d2 (642195), страница 13

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 13)

Архітектура і принцип роботи центра

Є мережа пунктів прийому платежів (ППП) різних банків, вузла зв'язку, пошти (агенти). Абоненти (жителі міста) роблять оплату послуг і одержують інформацію про заборгованість перед постачальниками послуг (про нарахування і платежі - у випадку комунальних служб). ППП при роботі використовують доступ до основного сервера системи. На першому етапі обмін даними організовується один раз у день по модемах, у перспективі організація on-line доступу до даних.

Оператор основного сервера отримує інформацію від постачальників послуг про заборгованість абонентів і передає її на ППП, також одночасно приймає від ППП реєстри про зроблені платежі і передає постачальникам послуг. Агенти на наступний робочий день перераховують суми виторгу на розрахункові рахунки постачальників послуг. У перспективі на даний центр, можливо, перекласти розрахунок сум нарахувань.

Інформацію про абонентів (про заборгованість, прописку, надані пільги і т.д.) можуть діставати всі учасники системи в залежності від наданих доступів.

Ідентифікатором абонента може служити паспорт, але доцільно використовувати ідентифікаційну картку (штрих код) для мінімізації

помилок при прийомі платежів. Також передбачається ведення фіскальних кодів кожного платника податків (як фізичної особи).

Основний сервер системи

Банк №1

ПУЖКХ

Банк №2

УВКХ

Вузел зв’язку

Тепломережі

МБТИ

Пошта

ПУКХБ

Пенсійний фонд

ГАЗ

РЭС

Податкова інспекція

Паспортний стіл

Інші організації

Рис. 3.3. Схематичне зображення єдиної комунальної системи.

Переваги системи:

• Централізований єдиний облік жителів міста дозволить виключити помилки обліку числа мешканців у квартирах і будинках абонентів для розрахунку комунальних платежів.

• Електронний обмін даними скоротить витрати всіх комунальних служб по розпечатанню квитанцій і повідомлень, а також витрати, зв'язані з їхньою доставкою.

• Полегшується процес обробки інформації з платежів – виключається подвійне введення інформації (зменшується кількість помилок).

• З'являється можливість приймати платежі частково по поточним платежах і авансовим платежам (у випадку тимчасового від'їзду абонента), що дасть постачальникам послуг додаткові оборотні кошти, а абонентам можливість часткової оплати (тому що в даний час існують затримки з виплатою зарплати).

Реалізація проекту розбита на етапи.

I етап – забезпечення єдиної системи обліку житлових приміщень і організація комунікаційного середовища.

Первісне завдання полягає в одержанні Центром Прийому (ЦП) від БТИ списку житлових приміщень (будинків, квартир...). Кожному приміщенню присвоюється унікальний код, що надалі не змінюється. БТИ зобов'язано регулярно давати ЦП інформацію про зміни. У свою чергу, ЦП передає список і зміни в списку Постачальникам послуг (ПУ). Кожний постачальник послуг одержує від ЦП цю інформацію і використовує її у своїх розрахунках нарахувань. До абонентів доводиться інформація про привласнення їм унікального номеру.

II етап - ПУ передають у ЦП інформацію про послуги, що надаються ними. На підставі цієї інформації ЦП формує довідник послуг.

На цьому етапі ПУ самостійно здійснюють облік і нарахування сум за надані ним послуги.

Інформація про заборгованість абонентів за кожний вид послуг періодично (щодня) передається в ЦП (Додаток №3). У свою чергу ЦП передає цю інформацію ППП (Додаток №4). ППП роблять прийом від абонентів сум оплати ( цілком чи частково) і видають квитанцію про прийняті суми по кожному виду послуг із указівкою заборгованості. По закінченню роботи пункту здійснюється передача інформації про платежі в ЦП (дод. №4). ЦП формує зведені проводки по кожному виду послуг кожного клієнта і зараховує на рахунок відповідного ПУ. Також ЦП випускає реєстри платежів і передає їхній ПУ. Одночасно файл із даними про оплату передається ПУ (дод. №3). ЦП підтримує історію платежів абонентів.

Загальний об’єм програмного забезпечення банк забезпечує існуючою вже інформаційною базою, тому і основний сервер буде розміщений в самому банку, та власні програмісти забезпечать написання необхідних програм. Головна проблема в тому, щоб зібрати всі дані із всіх зацікавлених організацій до єдиної системи, призвести все до організаційної єдиної структури, зі всіма укласти договора.

Впровадження даного проекту в життя приверне увагу клієнтів, фізичних осіб, тому що, як вже розглядалося вище, в даному випадку відображається піклування про клієнтів і ця система буде більш зручна для клієнтів.

В загальній кількості це повинно привести до збільшення кількості клієнтів, в наслідок чого збільшиться кількість комісійних, які отримує банк.

В цілому банк здійснює прийом слідуючих платежів:

• Газ;

• Електроенергія;

• Вода та каналізація;

• Послуги TV “SHERIF;

• Квартплата;

• Збір за право торгівлі;

• Плата в фонд зайнятості населення;

• Плата в пенсійний фонд;

• Податок на власність;

• За дитячий садок;

• За навчання в музичній школі;

• Різноманітні платежі в ДАІ;

• Та ін.

В результаті прийняття платежів з перераховуємої суми утримується 1% як комісійні, згідно укладених договорів.

Результати впровадження нової системи занесено в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1.

Результати впровадження нової системи.

Комісійні за звітний рік по прийому комунальних платежів склали 29,51 тис.руб.

Згідно Закону ПМР “Про податок на об’єм реалізації” від 26 грудня 2001 року для грошово-кредитних установ, зокрема для банків, складає 10 відсотків від оподаткованого прибутку. До оподаткованого прибутку береться загальна сума доходів за мінусом сум, які не підлягають оподаткуванню : відсоткові доходи, відрахування в фонд по можливим втратам по кредитам.

Згідно звітності про доходи та витрати за 2001 рік (Додаток №8) до оподаткування належить сума 1 188 580,76 руб. ПМР. Податок на об’єм реалізації складе: 1188580,76х10%=118 858,08.

Кількість населення міста Рибниця складає 70 тис. чоловік. При данній системі обслуговування, приймаючи до уваги те, що кожен мешканець міста не йде платити за комунальні платежі, а сплачують за комунальні послуги представники сімей, та при сучасному рівні життя та низкий народжуваності (чисельність сім’ї в середньому 3 чоловіка), потенційними клієнтами, які обслуговуються в системі прийому комунальних платежів складає тільки 12% населення. Інша частина населення обслуговується в пунктах інших банків. З цього слідує, що кількість клієнтів є можливість збільшити до 30% (приймаючи до уваги те, що за деяку кількість населення розрахунки за комунальні платежі здійснює їхнє підприємство, утримуючи плату із з/плати).

Обсяг здійснених операцій зросте на 150%, порівняно з фактично здійсненими до впровадження нової ситсеми.

Отже, кількість отримуваних комісійних збільшиться на 44,27 тис. руб ПМР за рік. Це при тому, що кількість комісійних за прийом комунальних платежів склала 2,3% від загальної суми доходу. В цілому кількість отримуваних комісійних збільшиться на 150% більше, ніж при функціонуючий системі.

Це при тому, що не всі підприємства сплачують відсотки за послуги, які надає банк, та при умові того, що платежі в бюджет приймаються без утримання або одерження від платників відсотків, тобто безкоштовно.

При проведенні платежів за межі банку, тобто через ПРБ в кінці місяця з банка знімаються суми комісійних за обробку платежів через РКЦ ПРБ (електроні платежі через розрахунковий касовий центр ПРБ). Ці комісіійні залежать від кількості оброблених докумнтів. Розмір комісійних витрат не повинен змінитися тому, що кількість отримувачів платежів не змінюється, змінитися повинна лише кількість платників, а організації, надаючі комунальні послуги ті ж самі. Функціонуючою системою передбачено те, що платежі з різних пунктів прийому комунальних платежів об’днуються в бухгалтерії банку програмою та єдиною сумою перераховуються отримувачу (рис.3.1., етап 4). Витрати збільшаться лише на суми, які вказані в табл. 3.2.

Відповідно до рогзгляду збільшення доходів при впровадженні нової системи прийому комунальних платежів необхідно розглянути витрати, які виникнуть при її впровадженні (табл.3.2.)

Таблиця 3.2.

Витрати на впровадження системи прийому комунальних платежів.

Інформаційна база має створюватися за допомогою всіх організацій, інформаційні дані яких складають необхідні для впровадження даної системи (рис. 3.3.).

Характеристики

Список файлов реферата