182641 (629549), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

3. Управління охороною праці

3.1 Система управління охороною праці як підсистема загальної системи управління ВАТ «Лубенське племпідприємство»

Одним з найважливіших умов створення безпечних та здорових умов праці на розглянутому виробництві є високий рівень організаційної роботи на основі сучасних методів управління охороною праці та постійного їх удосконалення.

Система управління охороною праці (СУОТ)- це регламентована нормативними та технічними документами сукупність технічних, соціальних, економічних та виховних заходів, направлених на комплексне програмно-цільове забезпечення охорони праці робітників підприємства на основі тісної взаємодії всіх рівнів управління

Метою даної СУОТ є постійне та безперервне удосконалення управлінських дій по забезпеченню здорових та безпечних умов праці за рахунок модернізації організаційної структури управління, конкретизація функцій всіх його ланок та коректування їх взаємодії , збільшення значимості зворотного зв’язку як важної умови забезпечення ефективності роботи всієї системи також збільшення активності робітників, інженерно-технічних робітників та працюючих в даному напрямку на ВАТ «Лубенське племпідприємство».

Організаційна структура СУОТ з’єднана з управлінням виробництвом та представляє собою сукупність органів, підрозділів та виконавців, які знаходяться в взаємозв’язку та підлеглості, наділених правами та обов’язками по виконанню правил охорони праці.

3.2 Підсистема контролю за безпекою праці

Контроль стану охорони праці підприємства здійснюється з метою оцінки об’єктивних та суб’єктивних факторів безпеки праці та наступного виробітку даних управлінських дій.

До об’єктивних факторів відносять ступінь належності виробничого обладнання, технологічних процесів, засобів захисту вимогам системи стандартів безпеки праці, правилам та нормам охорони праці.

До суб’єктивних факторів відносять рівень знань працівників в області охорони праці та навиків за їх практичному застосуванню, стан дисципліни, організованості та відповідального відношення до виконаних норм охорони праці працівників та кожного працівника в цілому.

Контроль стану охорони праці здійснюється в наступному порядку:

- вибір контролюючих об’єктів;

- виконання процедури контролю;

- визначення причин нормативних вимог;

- розробка та узагальнення необхідних організаційно – технічних заходів по їх усуненню.

В виробничих структурних підрозділах підприємства предлагається здійснення своїми силами комплексу взаємо прийнятих контрольних заходів, в яких виділяються наступні види контролю:

- адміністративний;

- суспільний;

- комбінований адміністративно – суспільний або оперативний

Контроль і оцінка належності умов праці необхідним стандартам, нормам та правилам виконання з метою отримання числових значень показника безпеки праці, використання в майбутньому при прогнозуванні стану охорони праці, підведення всього використаних планів заходів за покращенням умов праці, стимулювання роботи по охороні праці.

Основним критерієм ефективності робіт по забезпеченню безпечних умов праці є зниження частоти та тяжіння виробничого травматизму.

Функціями СУОП є:

• організація і координація робіт в області охорони праці;

• встановлення обов’язків та порядку взаємодії осіб, що беруть участь у рішенні поставлених задач;

• планування робіт по охороні праці;

• прийняття і реалізація управлінських рішень (накази, розпорядження);

• облік, аналіз та оцінка рівня охорони праці;

• стимулювання праці по досягненню запланованого рівня охорони праці.

В основу контролю і оцінки якості роботи по охороні праці та виробітку стимулюючих дій входять наступні принципіальні положення, які забезпечують їх ефективність та дійсність:

- наявність технічного та економічного розглянутого планування;

- своєчасне доведення до виконавців;

- постійний контроль виконання планових завдань, точний облік їх виконання;

- виконання в термін оперативних заходів та розпоряджень керівників служби охорони праці та підприємства в цілому;

- недопущення порушень вимогам стандартів, норм та інструкції по безпеці праці;

- забезпечення робочих та використання ними захисних засобів та спец одягу;

- забезпечення необхідними поміщеннями в необхідності з санітарними нормами;

- використання сучасних математичних методів та комп’ютерної техніки в процесі організації збору, обробки та зберігання інформації по охороні праці, визначення числових значень показників безпеки праці.

3.3 Заходи по захисту від небезпечних, шкідливих і вогненебезпечних факторів персоналу водіїв великовантажних автомобілів

В зв’язку з профілактичним напрямком даного комплексу робіт основу планових профілактичних робіт по охороні праці (ППР ОП) складають заходи по планово - попереджуючому контролю небезпечних, шкідливих та вогненебезпечних виробничих факторів.

В залежності від періоду виконання виділяють наступні групи робіт:

1- одночасні, які виконуються при призначенні спеціаліста на посаду або при влаштуванні на роботу;

2 - спеціальні - перед допуском до роботи або початку роботи;

3 - щоденні або щомісячні;

4 - виконуються один раз в два дня;

5 - що недільні;

6 - виконуємо один раз в 10 днів;

7 - виконуються мі один раз в 15 днів;

8 - щомісячні;

9 - виконуються один раз в два місяці;

10 - щоквартальні;

11 - виконуються один раз в чотири місяці;

12 - піврічні;

13 - щорічні;

14 - виконуються один раз в два роки;

15 - виконуються в три роки;

16 - виконуються то же в чотири роки;

17 - виконуються то же в п’ять років;

18 - виконуються то же в шість років;

19 - виконуються то же в вісім років;

20 - виконуються то же в десять років;

Роботи, які відносяться до груп 1…4, спеціальному плануванню не підлягають. Роботи, які відносяться до груп 5…13, плануються при розробці текучих та оперативних заходів по охороні праці на основі постійно діючого графіка ППР ОТ , який являється основним робочим документом даного комплексу профілактичних робіт. Роботи, які відносяться до груп 14…20, розглядаються в першу чергу документами перспективного планування, а потім конкретизуються в оперативних додатках до постійно діючого графіка ППР ОТ.

Основні профілактичні, одночасні та спеціальні заходи, які застосовуються до системи планово-попереджувального умов праці приведені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1- Об'єм планово-попереджувальних робіт по забезпеченню безпеки та шкідливості праці

3.4 Планування приросту продуктивності праці водіїв великовантажних автомобілів в результаті покращення його умов

На підприємстві в плановому порядку проводиться комплекс організаційно-технічних заходів, направлених на зниження втомляє мості водіїв в процесі роботи на лінії, як наслідок, на підвищення ефективності перевізного процесу, зниження вірогідності дорожньо-транспортних пригод.

Основні заходи включають в себе:

- часткову заміну морально застарівших та фізично зношених автомобілів на нові, суворо відповідаючим міжнародним стандартам та нормам в частості дії небезпечних та шкідливих факторів.

- ремонт та модернізацію зношених машин, які не підлягають списанню , також в плані зменшення фізичних навантажень, зниження впливу факторів на водіїв, здатних визивати травматизм та захворюваність, підвищення комфортності робочого місця.

Розрахунком визначаємо очікуване збільшення продуктивності праці водіїв як наслідок покращення умов праці після зміни технічних та ергономічних характеристик рухомого складу в результаті його модернізації та застосування більш раціональних режимів праці та відпочинку. Вихідні дані для вирішення задачі прийняті згідно експертним оцінкам головних спеціалістів підприємства. Згідно з ними задані характеристики ряду факторів умов праці водіїв до і після впровадження дійсних оргтехзаходів. Зміна елементів умов праці які впливають на працездатність водіїв представлена в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 – Зміна елементів умов праці які впливають на працездатність водіїв

На першому етапі з використання таблиці критеріїв оцінки факторів умов праці розроблених НІІ праці, кожному з розглянутих факторів до і після застосування заходів дана кількісна оцінка в балах від 1 до 6 та занесена в розрахункову таблицю як характеристика факторів, так і її бальна оцінка.

На другому етапі бали біологічно значимих факторів сумуються та діляться на число тих факторів. Тим самим визначається середнє значення балів біологічно значущих факторів - X.

Біологічно значущими вважаються фактори умов праці, які можуть з найбільшою вірогідністю в процесі тривалої дії визивають основні якісно визначені реакції організму працюючого чоловіка: нормальні – 1 та 2, пограничні – 3 та 4 та патологічні -5 та 6 категорії тяжкості. Якщо на робочому місці є фактори які отримали оцінку від 3 до 6 балів, то найбільш вірогідно , що під їх дією формуються більш неприємні категорії тяжкості праці, а потім для інтегрально кількісної оцінки в розрахунок приймаються тільки ці фактори. Фактори умов праці котрі мають на робочих місцях оцінку 1 або 2 бали в розрахунок не приймаються так як вони складають основний фон життєдіяльності організму людини і не приймають участі в формуванні підвищеної категорії тяжкості праці.

На третьому етапі визначена інтегральна кількісна оцінка тяжкості праці – Іт. При визначенні Іт та категорії тяжкості праці після здійснення заходів по покращенню умов праці в розрахунок приймаються всі фактори які змінилися та впливають на зниження тяжкості праці а також всі неприємні фактори які не підлягають покращенню в теперішній час.

Характеристики

Список файлов курсовой работы