182967 (629703), страница 3
Текст из файла (страница 3)
2. група - допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві рідкісно і в незначному об'ємі. Норматив обчислюється аналітичним методом на основі фактичних даних за ряд років.
Норматив оборотних коштів на (6) в більшості підприємств промисловості встановлюється на 1000 грн. балансової вартості машин, обладнання і транспортних засобів.
Норма оборотних коштів на тару(5) визначається в гривнях на 1000 грн. товарної продукції.
б) у незавершеному виробництві. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві визначається по формулі:
Н=Р*Т*ДО,де (2.2.)
Р-одноденні витрати на виробництво продукції;Т-тривалість виробничого циклу в днях;К-коефіцієнт наростання витрат.[12,126]
Коефіцієнт наростання витрат відображає характер наростання витрат в незавершеному виробництві по днях виробничого циклу.
в) готова продукція.(ГП).Нормування оборотних коштів по запасах ГП здійснюється на основі формули:
Нз * Тп
Нгг = --------- ,де (2.4)
Д
Нгг - оборотні кошти по готовій продукції ;Нз - норма запасу в днях;Тп -об'ем товарної продукції; Д - кількість днів в кварталі[12,130]
Нз обчислюється як середня величина на основі норм запасів по видах.
г) норматив витрат майбутніх періодів:
Н м.п.= ( α м.п. /100)*Ст.п. (2.5)
де α м.п.. – питома вага витрат майбутніх періодів в собівартості майбутньої продукції; Ст.п. – собівартість товарної продукції майбутнього періоду.[12,131]
Розробка норм запасу є найскладнішою частиною роботи визначення потреби підприємства в оборотних коштах, тому норми можуть використовуватися протягом ряду років.
Значення нормування оборотних коштів полягає в такому. По-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва.
По-друге, нормування оборотних коштів дає змогу ефективно використовувати оборотні кошти на кожному підприємстві.
По-третє, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності.
По-четверте, обґрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємницької діяльності.[13,163-165]
2.3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ
Підвищення ефективності використання оборотних коштів дозволяє вивільнити значні грошові ресурси і направити їх на здійснення заходів щодо нарощування виробничих потужностей, рішення соціальних задач колективу підприємства, результативну роботу на фінансовому ринку. Крім того, краще використання оборотних коштів призводить до вивільнення матеріальних ресурсів, в яких вони були раніше розміщені. В цьому випадку йдеться про значення підвищення ефективності використання оборотних коштів.
Ефективність використаня оборотних коштів характеризується системою економічних показників, перш за все оборотністю оборотних коштів. Під оборотністю оборотних коштів розуміється тривалість одного повного кругообігу засобів з моменту перетворення оборотних коштів в грошовій формі у виробничі запаси і до виходу готової продукції і її реалізації. Кругообіг засобів завершується зарахуванням виторгу на рахунок підприємства.
Оборотність оборотних коштів характеризується рядом взаємозв'язаних показників: тривалістю одного обороту в днях, кількістю оборотів за певний період - рік, півріччя, квартал (коефіцієнт оборотності), сумою зайнятих на підприємстві оборотних коштів на одиницю продукції (коефіцієнт завантаження).
Тривалість одного обороту оборотних коштів в днях (О) обчислюється по формулі:
О=Т/(С:Д), де (2.6)
С-залишки оборотних коштів(середні або на певну дату);Т-об'їм товарної продукції; Д-число дніву розглядаємому періоді. [14,129]
Кількість оборотів за певний період, або коефіцієнт оборотності оборотних коштів, обчислюється за формулою:
Ко=Т/С (2.7)
Чим вищий за даних умов коефіцієнт оборотності, тим краще використовуються оборотні кошти.[15,100]
Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз), зворотний коефіцієнту оборотності, визначається за формулою[15,101]:
Кз=С/Т (2.8)
Коефіцієнт збереження власних оборотних коштів дозволяє зробити висновок про те, що відбулося за час господарювання з величиною авансованих у виробництво і реалізацію коштів, використовувалися вони за призначенням або були витрачені через ті або інші причини. Розрахунок може бути виконаний таким чином:
Кв = Ок / Он (2.9)
де Ок - фактичні залишки власних оборотних коштів на кінець звітного періоду;Он- фактичні залишки власних оборотних коштів на початок звітного періоду[16,23]
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів можуть використовуватись коефіцієнт ефективності (прибутковість оборотних коштів) і рентабельність.Вони обчислюються за формулами:
Ке=П/С; (2.10)
Р=(П/С)*100% (2.11)
Де Ке-коефіцієнт ефективності оборотних коштів, коп.;П-прибуток від реалізації продукції, грн.;Р-рентабельність оборотних коштів,%.[17,37]
Ефективність використання оборотних коштів залежить від багатьох чинників, які можна розділити на зовнішні, які мають вплив незалежно від інтересів підприємства, і внутрішні, на які підприємство може і повинне активно впливати. До зовнішніх чинників можна віднести такі, як загальноекономічна ситуація, податкове законодавство, умови отримання кредитів і процентні ставки за ними, можливість цільового фінансування, участь в програмах, що фінансуються з бюджету. Ці і інші чинники визначають рамки, в яких підприємство може маніпулювати внутрішніми чинниками раціонального руху оборотних коштів.
На сучасному етапі розвитку економіки до основних зовнішніх чинників, що впливають на стан і використання оборотних коштів, можна віднести такі, як криза неплатежів, високий рівень податків, високі ставки банківського кредиту.[18,14-16]
В умовах науково-технічного прогресу великий економічний ефект у всіх галузях промисловості дає максимальне використання місцевих і вторинних видів сировини і матеріалів і паливно-енергетичних ресурсів, які містять цінну сировину. Ця проблема особливо актуальна в сучасних умовах.Тому народногосподарське значення має будівництво металургійних заводів невеликої потужності у місцях утворення лому чорних металів і споживання металопродукції, що сприятиме скороченню транспортніх витрат.
-
ЕКОНОМІЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносять заходи, пов'язані з підвищенням наукового рівня нормування та планування матеріаломісткості промислової продукції, розробкою та упровадженням технічно обгрунтованих норм і нopмативів витрат матеріальних ресурсів; комплекси заходів пов'язаних зі встановленням прогресивних пропорцій,які полягають у прискорені розвитку виробництва нових, найбільш ефективних видів сировини і матеріалів, топлівно-енергітичних ресурсів, вдосконаленні паливного балансу країни.
Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці Але справа не тільки в цьому - економія матеріальних ресурсів спричиняє за собою економію витрат також і живої праці: скорочується відносна витрата робочої сили на транспортування матеріалів, їх відвантаження і вивантаження, на їх зберігання. Суттєво впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивну дію і на фінансовий стан підприємства.
На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами слід розуміти виникаючі або що виникли, але ще не були використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів.
З погляду сфери виникнення і використння резервів економії матеріальних ресурсів вони можуть бути підрозділені на три групи:
1. народногосподарські;
2. загальнопромислові-міжгалузеві;
3. внутрішньовиробничі (цехові, заводські, галузеві).
До народногосподарських відносяться резерви, які мають важливе значення для народного господарства і всіх його галузей: встановлення прогресивних народногосподарських пропорцій в здобичі і виробництві економічних, штучних і синтетичних видів сировини і матеріалів; вдосконалення структури паливно-енергетичного комплексу.
До загальнопромислових-міжгалузевих резервів відносяться: упровадження нових ефективних способів і систем розробки родовищ корисної копалини, збагачення та переробка в цілях підвищення ступеня витягання корисної копалини з надр,забезпечення повнішої і комплексної переробки мінеральної сировини; розвиток спеціалізації, кооперації і комбінування в промисловості; створення і розвиток підприємств різних форм власності.
До внутрішньовиробничих резервів відносяться можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів, що безпосередньо пов'язано з вдосконаленням техніки, технології організації процесів виробництва, освоєнням більш досконалих типів і моделей виробів, підвищенням якості продукціі в конкретних галузях і підгалузях промисловості.
У загальній системі заходів щодо забезпечення режиму економії основне місце займає економія предметів праці, під якою прийнято розуміти зменшення витрат сировини, матеріалів, палива на одиницю продукції, зрозуміло, без якого б те не було збитку для якості, надійності і довговічності вироба.
Чимале значення має скорочення витрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15 - 20% всієї економії матеріальних ресурсів. Для цього необхідно забезпечити пильне дотримання правил зберігання і перевезення продукції,раціонально підготувати паливо, сировину, матеріали до переробки в процесі виробництва, підсилити увагу трудових колективів до питань якості роботи Рішенню цієї задачі сприятимуть розвиток акціонерної форми господарювання та приватизація підприємства.
Таким чином, економічна ефективність поліпшення використання і економії оборотних фондів достатньо великі, тому що вони позитивно впливають на виробничу та господарську діяльності підприємства.[19,23]
Розділ 3.УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ ПІДПРИЄМСТВА
У сучасних умовах для багатьох вітчизняних підприємств типовим наслідком кризових явищ економічного розвитку є гостра нестача оборотного капіталу, яка супроводжується низьким рівнем його використання. Розвиток ринкових відносин в Україні та досвід зарубіжної системи господарювання визначають залежність результатів діяльності підприємств від ефективності управління процесом формування і використання їхнього оборотнього капіталу. Тому дослідження системи управління оборотним капіталом як важливого чинника підвищення ефективності функціонування підприємств промисловості набуває особливої актуальності.
Основні причини нераціонального управління оборотними коштами предемонстровані в додатку В.
Система організації оборотних коштів побудована на певних принципах.
По-перше, надання підприємствам самостійності щодо розпорядження, управління оборотними коштами. Це означає оперативну самостійність у використанні оборотних коштів.
По-друге, визначення планової потреби і розміщення оборотних коштів за окремими елементами й підрозділами. Мається на увазі розрахунок оптимальної потреби в оборотних коштах, яка б забезпечила безперервність процесу виробництва, виконання планових завдань за ритмічної роботи (розробка норм тривалої дії та щорічних нормативів).
По-третє, коригування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються: обсягів виробництва, цін на сировину та матеріали; постачальників і споживачів.
По-четверте, раціональна система фінансування оборотних коштів. Це означає формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства.
По-п 'яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням оборотних коштів. Мається на увазі проведення аналізу ефективності кругообороту коштів, що використовуються, з метою прискорення їх обертання.[20,21-25]
Існують фінансові рішення, завдяки яким компанія може скоротити рівень оборотних коштів без шкоди для обсягу реалізації або операційних витрат. Це може бути зроблено, наприклад, за рахунок постачання матеріалів «точно в строк».
Узагальнена характеристика методів управління елементами оборотнього капіталу, які застосовуються в практиці підприємств, наведена в табл.1( додаток Г)[21,77-78]
Узагальнювальним показником оцінки управління запасами може служити показник рентабельності запасів, який розраховується по формулі:
R=(РТН-ВЗ) /О, де (3.11)
R – рентабельність запасу,
РТН – реалізоване торгове накладення,
ВЗ – витрати замовлення,
О – середні залишки запасів. [22,201].
Цей показник є варіантом показника рентабельності інвестицій, який використовується при узагальню вальній оцінці ефективності бізнесу і вкладень в бізнес.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
