24931-1 (630306), страница 9
Текст из файла (страница 9)
За ознаками їхньої економічної природи цінні папери, як правило, підрозділяють на пайові папери, боргові та похідні фін. Інструменти. Боргові папери опосередковують кредитні відносини ( облігації, ощадні сертифікати, депозитні сертифікати векселі та ін.)
Залежно від мети їхнього випуску цінні папери поділяються на фондові та комерційні. Усі комерційні папери без будь-якого винятку є борговими. Вони випускаються не державними емітентами та без спеціального забезпечення. У певному розумінні комерційні папери є кредитними грошима і лише частково служать для інвестування капіталу.
149. Євроринок: характеристика, понятійний апарат.
Євроринок — це світовий фінансовий ринок, на якому операції з різноманітними фінансовими інструментами здійснюються у євровалютах. Цей ринок включає декілька секторів, а саме:
— єврогрошовий ринок, тобто власне ринок євровалют, де представлені короткострокові (до одного року) міжбанківські депозити;
— ринок банківських єврокредитів, тобто середньострокових (на 2—10 років) кредитів, які оформлюються кредитними угодами;
— ринок капіталів, який на сучасному етапі представлений в основному ринком єврооблігацій, але існують також євроакції, євровекселі та ін.
Ринок євровалют і ринок єврооблігацій дуже залежні один від одного.
До єврогрошей (євровалюти) належать кошти, які банк:
— отримує у вигляді депозитів у валюті, відмінній від валюти
країни, в якій розміщується цей банк;
— позичає своїм клієнтам у валюті, відмінній від валюти країни, де розміщується цей банк.
Мова йде лише про конвертовані валюти та міжнародні розрахункові грошові одиниці (наприклад СДР або, до недавнього часу, екю).
Комерційні банки, які реєструють у своєму балансі подібні
операції, є євробанками. Будь-яка банківська установа може відігравати роль євробанкіра у тій частині своїх операцій з валютою, в якій ця установа здійснює відповідні операції на території, розташованій за межами країни походження даної валюти.
Характеристики рынка евровалюты.
1.Это оптовый, а не розничный рынок, поскольку оперируют на нем, как правило, большими суммами. Основные заемщики — государственные организации, такие, как правительства, центральные банки и корпорации государственного сектора. Более того, почти 4/. рынка евровалют приходятся на межбанковские операции.
2. Этот рынок почти не подвержен регулированию.
3. Вклады на рынке в основном краткосрочные, так как большинство вкладов — межбанковские, имеющие преимущественно краткосрочный характер. Однако большинство займов в евровалютах выдается на более длительные сроки.
-
Рынок евровалют существует для сбережений и срочных вкладов, а не для текущих вкладов, выдаваемых по требованию вкладчика. Иными словами организации , которые делают вклады в евровалютах, не снимают с этих вкладов суммы в национальных валютах для приобретения товаров или услуг.
-
Рынок евровалют – это преимущественно рынок евродолларов.
151. Організація випуску єврооблігацій.
На світовому ринку облігацій обертаються два види цінних паперів: іноземні облігації та єврооблігації. Основна відмінність між ними у тому, що перші продаються на певній біржі, тоді як другі не обов'язково котируються у певному географічному місці. На сучасному етапі емісія єврооблігацій значно перевищує емісію іноземних облігацій.
Іноземні облігації — це цінні папери, випущені нерезидентом у національному фінансовому центрі в національній валюті. Їх емісія регламентується законодавством по цінних паперах країни-емітента, але на практиці їх обіг значною мірою відповідає
принципам євроринків.
Залежно від країни емісії іноземні облігації можуть мати спеціальні назви: Yankee Bonds — у США, Samourai Bonds — в Японії, Bulldog Bonds — у Великобританії, Chocolate Bonds — у Швейцарії.
Єврооблігації є борговими зобов'язаннями, що випускаються позичальником для отримання довгострокової позики на євро-ринку. Як правило, такі облігації розміщуються одночасно на фінансових ринках декількох країн. Валюта єврооблігаційної позики для кредиторів є іноземною, хоча для окремих кредиторів може бути й національною. Гарантійне розміщення єврооблігацій
здійснюється емісійним синдикатом.
Єврооблігації мають декілька різновидів:
—звичайні облігації з фіксованою відсотковою ставкою на весь період позики;
— облігації з плаваючою відсотковою ставкою (використовуються у період різких коливань відсоткових ставок);
—облігації, що конвертуються в акції; цей вид облігацій приносить їх власнику дохід менший, ніж попередні два види, але через певний термін власник облігацій має право обміняти їх на акції компанії-позичальника;
—облігації з нульовим купоном, відсотки по яких враховуються при встановленні емісійного курсу; за певних умов такі облігації надають їх власникам додаткові пільги;
— облігації, що поєднують риси наведених вище видів облігацій.
152. Характеристика інструментів ринку єврооблігацій.
Єврооблігації мають декілька різновидів:
—звичайні облігації з фіксованою відсотковою ставкою на весь період позики;
— облігації з плаваючою відсотковою ставкою (використовуються у період різких коливань відсоткових ставок);
—облігації, що конвертуються в акції; цей вид облігацій приносить їх власнику дохід менший, ніж попередні два види, але через певний термін власник облігацій має право обміняти їх на акції компанії-позичальника;
—облігації з нульовим купоном, відсотки по яких враховуються при встановленні емісійного курсу; за певних умов такі облігації надають їх власникам додаткові пільги;
— облігації, що поєднують риси наведених вище видів облігацій.
См. 151
153. Розвиток та об’єми ринку єврооблігації.Рынок еврооблигаций не имеет национальных границ, хотя его центр расположен в Европе. В отличие от большинства выпусков обычных облигаций еврооблигации реализуют одновременно в нескольких финансовых центрах при посредничестве транснациональных синдикатов страхователей, а покупает их международное сообщество инвесторов, простирающееся за пределы выпускающих эти облигации стран.
В отдельных случаях выпуски еврооблигаций позволяют кредитору требовать уплаты в одной из нескольких валют, что снижает валютный риск, заложенный в иностранных облигациях в одной валюте. Вместе с тем в большинстве случаев и проценты, и основная сумма по еврооблигациям выплачиваются в долларах США. За последние несколько лет рынок еврооблигаций превратился в рынок выраженных преимущественно в долларах облигаций как иностранных, так и американских заемщиков, которые покупают инвесторы вне США.
Пытаясь расширить круг заинтересованных вкладчиков капитала, корпорации-заемщики все более переходят от простых выпусков документов задолженности к облигациям, которые можно превратить в обычные акции, причем выбор способов такого превращения производится по усмотрению держателя облигаций конвертируемого выпуска. Для инвестора-нерезидента один из главных аспектов привлекательности конвертируемого выпуска состоит в том, что он, как правило, приносит более высокий текущий доход, чем дивиденды от обладания самими акциями.
За последнее десятилетие рынок еврооблигаций стремительно развивался по целому ряду причин, но в основном в связи с отменой регулирования. Ослабление доллара в 1985 г. также вызвало сдвиг от долларов к выпускам в евроиенах и евромарках. Кроме этого, к большому спросу на финансовые активы привели успехи в контроле над инфляцией в промышленно развитых странах, что позволило различным компаниям выпускать облигации в невиданных ранее количествах и в разнообразных валютах. Итак, главные достоинства рынка еврооблигаций состоят в том, что он практически не регулируется, почти свободен от налогообложения и проявляет большую гибкость в выпуске облигаций, чем в условиях исключительно национальных
рынков. Помимо сказанного, этот рынок представляет собой значительный шаг вперед по пути к полностью интегрированному европейскому рынку капитала. Иена является важнейшим потенциальным источником финансирования рынка еврооблигаций в силу огромных валютных излишков во внешней торговле, которые Япония имела в последние годы.
В последнее время все более возрастает роль ЭКЮ в кредитовании на рынке еврооблигаций.
Рынок еврооблигаций, хотя и вырос в 1989 г. по сравнению с 1988 г. на 20% и достиг 212,7 млрд. долл. США, все еще уступает рынку облигаций США объемом в 275 млрд. долл., но превосходит рынок облигаций Японии объемом в 80 млрд. долл. Важность рынка еврооблигаций в том, что он позволяет размещать выпуски облигаций с меньшими затратами и более эффективно, чем внутренние рынки.
156 . Ринок євронот.
Євроноти —цінні напери, які випускають корпорації на строк від трьох до шести місяців зі змінною ставкою, яка базується на LIBOR. (LIBOR — це ставка міжбанківського лондонського ринку з надання коштів у євровалюті. Вона є плаваючою і переглядається за зміни економічних умов. Ставка LIBOR розраховується на базі 360 днів. Оскільки євроноти за своєю природою є короткостроковими цінними напорами, вони, як правило, використовуються для надання середньострокового кредиту. Комерційні банки за домовленістю з фірмами-позичальниками зобов'язуються придбати в них євроноти протягом 5—10 років у міру закінчення строку попереднього випуску. Власне кажучи, банки фактично гарантують емітенту євронот середньострокове кредитування. Інколи банки перепродають придбані євроноти іншим покупцям. Тоді європоти на ринку євровалют виступають одночасно в ролі банківського кредиту й облігаційної позики. Ринок євронот. став активно розвиватися з кінця 70-х років.
157. Ринок дериватив: інструменти та характеристика.
Ринок валютних операцій поділяється на: ринок спот (spot) операцій та ринок строкових операцій.
На валютному ринку строкових операцій розрізняють:
а) ринок форвардних угод (forward);
б) ринок угод «своп» (swap);
в) ринок ф'ючерсних контрактів (futures);
г) ринок опціонів (options).
Отже, фінансовими інструментами строкового валютного ринку є форвардні свопські, фьючерсні та опціонні угоди. Оскільки строковий валютний ринок е похідним від валютного ринку«спот», зазначені фінансові 1нструменти називають ще похідними інструментами, або деривативами (derivatives).
А)Форвардні операції (fwd) здійснюються не на банківському ринку, тобто у вигляді міжбанківських операцій та операцій банків з клієнтурою. Ці строкові операції, як правило, закінчуються поставкою активів, які були предметом угоди. Форвардні операції є угодами з обміну валют за наперед узгодженим курсом, які укладені сьогодні, але дату валютування (value date- дату виконання) відкладено на певний термін у майбутньому. Форвардні угоди укладаються, як правило, на термін до 1 року з фіксованими датами виконання в один, два, три, шість і 12 місяців.
Форвардні операції здійснюються за форвардним курсом, який відрізняється від курсу по поточних операціях на величину форвардної маржі. Остання може бути у вигляді премії (курс «форвард» вищий за курс «спот») або дисконту (курс «форвард» нижчий за курс «спот»). Курси валют за строковими операціями, визначені методом премії чи дисконту, мають назву «курси аутрайт».
Величина форвардної маржі залежить в основному від різниці між відсотковими ставками за однотипними кредитними інструментами у відповідних валютах. Валюти з відносно низькими відсотковими ставками котируються з премією проти валют з відносно високими відсотковими ставками.
Форвардні операції поділяються на два види:
•угоди «аут-райт» (out-right) — одинична конверсійна операція з датою валютування, відмінною від дати «спот»;
•угоди «своп» (swap) — комбінація протилежних конверсійних операцій з різними датами валютування.
термін «своп» все ширше вживається для позначення одночасної купівлі та продажу іноземної валюти на приблизно рівні суми за умови розрахунків по них на різні дати.
Б) Операції „своп”
Операції «своп» майже повністю усувають валютний ризик. Якщо валюта не може бути куплена або продана, вона може бути отримана або надана у кредит на період «своп».
Існують такі види «свопів»:
і. Відсоткові «свопи» — фіксована ставка проти плаваючої
ставки; плаваюча ставка проти плаваючої.
2. Валютні «свопи» — постійний обмінний курс проти змінного обмінного курсу.
3. Валютно-відсоткові «свопи» — будь-які комбінації з (1) та (2).
4. Диференціальні «свопи» — свопи з нетто-платежем однієї
сторони на користь іншої при укладанні контракту.
Операції «своп» можна описати і як такі, що пов'язані з купівлею або продажем іноземної валюти на найближчу дату з одночасною контругодою на певний термін. Тобто одна валюта продається, а інша купується. Одна з цих валют може бути національною, хоча це й не обов'язково.
Угоди «своп» застосовуються для покриття валютного ризику та отримання можливого зиску у майбутньому.
В) Ринок ф’ючерсів
Ф'ючерсні операції здійснюються на товарних і фондових біржах. Основною метою ф’ючерсної угоди є отримання різниці в цінах (курсах) активів на момент закінчення угоди. Всі розрахунки за фьючерсними угодамиздійснюються через клірингову (розрахункову) палату. Вона стає посередником між продавцем і покупцем і гарантом виконання зобов'язань. До початку операції у клірингову палату вноситься певна (невелика) сума, яка є гарантією виконання угоди.
Більшість ф'ючерсних операцій не закінчуються поставкою фінансового активу, який був об'єктом угоди. Головною метою
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
