180918 (628851), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Витрати на збут річного випуску продукції =витрати на збут одиниці продукції*річний випуск продукції =24*30006=720144грн.

Операційні витрати=1224244.8+7994+720144=1952382.8грн.

ОП=4256151.06 +152012-1952382.8=2455780.26грн.

24. Розраховуємо прибуток від звичайної діяльності(ЗП)- операційний прибуток, скоригований на величину фінансових та інших доходів і фінансових та інших витрат.

У даному випадку до фінансових та інших доходів відносимо:

Одержані дивіденди від ЦП=114994грн.

Дохід від інвестицій в інші підприємства=13394грн.

До фінансових та інших витрат належать плата за користування довгостроковим кредитом =18206грн.

ЗП=2455780.26+114994+13394-18206=2565962.26грн.

25. Розраховуємо чистий прибуток(Пчист.)- це прибуток ,що надходить у розпорядження підприємства після сплати податку на прибуток.

Пчист.=(2565962.26*100)/125=2052769.808грн.

26. Розраховуємо рентабельність-відносний показник ,що характеризує рівень ефективності роботи підприємства.

26.1 Розраховуємо загальну рентабельність:

Загальна рентабельність=Пвал./(Возсер.+Возн.)*100%

Загальна рентабельність = 4256151.06 / (18000000+2550006) *100% = 20.7%

26.2 Розраховуємо розрахункову рентабельність:

розрахункова рентабельність= Пчист./(Возсер.+Возн.)*100%

розрахункова рентабельність = 2052769.808/(18000000+2550006) *100%=10%

Відповіді:

1. Гуртова ціна одного виробу = 504.77грн

відпускна ціна одного виробу =605.77грн.

2. Вартість товарної продукції=15146128грн.

3. Фондовіддача=0.84грн.

Фондомісткість=1.19грн.

фондоозброєність =70312.5грн./чол.

4.Показники оборотності оборотних засобів підприємства:

Коефіцієнт оборотності=5.94

Тривалість 1обороту=61.45 днів

5. Продуктивність праці в натуральних показниках=117.21шт.

В вартісних показниках=59164.56грн.

6. Собівартість реалізованої продукції=362.965грн.

7. Фінансовий результат діяльності підприємства:

валовий дохід=18176734.62грн.

чистий дохід=15147278.85грн.

валовий прибуток=4256151.06грн.

операційний прибуток=2455780.26грн.

прибуток від звичайної діяльності до оподаткування= 2565962.26грн.

чистий прибуток=2052769.808грн.

8. Загальна рентабельність=20.7% розрахункова рентабельність=9.9%

ІІ частина (після змін)

Як вплине зменшення витрат на збут продукції в розмірі 1.5%?

Щоб дати відповідь на це запитання, спочатку визначимо показники на які вплине зміна витрат на збут.

Від витрат на збут залежить собівартість 1 виробу, гуртова ціна, відпускна ціна, вартість товарної продукції, фондовіддача, фондомісткість, коефіцієнт оборотності оборотних засобів, тривалість 1 обороту, продуктивність праці у вартісному вираженні, валовий дохід, чистий дохід, валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток від звичайної діяльності, чистий прибуток, загальна рентабельність, розрахункова рентабельність.

витрати на збут=24грн.(до змін)

витрати на збут =24-(24*0.015)=23.64грн.(після змін)

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що зниження витрат на збут на 1.5% впливає на: собівартість 1 виробу, гуртову ціну, відпускну ціну, вартість товарної продукції, фондовіддачу, фондомісткість, коефіцієнт оборотності оборотних засобів, тривалість 1 обороту, продуктивність праці у вартісному вираженні, валовий дохід, чистий дохід, валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток від звичайної діяльності, чистий прибуток, загальну рентабельність, розрахункову рентабельність. Зі зменшенням витрат на збут на 1.5% усі вище перелічені показники зменшуються, окрім фондомісткості і розрахункової рентабельності вони залишаються незмінними. Отже, при зниженні витрат на збут підприємство знизить ціну власної продукції, а також і власний прибуток.

3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ В УКРАЇНІ

3.1 Розвиток законодавчої бази господарських товариств

Як відомо, на сьогодні господарські товариства є найбільш популярною формою організації підприємницької діяльності як за кордоном, так і в Україні.

Законодавство ж України про господарські товариства останнім часом суттєво еволюціонувало та зазнало позитивних змін.

Основним законодавчим актом, що регулює діяльність господарських товариств в Україні є Закон України «Про господарські товариства»Основним законодавчим актом, що регулює діяльність господарських товариств в Україні є Закон України «Про господарські товариства». Відповідні норми щодо діяльності господарських товариств з’явились також і в новому Цивільному та Господарському кодексах України, які набули чинності на початку 2004 р.

Існує також низка спеціальних законодавчих актів, що регулюють діяльність та особливості правового статусу акціонерних товариств – закони України «Про цінні папери та фондову біржу», «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів» тощо.

Оскільки багато питань, врегульованих спеціальним законом, знайшли регулювання також і в нових кодексах, це призвело до конфлікту відповідних норм та виникнення питань щодо порядку їх застосування. Так, деякі з юристів дотримуються думки про те, що пріоритет мають норми спеціального закону, яким є Закон України «Про господарські товариства».

Основна група практикуючих юристів все ж таки притримується позиції щодо пріоритету норм більш пізнього закону, якими фактично є нові кодекси.

Спеціальний закон знаходить застосування лише стосовно питань, не врегульованих кодексами, або у випадках, якщо бланкетні норми останніх відсилають до спеціального закону (якщо інше не врегульовано законом).

Організаційно-правові форми господарських товариств

Основними видами господарських товариств є повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство. Слід визнати, що поряд із господарськими товариствами в нашій країні завжди існувала певна кількість інших видів (організаційно-правових форм) підприємств, як, наприклад, приватне підприємство, орендне підприємство тощо.

Дані організаційно-правові форми не завжди відповідали світовим стандартам, й відповідно, не були повністю зрозумілими іноземним контрагентам, що також ставало стримувальним чинником для розвитку господарських відносин на міжнародному рівні. Так, наприклад, зазначені організаційно-правові форми підприємств, на відміну від господарських товариств, не мали мінімального статутного фонду, а також чітко встановленої єдиної структури.

Із набуттям чинності новим ЦК України це питання врегулювалося законодавчим шляхом. Стаття 84 нового ЦК України прямо встановлює, що товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками, можуть бути створені виключно як господарські товариства або виробничі кооперативи.

Це обмеження має також і негативний бік. Так, до набрання чинності новим ЦК України будь-який підприємець мав можливість зареєструвати суб’єкт підприємницької діяльності – юридичну особу у формі приватного підприємства, навіть не маючи у своєму розпорядженні великих грошових коштів, обмежившись лише мінімальною, необхідною для початку бізнесу сумою.

На сьогодні для створення товариства з обмеженою відповідальністю засновник повинен мати у своєму розпорядженні кошти для мінімального статутного капіталу, який наразі становить 23 700 грн. Така сума досить велика для підприємців – початківців, та є одним із стримувальних чинників для розвитку малого підприємництва.

До найбільш поширених організаційно-правових форм слід віднести товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю.

Суттєвою новелою нового законодавства є те, що з 1 січня 2004 р. законодавство дозволяє створювати господарські товариства з одним учасником. Відповідна норма міститься у п. 2 ст. 114 ЦК України. Водночас, законодавець встановив певні обмеження щодо застосування даної норми,

та встановив, що господарське товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа (п. 2 ч. 1 ст. 141, п. 4 ч. 2 ст. 153 ЦК України). Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦК України). Дану новелу досить позитивно сприйняли як українські підприємці, так і іноземні інвестори, котрі при інвестуванні в Україну були змушені підшукувати іншого формального засновника для створення в Україні підприємства, й відповідно, враховувати інтереси цього другого засновника (акціонера) під час прийняття стратегічних рішень.

Суттєвим внеском нового законодавства є те, що господарські товариства дозволено створювати на основі статуту без обов’язкового підписання установчого договору. Таким чином законодавець вирішив тривалий спір щодо призначення та статусу установчого договору: чи є цей договір установчим документом, або лише внутрішнім документом засновників, яким урегульовано їх взаємні права та обов’язки стосовно товариства.

Змінений також порядок формування статутного фонду – на момент реєстрації товариства учасники повинні зробити внески у розмірі не менш ніж 50% загальної суми їх внесків. За нормами Закону України «Про господарські товариства» учасники мали внести на момент реєстрації не менш ніж 30% їх внесків.

Останні зміни суттєво вплинули також і на питання компетенції органів управління господарських товариств, а також на порядок прийняття рішень даними органами. Так, згідно із абзацом 1 п. 2 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Таким чином, законодавець надав можливість зацікавленим особам самостійно встановлювати кворум товариства та визначати питання, стосовно яких рішення має прийматися певною кількістю голосів.

Характеристики

Список файлов курсовой работы