14030 (648327), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Блочність – пристосованість конструкції об’єкта до розбирання на окремі агрегати і складові одиниці.

Наприклад, блочно-модульна система двигуна Д-181Т трактора ЛТЗ – 155.

Блок-модулем двигуна є циліндри і головки, які мають однакову конструкцію для 8, 4 і 2 – циліндрових двигунів Володимирського тракторного заводу.

При блочно-модульному принципі конструювання спрощується конструювання, виробництво машин і її експлуатація.

Підвищується ресурс машини за рахунок можливості переустановки блок-модуля. На тракторі ЛТБ – 155 можна проводити діагональну переустановку бортовин редукторів з поворотними кулаками. В результаті їх ресурс можна підвищити в 1,5-2 рази.

Блочність оцінюють коефіцієнтом блочності

(29)

N – кількість деталей, які монтуються і демонтуються в блоках;

N_з – загальна кількість деталей. У трактора ЛТЗ-155 коефіцієнт блочності дорівнює К_б = 0,92

Взаємозамінність – властивість конструкції об’єкту яка забезпечує можливість їх заміни при ТО і ремонті без підгоночних робіт.

Існує зовнішня, внутрішня і функціональна взаємозамінність.

Зовнішня взаємозамінність характеризує форму і розміри поверхонь, що приєднуються, а також основні експлуатаційні показники.

Наприклад, електродвигун : форма і розміри фланця, потужність, частота обертання.

Внутрішня взаємозамінність характеризує розміри деталей, які входять в складові одиниці, агрегати, вузли.

Функціональна взаємозамінність характеризує забезпечення не тільки складання, заміни при ремонті, а і забезпечення оптимальних службових функцій.

Наприклад, взаємозамінний насос гідросистеми повинен мати не тільки певну продуктивність, тиск, але і ресурс.

Взаємозамінність оцінюють коефіцієнтом взаємозамінності.

(30)

де Т_зам - трудомісткість робіт по заміні складової одиниці, люд-год;

Т_підг – трудомісткість підгоночних робіт, люд-год.

Відновлюваність – пристосованість конструкції до відновлення втраченої працездатності з мінімальними витратами праці і засобів.

Відновлюваність характеризується:

1. Складністю або простотою технологічного процесу розбирання і складання машини

2. Наявність базових поверхонь на деталях

3. Наявність запасів метала у деталей

4. Наявність запасів міцності і жорсткості у деталей, які обробляються під ремонтні розміри

Одним із основних показників ремонтопридатності машин є середній час Т_В відновлення працездатного стану об’єкту або усунення відмови.

Середній час відновлення працездатного стану також, як і напрацювання на відому, визначається шляхом статистичної обробки результатів спостережень за роботою машин за формулою:

(31)

де t_Bi – час відновлення і-ої відмови (і=1, 2,...,n);

n – кількість відмов за період спостережень.

Оцінка ремонтопридатності за допомогою Т_В не розкриває недоліки в конструкції машини, які призводять до її низької надійності через недостатню ремонтопридатність. З врахуванням цього академіком А.І.Селівановим запропоновано оцінювати ремонтопридатність машини коефіцієнтом ремонтопридатності.

(32)

де Q – трудомісткість необхідних робіт, які пов’язані з усуненням відмови (з ремонтом);

Q_б – трудомісткість додаткових робіт для усунення відмови.

До числа додаткових робіт А.І.Селіванов відносить роботи, які пов’язані з розбиранням машини, її очищенням, дефектацією і тощо. Якщо машина добре пристосована до ремонту, то трудомісткість додаткових робіт у ній зведена до мінімуму і, відповідно, машина має високий коефіцієнт ремонтопридатності.

3 Показники збереженості

Пристосованість машин до зберігання, можна оцінювати через питому вартість або питому трудомісткість зберігання. Ці показники визначаються за наступними залежностями

(34)

де ∑С_зб і ∑Т_зб – відповідно сумарні затрати (грн.) і трудомісткість зберігання (люд-год) за рік використання машини;

W – напрацювання машин за цей період.

4. Комплексні показники надійності

Крім показників, за допомогою яких оцінюється окремі складові або властивості надійності сільськогосподарської техніки, існують ще і комплексні показники надійності. До них відносяться коефіцієнт готовності, коефіцієнт технічного використання і коефіцієнт збереження ефективності.

Коефіцієнтом готовності (К_г) є ймовірність того, що об’єкт буде працездатним в будь-який момент часу, крім запланованих періодів, на протязі яких використання об’єкта за призначенням не передбачається. При організації обслуговування, яка передбачає негайне відновлення працездатного стану об’єкту, коефіцієнт готовності, визначається за формулою:

(35)

де Т_б – середній час безвідмовної роботи.

Т_б - середній час усунення відмов

Оскільки, при обчисленні К_г використовуються показники безвідмовності (Т_Б) і ремонтопридатності (Т_В), цей коефіцієнт є комплексною оцінкою надійності.

Коефіцієнт технічного використання (К_т.в.) визначається за результатами спостережень за роботою сільськогосподарської техніки і визначається за формулою:

(36)

де t_сум – сумарний час знаходження усіх спостерігаємих об’єктів в роботі (“чистий” час роботи усіх об’єктів);

t_рем – сумарний час простоїв об’єктів через планові і незаплановані ремонти усіх об’єктів;

t_обс –сумарний час пристроїв об’єктів через планові і незаплановані технічні обслуговування.

При підрахунку К_т.в. за результатами спостережень час простою об’єктів по організаційним причинам не враховується.

Коефіцієнт збереження ефективності - це відношення значення показника ефективності використання об’єкту за призначенням за певний період експлуатації до номінального значення цього показника при умові, що відмови об’єкта за цей період не виникли.

(37)

П – фактичний прибуток;

П_н – умовний прибуток при відсутності відмов об’єкта .

Коефіцієнт збереження ефективності характеризує зміну ефективності використання об’єкту в залежності від тривалості його експлуатації.

За даними машиновипробувальних станцій для просапних тракторів

К_г =0,945-0,991 і К_тв= 0,905-0,979, тракторів загального призначення К_г=0,946-0,991 і К_тв=0,860-0,979. За даними ГОСНИТИ коефіцієнт готовності зернозбиральних комбайнів не перевищує 0,80. Сільськогосподарські машини мають більш низькі коефіцієнти готовності: для борони БДТ –30 – 0,74, саджалки СН-46 – 0,7, культиватора КОН-2,8 – 0,46.

Література

1. Докуніхін В.З. Обробка інформації про показники надійності машин. Методичні рекомендації. Житомир, ДАУ, 2002.

2. Ломоносов С.В. Надежность машин. Челябинск , ЧИМАСХ, 1982.

3. Надійність машин в завданнях та прикладах. Анілович В.Я., Гринченко О.С., Литвиненко В.Л. За ред. В.Я. Аніловича .- Харків: Око, 2001. – 320 с.

4. Надежность и ремонт машин. В.В. Курчаткин, Н.Ф. Тельнов, К.А. Ачкасов и др. Под ред. В.В. Курчаткина . -М.: Колос, 2000.- 776 с.

5. Сковородин В.Я., Тишкин Л.В. Справочная книга по надежности сельскохозяйственной техники .- Л.:Лениздат,1985. – 204 с.

38

Характеристики

Список файлов реферата