182318 (629411), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Україна чи не остання на пострадянському просторі наважилася на реформування пенсійної системи. Проте незважаючи на тривалу підготовку, практична реалізація її ідей одразу зіткнулася зі значними проблемами. Перше розчарування принесли результати перерахунку пенсій наявним пенсіонерам за новою формулою в солідарній системі. Замість очікуваного 30-40%-го підвищення розміри пенсій майже не змінилися (середній приріст становив лише 4,2 %). Причиною цього стало штучне зниження величини середньої в економіці заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії: перерахунок здійснювався із застосуванням середньої заробітної плати за 2002 рік (306 грн.), тимчасом як у 2003 році цей показник становив 372,72 грн., тобто на 21,8% більше.
Пізніше Урядом було прийняте рішення про збільшення розміру пенсій особам, котрі після перерахунку не одержали право на підвищення пенсій або в яких підвищення не сягнуло 12% до досягнення цього приросту. Загалом за результатами цих перерахунків понад 9,1 млн. осіб було підвищено пенсії на 12%, а більш як на 12% - лише 3,3 млн. осіб (чверть загальної кількості пенсіонерів).
Щодо органів, що здійснюють пенсійне забезпечення, то до них належать державні органи та недержавні пенсійні фонди (відкриті, професійні та корпоративні. Учасниками відкритих НПФ можуть стати будь-які фізичні особи. Учасниками професійних НПФ можуть бути лише громадяни, об’єднані за професійною ознакою, а корпоративні фонди створюватимуться роботодавцями виключно для своїх працівників. За прогнозами експертів, у найближчі роки в Україні почнуть розвиватися саме корпоративні пенсійні фонди).
В сучасних умовах пенсію можна розглядати як грошову виплату (з розрахунку на місяць), яка призначається відповідно до встановлених державою правил громадянам, що досягли пенсійного віку, чи які набули спеціального стажу (вислуги років) встановленої тривалості, або яким встановлена інвалідність чи які втратили годувальника, чи за інших обставин, за рахунок коштів Пенсійного фонду, Накопичу вального пенсійного фонду, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, недержавних пенсійних фондів, а також коштів, асигнованих на ці цілі державою з державного бюджету.
Отже, всі пенсії поділяються на два види – трудові (які включають пенсії за віком, пенсії по інвалідності, пенсії у зв’язку з втратою годувальника, пенсії за вислугу років) та соціальні пенсії та допомоги.
На відміну від інших доходів громадян пенсія не оподатковується, але у передбачених Законом випадках з неї можуть провадитися відрахування можуть провадитися на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріальних контор та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до чинного законодавства провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Трирівнева пенсійна система дозволить розподілити між трьома її складовими ризики, пов'язані із змінами в демографічній ситуації (до чого більш чутлива солідарна система) та з коливаннями в економіці і на ринку капіталів (що більше відчувається у накопичувальній системі). Такий розподіл ризиків дозволить зробити пенсійну систему більш фінансово збалансованою та стійкою, що застрахує працівників від зниження загального рівня доходів після виходу на пенсію і є принципово важливим та вигідним для них. Як бачимо, нова пенсійна система частково побудована за солідарним принципом. Відсоток заміщення зарплати, тобто ціна одного року стажу, повинна бути адекватною фінансовим можливостям ПФ України, має реально забезпечуватися страховими внесками. Сьогодні загальна ставка внесків до Пенсійного фонду України - 34%. Рік стажу буде оцінюватись в 1% заміщення зарплати (як бачимо, трохи відрізняється від запропонованої моделі). В подальшому ставка страхового внеску до Фонду визначатиметься Верховною Радою щорічно, разом з прийняттям держбюджету, виходячи з фінансової ситуації в країні.
Список використаних джерел
-
Закон України „Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 року.
-
Закон України „Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року.
-
Білоусов В. Огляд зарубіжного досвіду в сфері реформування системи пенсійного забезпечення. Перспективи для України// Україна: аспекти праці. – 2004. - №3. – с..39-45.
-
Бойко М.Д. Право пенсійного забезпечення в Україні. Навчальний посібник. Курс лекцій. – Київ: „Олан”, 2005. – 368с.
-
Ковальська Г.С. Актуальні питання реформування пенсійної системи України// Статистика України. – 2004. – №2. – с.65-69.
-
Конституція України. – Харків: Фоліо, 2003. – 48с.
-
Надточій Б. Три удари по пенсійній реформі – що робити далі?// Україна: аспекти праці. – 2005. - №6. – с.8-12.
-
Ричік Л. Пенсійна реформа та її фінансові наслідки// Україна: аспекти праці. – 2004. - №5. – с.19-26.
-
Романенко Є.О. Місце та роль державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України в регулюванні діяльності недержавних пенсійних фондів// Економіка і регіон. – 2004. - №1(2). – с.163-166.
10.Сандлер Д. Проблеми і перспективи становлення сучасної системи пенсійного забезпечення в російській Федерації та Україні// Україна: аспекти праці. – 2005. - №7.
11.Сирота І.М. Право пенсійного забезпечення в Україні: Курс лекцій. – К.:Юрінком Інтер, 1998. – 288с.
12.Ткаченко Л. Пенсійна реформа в Україні: крок уперед, два кроки назад// Україна: аспекти праці. – 2005. - №8. – с.13-18.
13.Україна. Закони. Чинне законодавство України: За станом на 1 липня 2003р./ Уклад. Ю.П.Єлісовенко. – К.: Махаон, 2003. – 800с.















