kontr-aud (648822), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Джерелами інформації для викриття таких фальшивок є дані про наявність і рух товарно-матеріальних цінностей у постачальників і покупців, прибуткові, видаткові і транс­портні документи. Основними методичними прийомами аудиту є документальні — зіставлення різних документів та їх окремих примірників, зустрічна і логічна перевірка даних різних організацій і нормативний розрахунок витрат мате­ріалів. Одночасно можуть застосовуватися органолептичні методичні прийоми — інвентаризація цінностей. При цьому може бути встановлено, що постачальник не мав можли вості відпустити товар покупцю через відсутність у нього такої кількості, яка зазначена у документі, а на решту товару, що не видав, оформив розписку про прийняття їх на збері­гання. Проте на цю розписку у товарно-транспортній нак­ладній не зроблено застереження. Раптовою інвентаризацією, проведеною за участю аудитора, виявлена на оптовій базі нестача товарів, яку передбачалося покрити в наступні періо­ди природною втратою за чинними нормами. У цій ситуації вчинені два порушення нормативних актів і не проведено приймання товарів покупцем за фактичною кількістю; оформ­лено розпискою про прийняття на зберігання товару у пос­тачальника, якого насправді не було у наявності. Отже, за допомогою безтоварних документів створено передумови для розкрадання товарів.

Ефективність дослідження таких ситуацій аудитором зале­жить від правильно поставленої гіпотези вчинення безтовар­них операцій та добір доказів цих гіпотез. До таких доказі» належать:

невідповідність показників у різних примірниках тих са­мих документів (товарно-транспортних накладних, рахун­ках-фактурах та ін.), що знаходяться у постачальника і по­купця;

невідповідність кількості проданих матеріалів в обліку покупця і постачальника;

відсутність платіжної вимоги постачальника про оплату вартості матеріалів покупцем;

немає дозволу посадової особи на внутрішнє переміщен­ня матеріалів (товарів) на підприємстві;

необумовлені виправлення у документах із інвентаризації цінностей у підзвіті окремих матеріально відповідальних осіб;

списання природного убутку товарів за нормами в разі відсутності фактичної інвентаризації у конкретної матері­ально відповідальної особи;

невідповідність даних у документах про переміщення то­варів і в транспортній документації (товарно-транспортні накладні і подорожні листки та ін.);

відсутність перепусток на вивезення (винесення) ціннос­тей за межі підприємства або необумовлені виправлення у довіреності на одержання товарів;

відсутність транспортних документів (подорожніх лист­ків) на перевезення матеріалів і документів про нарахування та виплату заробітної плати за вантажно-розвантажувальні роботи;

нарахування заробітної плати за нарядами за виконані будівельно-монтажні роботи на конкретному об'єкті і від­сутність документів на списання матеріалів на ці роботи;

червоні показники (кредитове сальдо) про залишок ма­теріалів у підзвіті виконробі)! на кінець кварталу, року свід­чать про те, що матеріали списані на витрати за нормами, а не за фактичним відпуском на виробництво або вчинено приписку обсягів невиконаних робіт;

підробка (дати, номера, підписів та ін.) у транспортних документах (подорожніх листках) і документах про переве­зення матеріалів або вантажів нетоварного асортименту (сміт­тя, сніг та ін.);

завищення середньої експлуатаційної швидкості руху ав­томобілів (з вантажем у межах міста до 100—150 км/год) протягом усього часу, передбаченого нарядом, не відповідає технічним умовам роботи автомобілів у населених пунктах, свідчить про приписки відстаней перевезень або часу роботи автомобіля за нарядом.

Разом з тим виявлені аудитором при дослідженні доку­ментів формальні ознаки порушень нормативних актів самі по собі ще не є доведеними гіпотезами про операції. Вони можуть бути результатом помилок осіб, які оформляють первинні документи, працівників бухгалтерії та ін. В разі подальшого дослідження аудитору потрібно застосовувати комплекс методичних прийомів аудиту (розрахунково-ана­літичних — економічний аналіз, статистичні аналітичні роз­рахунки, економіко-математичні та ін.) і процедури, які їх реалізують.

У процесі аудиторського дослідження виявляється, що списані на витрати матеріали по безтоварних документах у покупця не відображено н обліку або оприбутковано їх у меншій кількості, ніж списано на видаток, як це раніше зазначалося у дослідженні звітів виконробів будівельно-мон­тажних робіт. Можуть бути невідповідності у звітах різних матеріально відповідальних осіб при внутрішньому перемі­щенні товарів між відділами універмагів, універсамів, супер­маркетів. Ці розбіжності у знітах виникають тому, що мате­ріально відповідальні особи з метою приховання нестачі обмінюються фіктивними документами на переміщення то варів, не відображають ці документи у звітах, фальсифікують показники у різних примірниках документів тощо.

При взаємному звірянні розрахунків аудиторами нерідко виявляються розбіжності між показниками обліку заборгова­ності контрагентів. Це виникає внаслідок безконтрольного використання доручення на отримання матеріальних ціннос­тей, завдяки чому одержані матеріали, інвентар, устаткування привласнюються і на підприємства документи не надходять. Інвентаризація розрахунків із постачальниками, покупцями, дебіторами і кредиторами перед складанням річних звітів підприємствами не провадиться, завдяки чому фінансова звітність є недостовірною. Розбіжності у обліку регулюють­ся сортувальними записами на основі довідки бухгалтерії.

Нерідко аудитори виявляють факти використання безто­варних документів при здійсненні бартерних операцій, коли у документах зазначено не фактично використані у товаро­обмінній операції товари і матеріали, а надумані працівника­ми маркетингових служб, достовірною є лише договірна сума. Це спричинює нееквівалентний товарообмін і безконтроль­ність у використанні товарно-матеріальних цінностей.

Отже, безтоварні операції у процесі аудиту можна вияви­ти лише при застосуванні комплексу методичних прийомні аудиту — органолептичних, розрахунково-аналітичних і до­кументальних.

Комерційна діяльність підприємств розширює обсяги фінансово-господарської діяльності, а отже, збільшує обсяги інформації про цю діяльність, яку досліджують при вико­нанні контрольно-аудиторського процесу. Аудиторам дедалі важче виконувати контрольно-аудиторські процедури із зас­тосуванням найпростіших обчислювальних пристроїв. Тому перспективним є використання аудиторами діалогового спіл­кування з ЕОМ при виконанні обчислювальних аналітичних контрольних процедур щодо вивчення кон'юнктури ринку, дослідженні науково обгрунтованих норм витрачання сиро­вини на виробництво продукції, створення безвідходного виробництва, ритму конвеєра, оплати праці, рентабельності продукції тощо. При цьому аудитор виступає як користувач послуг ЕОМ. Зв'язок користувача з ЕОМ у діалоговому спіл­куванні здійснюється за допомогою клавішних пристрої

зв'язку — телетайпів, телефаксів, екранних пультів, дисплеїв та ін.

Структурна схема алгоритму діалогового спілкування користувача з ЕОМ

Принципову структурну схему алгоритму діалогового спілкування користувача з ЕОМ подано на рис. 6.3. Ауди­тор як користувач формує запит і направляє з автомати­зованого робочого місця (АРМ) в ЕОМ, яка за спеціальною програмою контролює його коректність і редагує для оброб­ки на ЕОМ. Далі, як видно з поданої структурної схеми алгоритму, здійснюються компонування послідовності про­грамних модулів, логічний контроль цього компонування, генерація пакета програм обробки даних, включення дис­петчера обробки інформації на ЕОМ, аналіз результатів обробки, видача вихідного документа за запитом користу­вача.

Використання діалогового режиму спілкування з ЕОМ грунтується па формуванні запитів аудитора, тобто вмінні правильно скласти алгоритм і поставити задачу. При цьому необхідно володіти хоча б загальними відомостями про мож­ливість обчислювальної машини.

Алгоритмізація — це постановка задачі з контролю для розв'язання на ЕОМ, ведення контрольно-аудиторських про­цедур у точному загальноприйнятому режимі, що передба­чає процес перетворення вихідних даних у пошуковий ре­зультат. Алгоритм — це упорядкована сукупність елементів арифметичних і логічних операцій, записаних будь-якою ви­хідною мовою (ланцюг математичних формул, структурна схема, запис універсальною алгоритмічною мовою), вико­нання яких дає змогу розв'язати відповідну задачу.

Постановка задачі — це формулювання вихідних посилок, потрібних для розв'язання задачі і опису її математичного змісту. В постановці задачі відображаються її організаційно-економічна суть, зміст постановки, періодичність розв'язан­ня, зв'язок задачі з іншими задачами, організація збирання початкових даних і передавання їх на обробку, тимчасові обмеження на видачу рішення задачі.

Удосконалення фінансово-господарського контролю в напрямі підвищення його активного впливу на процеси рин­кової економіки здійснюються на технічній базі ЕОМ з ви­користанням комплексу технічних засобів управління (віде­отермінали, інтелектуальні дисплеї та ін.). Провадяться ро­боти із створення типових проектних рішень (ТПР) задач, які реалізують контрольно-аудиторські процедури на ЕОМ в діалоговому режимі. Створення ТПР спрощує спілкуван­ня аудитора з ЕОМ і дає змогу повністю задовольнити за­пити в автоматизації контрольно-аудиторського процесу. Задоволення запитів аудитора ЕОМ здійснює видаванням через алфавітно-цифровий друкуючий пристрій (АЦДП) машинограм, які містять перетворену інформацію відповід­но до потреби аудиту, а також виведення інформації на відеотермінали за запитом користувача.

Міжнародними і національними нормами аудиту розроб­лено рекомендації щодо ведення робочої і звітної документа­ції, які мають здебільшого тривіальний зміст, бо вони передба­чають ведення вручну записів у чернетках, потім переписуван­ня у звіт, висновок тощо. В сучасних умовах функціонують техноробочі програми різних версій, орієнтовані на вико­нання аудиторських досліджень на ПЕОМ.

На дослідній стадії аудиторського процесу доцільно на ПЕОМ накопичувати результати досліджень за формою журналу аудитора групування і систематизації результатів дослідження (табл. 6.1). Виявлені аудитором недоліки у діяль­ності підприємства, яке контролюється, за стандартними програмами обробляються і узагальнюються відповідно до завдання, поставленого замовником. Зокрема, вирішуються на ПЕОМ такі аудиторські завдання: розрахунок природ­ного убутку товарно-матеріальних цінностей за місцями їх зберігання і матеріально підзвітними особами; обробка до­кументів з інвентаризації матеріалів, виявлення пересортиць, нестач і лишків по всій номенклатурі товарів і матеріалів, залік нестач лишками однорідних номенклатур у однієї матеріально відповідальної особи за той же період їх ви­користання; дотримання правил зберігання та використан­ня грошово-валютних коштів, кошторису витрат у вироб­ничій, комерційній, бюджетній та інших сферах діяльності;

визначення результатів фінансово-господарської діяльності суб'єктів; аудиторська перевірка достовірності фінансової звітності; виявлення фінансового становища суб'єкта гос­подарювання — фінансової стабільності, платоспроможнос­ті, рентабельності, використання основного і оборотного капіталу, запобігання фінансовому ризику і банкрутству тощо.

ПЕОМ, а в разі її відсутності з використанням іншої об­числювальної техніки відповідно до структури акта (вис­новку) аудиту кожному розділу акта у журналі відводять окремі сторінки, на яких аудитори систематизують одно­рідні недоліки. При цьому вказують звітний період, у якому виявлено недоліки, найменування документа, де зафіксова­но цю операцію, законодавчі і нормативні акти, які стосу­ються операції, зміст недоліків, посадових осіб, відповідаль­них за них, суму матеріального збитку та матеріально відпо­відальних осіб. Тут же розробляються заходи, яких необхід­но вжити для усунення допущених недоліків, ліквідації їх наслідків і запобігання повторенню у майбутньому. Заходи розробляють аудитори з керівництвом підприємства, яке контролюють. До прийняття рішення за результатами ауди­ту керівництво підприємства має можливість вжити термі­нових заходів щодо усунення недоліків та запобігання їм у подальшому.

Таблиця 6.1 Журнал аудитора групування і систематизації результатів дослідження

Отже, дослідницький процес у проведенні фінансово-гос­подарського контролю включає виконання контрольно-ауди­торських процедур, формулювання запиту до ЕОМ, алгорит­мізацію і постановку задач, задоволення запиту користува­ча, ведення журналу аудитора групування і систематизації результатів досліджень.

Завершальна стадія передбачає узагальнення і реаліза­цію результатів контролю, коли групують і синтезують вияв­лені недоліки в хронологічній послідовності здійснення їх, систематизують порушення нормативно-правових актів у фінансово-господарській діяльності за економічним змістом, а також за місцями виникнення і госпрозрахункової відпові­дальності за порушення, внаслідок чого власнику завдано збитків.

Характеристики

Список файлов реферата