3952 (642701)
Текст из файла
22
Тема 11 (2 частина).
Ураження СДОР. Клініка, перша медична допомога, організація рятувальних робіт в осередку хімічного ураження.
Завдання на СРС.
Вивчити вміст посібника по даній темі.
Ознайомитися з фізико-хімічною характеристикою і клінічними проявами при ураженнях хлором, аміаком, оксидом вуглецю, сірководнем, ФОР, й ін. видами СДОР, що частіше усього зустрічаються в нашому регіоні, а також особливостями надання першої медичної допомоги ураженим і організацією рятувальних робіт в осередку хімічного ураження (ОХУ).
Бути готовим відповісти на питання (див. список контрольних питань наприкінці теми).
Література.
-
Атаманюк В.Г., і співавт. Цивільна оборона. Навчальний посібник.— М.: “Высшая школа”, 1986.
-
Цивільна оборона. Навчальний посібник під ред. Зав’ялова.— М., 1989.
-
Військова токсикологія, радіологія і медичний захист. Під ред. Н.В. Саватеєва.— Л., 1987.
-
“Медицина катастроф”. Матеріали міжнародної конференції МЗ СРСР 22-25 травня 1990.
-
Франке З. Хімія отруйних речовин, т. 1.— М.: “Хімія”, 1973.
-
Сафонов А.Г. Навчальний посібник для підготування медичних сестер.— М., 1979.
-
Решетов А.Ф. Підручник для підготовки санітарних дружин і постів.— М.: “Медицина”. 1990.
-
Лекційний матеріал.
Навчальні питання.
-
Стисла характеристика хімічно небезпечних об’єктів.
-
Хіміко-фізичні властивості, клінічні ознаки і перша медична допомога при ураженнях хлором, аміаком, оксидом вуглецю, сірководнем і ін.
-
Організація рятувальних робіт в осередку хімічного ураження. Заходи особистої безпеки при роботі на території, забрудненої СДОР.
1. Стисла характеристика хімічно небезпечних об’єктів.
В даний час у світі використовуються в промисловості, у сільському господарстві і для побутових цілей мільйони тонн токсичних речовин, у тому числі 500 речовин, що відносяться до групи СДОР — найбільш токсичних для людини. Крім того, щорічно у світі спалюють до 10 млрд. тонн палива (кам’яне вугілля, нафта, газ, сланці), внаслідок чого надходять в атмосферу, грунт, воду рік, а потім і в організм людини більш ніж 100 млн. тонн оксидів азоту, а усього до 700 різноманітних речовин. Внаслідок такого хімічного впливу на зовнішнє середовище створилася винятково несприятлива екологічна ситуація, у т. ч. і в нас у країні.
На території України є більш ніж 1500 промислових підприємств, що виробляють, зберігають і використовують більш 280 тис. тонн різноманітних СДОР. У зонах цих об’єктів мешкають 22 млн. чоловік.
До хімічно небезпечних об’єктів відносяться:
-
Підприємства хімічної або нафтопереробної промисловості.
-
Підприємства, оснащені холодильними установками м’ясокомбінати, молокозаводи, рибокомбінати й ін.
-
Водогінні, фільтрувальні станції, очисні споруди, що використовують хлор.
-
Залізничні станції з рухомим складом зі СДОР.
-
Склади і бази з запасами для дезинфекції, дезинсекції, дератизації сховищ із зерном.
-
Склади і бази з запасами для отрутохімікатів, що використовуються у сільському господарстві.
Вихід СДОР в атмосферу може статися при аваріях авто- та залізничного транспорту, що перевозить у цистернах отруйні речовини, при аваріях на хімічних підприємствах і підприємствах, далеких від хімічної технології — пивзаводах, м’ясокомбінатах, водогінній мережі.
СДОР може виходити в навколишнє середовище в газоподібному стані або рідкому, потім, випаровуючись, перетворюватися на пару або газ.
Клінічний прояв при впливі на організм людини залежить від характеру СДОР і його вражаючих властивостей.
СДОР вибірково уражають різноманітні відділи і системи нашого організму.
Класифікація СДОР різноманітна і залежить від хімічної структури, ступеня токсичності, тривалості дії, клінічних проявів й ін. чинників.
Класифікація СДОР
(по токсичній дії на організм і клінічний прояву)
-
Речовини переважно задушливої дії:
хлор, фосген, хлорпікрин, трихлористий фосфор, дифосген.
-
Речовини переважно загальноотруйної дії:
оксид вуглецю, синильна кислота, етилен хлорид.
-
Речовини, що володіють задушливою та загальноотруйною дією:
сірководень, оксиди азоту, сірчистий ангідрид, акрилонітрил.
-
Нейротропні отрути, тобто речовини нервово-паралізуючої дії, що порушують функції ЦНС і периферійної нервової системи:
ФОР — зарин, зоман, V-гази, хлорофос і ін. фосфорорганічні інсектициди (ФОІ)
-
Речовини, що володіють задушливою і нейротропною дією:
аміак.
-
Метаболічні отрути:
етиленоксид, метилхлорид.
-
Речовини, що порушують обмін речовин і структуру клітини:
диоксин.
Що ми називаємо осередком хімічного ураження?
Осередок ураження СДОР — це територія, у межах якої сталися масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин у результаті впливу СДОР. Осередок ураження СДОР характеризується стійкістю, тобто тривалістю існування осередку зі зберіганням вражаючої дії (якщо більш 1 години зберігається — стійкі, менше 1 години — нестійкі) й ін.
Більш детально про це мова йтиме при вивченні тем № 4, 6.
Для Донбасу найбільш імовірними і небезпечними можуть стати аварії з виходом в атмосферу аміаку, хлору, сірководню, оксиду вуглецю, сірковуглецю тощо.
2. Хіміко-фізичні властивості, клінічні ознаки і перша медична допомога при ураженнях хлором, аміаком, оксидом вуглецю, ФОР, сірководнем тощо.
Хлор — зеленувато-жовтий газ із різким колючим запахом, у 2,5 рази важчий за повітря. Легко накопичується в підвалах, тунелях, підземних переходах, загалом, де можуть ховатися люди.
При виході з ємкостей димить. Добре розчиняється у воді, забруднюючи водойми, усе живе у водоймі гине.
Негорючий, але підтримує горіння багатьох органічних речовин: водню, ацетиленометалів. Водень утворює із хлором суміші, що вибухають на сонячному світлі. Точка кипіння -34,5°С, отже, навіть зимою хлор знаходиться в газоподібному стані. Легко зріджується. За тиску 5-7 атм. перетворюється в рідину. Транспортується в балонах і цистернах. При аварії та розливі рідкий хлор випаровується, створюючи з водяними парами білий туман.
1 кг рідкого хлору утворює 35 л газів. Великі нагромадження хлору можуть бути на фільтрувальних станціях, очисних спорудах, плавальних басейнах тощо.
Поріг сприйняття — 0,003 мг/л (ледь чутний запах хлору);
Вражаюча концентрація — 0,01 мг/л;
Смертельна токсодоза — 0,1-0,2 мг/л;
Смерть може наступити від декількох вдихів протягом однієї хвилини від ураження дихального і серцево-судинного центрів (блискавична форма). При дещо менших концентраціях смерть наступає протягом 20-30 хвилин унаслідок хімічного опіку та набряку легенів і асфіксії.
Клінічні ознаки.
Хлор дуже сильно подразнює слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів, викликає їхній опік. У постраждалого з’являється сухий кашель, біль за грудиною, порушення координації, задишка, різі в очах, сльозотеча. Через 2-4 години розвивається токсичний набряк легенів — синюшність, ядуха, смерть.
За великих концентрацій (більш 0,2 мг/л) смерть практично миттєва від паралічу дихального і серцевого центрів.
В роки 2-ї світової війни хімічні речовини не застосовувалися, але в хімічних камерах було отруєно 3 млн. чоловік.
Фосген — також як і хлор відносить до групи СДОР задушливої дії, тобто надходить в організм через органи дихання і в остаточному підсумку призводить до порушення дихання, ядухи. Вже при незначних концентраціях відчувається солодкувато-приторний запах прілого сіна (гнилі) і неприємний присмак у роті, подразнення слизових оболонок очей, кашель, утруднення дихання, тиск за грудиною, почуття теплості і тиску в підложечній області, нудота, іноді блювота.
Після закінчення контакту людини з ОР усі зазначені вище симптоми слабшають або зовсім зникають, постраждалий почуває себе цілком задовільно. Наступає період прихованої дії (гаданого добробуту) від декількох хвилин при важкому ступені ураження, до 5-6 годин і навіть 2-3 днів — при легкому ступені ураження. Людина може рухатися, а цього їй ні в якому разі не можна робити. Треба виносити постраждалих тільки на ношах, хоча вони і можуть пересуватися самостійно.
Перша медична допомога.
(при ураженні хлором і фосгеном):
-
негайно припинити надходження газу в організм: протигаз із спеціальною коробкою марки “У” або “М” і видалення (винос, вивіз) із зараженої атмосфери;
-
звільнити грудну клітину, шию;
-
дати кисень, штучне дихання при необхідності;
-
слизові оболонки і шкіру промивати 2% розчином соди 15 хв.;
-
в очі — краплі альбуциду;
-
спокій, зігрівання, вдихання парів нашатирного спирту;
-
всередину: кодеїн, сечогінне — лазекс тощо.
Надалі, у лікарні проводиться патогенетична терапія, спрямована на ліквідацію кисневого голодування, усунення запальних змін у легенях, порушень у нервовій системі;
-
дегазують хлор водою, аміаком (розчин нашатирного спирту), гашеної вапном, гіпосульфітом натрію.
Оксид вуглецю (СО) — належить до групи загальноотруйної дії. Ураження людей часто відбувається при пожежах, ранньому закритті димохідних шляхів у будинках із грубним опаленням та ін. випадках у результаті неповного згоряння продуктів, що містять вуглець. СО, маючи спорідненість до гемоглобіну приблизно в 300 разів вищу, ніж у кисню, витісняє його з неміцної сполуки з гемоглобіном і разом із цим блокує дихальні ферменти, що перешкоджає переносу кисню, його передачі і засвоєнню тканинами. Сполука СО із гемоглобіном називається карбоксигемоглобін. Наростання кількості карбоксигемоглобіну в крові призводить до гіпоксії, а потім аноксії — припинення тканинного дихання, що веде до тяжких уражень та смерті.
Оксид вуглецю не має подразнюючої дії і його неможливо визначити по запаху.
СО — це безбарвний газ, без смаку, іноді з дуже слабким часниковим запахом. Густина за повітрям 0,96. В суміші з киснем вибухає. Майже не поглинається активовані вугіллям, тобто звичайні протигази марні.
Концентрація СО у повітрі:
1,7-2,3 мг/л — небезпечна після годинного впливу;
4,6 мг/л і вище — смерть при експозиції менше, ніж за годину.
Клінічні ознаки.
Тяжкість стана постраждалого залежить від тривалості перебування в задимленій атмосфері і процента інактивації гемоглобіну.
При легкому ступені отруєння (вміст карбоксигемоглобіну в крові
10-15%) виникають шум у вухах, пульсація в скронях, головний біль, запаморочення, м’язова слабість, особливо в ногах, нудота, блювота, часто спостерігається стан ейфорії (сп’яніння), що може призвести до неправильної оцінки навколишнього оточення і невмотивованих вчинків. Якщо постраждалий виходять із зони зараження швидко, основні симптоми зникають досить швидко без яких-небудь наслідків.
При отруєннях середньої тяжкості (30-40% вміст карбоксигемоглобіну в крові) — сильний головний біль, обличчя червоніє, збудження, вимова незв’язна, сплутаність свідомості.
При 40-50% карбоксигемоглобіну — сильний головний біль, утрата свідомості, колапс, тривала кома.
У важких випадках при концентраціях карбоксигемоглобіну 60-70% — утрата свідомості, припинення дихання, смерть.
При вмісті в крові 80% карбоксигемоглобіну — швидка смерть. Шкірні покрови — малинового кольору.
Перша медична допомога:
-
припинити подальше надходження газу в організм, видалення (винос, вивіз) із зараженої атмосфери;
-
штучне дихання, уведення серцево-судинних засобів — кордіамін;
-
спокій, зігрівання, дати кисень;
-
при утраті свідомості — понюхати нашатирний спирт.
Успішний результат (у лікарні) дає гіпербарична оксигінація (вміщують у барокамеру).
Надійний захист від оксиду вуглецю — промисловий протигаз марки “СО” або гопкалітовий патрон.
Синильна кислота — також із групи СДОР загальноотруйної дії. Безбарвна рідина з запахом гіркого мигдалю, температура кипіння 25,7°С. Пари синильної кислоти легші за повітря (густина 0,93).
У рідкому стані вона легше води. Смертельна токсодоза в повітрі — 1,5 мг/л; при прийомі усередину смертельна доза — 1 мг/л.
Механізм дії.
Синильна кислота дуже легко всмоктується слизовими дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту. Попавши в організм, вона блокує внутрішньоклітинні залізовмісні ферменти, зокрема цитохромоксидазу, і тим перешкоджає засвоєнню кисню тканинами.
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.















