин, загибель сільсько­господарських культур і лісових насаджень.

Основним критерієм стій­кості роботи об'єкта в умовах хімічного зараження є втрати людей, тварин і рослин.

Оцінку стійкості об'єкта до впливу біологічних засобів не­обхідно починати з таких ви­хідних даних: встановити вид біологічних засобів, які можуть бути загрозою для об'єкта, ступінь небезпеки для людей, тварин; ступінь захищеності людей, тварин, продукції тваринництва і рос­линництва, води та ін. Оцінюючи стійкість об'єкта до впливу біоло­гічних засобів, необхідно визначити вид збудника, ступінь його не­безпечності, межі зараження, можливість і швидкість поширення інфекційних захворювань людей, тварин та небезпечних хвороб рос­лин; можливі втрати людей, тварин, посівів сільськогосподарських культур; необхідність введення карантину й обсервації.

На основі оцінки стійкості зробити висновки і розробити заходи щодо підвищення стійкості об'єкта до можливого ураження біоло­гічними засобами та ліквідації осередку біологічного ураження і відновлення стійкості виробничої діяльності об'єкта.

Література

1. «Цивільна оборона» М. І. Стеблик, Київ 2006 р.

2. «Цивільна оборона» за редакцією В.С. Франчука, Львів 2001 р.

3. Періодичні видання МНС України 1997- 2007 р.

Характеристики

Список файлов реферата