4325 (643002), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Динамічний розвиток промислового виробництва потребує використання все більшої кількості природних ресурсів, їх переробки із збільшенням об’єму шкідливих викидів, які не встигають або не можуть нейтралізуватися зовнішнім середовищем.

З цією метою у всіх промислово розвинутих країнах ведеться інтенсивне будівництво різноманітних очисних споруд і систем, що забезпечують очищення газоподібних, рідких та твердих відходів до екологічно безпечного рівня. Проте загальний об’єм шкідливих викидів в зовнішнє середовище в окремих галузях промисловості не тільки не знижається, а у деяких випадках навіть зростає. Тому наука і практика прийшли до висновку, що одним будівництвом навіть самих оригінальних очисних споруд кардинально вирішити питання зниження шкідливих викидів неможливо, і що єдиний технічно правильний та економічно вигідний шлях вирішення проблеми – створення мало відхідних, безвідхідних екологічно нешкідливих технологій та виробництв.

Чиста та безвідхідна технологія – це метод виробництва продукції при найбільш раціональному використанні сировини та енергії, який дозволяє одночасно знизити об’єм забруднюючих речовин і кількість відходів, що викидаються в зовнішнє середовище при виробництві і експлуатації виготовленого продукту.

Ціленаправлено змінюючи основи існуючих технологій, в світовій практиці існують підприємства, які працюють без відходів.

Подальше удосконалення безвідходних технологій, за думкою спеціалістів, повинно розвиватися у чотирьох напрямках:

1. Розробка принципово нових процесів отримання продукції, що дозволяють виключити, скоротити чи замінити технологічні стадії, на яких створюється основна кількість відходів;

2. Створення безстокових технологічних систем і водооборотних циклів на базі існуючих і перспективних способів очистки стічних вод;

3. Розробка систем переробки відходів, що використовуються як вторинні матеріальні ресурси;

4. Створення територіально – промислових комплексів, для яких характерна замкнута структура потоків сировини і відходів всередині комплекса.

Конкретні роботи по подальшому розвитку безвідхідних технологій у перерахованих вище основних напрямках здебільшого пов’язані з організаційними заходами по використанню вже накопиченого досвіду в ряді галузей промисловості по комплексній переробці сировини.

Відходи швейної промисловості представлені в основному між лекальними випадами, які досить успішно переробляються у готові вироби або у напівфабрикати. Наприклад, з тканин пошиваються м’які іграшки, різноманітні килимки в стилі „Печворк”, із шерсті - войлок.

ВИСНОВКИ

Проблема створення безпечних і нешкідливих умов праці в Україні існувала завжди. Проте, справжній стан охорони праці та рівень виробничого травматизму на той час замовчувались. З цих причин багато важливих невідкладних наукових і виробничих завдань з питань умов і праці зовсім не вирішувалось. В 1992 р. Україна прийняла Закон “Про охорону праці”.

Цей закон визначив пріоритетні напрямки реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, проголосив основні принципи державної політики в галузі охорони праці. В Законі враховано основні вимоги конвенцій і рекомендацій Міжнародної Організації Праці щодо безпеки і гігієни праці та виробничого середовища, регулювання відносин охорони праці передових промислово-розвинених країнах, досвід охорони праці в Ураїні в попередні роки.

Проте викликає занепокоєння стан охорони праці та забезпечення соціальних гарантій на підприємствах недержавного сектору економіки, який все збільшується. Тут порушення правил безпеки носять масовий характер, допускається приховання нещасних випадків, свавілля роботодавців в додержанні тривалості робочого часу, відпочинку, ухилення від виплат і компенсацій за заподіяну шкоду від нещасних випадків.

Приоритети в роботі з охорони праці, як і раніше, спямовані не на здійснення профілактичних заходів, а на надання різних компенсацій та пільг. У значній мірі це пов’язано нестраховим характером механізму соціального захисту від професійних ризиків, а також із відсутністю організаційного зв’язку меж системами охорони праці і соціального страхування.

Нові умови господарювання вимагають і нових, ефективніших форм та методів профілактичної роботи. Мається на увазі перехід на обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.

В Україні зовсім недавно було закладено базові основи (інстутиціональні, науково-методологічні, правові, економічні) державної екологічної політики, що притаманні країнам з ринковою економікою. Сьогодні забруднювати довкілля та надмірно споживати природні ресурси стає економічно невигідним. І це є головним результатом проведеної роботи. Безумовно, ефективність всього, що зроблено, зросте у багато разів за умов виходу економіки України з кризи. Причому, новий підйом виробництва вже ніколи не буде загрожувати втратою найціннішого, що є у державі - чистого довкілля.

Попри негаразди та економічну скруту, за останні роки в Україні існують такі підприємства як СУШАТ „Весна”, які ретельно дотримуються всіх вимог стосовно охорони праці та зовнішнього середовища. Тому можна сподіватись, що завдяки контролю нового уряду за наступних декілька років стан охорони праці значно покращиться, а також буде введено ряд додаткових законів стосовно охорони зовнішнього середовища.

Характеристики

Список файлов реферата