Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Коефіцієнт вибуття (К виб)

Вартість ОВФ, що вибули 900

К виб = - -------------------------------------------- - = - --------- - = 0.068

Вартість ОВФ на початок періоду 13 200

Очевидно, на підприємстві розширюють технічну базу, це видно з того, що коефіцієнт поновлення більший за коефіцієнт вибуття (ОВФ вибувають невеликими темпами і при цьому підприємство ще закуповує додаткові ОВФ).

Коефіцієнт приросту (К прир)

Сума приросту ОВФ 2 500 - 900

К прир = - --------------------------------------------- - = - -------------- - = 0.121

Вартість ОВФ на початок періоду 13 200

Наприклад, є додаткова інформація - сума зношення ОВФ на кінець року складає 4 740 тис.грн.

Тоді розрахуємо коефіцієнт зношення (К зн)

Сума зношення ОВФ 4 740

К зн = - ----------------------------------------------------- - = - -------- - = 0.32

Первісна вартість ОВФ на кінець року 14 800

Коефіцієнт придатності (К прид)

Залишкова вартість ОВФ 14 800 - 4 740

К прид = - ----------------------------------------- - = - -------------------- - = 0.68

Первісна вартість ОВФ 14 800

Як бачимо, два останні коефіцієнти доповнюють один одного.

3. Усі показники використання основних фондів звичайно поділяють на 2 групи показників: показники екстенсивного використання характеризують роботу устаткування за часом або за кількістю (охопленням). Показники інтенсивного використання пов’язані з його виробітком, тобто характеризують рівень використання потужності. Ці показники вимірюються у гривнях, штуках, метрах.

У процесі аналізу вивчається склад і структура календарного фонду верстатного часу, співвідношення наявного, встановленого і діючого обладнання. Наприклад, коефіцієнт змінності роботи устаткування дає змогу порівняти цей показник з плановим, вивчати його в динаміці.

Фактори, які впливають на використання устаткування і машин:

1. Зміни асортименту продукції, а отже, і потреби в окремих видах устаткування.

2. Рівень забезпеченості матеріальними ресурсами і кваліфікованою робочою силою.

3. Технічний стан, якість ремонтів і догляду за устаткуванням тощо.

Одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва є забезпечення підприємства основними фондами у необхідній кількості і ефективне їх використання.

Задачі аналізу технічного рівня розвитку підприємства:

• визначити забезпеченість підприємства основними фондами і рівень їх використання по узагальнюючим та по частковим показникам, встановити причини змін цих показників;

• розрахувати вплив використання основних фондів на обсяг випуску продукції;

• вивчити ступінь використання виробничої потужності підприємства;

• виявити резерви підвищення ефективності використання основних фондів.

Далі під час аналізу перевіряється виконання плану з впровадження нової техніки, введення в дію нових об’єктів, ремонту основних фондів. Також визначається частка автоматизованого обладнання. Для характеристики вікового складу і морального зношення основні фонди групуються за строком експлуатації (до 5, 5 - 10, 10 - 20 та більше 20 років).

Для характеристики технічного стану машин, обладнання, інструментів застосовують групування за технічною придатністю:

• придатне обладнання;

• обладнання, яке потребує капітального ремонту;

• непридатне обладнання, яке треба списати.

Для вивчення забезпеченості підприємства основними фондами порівнюють за окремими видами їх фактичну наявність з плановою потребою, необхідною для виконання плану з випуску продукції.

Узагальнюючими показниками, які характеризують рівень забезпеченості підприємства основними промислово-виробничими фондами, є фондоозброєність праці та технічна озброєність праці.

Показник загальної фондоозброєності праці розраховується

Середньорічна вартість ОВФ

ФО заг = - ------------------------------------------------------------------------

Середньооблікова чисельність робочих у найбільшу зміну

Показник технічної озброєності праці розраховується так

Вартість виробничого обладнання

ТО = - ----------------------------------------------------------------------------------

Середньооблікова чисельність робочих у найбільшу зміну

Темпи зросту технічної озброєності праці порівнюють з темпами зросту продуктивності праці. Бажано, щоб темпи зросту продуктивності праці випереджали темпи зросту технічної озброєності праці.

4. Суттєвим елементом інтенсифікації промислового виробництва та швидкого зростання національного багатства України є раціональне використання сировинних, паливно-енергетичних та інших МР (Матеріальних Ресурсів). Необхідною умовою виконання плану випуску продукції є повне і своєчасне забезпечення підприємств сировиною і матеріалами (далі - С. і М.) необхідного асортименту і якості. При цьому потреби підприємства можна задовольнити двома способами:

• екстенсивним - придбанням більшої кількості МР;

• інтенсивним - більш економічним використанням тих МР, що є на підприємстві.

Питаннями забезпечення МР для виробництва займається на підприємстві спеціальний підрозділ - відділ матеріально-технічного постачання (МТП), складські і транспортні служби.

Задачі аналізу забезпечення і використання МР:

• оцінка реальності планів МТП, ступеню їх виконання та впливу на обсяг продукції, її собівартість;

• оцінка рівня ефективності використання МР;

• виявлення резервів економії МР і розробка відповідних заходів по їх використанню.

Джерела інформації:

• план МТП, замовлення, договори на постачання МР;

• оперативні дані відділу МТП;

• відомості аналітичного бухгалтерського обліку про надходження, витрати та залишки МР.

В процесі аналізу слід з’ясувати причини і визначити винних осіб, якщо викрилися факти недопостачання, які шкодили процесу виробництва. При цьому треба розрізняти: де провина постачальників, а де недогляд якогось працівника підприємства.

При аналізі забезпеченості МР у першу чергу треба проаналізувати якість С. і М., комплектність і своєчасність постачання, а також норми, які є основою розрахунку потреби підприємства у МР. Звісно, повне і своєчасне постачання залежить від вибраних підприємством партнерів-постачальників. Тому є потреба у контролі за виконанням договірних умов постачальниками. Взагалі, юридичний бік процесу постачання - дуже важлива справа, яка потребує окремої оцінки при аналізі (які заходи вживались у разі затримок, розмір відповідних збитків та розмір штрафних санкцій тощо).

Слід мати на увазі, що виходячи з існування екстенсивного і інтенсивного способів забезпечення МР, реальна потреба у зовнішньому постачанні розраховується як різниця між загальною потребою у певному виді МР і сумою власних внутрішніх джерел її покриття (скорочення відходів С. і М., вторинне використання С., власне виготовлення М. І напівфабрикатів, економія С. і М. внаслідок впровадження досягнень НТП тощо).

Багато уваги приділяють під час аналізу стану складських запасів МР. В процесі аналізу перевіряють відповідність фактичного розміру запасів МР нормативному. Також перевіряють стан запасів С. і М. на предмет виявлення зайвих і непотрібних. Якщо якийсь МР не витрачався протягом року і більше, то його відносять до непотрібних з розрахунком загальної вартості його запасу.

В кінці аналізу забезпеченості МР вираховують втрати продукції у зв’язку з:

• недопостачанням С. і М.;

• низькою якістю МР;

• заміни МР;

• зміни цін на МР;

• простоїв через порушення графіку постачання.

У виробництві часто зустрічаються факти заміни матеріалів з метою:

• зменшення собівартості;

• підвищення надійності виробів;

• поліпшення їх зовнішнього вигляду (дизайну) тощо.

Але у більшості випадків відбуваються вимушені заміни через:

• відсутність деяких матеріалів;

• потреби здешевлення виробництва за будь-яку ціну тощо.

Такі заміни мають імпульсивний характер і недостатньо обгрунтовані, а тому найчастіше шкодять виробництву, а, отже, репутації фірми. Взагалі через нестачу МР підприємство переходить на випуск тих виробів, для яких є достатньо МР на складі. Так виникають асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції.

5. Недоліки в постачанні МР можна до певної міри компенсувати їх економним витрачанням у процесі виробництва.

Для характеристики ефективності використання МР застосовують систему показників:

• матеріаловіддача (М в) - визначається відношенням вартості виготовленої продукції до вартості витрачених МР. Тобто М в показує, скільки виготовлено продукції з 1 грн МР.

• матеріаломісткість (М м) - визначається як відношення кількості або вартості витрачених МР до кількості (або вартості) виробленої продукції. Тобто М м показує, скільки матеріальних витрат припадає на виробництво одиниці (або на 1 грн) продукції.

• питома вага матеріальних витрат у повній собівартості продукції;

• коефіцієнт співвідношення темпів змін обсягу виробництва і матеріальних витрат - визначається відношенням індексу валової або товарної продукції до індексу матеріальних витрат. Він у відносному вираженні характеризує динаміку матеріаловіддачі.

• Коефіцієнт матеріальних витрат - відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової (на той самий обсяг випуску продукції). Він показує наскільки економно використані МР в процесі виробництва, чи нема перерозходу у порівнянні з встановленими нормами. Якщо цей коефіцієнт більше 1, то це свідчить про перевитрати МР, а якщо менше 1, то МР використані більш економно.

Показники ефективності використання МР доцільно аналізувати за формою аналітичної таб.2.

Таблиця 2 - Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів у тисячах гривень

	Показник	Минулий рік	Звітний рік		Абсолютне відхилення
			План	Факт	Від плану	Від минулого року
1	Товарна продукція	94 100	96 000	100 800	+ 4 800	+ 6 700
2	Вартість переробленої сировини	50 600	51 100	52 900	+ 1 800	+ 1 300
3	Вартість використаних основних і допоміжних матеріалів	24 300	25 600	26 250	+ 650	+ 1 950
4	Вартість використаних палива і енергії	8 370	8 950	9 100	+ 150	+ 730
5	Підсумок матеріальних витрат	83 270	85 650	88 250	+ 2 600	+ 4 980
6	Вартість зворотних відходів	3 270	3 650	4 250	+ 600	+ 980
7	Вартість чистих матеріальних витрат	80 000	82 000	84 000	+ 2 000	+ 4 000
8	Матеріаломісткість (7: 1)	0.850	0.854	0.833	- 0.021	- 0 017
9	Матеріаловіддача (1: 7)	1.176	1.171	1.200	+ 0.029	+ 0.024

Очевидно, що обсяг випуску товарної продукції природно супроводжується зростом матеріальних витрат. При цьому, якщо порівнювати план з попереднім роком, матеріаломісткість мала зрости, тобто для виготовлення одиниці (або 1 грн) продукції планувалося використовувати на 0.4 коп. більше МР, це незначне зростання на одиницю продукції, але навіть воно негативно впливає на діяльність підприємства. Фактично ж М м знизилася у порівнянні з планом на 2.1 коп. Це - непоганий показник, він свідчить про ефективне використання МР у виробництві. Одночасно зросла фактична матеріаловіддача, тобто на 2.9 коп. більше продукції було виготовлено з 1 грн. МР.

Однією з найважливіших проблем науково-технічного прогресу є зниження матеріалоємності продукції, усебічне вивчення чинників, від яких залежить поліпшення використання сировини і матеріалів, своєчасне і повне використання резервів на кожному підприємстві.

Тема 7: аналіз витрат на виробництво продукції

1. Показники, задачі та джерела інформації. Аналіз загальної суми витрат на виробництво.

2. Оцінка виконання плану собівартості. Аналіз витрат за елементами і статтями. Визначення резервів зниження собівартості продукції.

3. Аналіз собівартості окремих виробів.

4. Аналіз матеріальних витрат.

5. Аналіз витрат на оплату праці.

1. Важливим показником, який характеризує роботу промислового підприємства, є собівартість продукції. Від її рівня залежить фінансовий стан підприємства, тому аналіз собівартості має виключно важливе значення. Об’єктами аналізу собівартості є:

• повна собівартість товарної продукції в цілому та за елементами витрат;

• собівартість окремих виробів;

• окремі елементи і статті витрат.

Основні задачі аналізу:

• оцінка виконання плану з собівартості продукції в цілому та з окремих видів продукції;

• вивчення причин відхилення фактичних витрат від планових за статтями, а також за окремими видами продукції;

• пошук резервів зниження собівартості продукції та розробка заходів по їх використанню.

Джерела інформації:

• форма “ Звіт про витрати на виробництво і реалізацію продукції ”;

• планові та звітні калькуляції собівартості продукції;

• дані бухгалтерського обліку витрат з основного та допоміжного виробництва підприємства тощо.

Залежно від обсягу виробництва усі витрати підприємства поділяють на постійні і змінні.

Постійні витрати (амортизація, оренда приміщень, погодинна оплата праці робочих, зарплата управлінського персоналу, кредити банку тощо) залишаються стабільними при зміні обсягу виробництва, а змінні витрати (відрядна зарплата робочих, вартість сировини та матеріалів, технологічного палива, енергії тощо) змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції. При розрахунку собівартості одиниці продукції треба мати на увазі, змінні витрати можна обчислити на одиницю продукції, а постійні дуже важко. Для цього існує формула

Характеристики

Список файлов изложения