182641 (629549), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Для знаходження Іт, основою являється значення X яке ми дістали в другому етапі. Для цього використовується таблиця 3.3. При необхідності застосовують методи інтерполяції та екстраполяції.
Таблиця 3.3 – Залежність інтегральної кількісної оцінки тяжкості праці від середнього значення балів біологічно значимих факторів
| X(до) | 1 | 1,2 | 1,6 | 2,0 | 2,4 | 2,8 | 3,2 |
| Іт(до) | 18 | 21,3 | 26,7 | 33,0 | 38,0 | 42,6 | 46,7 |
| Х(до) | 3,6 | 4,0 | 4,4 | 4,8 | 5,2 | 5,6 | - |
| Іт(до) | 50,2 | 53,0 | 55,7 | 57,7 | 59 | 60 | - |
На четвертому етапі на основі інтегральної кількісної оцінки умов праці визначена категорія тяжкості праці за табл. 3.4.
Таблиця 3.4 – Залежність категорії тяжкості праці від інтегральної кількісної оцінки умов праці
| Категорія тяжкості праці | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Іт | до 18 | 19-33 | 34-45 | 46-53 | 54-59 | 59,1-60 |
На п’ятому етапі визначається інтегральний показник працездатності в базовому періоді Rінт.б та плановому періоді Rінт.н.
,
,
де Іт.б, Іт.н - інтегральний показник тяжкості праці до та після застосування заходів, бали;
15,6 та 0,64 - коефіцієнти регресії.
Результати розрахунків Rінт.б =36,6; Rінт.н =90,9.
На шостому етапі на основі значень інтегральних показників працездатності до та після покращення умов праці планується можливий приріст продуктивності праці ΔПТр.
,
де Кпр = 0,12…0,4- коефіцієнт, враховуючий долю приросту продуктивності праці в результаті підвищення працездатності.
Отримане значення Кпр складає 0,12. Він отриманий емпіричним шляхом НІІ праці на основі фактичних даних.
Висновок. За рахунок зміни категорії тяжкості праці водіїв з 5-ї до 2-ї можливо чекати підвищення продуктивності праці більше 17 %.
3.5 Охорона навколишнього середовища
Під охороною навколишнього середовища розуміють як залежність конструктивних, технічних та організаційних заходів, направлених на захист навколишнього середовища від шкідливих дій.
Дослідниками різних факторів в певних умовах та регіонах призводять по різним параметрам до домінуючого впливу автомобільного транспорту на навколишнє середовище. В даний час спеціалісти займаються цією проблемою в області автомобілебудування, технічної експлуатації автотранспорту, дорожнього та транспортного будування. Оптимальне вирішення проблеми можливе тільки на основі обліку всіх факторів, які визначають ступінь впливу автотранспорту на навколишнє середовище.
В процесі свого функціонування автотранспорт виділяє з відпрацьованими газами шкідливі токсичні відходи внаслідок змиву паливо-мастильних матеріалів та спалювання палива, це має небезпечний вплив на природу та людей.
Рівень забрудненості атмосферного повітря залежить від якісного та кількісного складу відпрацьованих газів, типу руху, виду використовуємого палива.
Зниження токсичності газів двигунів можливо в наступних напрямках:
- покращення паливної системи двигунів та системи запалювання;
- находження присадок до палива, які знижують викиди токсичних компонентів при роботі двигуна;
- застосування нейтралізаторів для зменшення викидів в атмосферу токсичних компонентів відпрацьованих газів двигунів;
- розробка та впровадження на автомобілях принципіально нових двигунів, перетворюючу паливну енергію в електричну.
В цілому боротьбу з забрудненням навколишнього середовища автомобілями можна розглянути як зниження токсичності даних двигунів, розробку малотоксичних енергоустановок для транспортних засобів, покращення дорожніх умов.
4. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ
Об'єктом оцінки є нововведення. У цей час під цим терміном розуміють процеси внесення в усі види виробничо-господарської діяльності нововведень, що випливають із досягнень науки й техніки, і спрямованих на підтримку й розширення можливостей рентабельного виробництва й реалізації продукції (послуг). З моменту прийняття до розгляду нововведення здобуває нову якість – стає нововведенням.
Залежно від характеру й функціонального призначення нововведення поділяються на технічні (нові продукти, технології, устаткування, конструкційні матеріали), організаційні (нові методи й форми організації всіх видів діяльності підприємств й їхніх добровільних об'єднань), економічні (методи господарського управління наукою й виробництвом шляхом реалізації функцій прогнозування й планування, мотивації й оплати праці), соціальні (різні форми активізації людського фактора), юридичні (нові закони й різноманітні нормативно-правові документи, які визначають і регулюють всі види діяльності підприємств й організацій).
Формами прояву нововведень є: нова техніка й технології, відкриття, винаходи, раціональні пропозиції, інструкції й т.п.
Залежно від потреби в інвестиціях нововведення діляться на прості комерційні ідеї - організаційні заходи й інвестиційні проекти. У першому випадку для перекладу нововведень у нововведення не потрібно інвестицій. Впровадження у виробництво нововведень дозволяє отримати ефект і підвищити ефективність.
Ефект - це результат виконання якої-небудь роботи. Ефект нововведень - це множина результатів від його впровадження у виробництво, що розрізняються по змісту й по формах свого вираження.
По формах вираження результатів розрізняють наступні види ефектів: науково-технічний, соціальний, екологічний й економічний результати.
Ефективність, як термін, вживається у вузькому й широкому змісті. У вузькому змісті слова ефективність виражає відношення ефекту до його витрат, що викликали, або, навпаки, витрати до ефекту. Співвідношення ефекту й витрат являє собою питомий показник - коефіцієнт. У широкому змісті слова ефективність охоплює всі показники оцінки - як абсолютні за своєю математичною формою, так і відносні. Тому, коли ми говоримо, що проект ефективний, товарообігу мається на увазі маса ефекту й рівень ефективності. Раціональність впровадження нововведення встановлюється на основі комплексного аналізу, що включає визначення технічної, організаційної, соціальної, екологічної й економічної доцільності. Комплексний аналіз може бути якісним і кількісним.
Прості інвестиційні проекти, комерційні ідеї й пропозиції характеризуються, насамперед, незначним інвестиційним періодом (не більше одного року), відносно невеликим розміром інвестицій й одержуваних результатів, а також простотою розрахунку їхньої ефективності. Така оцінка, як правило, містить у собі два етапи.
Перший етап - це оцінка можливості здійснення проекту або ідеї на практиці, тобто аналіз її життєздатності й ризикованості. Звичайно дана задача зважується на рівні експертної оцінки або інтуїції й здорового глузду.
Для ухвалення остаточного рішення можуть бути використані тести у вигляді питань, відповіді на які дають уявлення про суть і спосіб здійснення нововведень.
Другий етап - конкретні розрахунки, що підтверджують ефективність нововведення. До числа таких показників можуть бути віднесені: чистий доход, рентабельність, прибутковість.
Для простої комерційної ідеї ефективність оцінюється в такий спосіб:
П = Добщ - Собщ - НДС,(4.1)
де Добщ – загальна сума отриманих доходів підприємства, грн;
Собщ – загальна сума витрат підприємства, грн;
ПДВ - величина податку на додану вартість, грн.
Для АТП були розроблені заходи, що стосуються як простих комерційних ідей, так і інвестиційних проектів. Розрахуємо зміни показників роботи рухомого складу, що здійснюють відрядні перевезення, тому що всі заходи були розраховані для них.
Дані заходи відіб'ються на роботі АТП по всіх клієнтах. Визначимо приріст прибутку по АТП, якщо прогнозне значення автомобіле-годин роботи на 2009 рік збільшиться за рахунок збільшення коефіцієнта використання парку автомобілів (у середньому до 20 %).
Розрахуємо зміну техніко-експлуатаційних показників роботи автомобілів (табл. 4.1).
Таблиця 4.1 – Зміна техніко-експлуатаційних показників роботи автомобілів
| Показники | Умовні позначки | Величина до впровадження | Зміна за рахунок нововведень | Величина після впровадження | |||
| усього | I | II | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |
| Коефіцієнти використання: | |||||||
| - пробігу | β | 0,64 | - | - | - | 0,64 | |
| - парку | αи | 0,55 | +0,15 | +0,1 | +0,05 | 0,70 | |
| - вантажопідйомності | γ | 0,98 | +0,002 | +0,001 | +0,001 | 0,982 | |
| Середній час у наряді, год | Тн | 9,82 | -0,0003 | -0,0002 | -0,001 | 9,817 | |
| Технічна швидкість, км/год | Vт | 23,6 | +0,001 | +0,001 | - | 23,601 | |
| Середня вантажопідйомність, т | qн | 9,1 | +0,08 | +0,08 | - | 9,108 | |
| Середня відстань перевезення, км | lег | 16,9 | -0,004 | -0,004 | - | 16,49 | |
Розрахуємо зміну об'ємних показників використання автомобілів (табл. 4.2).
Таблиця 4.2 - Зміна об'ємних показників роботи автомобілів
| Показники | Умовні позначки | Величина до впровадження | Зміна за рахунок нововведень | Величина після впровадження | ||
| усього | I | II | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Автомобілі-дні роботи, тис. дн. | АДр | 6,4 | +2,18 | +1,18 | +1,0 | 8,6 |
| Автомобілі-години роботи, тис. год | АГр | 51,8 | +13,6 | +8,6 | +5,0 | 65,4 |
| Обсяг перевезень, тис. т | Q | 135,0 | +56,0 | +36,0 | +20,0 | 191,0 |
| Вантажообіг, тис. ткм | Р | 2050,0 | +2160 | +160,0 | +2000,0 | 4210,0 |
| Загальний пробіг, тис. км | Lобщ | 640,0 | +65,3 | +25,3 | +40,0 | 705,3 |
| Пробіг з вантажем, тис. км | Lгр | 297,0 | +32,3 | +11,0 | +21,3 | 329,3 |
| Доходи, тис. грн | Д | 1500,0 | +518 | +370,0 | +148,0 | 2018,0 |
| Витрати, тис. грн | С | 1000,0 | +344 | +244,0 | +100,0 | 1344,0 |
| ПДВ, тис. грн | ПДВ | 250,0 | +86,4 | +61,7 | +24,7 | 336,4 |
| Валовий прибуток, тис. грн | Пв | 250,0 | +234,0 | +211,0 | +29,0 | 338,0 |
| Податок на прибуток, тис. грн | Пп | 62,5 | +22,0 | +15,3 | +6,7 | 84,5 |
| Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, тис. грн | Пост | 187,5 | +66,0 | +38,0 | +28,0 | 253,5 |
Порівняємо проектні показники АТП зі звітом 2008 року й планом 2009 р. (табл. 4.3).
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
