180818 (628813), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Таблиця 7. Показники, що характеризують виробництво продукції підприємствами галузей виробничої сфери в загальному обсязі валової продукції
| Галузі виробничої сфери | Плановий обсяг валової продукції | Фактичний обсяг валової продукції | Відхилення, млн.грн. | Виконання планових завдань,% | ||
| млн. грн. | % | млн. грн. | % | |||
| Промисловість. Усього в т.ч.: | 1000 | 50 | 989,4 | 51 | -10,6 | 98.94 |
| - паливно-енергетичний комплекс | 320 | 16 | 326,4 | 12 | 6.4 | 102.00 |
| - машинобудування | 400 | 20 | 392 | 20 | -8 | 98.00 |
| - легка промисловість | 100 | 5 | 100 | 5 | 0 | 100.00 |
| - обробна промисловість | 180 | 9 | 171 | 8 | -9 | 95.00 |
| Транспорт | 400 | 20 | 416 | 21 | 16 | 104.00 |
| Будівництво | 210 | 10 | 178,5 | 9 | -31.5 | 85.00 |
| Побутове обслуговування | 380 | 19 | 342 | 17 | -38 | 90.00 |
| Усього | 1990 | 100,00 | 1925,9 | 100,00 | -64.1 | 96.78 |
Визначивши фактичне виконання плану виробництва продукції підприємствами галузей виробничої сфери ми бачимо що лише паливно-енергетичний комплекс і транспорт перевиконали своій плановий осяг це на102% і104%,легка промисловість виконала свій плановий обсяг на100%,а решта не вклалися в плановий обсяг.
Це означає що більша частина галузей не виконала свій плановий обсяг валової продукції у повному обсязі з різних причин
8. Визначаємо відхилення фактичної суми відрахувань на забезпечення мінімальних, але достатніх умов для утримання соціальних потреб населення міста від планової. Для цього необхідно використати дані про планову та фактичну суму відрахувань на утримання галузей соціальної сфери, які розраховані в таблиці 2 і 6. Крім того, необхідно порівняти планову та фактичні суми відрахувань на утримання соціальної сфери з сумою опти-мальних нормативних витрат на соціальні потреби, які визначені в таблиці 3.
Необхідно також виконати розрахунки планових завдань по відрахуванню коштів на утримання кожної галузі соціальної сфери. Для цього слід використати дані про планову, фактичну та нормативну суму відрахувань на отримання кожної галузі соціальної сфери. Результати розрахунків зводимо в таблицю 8.
Таблиця 8 Розрахунок виконання планових та нормативних завдань щодо відрахувань в бюджет на утримання соціальної сфери.
| Галузі виробничої сфери | Планова сума відрахувань на утримання галузей соціальної сфери, млн.грн. | Фактична сума відрахувань на утримання галузей соціальної сфери, млн.грн. | Сума нормативних витрат на соціальні потреби, млн.грн. | Виконання планових | Виконання нормативних | ||
| завдань | Завдань | ||||||
| % | Відхилення | % | Відхилення | ||||
| Освіта | 82,05 | 79,42 | 83,7 | 96.8 | -2,63 | 94,9 | -4,28 |
| Охорона здоров'я | 25,4 | 24,5 | 27 | 96.4 | -0.9 | 90,7 | -2,5 |
| Житлово-комунальне господарство | 37,3 | 36,1 | 37,8 | 96.8 | -1,2 | 95,5 | -1,7 |
| Культура | 3 | 2,89 | 4,05 | 96.3 | -0.11 | 71,4 | -1,16 |
| Фізкультура і спорт | 1,5 | 1,44 | 1,35 | 96 | -0.06 | 106,7 | 0,09 |
| Усього | 149,25 | 144,4 | 153,9 | 96.7 | -5,02 | 93,8 | -9,5 |
З даного графіка ми бачимо що Фактична сума відрахувань не відповідає плановій сумі відрахувань у повному обсязі.
-
-
3. Інвестиційна діяльність
Інвестиційна привабливість (країни, регіону, підприємства)
Інвестиційна привабливість може розглядатися на рівні країни, галузі, регіону, підприємства. Підприємство в цій системі є кінцевим пунктом вкладення засобів, де реалізуються конкретні проекти. Для стратегічного інвестора не будуть достатньо переконливими аргументи інвестування засобів, наприклад, у металургійний комбінат, якщо розвиток цієї галузі в масштабах міжнародної економіки знаходиться в кризовому стані. Також, незважаючи на всю фінансову вигідність проекту, ризик політичної й економічної нестабільності в державі зведе нанівець будь-які зусилля по залученню інвесторів. Розглянемо умови формування інвестиційної привабливості країни, що є найбільш загальними при виборі і реалізації міжнародних проектів.
Інвестиційна привабливість країни. У економічній літературі існують різні підходи до визначення інвестиційної привабливості, або інвестиційного клімату, держави як сукупності політичних, правових, економічних і соціальних умов, що забезпечують інвестиційну діяльність вітчизняних і закордонних інвесторів. У найбільше загальному вигляді, не вдаючись до аналізу цих підходів, можна уявити систему визначальних чинників, згрупованих у такий спосіб:
а) політико-правове середовище, що характеризується політичною стабільністю суспільства, наявністю і стабільністю нормативної бази підприємницької і інвестиційної діяльності, гарантією рівності форм власності й інвестицій у перехідний період та ін.; Так, наприклад, політична нестабільність в Росії приводить до нестабільності валют в Епропі.
б) економічне середовище, або стабільність національної валюти, темпи росту інфляції, режим оподатковування і валютного регулювання, стан фондового ринку і фінансово-кредитної системи, ємність і платоспроможність внутрішнього ринку;
в) ресурси і інфраструктура, соціально-культурне середовище, екологія.
До числа найбільш відомих західних систем оцінок інвестиційної привабливості і ризику належать рейтинги Institutional Investor, Euromoney, Business Environment Risk Index (BERI).
Рейтинг Institutional Investor оцінює насамперед кредитоспроможність країн і складається при участі експертів 100 провідних міжнародних банків.
Рейтинг Euromoney базується на дослідженні таких груп індикаторів:
-
ринкових - 40 %;
-
кредитних - 20 %;
-
політико-економічних, що включають у себе політичний ризик, економічний стан і прогноз економічного розвитку - 40 %.
У рейтингу BERI оцінюється політична стабільність, ставлення закордонних інвестицій, націоналізація, девальвація, платіжний баланс, темпи економічного зростання, витрати по заробітній платі, продуктивність праці, інфраструктура, умови коротко- і довгострокового кредитування й ін.
Результати експертних оцінок, проведених у 1990-х роках, свідчать про достатньо низьку привабливість України. У різноманітних рейтингах їй приділяється місце від 120-го до 150-го серед держав світу. Невисоке положення займає Україна і серед країн із перехідною економікою.
Міжнародна практика вибору держави-реципіента крім оцінки загального інвестиційного клімату базується також на урахуванні специфічних особливостей самого проекту, ступені розвитку даної держави. Так, при реалізації міжнародних проектів, пов'язаних із виконанням масштабних будівельних робіт, здійснюваних при сприянні Всесвітнього банку, чинники, що впливають на прийняття рішень, систематизуються по категоріях країн: що розвиваються, середнього рівня розвитку, розвинуті.
Аналіз поданих оцінних чинників дозволяє віднести Україну в цілому до категорії країн із середнім рівнем розвитку. Проте при всіх інших сприятливих обставинах невирішеність проблеми власності на землю різко знижує її привабливість як об'єкта довгострокових вкладень. Крім того, до чинників, що дестабілізують економіку України, можна віднести тягар податкового законодавства, обмеження, пов'язані з рухом капіталу, нерозвиненість фондового ринку, складне фінансове положення більшості підприємств. Проте Україна має потужний, промислово-розвинений виробничий потенціал, розвинену інфраструктуру, вигідне географічне положення. Позитивний вплив мали проведена грошова реформа, стабілізація національної валюти і керованість інфляційними процесами. За рівнем економічного потенціалу, як свідчать експертні оцінки, Україна входить у число перших п'ятьох країн Європи, а по ефективності його використання знаходиться в другій сотні країн світу. Світовий досвід свідчить, що країни з перехідною економікою не в змозі самостійно вийти з економічної кризи без притягнення й ефективного використання іноземних інвестицій, Акумулюю чи капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій і менеджменту, іноземні інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, але і роблять динамічними інші чинники в розвитку ринків товарів і послуг. Крім того, іноземні інвестиції сприяють мірам макроекономічної стабілізації, дозволяють вирішувати багато соціальних проблем цього періоду. В цілому розвитку українсько-закордонної інвестиційної діяльності властиві: визначена динаміка; розширення масштабів, видів і сфер діяльності; географічна диверсифікація. Основними формами залученням інвестицій у 1990-х роках є внески у формі рухомого і нерухомого майна (біля 65 %) і грошові внески (біля 25 %).
Галузева структура іноземних інвестицій формується в основному за рахунок внутрішньої торгівлі, харчової промисловості, машинобудування і металообробки, фінансових послуг. Серед інших галузей відносно вагомі наука, охорона здоров'я, побутове обслуговування, зовнішня торгівля, будівництво, хімічна промисловість.















