181857 (629228)
Текст из файла
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра менеджменту
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни “Статистика”
Виконала
студентка ІІІ курс, з/в
групи Ф-99
Шибка Т.В.
варіант №17
Перевірив: доц. Барабан О.А.
Дніпропетровськ
Зміст
Вступ................................................................................................................................3
Вихідні індивідуальні данні варіанту №17...............................................................…7
І. Зведення та групування статистичних даних за факторною ознакою...................9
ІІ. Зведення і групування статистичних даних за результативною ознакою...........13
ІІІ. Обчислення показників варіації.............................................................................16
ІV. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків між факторною та резуль-тативною ознаками........................................................................................................18
V. Обчислення характеристик рядів динаміки...........................................................23
VI. Розрахунок індексів.................................................................................................36
Висновки........................................................................................................................39
Перелік використаної літератури.................................................................................40
ВСТУП
Статистика вивчає розміри і кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом. Для того, щоб виявити та охарактеризувати розміри, їх зміни і кількісні співвідношення конкретних масових суспільних явищ, необхідно послідовно здійснити такі три основі стадії економіко-статистичного дослідження: 1) статистичне спостереження; 2) статистичне зведення і групування первинних даних; 3) аналіз статистичної інформації. Для вивчення кількісного аспекту масових суспільно-економічних явищ і процесів статистика використовує ряд понять і категорій: ознака, варіація, статистична сукупність, показник, система показників. Статистична сукупність – це велика кількість одиниць, об’єктів, явищ, об’єднаних будь-якими загальними властивостями (ознаками), що піддаються статистичному вивченню
Закон великих чисел – це один із основних законів який використовується статистикою для дослідження явищ суспільного життя. Він дає змогу зрозуміти, чому із великої кількості хаосу випадкових зв’язків ми можемо встановити і встановлюємо закономірності у розвитку суспільних явищ. Кожне окреме явище суспільного життя завжди унікальне, тому що на нього впливає велика кількість випадкових чинників. Розпізнати між ними закономірність у кожному конкретному випадку практично неможливо. Але якщо вивчати ці явища у значній кількості, то можна з’ясувати закономірності, оскільки випадкові відхилення, властиві кожному окремому явищу, в своїй сукупності нейтралізують одне одного.
Закономірність – це повторюваність, послідовність та порядок у розвитку соціальних явищ. Вона може проявлятися по-різному. В філософії розрізняють два види закономірностей: динамічну та статистичну.
Динамічна закономірність – це така, яка виявляється в кожному окремому випадку і не залежить від кількості одиниць, які ми спостерігаємо. Вона притаманна природним явищам. Наприклад, закон Архімеда можна виявити і в одному об’єкті, який занурюють в рідину, і на тисячі об’єктів. Статистична закономірність – це така, яка виявляється лише в достатній кількості однорідних одиничних елементів, котрі й утворюють сукупність. Тобто кожний окремий елемент може не підтверджувати існування тієї чи іншої закономірності, тому що існування її в кожному окремому елементі носить імовірний характер. Інакше кажучи, статистична закономірність властива лише сукупності одиниць, яка має назву статистичної сукупності.
Статистичні закономірності проявляються по-різному. Це можуть бути закономірності: 1) розвитку (динаміки) явищ (статистика свідчить про збільшення чисельності населення, зростання тривалості життя, зменшення середнього віку обрання шлюбу); 2) структурних зрушень (збільшення частки міського населення в загальній його чисельності, а також частки населення похилого віку в сільській місцевості); 3) розподілу елементів сукупності (розподіл населення за віком, сімей за числом дітей, середньодушовим доходом); 4) зв’язку між явищами (залежність прибутку від фондоозброєності, собівартості продукції, продуктивності праці).
Статистична сукупність – це певна множина елементів, поєднаних однаковими умовами існування та розвитку. Об’єктивною основою існування статистичної сукупності є складне перетинання причин та умов, які формують той чи інший масовий процес, наприклад, зміни тенденції в розвитку злочинності від зміни соціально-економічної та політичної ситуації в країні.
Кожний окремий елемент, який складає статистичну сукупність, має назву одиниці сукупності. Кожна окрема одиниця сукупності є носієм явища, що вивчається, і відрізняється від іншої одиниці сукупності розміром ознаки. Завжди має місце коливання (варіювання) значень ознаки у кожній одиниці статистичної сукупності.
Явищами хімії, фізики, математики та інших природничих наук властиві лише динамічні закономірності.
Явища суспільного життя, які вивчаються статистикою, відносяться до статистичних закономірностей. Окремі елементи статистичної сукупності характеризуються значною кількістю різних ознак, але відповідно до мети дослідження вони мають загальні властивості, що і робить їх статистичною сукупністю. Ознака, яка приймає в межах сукупності різні значення , називається варіюючою, а відмінність, коливання значень ознаки – варіацією. Склад елементів і спосіб об’єднання їх визначають структуру сукупності.
Ознаки поділяються на кількісні і атрибутивні (словесні). Якщо кількісна ознака представлена числом (стаж роботи, заробітна плата), то застосовують загально визнані еталони і одиниці виміру. Для атрибутивних ознак вимірювання означає реєстрацію наявності чи відсутності властивості, що вивчається (категорійні підрахунки).
Набір властивостей явища і відповідних їм чисел називають шкалою вимірювання. Теоретично існує багато типів шкал. За рівнем вимірювання і допустимими арифметичними діями виділяють метричну, номінальну, порядкову (рангову) шкали.
Метрична – це звичайна числова шкала обчислення, яку використовують для вимірювання фізичних величин ваги, довжини, часу) або результатів обчислення (прибуток, середня заробітна плата). Ознаки метричної шкали поділяються на дискретні і неперервні. Дискретні мають лише окремі, ізольовані значення. Найчастіше це результати лічби. Неперервні ознаки мають будь-які значення в певних межах. Така визначеність неперервної ознаки дещо умовна, її завжди можна представити дискретною.
Номінальна – це шкала найменувань. “Оцифровка” ознак цієї шкали проводиться таким чином, щоб подібним елементам відповідало одне й те саме число, а неподібним – різні числа. Найчастіше використовують штучні вимірники, які приймають значення “1” або “0” залежно від наявності чи відсутності властивості, що вивчається.
Порядкова (рангова) шкала встановлює не тільки відношення подібності елементів, а й послідовності – порядку. Це відношення типу “більше, ніж”, “краще, ніж” тощо. Кожному пункту шкали приписується число – ранг, число балів або будь-яка монотонно зростаюча функція (-2, -1, 0, 1, 2), що відбиває послідовність значень, але не відстань між ними.
Математично вивчати статистичну закономірність дає змогу використання тільки закону великих чисел. Закон великих чисел – це математично обґрунтована теорія, відповідно до якої, спираючись на знання теорії ймовірностей, можна стверджувати, що спільна дія значної кількості випадкових фактів призводить до наслідків, які не залежать від випадку. Проте закон великих чисел не може визначити ні рівень, ні динаміку розвитку суспільного явища. Він лише обумовлює взаємо погашення випадкових відхилень, які властиві окремим одиницям статистичної сукупності, дозволяє виявити в ній дію об’єктивних законів розвитку суспільних явищ.
В даній курсовій роботі на базі статистичного аналізу первинних даних рядів динаміки показників ресурсів(активів) 60 комерційних банків та ефективності роботи цих активів, виражених в зароблених сумах прибутку банку, проведено аналітично-розрахункове дослідження центральних тенденцій рядів розподілів та їх характеристика середніми величинами, базовими та цепними індексами і темпами росту , агрегатними індексами та темпами росту агрегатних комплексів. На основі регресійного аналізу взаємозв ' язку середніх величин факторних величин (активів) та результатних величин (прибутку) розраховані статистичні коефіцієнти рентабельності роботи комерційних банків у приведеній статистичній виборці.
Вихідні індивідуальні данні
В табл.1 наведені розраховані згідно методичних вказівок вихідні дані для індивідуального номеру в журналі групи № 17 та номеру групи 1 (для варіантів колонок ОА-97 № 1)
Таблиця 1.
Вихідні дані (варіант 17)
| № п/п | Активи, млн.грн. | Прибуток, млн.грн. | |||||||
| 1999 | 2000 | 1999 | 2000 | ||||||
| з табл. 1 | з табл. 1 | розрахун-кові | з табл. 1 | розрахун-кові | з табл. 1 | розрахун-кові | з табл. 1 | розрахун-кові | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 17 | 1 | 31,3 | 35,3 | 32,6 | 36,6 | 5 | 7 | 5,2 | 7,2 |
| 18 | 2 | 60,2 | 60,2 | 60,3 | 60,3 | 2,5 | 2,5 | 2,4 | 2,4 |
| 19 | 3 | 19,6 | 23,6 | 21,2 | 25,2 | 4,2 | 6,2 | 4,3 | 6,3 |
| 20 | 4 | 45,5 | 45,5 | 47,4 | 47,4 | 5 | 5 | 5,1 | 5,1 |
| 21 | 5 | 60 | 64 | 57 | 61 | 2,1 | 4,1 | 2,3 | 4,3 |
| 22 | 6 | 37,8 | 37,8 | 38,6 | 38,6 | 1,8 | 1,8 | 2,1 | 2,1 |
| 23 | 7 | 30,1 | 34,1 | 32 | 36 | 4,2 | 6,2 | 4,4 | 6,4 |
| 24 | 8 | 28,4 | 28,4 | 30,7 | 30,7 | 1 | 1 | 1,1 | 1,1 |
| 25 | 9 | 60,1 | 64,1 | 60,6 | 64,6 | 3,5 | 5,5 | 3,7 | 5,7 |
| 26 | 10 | 35 | 35 | 35,1 | 35,1 | 1,7 | 1,7 | 2,2 | 2,2 |
| 27 | 11 | 24,9 | 28,9 | 26,7 | 30,7 | 0,6 | 2,6 | 0,5 | 2,5 |
| 28 | 12 | 20,3 | 20,3 | 21,3 | 21,3 | 2,1 | 2,1 | 2,3 | 2,3 |
| 29 | 13 | 34,4 | 38,4 | 36 | 40 | 2 | 4 | 2,2 | 4,2 |
| 30 | 14 | 38,2 | 38,2 | 38,7 | 38,7 | 3,9 | 3,9 | 3,7 | 3,7 |
| 31 | 15 | 9,8 | 13,8 | 10,1 | 14,1 | 0,7 | 2,7 | 0,8 | 2,8 |
| 32 | 16 | 21,4 | 21,4 | 22,3 | 22,3 | 1 | 1 | 1,2 | 1,2 |
| 33 | 17 | 18,3 | 22,3 | 19,5 | 23,5 | 3,1 | 5,1 | 3 | 5 |
| 34 | 18 | 16,2 | 16,2 | 16,4 | 16,4 | 1,3 | 1,3 | 1,1 | 1,1 |
| 35 | 19 | 16,5 | 20,5 | 16,6 | 20,6 | 0,5 | 2,5 | 0,6 | 2,6 |
| 36 | 20 | 7,6 | 7,6 | 7,5 | 7,5 | 0,6 | 0,6 | 0,7 | 0,7 |
| 37 | 21 | 17,1 | 21,1 | 17,4 | 21,4 | 3,5 | 5,5 | 3,6 | 5,6 |
| 38 | 22 | 11,6 | 11,6 | 12,2 | 12,2 | 1,7 | 1,7 | 1,9 | 1,9 |
| 39 | 23 | 17,5 | 21,5 | 18 | 22 | 0,8 | 2,8 | 0,9 | 2,9 |
| 40 | 24 | 9 | 9 | 9,3 | 9,3 | 0,2 | 0,2 | 0,3 | 0,3 |
| 41 | 25 | 17,2 | 21,2 | 18,4 | 22,4 | 0,6 | 2,6 | 0,6 | 2,6 |
| 42 | 26 | 34,4 | 34,4 | 34,5 | 34,5 | 3,4 | 3,4 | 3,5 | 3,5 |
| 43 | 27 | 9,2 | 13,2 | 9,4 | 13,4 | 0,3 | 2,3 | 0,2 | 2,2 |
| 44 | 28 | 8,9 | 8,9 | 10,2 | 10,2 | 1,4 | 1,4 | 1,5 | 1,5 |
| 45 | 29 | 8,8 | 12,8 | 9,9 | 13,9 | 0,3 | 2,3 | 0,5 | 2,5 |
| 46 | 30 | 25,1 | 25,1 | 26 | 26 | 1,8 | 1,8 | 2 | 2 |
| 47 | 31 | 27,6 | 31,6 | 27,8 | 31,8 | 1,4 | 3,4 | 1,6 | 3,6 |
| 48 | 32 | 18,7 | 18,7 | 19,1 | 19,1 | 1,1 | 1,1 | 1,4 | 1,4 |
| 49 | 33 | 11,7 | 15,7 | 12,7 | 16,7 | 1,6 | 3,6 | 1,9 | 3,9 |
| 50 | 34 | 9,2 | 9,2 | 10,4 | 10,4 | 1,4 | 1,4 | 1,5 | 1,5 |
| Продовження табл.1 | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 51 | 35 | 37,3 | 41,3 | 38 | 42 | 1,7 | 3,7 | 1,8 | 3,8 |
| 52 | 36 | 6,8 | 6,8 | 6,8 | 6,8 | 0,6 | 0,6 | 0,9 | 0,9 |
| 53 | 37 | 6,8 | 10,8 | 6,9 | 10,9 | 1,1 | 3,1 | 1,4 | 3,4 |
| 54 | 38 | 7,5 | 7,5 | 8 | 8 | 0,5 | 0,5 | 0,4 | 0,4 |
| 55 | 39 | 10,1 | 14,1 | 10,3 | 14,3 | 1,6 | 3,6 | 1,7 | 3,7 |
| 56 | 40 | 19,9 | 19,9 | 20,8 | 20,8 | 0,6 | 0,6 | 0,9 | 0,9 |
| 57 | 41 | 8,1 | 12,1 | 8,5 | 12,5 | 0,5 | 2,5 | 0,3 | 2,3 |
| 58 | 42 | 10,2 | 10,2 | 10,5 | 10,5 | 0,9 | 0,9 | 1 | 1 |
| 59 | 43 | 8,3 | 12,3 | 8,5 | 12,5 | 1,1 | 3,1 | 1,3 | 3,3 |
| 60 | 44 | 4,7 | 4,7 | 4,5 | 4,5 | 0,4 | 0,4 | 0,4 | 0,4 |
| 61 | 45 | 14,9 | 18,9 | 15 | 19 | 0,2 | 2,2 | 0 | 2 |
| 62 | 46 | 9,5 | 9,5 | 9,2 | 9,2 | 1 | 1 | 1,2 | 1,2 |
| 63 | 47 | 4,4 | 8,4 | 4,3 | 8,3 | 0,1 | 2,1 | 0 | 2 |
| 64 | 48 | 2 | 2 | 3 | 3 | 4 | 4 | 5 | 5 |
| 65 | 49 | 6,5 | 10,5 | 6,7 | 10,7 | 1,8 | 3,8 | 2 | 4 |
| 66 | 50 | 5,8 | 5,8 | 5,7 | 5,7 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,2 |
| 67 | 51 | 7,7 | 11,7 | 7,9 | 11,9 | 0,1 | 2,1 | 0,3 | 2,3 |
| 68 | 52 | 8,7 | 8,7 | 9 | 9 | 0,3 | 0,3 | 0,4 | 0,4 |
| 69 | 53 | 6,2 | 10,2 | 6,4 | 10,4 | 0,1 | 2,1 | 0,1 | 2,1 |
| 70 | 54 | 10 | 10 | 10,8 | 10,8 | 0,7 | 0,7 | 0,9 | 0,9 |
| 71 | 55 | 8 | 12 | 8,2 | 12,2 | 0,4 | 2,4 | 0,7 | 2,7 |
| 72 | 56 | 5 | 5 | 5,2 | 5,2 | 0,7 | 0,7 | 0,6 | 0,6 |
| 73 | 57 | 7 | 11 | 7,2 | 11,2 | 0,2 | 2,2 | 0,3 | 2,3 |
| 74 | 58 | 9,6 | 9,6 | 9,8 | 9,8 | 0,2 | 0,2 | 0,3 | 0,3 |
| 75 | 59 | 5,5 | 9,5 | 5,8 | 9,8 | 1,5 | 3,5 | 1,4 | 3,4 |
| 76 | 60 | 5 | 5 | 5,2 | 5,2 | 0,6 | 0,6 | 0,5 | 0,5 |
В табл. 1 в графі “розрахункові” дані отримані наступним чином:
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
