182967 (629703), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Значення показника рентабельності запасів залежить від трьох видів витрат, що розглядаються в управлінні запасами: витрати замовлення, витрати зберігання і витрати дефіциту

Витратами замовлення називають витрати, напряму залежні від кількості разів поповнення запасів (транспортні витрати від постачальника, витрати по оформленню, перевірці якості і т.п.).

Витратами дефіциту є недоотриманий прибуток в результаті дефіциту товару на складі.

Витратами зберігання є упущена вигода або недоотриманий прибуток за відсутності можливості використовувати капітал в інших цілях, ін.словами альтернативна вартість.Вкладення в запаси вигідні, якщо приносять більшу віддачу, ніж альтернативне використання капіталу, і ми повинні розуміти, що вкладаючи гроші в запаси ми відмовляємося від використання фінансового ресурсу для інших цілей (будівництва нового складу, розширення асортименту, закупівлі нового обладнення, вкладення грошей в банк і покупки цінних паперів).

На малюнку 3.2 зображені 3 шкали, на яких відображаються ці три види витрат (додаток Д). Величина трикутника відображає наскільки оптимальна система. Чим менше трикутник тим нижчі ці витрати і рентабельність запасу більше. [23,235-240]

Політика управління оборотним капіталом повинна забезпечити пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності і ефективністю роботи. Це зводиться до рішення двох важливих задач.

1. Забезпечення платоспроможності. Така умова відсутня, якщо підприємство не в змозі оплачувати рахунки, виконувати зобов'язання і, можливо, оголосить про банкрутство. Підприємство, що не має достатнього рівня оборотного капіталу, може зіткнутися з ризиком неплатоспроможності

1. Забезпечення прийнятного об'єму, структури і рентабельності активів. Наприклад, високий рівень виробничо-матеріальних запасів потребує відповідно значні поточні витрати.

1. ШЛЯХИ ПРИСКОРЕННЯ ОБІГУ

Одним з ключових факторів підвищення ефективності виробництва є прискорення обігу коштів. На жаль, кризові явища в розвитку української економіки спричинили істотні негативні зміни як тривалості обігу, так і його структури.

У промисловості повний обіг коштів включає в себе такі структурні складові: час виробництва, час обігу; період перебування обігових коштів у сферах виробництва й обігу, не пов'язаних з основним напрямом виробничої діяльності підприємств.

Час виробництва складається з двох складових: часу перебування предметів праці у запасах і часу процесу виробництва, тобто середньої тривалості виробничого циклу. Час обігу може бути поданий як сума трьох складових: періоду перебування обігових коштів у запасах готової продукції на складах; періоду перебування коштів на банківських рахунках і в касі; періоду зв'язування обігових коштів у дебіторській заборгованості.

Тенденції до змін тривалості повного обігу, отже, і кількості обігів у різних галузях промисловості України в 1994—1998 рр. були різноспрямованими. Так, у цілому по промисловості в 1998 р. порівняно з 1994 р. кількість обігів скоротилася в 1,7 раза, а тривалість одного обігу збільшилася майже на 120 днів. Аналогічні негативні тенденції до зниження кількості обігів у 1998 р. порівняно з 1994 р. були встановлені у таких галузях промисловості: електроенергетиці — скорочення в 1,48 раза; чорній металургії — в 1,18; хімічній та нафтохімічній промисловості — в 1,37; машинобудуванні та металообробці — в 1,49; деревообробній промисловості — в 1,81; промисловості будівельних матеріалів — в 2,49; скляній та фарфорово-фаянсовій — в 1,98; легкій — в 1,78; харчовій — в 1,18; паливній — в 1,79; мікробіологічній — в 1,71; медичній — в 1,64; поліграфічній — в 1,11; в інших галузях промисловості — в 1,08 раза.

Водночас по двох галузях промисловості в 1998 р. порівняно з 1994 р. кількість обігівих коштів збільшилась. Так, у скляній промисловості вона зросла в 3,2 раза, а у кольоровій металургії — в 1,05 раза.[24,37]

Збільшення обсягу обігових коштів, необхідних для виробництва й реалізації однієї вартісної одиниці продукції, свідчить про збереження тенденцій до екстенсивного, затратного характеру розвитку промисловості України.

При прискоренні оборотності оборотних коштів з обороту вивільняються матеріальні ресурси і джерела їх формування, при уповільненні - до обороту залучаються додаткові кошти

Абсолютне вивільняння має місце, якщо фактичні залишки оборотних коштів менше нормативу або залишків попереднього періоду при збереженні або перевищенні об'єму реалізації за даний період.

Відносне вивільняння оборотних коштів має місце в тих випадках, коли прискорення їх оборотності відбувається одночасно із зростанням виробничої програми підприємства, причому темп зростання об'єму виробництва випереджає темп зростання залишків оборотних коштів.

За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів. Ураховуючи це, слід більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють відносному вивільненню оборотних коштів.

Прискорення обігу оборотних коштів підприємств в сучасних умовах досягається наступними шляхами.

На стадії створення виробничих запасів – упровадження економічно обгрунтованих норм запасу; наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів і ін. до споживачів; широке використвання прямих тривалих зв`язків; розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

Криза збуту виробленої продукції і неплатежі призводять до уповільнення обороту оборотних коштів. Отже, необхідно випускати ту продукцію, яку можна достатньо швидко і вигідно продати, припиняючи або значно скорочуючи випуск продукції, що не має поточного попиту

На стадії незакінченого виробництва- прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідходною і маловідхідною, роторних ліній, хімізація виробництва); розвиток стандартизації, уніфікації, типізації; удосконалення форм організації промислового виробництва, вживання дешевших конструкційних матеріалів; удосконалення системи економічного стимулювання економного використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів; збільшення питомої ваги продукції, що користується значним попитом.

На стадії обігу - наближення споживачів продукції до її виготівників; вдосконалення системи розрахунків; збільшення об'єму реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції із заощаджених матеріалів; ретельна та своєчасна підбірка відвантажуваної продукції по партіях, асортименті, транзитній нормі, відвантаження в точній відповідності з укладеними договорами

Скорочення часу обігу об'єктивна передумова для розв'язання, принаймні, трьох важливих проблем перехідного періоду. По-перше, забезпечується безперервність виробничих процесів виготовлення виробів без залучення до сфери виробництва значних додаткових інвестицій із зовнішніх джерел — з різних кредитних установ. По-друге, створюються сприятливіші умови для досягнення високих економічних результатів інвестиційної та інноваційної діяльності. По-третє, вивільнюється частина коштів, зайнятих у сфері обігу, і за рахунок їх перерозподілу у сферу виробництва формуються додаткові джерела інвестицій для структурної перебудови виробництва на промислових підприємствах.[25,13-15]

1. МОДЕРНІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ

Тенденції скорочення питомої ваги часу виробництва і збільшення часу обігу в загальній тривалості обігу можуть призвести до значного зниження економічної ефективності інвестицій, направлених на запровадження у виробництво нової техніки і прогресивних технологій. Запровадження досягнень НТП у виробництво має привести до зниження затрат матеріальних і енергетичних ресурсів і скорочення часу процесу виробництва. При незмінному рівні значень усіх інших структурних елементів повного обігу це може спричинити скорочення його тривалості. Позитивний ефект від інвестицій у нове устаткування і прогресивні технології буде тим вищим, чим більше скорочення часу виробництва досягнуте і чим вищою є його питома вага у загальній тривалості повного обігу.

По даним об'єднання «Металлургпром», за останні п'ять років в різні проекти модернізації, реконструкції та технічного переозброєння українські метпідприємства вклали майже 18 млрд. грн. Тільки за 2005-2006 роки було витрачено 5,05 млрд грн. Та 6,37 млрд.грн. відповідно. Звичайно, не всі ці суми освоюються виробниками металургійних машин і агрегатів. Та далеко не весь об'єм інвестицій використовується для упровадження дійсно нових технологій і обладнення. Наприклад, на деяких заводах і комбінатах до половини бюджетів капітального фінансування витрачається на ремонти працюючих потужностей.

Професор Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) Олексій Смірнов, який неодноразово консультував вітчизняні підприємства з питань вибору оптимальної конфігурації сучасного металургійного виробництва, доповнює: «Якщо говорити про нові види обладнення, то тут частка імпорту значно перевершує частку вітчизняних виробників.».

У підтвердженні цієї тези пан Смірнов приводить наступний перелік крупних проектів модернізації метпромисловостей, які здійснювалися в Україні останніми роками. Так, італійська фірма Danieli виконала реконструкцію електроплавильного цеху ЗАТ «ІСТІЛ(Україна)». Німецько-австрійська компанія Siemens – VAI задіяна на реконструкції сталеплавильного цеху Алчевського меткомбіната. За цей же час Новокроматорській машинобудівний завод (НКМЗ) виконав реконструкцію конвертерного цеху Енаїкевського метзаводу. (26,28)

Пластичні маси знаходять ефективне застосування в авіаційній промисловості, електро- та радіотехнічній промисловості, верстатобудуванні, виробництві антифрикційних деталей і ін. Застосування пластмас, має значно меншу фізичну питому вагу за порівнянням з чорними і кольоровими металами,що дозволяє понизити відносну вагу машин та обладнення, отже, забезпечує економію металу. При виготовленні з пластмас вузлів і виробів кількість технологічних операцій зменшується в порівнянні з обробкою металів в 3-8 разів.

Переваги європейських фірм перед українськими дуже великі і полягають в наступному: можливість продемонструвати на діючих об'єктах роботу будь-якого обладнення; володіння ноу-хау і відпрацьованими процесами; наявність фінансової підтримки банків, які надають кредити під низькі відсотки з відстроченням платежу на декілька років.

Для того, щоб хоча б трішки витіснити з українського ринку іноземних постачальників потрібно, щоб наше обладнання було не гіршим, ніж західне – за якістю, точністю, функціональностю. Ми зобов'язані показати таку ж надійність в експлуатації та довговічності. А в плані сервісу необхідно бути у будь-якому випадку мобільнішими та ефективнішими, ніж західні фірми. Наші заводи повинні мати свої ноу-хау, патенти та розробки.(26,29)

1. УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМИ ЗАПАСАМИ

Значні резерви підвищення ефективності та використання оборотних коштів криються безпосередньо в самому підприємстві. У сфері виробництва це відноситься перш за все до виробничих запасів. Будучи однією з складових частин оборотних коштів, вони виконують важливу роль в забезпеченні безперервності процесу виробництва

Раціональна організація виробничих запасів є важливою умовою підвищення ефективності використання оборотних коштів. Основні шляхи скорочення виробничих запасів зводяться до їх раціонального використання; ліквідації наднормативних запасів матеріалів; вдосконаленню нормування; поліпшення організації постачання, зокрема шляхом встановлення чітких договірних умов поставок і забезпечення їх виконання, оптимального вибору постачальників, налагодженої роботи транспорту. Важлива роль належить поліпшенню організації складського господарства.[27,245]

Управління запасами на практиці обмежується наступними директивами керівництва:

“Дуже багато запасів на складі. Закінчуємо закупляти запаси”. Результат наступний: склади повні запасів, але не тих товарів, які вимагає замовник.

“Необхідно позбавитися цих запасів якнайскоріше”. Ця директива вельми передбачена. На жаль, вона часто забувається через п'ять днів після закінчення звітного року. А через дванадцять місяців склади завалені ще більшою кількістю зайвих товарів. Одночасна оптимізація витрат важко досяжна і фірма продовжує відчувати дефіцит при тому що на складі повно зайвих запасів.

Правильне управління запасами дозволяє зменшити виробничий цикл, а отже, збільшити оборотність коштів, що вкладаються в запаси і витрати, пов'язані з ними, забезпечуючи при цьому безперебійний цикл виробництва. Одним із способів оптимізації є застосування методу ранжирування по значущості. Суть його у тому, що по кожному виду продукції вся сировина і матеріали підрозділяються на три категорії з привласненням кожної з них відповідного індексу - "А", "В" і "С".

Категорія "А" - це запаси, що є найважливішими для забезпечення виробництва унаслідок їх малої доступності або високої вартості. Вони постійно контролюються і при їх закупівлі обов'язково визначається оптимальний розмір замовлення.

Категорія "В" - запаси, які менш важливі для підприємства. Вони перевіряються і оцінюються приблизно один раз в місяць.

Категорія "С" включає малоцінні запаси, що закупляються великими партіями.

Скорочення часу зберігання сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів тощо у виробничих запасах може бути досягнуте за рахунок удосконалення організації та планування матеріально-технічного постачання; визначення прогресивних норм витрачання сировини, матеріалів, встановлення і підтримки оптимальних розмірів виробничих запасів; зниження наднормативних обсягів виробничих запасів.

Визначення величини оборотних коштів, необхідних для утворення запасів готової продукції на складі, тісно пов'язане з прогнозуванням об'ємів реалізації продукції, що випускається. При достатньо глибокому опрацьовуванні питань збуту товарів накопичення готової продукції на складі може бути мінімальним. Проте у будь-якому випадку необхідні прогнози про передбачувані продажі на найближчі роки. Інакше випущена продукція осяде на складі і значна частина грошових коштів буде відвернута з обороту, що може вплинути на стійкість фінансового стану підприємства і привести до банкрутства

Характеристики

Список файлов курсовой работы