180818 (628813), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Структура іноземного інвестування по регіонах України характеризується традиційним залученням прямих інвестицій в економіку Києва, Одеських, Дніпропетровських, Донецьких, Львівської областей, Автономної Республіки Крим.
У цілому можна відзначити формування певних тенденцій, що у тій або іншій мірі якісно характеризують розвиток іноземного інвестування в Україні:
• переважаюча кількість партнерів із країн, що розвиваються, (по кількості інвестицій) і партнерів із промислово розвинутих країн (по обсягу інвестицій);
• поступове збільшення частки інвестицій із країн СНД;
• реалізація спільних інвестиційних проектів, як правило, на двосторонній основі;
• орієнтація підприємств з іноземними інвестиціями на виробництво товарів, якими світові ринки практично насичені (наприклад комп'ютерна техніка певних класів), і на сферу послуг;
• обережність західних партнерів щодо збільшення інвестицій, що обумовлено відсутністю надійних гарантій по їхньому захисту, наявністю прямого і непрямого контролю за такими інвестиціями, невідпрацьованість стратегії і тактики виходу на практично невідомий і раніше закритий ринок;
• активність малих закордонних фірм, що орієнтовані на швидке повернення невеликих інвестицій або вигоду від разових операцій, по суті, посередницьких або відверто спекулятивних;
• нерівномірність розподілу інвестицій по галузях і регіонам України, їхня зосередженість у промислових центрах України, як-от у Києві;
• переважання частка майнових внесків іноземних інвесторів у загальних обсягах інвестицій, слабке використання механізмів фінансового ринку для інвестування.
Характеризуючи стан іноземного інвестування в економіку України в цілому, його можна визначити як кризове в порівнянні з динамічними процесами, що відбуваються в міжнародній економіці.
Як кризову можна також охарактеризувати і внутрішню інвестиційну сферу. Найкращим показником привабливого інвестиційного клімату для іноземного інвестора є активні внутрішні інвестиції. У Україні відбувається абсолютне і відносне зменшення інвестиційних ресурсів, хоча, по оцінках спеціалістів, для стабільного економічного росту інвестиції повинні складати 20-25 % валового внутрішнього продукту. Так, розвиті країни мають середньорічну питому вагу капіталовкладень (gross capital formation) 16-22 % і темп приросту валового внутрішнього продукту 2-3 %. Близькі аналогічні показники були характерні в 1980-1990 р. для СРСР, коли питома вага капіталовкладень у валовому національному продукті перевищувала 30 %, забезпечуючи його щорічний приріст на 2,5 %. В даний час інвестиції здійснюються в здебільшого в короткострокові проекти, знижена інвестиційна активність у базових галузях народного господарства, слабко завантажені будівельні комплекси. Питома вага довгострокових інвестиційних кредитів у ряді значних комерційних банків складає лічені відсотки, а те і частки відсотка. При цьому не можна не згадати проблему збалансованості внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Світовий досвід показує, що іноземні інвестиції в країнах, що розвиваються, у 1990-х роках формують лише 2,0- 4,5 % загальних вкладень у національні економіки. У Україні цей же показник складає 7-10 %, тобто широкомасштабне залучення інвестицій із боку закордонних країн можливе лише при умові ефективного розвитку механізмів внутрішнього інвестування.
Інвестиційна привабливість галузі. У виборі галузевих напрямків інвестування, зокрема, Всесвітній банк керується перерахованими групами чинників як критеріями для прийняття рішень:
• ринкові;
• конкуренції;
• бар'єри входження в галузь;
• бар'єри виходу підприємства з галузі;
• взаємовідносини з постачальниками;
• технологічні фактори;
• соціальні фактори.
До першої групи відносяться розмір ринку, темп зростання його потенціалу, циклічність попиту, еластичність цін, прибутковість, диференціація продукту.
Друга група факторів оцінює стан конкуренції галузевого ринку, наявність рівних конкурентів, інтенсивність конкуренції, ступінь спеціалізацій конкурентів, наявність товарів-замінників, завантаження потужностей.
Третя група досліджує капиталоемкість галузі, наявність каналів розподілу і доступ до них, доступ до сировинних ресурсів, захищеність із боку держави, соціальні проблеми галузі, що можуть зробити негативний вплив на входження.
Четверта група дозволяє проаналізувати існуючі обмеження державного і соціального порядку, що перешкоджають виходу з галузі, спеціалізацію активів і можливість їх перепрофілювання і використання за іншим призначенням. Вгаємо відносини з постачальниками характеризуються наявністю місцевих постачальників, матеріалів-замінників, інтенсивністю конкуренції серед постачальників, можливістю формування стратегічних союзів і інших взаємовідносин з постачальниками сировини і матеріалів, рівнем вертикальної інтеграції з постачальниками.
Технологічні чинники враховують рівень технічних нововведень у галузі, складність продукції і виробництва, патентно-ліцензійну ситуацію в галузі, капіталоємкість і наукоємкість продукції.
До соціальних чинників, що формують галузеву привабливість, належать дисципліна робітників, демографічні процеси, ступінь охоплення робітників профспілками і вплив громадських організацій, виробничі відношення робітників із керівництвом.
Аналізуючи галузеву привабливість України по наведених групах факторів, можна зробити висновок, що в даний час найбільш інтенсивні інвестиційні процеси повинні спостерігатись у високорентабельних сферах, що не потребують значних вкладень капіталу при забезпеченні його швидкої віддачі. Це, насамперед, сфера внутрішньої торгівлі, переробка сільськогосподарської продукції, легка промисловості.
Інвестиційна привабливість регіону. Регіональна привабливість оцінюється такими чинниками, як:
• рівень економічного розвитку регіону;
• рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону;
• демографічна характеристика;
• рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону;
• рівень криміногенних, екологічних і інших ризиків.
Рівень економічного розвитку регіону характеризується такими показниками, як питома вага регіону у валовому внутрішньому продукті і національному доході, обсяг виробництва на душу населення, рівень самозабезпечення регіону основними продуктами харчування, середній рівень заробітної плати робітників, обсяг і динаміка капітальних вкладень у регіоні на душу населення, число підприємств, питома вага збиткових підприємств.
Розвиток інвестиційної інфраструктури оцінюється числом підрядних будівельних компаній, обсягом місцевого виробництва основних будівельних матеріалів, виробництвом енергетичних ресурсів на душу населення, щільністю залізничних колій, щільністю автомобільних шляхів.
Демографічну характеристику визначають питома вага населення регіону в загальній чисельності жителів України, співвідношення міського і сільського населення, питома вага населення, зайнятого в суспільному виробництві, рівень кваліфікації робітників.
Розвиток ринкових відносин характеризується питомою вагою приватизованих підприємств і підприємств з недержавною формою власності у загальній їх кількості, чисельністю підприємств з іноземними інвестиціями, банківських установ, страхових компаній, товарних бірж.
Інвестиційна привабливість підприємства Інвестиційна привабливість підприємства - це інтегральна характеристика окремих підприємств як об'єктів майбутнього інвестування з позицій перспективності розвитку, обсягів і перспектив збуту продукції, ефективності використання активів, їх ліквідності, стану платоспроможності і фінансової стану. Для оцінки інвестиційної привабливості можуть бути використані різні фінансові коефіцієнти. Їх склад визначається виходячи з цілей і глибини аналізу фінансового стану. Такими синтетичними показниками є оборотність активів, прибутковість капіталу, фінансова стабільність, ліквідність активів і ін.
Інвестиційна діяльність м.Рівне
Інвестиційною діяльністю в м. Рівне займеться „управління зовнішньоекономічної інвестиційної діяльності та підприємництва”
Перед управлінням стоять об’ємні та досить різноманітні завдання, зокрема це: розробка та реалізація цільових інвестиційних програм з питань соціально-економічного розвитку міста та розвитку підприємництва;
аналіз та сприяння розвитку підприємництва і зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств, установ та організацій;
координація роботи, пов’язаної з розвитком підприємництва та залученням інвестицій.
Інвестиційні проекти
- Установка з виробництва янтарної та глутарової кислот на ВАТ “Рівнеазот” Мета проекту - отримання нових видів органічних продуктів.
Організаційно-правова форма: приватне підприємство, відкрите акціонерне товариство.
У результаті здійснення проекту будуть отримуватись янтарна та глутарова кислоти з відходів виробництва адипінової кислоти. Це цінні продукти для органічного синтезу.
Прогнозовані ринки збуту продукції - європейські країни.
Місце розташування об’єкта за проектом - промисловий майданчик ВАТ «Рівнеазот». Участь підприємства у проекті - виробничі приміщення та обладнання.
Потреба в залучених коштах - основні засоби вартістю 5,0 млн. грн.
Термін реалізації проекту - 1 рік.
Термін окупності - 1,5 року.
Форма співпраці - освоєння інвестицій. Уже заключено договір на розробку робочого проекту.
- Виробництво вапняково-аміачної селітри на ВАТ “Рівнеазот”
Мета проекту - виробництво нового виду добрив.
Організаційно-правова форма: приватне підприємство, відкрите акціонерне товариство.
У результаті здійснення проекту буде отримуватись вапняково-аміачна селітра - новий вид азотних добрив, адаптований до зони Полісся, яка не закислює ґрунти.
Прогнозовані ринки збуту продукції - регіони України, європейські країни, Росія.
Місце розташування об’єкта за проектом - промисловий майданчик ВАТ “Рівнеазот”.
Участь підприємства у проекті - потужності з виробництва складних мінеральних добрив.
Потреба в залучених коштах - 4,0 млн. Грн. на основні засоби.
Термін реалізації проекту - 1 рік.
Термін окупності - 0,5 року.
Форма співпраці - освоєння інвестицій.
- Безкомпресорна подача природного газу на ВАТ “Рівнеазот” Мета проекту - економія електроенергії, здешевлення собівартості продукції.
Організаційно-правова форма: приватне підприємство, відкрите акціонерне товариство.
У результаті здійснення проекту буде здешевлене виробництво аміаку – основної продукції “Рівнеазоту” за рахунок подачі природного газу без включення компресорів.
Ринки збуту цієї продукції - регіони України; Європейські країни.
Місце розташування об’єкту за проектом - промисловий майданчик ВАТ “Рівнеазот”.
Участь підприємства у проекті - виробництво аміаку, проектування.
Потреба в залучених коштах - 4,5 млн. грн. на основні засоби.
Термін реалізації проекту - 1 рік.
Термін окупності - 3 роки.
Форма співпраці - освоєння інвестицій.
Розробляється проект, є техніко-економічне обґрунтування. - Будівництво вулиці Черняка Мета проекту: поліпшити транспортне забезпечення мікрорайону «Північний»
Обґрунтування проекту: вулиця Черняка знаходиться в північній частині м.Рівне і належить до магістралей районного значення. Вона повністю забудована. Згідно з планом забудови міста вул. Черняка в перспективі повинна мати вихід на об’їзну автодорогу. У зв’язку з великою чисельністю населення мікрорайону “Північний” (40 тис.чол.), виникає проблема щодо транспортного забезпечення даного мікрорайону. Для вирішення цього питання необхідно здійснити будівництво вул. Черняка на ділянці від вул. Коновальця до вул. Будівельників, оскільки зараз на цьому проміжку відсутня дорога.
Кошторисна вартість: кільцева автомобільна розв’язка на перехресті вул. Черняка – Гагаріна – Грушевського – 437,6 тис.грн.
Роботи з будівництва вул. Черняка – 983,25 тис. грн.
Термін впровадження – 2003 – 2005 роки.
- Будівництво міні-котелень на базі дитячих садків та шкіл м. Рівне Мета проекту: скоротити витрати на теплозабезпечення закладів освіти, поліпшити його якість та сприяти енергозбереженню.
Будівництво міні-котелень у дошкільних закладах та школах необхідно щодо забезпечення належних умов їх функціонування.
Перелік заходів проекту:
- розробка технічної документації;
- будівництво та обслуговування міні-котелень.
Результати проекту будівництва міні-котелень у закладах освіти – економія енергоносіїв та коштів.
Цільові групи проекту - загальноосвітні та дошкільні заклади освіти м. Рівне.
Обсяг коштів, необхідних для реалізації проекту та джерела фінансування.
Загальна вартість проекту - 5 530 000 грн.:
- кошти інвесторів – 5 000 000 грн.
- кошти місцевого бюджету - 500 000 грн.
- кошти організацій-партнерів – З0 000 грн.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
