Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Зміст

1. Облік зносу основних засобів, витрат на їх утримання і вибуття

2. Звіт про рух грошових коштів

Список використаних джерел

1. Облік зносу основних засобів, витрат на їх утримання і вибуття

Питання обліку основних засобів регулює МСБО 16 "Основні засоби", а методи нарахування амортизації — МСБО 4 "Облік амортизації". У первісну вартість основних засобів входять усі необхідні витрати, пов'язані з доставкою, монтажем і запуском в експлуатацію, тобто ціна придбання плюс витрати на перевезення, страхування (якщо здійснюється перевезення), монтаж і інші необхідні витрати.

Якщо основні засоби купуються в кредит, сплачені відсотки не включаються в їхню вартість, а є поточними витратами. Виключенням з цього принципу є положення, за яким витрати по відсотках за кредит отриманий під будівництво об'єкта, варто включати у вартість цього об'єкту.

За правилом відповідності нарахування витрати на придбання розподіляться на весь термін експлуатації основних засобів.

У зарубіжних країнах для обліку придбання основних засобів застосовується таке поняття як "паушальний платіж (вартість)".

Особлива проблема, пов'язана з визначенням ціни основних засобів, виникає при купівлі групи довгострокових активів за паушальною ціною. У такій ситуації (не зовсім незвичайна) застосовується розподіл загальної вартості за різними активами на основі їх відносної справедливої ринкової вартості з урахуванням того, що вартість активів буде змінюватися прямо пропорційно вартості продажу. Цей же принцип застосовується для розподілу паушальної суми за різними одиницями товарно-матеріальних запасів.

Для визначення справедливої ринкової вартості може використовуватися кожний з нижчеподаних методів: оцінка з метою страхування, оцінна вартість податків на власність чи незалежна оцінка, виконана інженером чи іншим оцінювачем.

Таким чином, паушальний платіж — це сума, сплачена не за якийсь окремий об'єкт, а за весь комплекс, при цьому з документів не випливає ціна кожного об'єкта, що входить у цей комплекс.

У залежності від способу придбання об'єкта оцінка основних засобів і нематеріальних активів може здійснюватися за різною вартістю (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Оцінка основних засобів і нематеріальних активів

Вартість необоротних активів повинна рівномірно розподілятися протягом передбачуваного терміну їхньої експлуатації шляхом списання на витрати звітних періодів. Цей процес називається амортизацією.

Витрати на поточний ремонт є витратами на підтримку основних засобів у робочому стані; вони відносяться на рахунок витрат у тому періоді, у якому вони понесені, на тій підставі, що він є основним періодом, що приніс вигоду. Заміна незначних агрегатів, змащення і налагодження устаткування, повторне фарбування і чищення є прикладами витрат на обслуговування, що виникають регулярно і враховуються як звичайні операційні витрати.

Часто важко відрізнити ремонт від удосконалення чи заміни. Основне розуміння — чи приносять ці витрати вигоду на період більш ніж один рік чи більш ніж один операційний період, у залежності від того, котрий з них довше. Якщо відбувається значний ремонт (наприклад, капітальний), економічна вигода буде отримана протягом декількох періодів і втрати повинні враховуватися як модифікація, удосконалення чи заміни.

Якщо звіти про прибутки і збитки складаються за короткі періоди часу, скажімо, щомісяця чи щокварталу, застосовуються ті ж самі принципи. Від витрат на поточний ремонт і інше регулярне обслуговування за рік вигоду можуть одержати протягом декількох кварталів і може знадобитися розподіл витрат між відповідними періодами. Часто компанії знайдуть більш вигідним сконцентрувати свої ремонтні роботи у певний час року, можливо, протягом найменшої активності чи коли завод закритий на час відпусток. Короткострокові порівняльні звіти можуть вводити в оману, якщо подібні витрати були б показані, як витрати кварталу, у якому вони були понесені. Для того щоб забезпечити порівнянність щомісячних чи квартальних про прибутки і збитки, може використовуватися такий рахунок як "Резерв на ремонт" — для того щоб витрати на ремонт були краще розподілені по періодах, що принесуть вигоду від цих витрат.

Фактори, що впливають на обчислення величини амортизації. Визначення суми амортизації за звітний період залежить від:

первісної вартості об'єктів;

їхньої ліквідаційної вартості;

вартості, що амортизується;

передбачуваного терміну корисної служби.

Первісна вартість — нетто — ціна придбання плюс усі необхідні витрати за доставки, установки і підготовки об'єкта до роботи.

Ліквідаційна вартість — вартість скрапу, брухту й інших відходів, що виникли при ліквідації і після їхнього передбачуваного продажу.

Вартість, що амортизується — різниця між первісною і ліквідаційною вартістю.

Передбачуваний термін корисної служби — може вимірятися у роках, протягом яких буде використовуватися об'єкт, у кількості одиниць зробленої продукції, у пробігу, якщо мова йде про автомобілі і т. д. При визначенні цього показника бухгалтер повинен враховувати наступну інформацію:

накопичений досвід роботи з подібними активами;

сучасний стан об'єкта;

питання ремонту і догляду за устаткуванням;

сучасні тенденції в галузі технологій і виробництв;

місцеві погодні умови.

Існують різні методи списання вартості основних засобів і нематеріальних активів шляхом амортизації.

Метод рівномірного (прямолінійного) списання. Відповідно до цього методу вартість об'єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом терміну його служби. Сума амортизаційних відрахувань для кожного періоду розраховується шляхом розподілу вартості, що амортизується, на термін експлуатації об'єкта. Норма амортизації є постійною.

Метод нарахування зносу пропорційно обсягу виконаних робіт (виробничий) — заснований на тім, що амортизація (знос) є тільки результатом експлуатації і термін корисного використання не грає ніякої ролі в процесі її нарахування. Амортизаційні відрахування (AT) будуть визначені у такий спосіб:

АО = АВ/ОПР

де АВ— вартість, що амортизується; ОПР — обсяг передбачуваної роботи.

Прискорені методи полягають у тім, що суми на початку експлуатації основних засобів та нарахована амортизація перевищують амортизаційні суми, нараховані наприкінці терміну служби об'єкта. Використовуючи ці методи, виходять з того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють більш ефективно, поки вони ще нові (тобто в перші роки їхньої експлуатації) і мають високу продуктивну здатність. Це відповідає правилу відповідності, за яким відбувається списання більшої частини зносу на початку експлуатації основних засобів, якщо їхня корисність і продуктивна здатність значно більше в перші роки, ніж у наступні. Застосування прискорених методів пояснюються, зокрема, тим, що з удосконалюванням технологій багато видів устаткування швидко втрачають свою вартість (застарівають морально).

Застосування методу списання вартості за сумою чисел (кумулятивний метод) зумовлюється сумою років терміну служби якогось об'єкта, що с знаменником у розрахунковому коефіцієнті. У чисельнику цього коефіцієнта знаходиться кількість років, що залишається до кінця терміну служби об'єкта (у зворотному порядку). Наприклад, передбачуваний термін корисної служби вантажівки — 5 років. Сума чисел — років експлуатації — 15 (кумулятивне число):

1 + + 2 + 3 + 4 + 5 = 15

Потім шляхом множення кожного дробу на вартість, що амортизується, визначають щорічну суму амортизації.

Кумулятивне число (Ч) може бути швидко розраховане за такою формулою:

Ч = ТКЕ * (ТКЕ + 1)

де ТКЕ — передбачуваний термін корисної експлуатації об'єкта.

Метод зменшуваного залишку заснований на тім же принципі, що і метод суми чисел. Хоча при цьому методі може застосовуватися 56 будь-яка тверда ставка, але найчастіше береться подвоєна норма амортизації в порівнянні з нормальною котра використовується при прямолінійному методі. Цей процес звичайно називається методом зменшуваного залишку при подвоєній нормі, амортизації. Однак у країнах Європи існують інші коефіцієнти в залежності від терміну служби об'єкта (до чотирьох років — 1,5; до шести років — 2,0; понад шість років — 2,5), Передбачувана ліквідаційна вартість не приймається в розрахунок при підрахунку амортизації, за винятком останнього року, коли сума амортизації обмежена величиною, необхідною для зменшення залишкової вартості предмета до ліквідаційної. Основні засоби можуть бути ліквідовані добровільно чи шляхом продажу, обміну, мимовільної утрати чи відмовлення. Незалежно —А часу вибуття, знос має бути нарахований до дати вибуття і потім усі рахунки, пов'язані з вибулим активом, повинні бути закриті. В ідеалі балансова вартість конкретного основного засобу була б рівною його ліквідаційній вартості. Але звичайно цього не відбувається. У результаті виникає прибуток чи збиток. Причина: знос є оцінним розподілом вартості, а не процесом оцінки. Прибуток чи збиток від вибуття в дійсності є коректуванням чистого прибутку за роки, протягом яких використовувався основний засіб. Якби під час придбання було можливо спрогнозувати точну дату вибуття і суму, що буде отримана при цьому, тоді була б врахована більш точна оцінна сума зносу, і не виникли б ні прибуток, ні збиток.

Прибутки або збитки від вибуття основних засобів мають бути відображені у звіті про прибутки і збитки разом з іншими статтями, що виникають від звичайної операційної діяльності. Однак, при продажу, відмовленні, відділенні чи якому-небудь іншому вибутті "сегмента бізнесу" результати "триваючих операцій" повинні відображатися окремо від "припинених операцій". Будь-який прибуток чи збиток від вибуття сегмента бізнесу повинні відображатися разом з відповідними результатами припинених операцій, а не як надзвичайна стаття [3, c. 85].

Якщо актив здається на металобрухт чи вибуває без одержання коштів, необхідно визнати збиток, рівний балансовій вартості активу. Якщо є ліквідаційна вартість, прибутком чи збитком різниця між ліквідаційною вартістю активу і його балансовою вартістю. Якщо актив усе ще може використовуватися, хоча на нього вже цілком нарахована амортизація, він може міститися в бухгалтерських документах за первісною вартістю, за винятком зносу, або може враховуватися за ліквідаційною вартістю, фінансовий результат від списання основних засобів розраховується як різниця між балансовою вартістю об'єкта й очікуваною чистою сумою надходжень від його продажу або ліквідації. Прибуток або збиток від вибуття основних засобів відображають у звіті про прибутки і збитки в статті "Інші доходи або витрати від звичайної діяльності".

МСБО 16 дозволяє здійснювати переоцінку основних засобів і нематеріальних активів виходячи з їхньої справедливої вартості на дату переоцінки. Справедливою вартістю є їхня ринкова вартість, визначена експертною оцінкою.

Варто пам'ятати: коли переоцінюється певний об'єкт необоротних активів, необхідно переоцінити весь клас активів, до якого належить цей об'єкт.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта (перша переоцінка) включається до складу додаткового капіталу компанії.

Суха уцінки залишкової вартості об'єктів (перша переоцінка) включається до складу витрат компанії. Наступна уцінка дооціненого об'єкта спершу на зменшення додаткового капіталу (на суму раніше зробленої дооцінки), а потім сума, що залишилася, — на витрати періоду.

В обліку Польщі, як і в колишньому українському обліку, амортизація нараховується за певною схемою з використанням терміну та коефіцієнтів для конкретних груп основних засобів. Величина нарахованого зносу може коливатись залежно від кількості робочих змін; рівня технологічного та економічного прогресу; виробничих потужностей; строку експлуатації; попередньо встановленої ліквідаційної вартості; коефіцієнтів зносу відповідно до податкового законодавства.

В Португалії взагалі дозволяється використовувати лише лінійний метод нарахування. В Люксембурзі амортизаційні відрахування не нараховуються по активах, які мають невизначений термін експлуатації.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата