kursovik (651343), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Епізоотичні дані: зараження проходить шляхом контакту з хворими тваринами, при цьому на шкіру тварин можуть потрапляти розвинуті кліщі, німфи, личинки та яйця. Факторами передачі можуть бути: предмети догляду, підстилка, руки та частини одягу обсловуючого персоналу, а при особливих умовах – місця для купання, гній. Певну роль може відігравати і самостійне пересування кліщів, які в теплому приміщенні можуть рухатись зі швидкістю 1 мм за секунду. Особливе значення мають носії, чи перехворівші тварини на шкірі яких можуть знаходитися кліщі. Перенос кліщів деколи можуть спричинювати дрібні тварини, мухи(Хольц, 1955).
Сприяючі фактори: довгий волосяний покрив, недостатній догляд за шкірою, холодна та сира пора року, недостатня годівля.
Сприйнятливість: короста зазвичай поширюється в межах тварин одного виду, в рідких випадках можливе зараження тварин різних видів, але процес носить сприятливий характер і проявляється локальними ураженнями.
Патогенез : Кліщі Sarcoptes залишаються і прикріплюються на місці попадання і звідки потім і поширюються на інші ділянки, причому запліднені самки через короткий час починають проробляти ходи в шкірі, в той час коли решту кліщів(проходячих різні стадії розвитку) рухаються на шкірі і при цьому можуть долати доволі великі відстані. Кліщі Sarcoptes живляться молодими клітинами епідермісу, лімфою та тканинною рідиною.
Хвороботворний вплив коростяних кліщів зумовлюється в першу чергу введенням різко подразнюючої речовини(можливо слини) між надгризені тканинні елементи верхнього шару шкіри; механічного подразнення внаслідок гризення та буріння епідермісу; травматичного впливу внаслідок тертя, розчухуванню та подряпинам при розчухуванню твариною уражених місць.
Розвиток змін на шкірі при ураженні Sarcoptes починається з утворення маленького вузлика на місці ушкодженого епідермісу внаслідок серозно-клітинної інфільтрації. Тканинна рідина, що просочилася на поверхню шкіри, разом з злущеними лусочками утворює склеюючу кірку. В результаті хімічного подразнення виникає паракератичне зроговіння. Продукти життєдіяльності сенсибілізують шкіру. Запальна інфільтрація і порушення трофіки волосяної цибулини призводить до випадіння волосся, а надмірне зроговіння, утворення кірок та скупчення інфільтрату викликає потовщення шкіри з утворенням на ній складок.
Клінічні ознаки: явно захворювають тільки молоді тварини та поросята-сисуни, які захворівають уже в віці декількох днів чи тижнів. Перші симптоми,що супроводжуються сильним свербежем часто з'являються на голові(вуха,область очей),на спині, боках, внутрішній поверхні стегон. Захворювання характеризується появою на шкірі вузликів, пухирців, які лопаються і утворюють кірочки. Спостерігається випадіння волосся. У занедбаних випадках – облисіння, стовщення і складчатість шкіри, особливо в ділянці шиї, а також схуднення, зниження продуктивності та загибель.
Діагноз: ставимо за клінічними ознаками(свербіж, поява вузликів і міхурців на шкірі),епізоотологічними даними(перезараження тварин), лабораторного дослідження(виявлення кліщів в зіскобах зі шкіри).
4.1.Особисті спостереження:
В моєму випадку саркоптоз свиней виник серед поголів'я молодняка свиней у віці до 4 місяців і проявлявся появою на стегнах та черевній стінці зони гіперемії з вузликами та пустулами,це супроводжувалось сильним свербежем в зоні ураження, поросята розчухували уражені ділянки, сильно непокоїлись. При пальпації уражених ділянок відчувалася рельєфність та кіркоподібні нашарування.
З метою постановки діагнозу та його диференціювання проводив відбір проб на дослідження в лабораторію ветеринарної медицини. Проби відбирав шляхом глибокої скарифікації шкіри(до крові)на уражених ділянках у трьох поросят. Проби поміщав у пробірку і щільно закривши наклеїв етикетку і направив у лабораторію.
Діагоноз встановив використовуючи клінічні ознаки та лабораторне підтвердження.
5.Лікувально-профілактичні заходи.
Календарний план заходів по ліквідації
саркоптозу свиней на свинофермі ТзОВ "Надія".
№ п\п | Назва заходів | Термін виконання | Хто виконує | Хто контролює | Примітка |
1.Організаційні заходи | |||||
| Провести обстеження свиноферми | до 17.09. 2001 р. | зав. фермою, зоотехнік вет.спе-ціаліст с\ферми. | Головн. лікар господар-ства | |
| Відновити огорожу навколо ферми | до 20.09. 2001 р. | буд. бригада | Зав. фермою. | |
| Встановити сан.пропускник з дезбар'єрами при вході на територію с/ферми і слідкувати за кількістю деззасобів. | до 21.09. 2001 р. | вет. фельдшер | вет. лікар г-ва. | |
| Забезпечити обслуговуючий персонал спец.одягом та слідкувати за його станом. | до 18.09. 2001 р. | зав. фермою. | вет. лікар г-ва. | |
| Забезпечити обслуговуючий персонал необхідною кількістю засобів особистої гігієни. | до 18.09. 2001 р. | зав. фермою. | вет. лікар г-ва. | |
| Провести розрахунок та закупити препарати для обробки тварин та дезінвазії приміщень. | до 19.09. 2001 р. | вет. лікар г-ва. | головн. вет. лікар району. | |
| Провести з обслуговуючим персоналом роз'яснюючу бесіду про заходи боротьби з саркоптозом свиней. | до 18.09. 2001 р. | вет. фельдшер | вет. лікар г-ва. | |
2.Загально-профілактичні заходи | |||||
1. | Заборонити неконтрольовані перегрупування тварин на с/фермі. | з 15.09. 2001 р. | зав. фермою, зоотехнік | вет. лікар г-ва. | |
2. | Провести клінічний огляд поголів'я на наявність хворих та носіїв. | до 16.09. 2001 р. | вет. фельдшер вет. лікар | головн. вет. лікар району. | |
3. | Ізолювати хворих, призначити за ними окремо виділений персонал та предмети догляду. | до 17.09. 2001 р. | вет. фельдшер | вет. лікар | |
4. | Провести вітамінізацію молодняка свиней комплексними препаратами вітамінів. | до 17.09. 2001 р. | вет. фельдшер | вет. лікар | |
5. | Збалансувати раціон по поживних речовинах. | до 16.09. 2001 р. | зав. фермою, зоотехнік | вет. лікар г-ва. | |
3.Спеціальні заходи | |||||
1. | Провести клінічний огляд ураженого поголів'я, важкохворих та виснажених відділити в окрему групу. | до 21.09. 2001 р. | вет. фельдшер | вет. лікар | |
2. | Провести випробування робочого розчину акарициду на 2-х ослаблених поросятах. | 21.09. 2001 р. | вет. фельдшер | вет. лікар | |
3. | Провести обробку ураженого поголів'я від саркоптозу, використовуючи 0,005 %-ну водну емульсію бутоксу. Обробку провести шляхом розпилення робочого розчину на уражені місця за допомогою ранцевого обприскувача ОП – 10. | 22.09. 2001 р. | вет. спеціа-лісти г-ва. | головн. вет. лікар району. | |
4. | Провести обробку вушних раковин дорослого свинопоголів'я за допомогою аерозолю акродексу. Струмінь інсектициду спрямовувати на уражену ділянку протягом 2-3 с. | 22.09. 2001 р. | вет. спеціа-лісти г-ва. | головн. вет. лікар району. | |
5. | Провести дезінвазію приміщень де утримуються тварини та нав-колишньої території ферми. Для дезінвазії використовували 3% розчин NaOH при температурі 800 С. Малоцінні знеособлені предмети догляду – спалити. | 23.09. 2001 р. | Дез. загін | головн. вет. лікар району. | |
6. | Провести повторну обробку ураженого поголів'я від саркоптозу, використовуючи 0,005 %-ну водну емульсію бутоксу. Обробку провести шляхом розпилення робочого розчину на уражені місця за допомогою ранцевого обприскувача ОП – 10. | 1.10. 2001 р. | вет. спеціа-лісти г-ва. | головн. вет. лікар району. | |
7. | Провести контрольні зіскоби з місць ураження і направити їх у лабораторію для виключення саркоптозу. | до 5.10. 2001 р. | вет. фельдшер | вет. лікар | |
8. | В подальшому дотримуватись правил ввозу тварин в господарство, проводити профілактичне карантинування тварин, періодичне дослідження тварин на хвороби згідно плану досліджень. | 2001 - 2002 рр. | вет. фельдшер | вет. лікар |
6. Аналіз проведених заходів та їх наукове обгрунтування.
При постановці діагнозу було застосовано лабораторну діагностику, за допомогою якої було підтверджено клінічний діагноз.