179254 (628142), страница 2
Текст из файла (страница 2)
2.1 Результативна та факторні ознаки досліджуємої статистичної вибірки
Другою стадією статистичного дослідження є статистичне зведення і групування, оскільки після збору даних, ми повинні їх звести, згрупувати для обробки.
-
Зведення – це комплекс послідовних операцій по узагальненню конкретних поодиноких факторів, які утворюють сукупність, для виявлення типових рис і закономірностей, що належать досліджуваному явищу в цілому. Зведення може бути просте і складне.
Просте зведення – це простий підрахунок підсумків первинних статистичних даних.
Складне зведення передбачає групування, види групувальної ознаки, встановлення меж групування, підрахунок групових і узагальнюючих підсумків, а також викладення результатів зведення у вигляді таблиць чи графіків.
Одним із найважливіших методів статистики є групування. Під групуванням в статистиці розуміють розподіл одиниць статистичної сукупності на групи, однорідні в якому-небудь суттєвому відношенні.
Тому в статистиці групування використовується для вирішення різних завдань, таких як, наприклад:
-
визначення і вивчення структури і структурних зрушень сукупності;
-
виявлення соціально-економічних типів явищ і процесів;
-
виявлення і характеризування зв'язків і залежностей між явищами та їх ознаками (таке дослідження має назву аналітичної функції групування).
Відповідно до цих трьох функцій розрізняють різні види групування: структурні, типологічні і аналітичні.
Групування, в результаті якого виділяють однорідні групи або типи явищ, як вираз конкретного суспільного процесу називаються типологічними.
Структурними групуваннями називаються групування, які характеризують розподіл одиниць однотипної сукупності за будь-якою ознакою. Типологічні і структурні групування дуже близькі один до одного: типологічні групування виділяють самі типи, а структурні – вказують питому вагу окремих типів у загальній масі.
Аналітичні групування – це групування, які визначають взаємозв'язок між різними ознаками одиниць статистичної сукупності. За допомогою такого групування можна виявити певні взаємозв'язки між факторними і результативними ознаками. Аналітичні групування є дуже складними і для того, щоб зрозуміти, як вони будуються, необхідно чітко виділити факторні і результативні ознаки в досліджуваному явищі.
Групування можуть бути прості і комбіновані. Прості групування – це такі групування, які здійснені на підставі однієї ознаки. Комбіновані групування – це групування, які здійснені за двома і більше ознаками.
Комбінаційні групування дають можливість комплексного характеризування досліджуваного явища чи процесу.
Для того, щоб зробити групування за кількісною ознакою, необхідно визначитися з кількістю груп та з інтервалом групування.
Величина інтервалу
,
де xmax максимальне значення, xmin – мінімальне значення, n – кількість груп сукупності.
Таблиця 2.1. Ранжування вибірки за першою факторною ознакою Xi
Таблиця 2.2. Ранжування вибірки за другою факторною ознакою Xj
Таблиця 2.3. Ранжування вибірки за результативною ознакою Y
Рис. 2.1. – Попередній графічний аналіз функціональних зв’язків в ранжованих вибірках
2.2 Группування результативної та факторних ознак
Таблиця 2.4. Інтервальний варіаційний ряд розподілу результативної ознаки
| № групи | Групи за рівнем надою на 1 корову в ц | Частоти | Накопичувальні частоти |
| 1 | 31,3–33,8 | 3 | 3 |
| 2 | 33,8–36,3 | 8 | 11 |
| 3 | 36,3–38,7 | 16 | 27 |
| 4 | 38,7–41,2 | 3 | 30 |
| 30 |
Таблиця 2.6. Показники середніх величин інтервалів группування
| Проектне завдання №72 (ранжування по результативній ознаці Y) | |||
| № п/п | Витрати кормів на 1 корову, ц корм. один. | Вихід телят на 100 корів, голів | Надій на 1 корову, ц |
| Xi | Xj | Y | |
| Група 4 (38,7–41,2) | |||
| Середні значення по групі 4 | 40,6 | 96,3 | 39,9 |
| Група 3 (36,3–38,7) | |||
| Середні значення по групі 3 | 39,8 | 93,5 | 37,6 |
| Група 2 (33,8–36,3) | |||
| Середні значення по групі 2 | 37,3 | 93,5 | 35,7 |
| Група 1 (31,3–33,8) | |||
| Середні значення по групі 1 | 36,7 | 90,7 | 32,5 |
| Середні значення по сукупності | 38,9 | 93,5 | 36,8 |
Таблиця 2.5. Розподіл вибірки на групи за інтервалами результативної ознаки
3. Статистична оцінка продуктивності ВРХ та факторів, що на неї впливають
3.1 Ряди розподілу та їх графічне зображення (огіва, кумулята, гістограма, полігон)
Рис. 3.1. – Графічне зображення статистичних показників розподілу в групах ряду результативної ознаки Y
3.2 Узагальнюючі показники рядів розподілу, прості та зважені середні величини
Середня величина – це узагальнюючі показник, які характеризують рівень варіруючої ознаки в якісно однорідній сукупності.
Сукупність, яку ми збираємося характеризувати середньою величиною повинна бути:
1) якісно однорідною, однотипною;
2) складатися з багатьох одиниць.
Середні величини можуть бути абсолютними або відносними залежно від вихідної бази. Середні можуть бути прості і зважені.
Найбільш простим видом середніх величин є середньоарифметична проста:
, (3.1)
де n – кількість одиниць сукупності,
x – варіруюча ознака.
Вона застосовується в тому випадку, коли у нас варіруюча арифметична ознака має різні значення, і є незгруповані дані.
Якщо ж ми маємо згруповані дані, або варіруюча ознака зустрічається декілька раз, то застосовується середня арифметична зважена.
, (3.2)
де x – варіруюча ознака,
f – абсолютна кількість повторення варіруючої ознаки.
В табл. 3.1, використовуючи дані розрахунків табл. 2.4–2.5, наведені результати розрахунку середньозваженої середньої величини результативної ознаки Y – середньорічних надоїв молока на 1 корову.
Таблиця 3.1. Розрахунок зважених середніх, моди та медіани методом моментів
| № групи | Групи за рівнем надоїв на 1 корову, ц | Частоти f | Центр інтервалу групи Yk | Yk-Y4 | (Yk-Y4)/4 | (Yk-Y4)/4*f | Yk*f | |Y-Yср| | |Y-Yср|*f | |Y-Yср|^2 | |Y-Yср|^2*f |
| 1 | 31,3–33,8 | 3 | 32,47 | -7,40 | -1,85 | -5,55 | 97,40 | 4,35 | 13,06 | 18,95 | 56,85 |
| 2 | 33,8–36,3 | 8 | 35,68 | -4,19 | -1,05 | -8,38 | 285,40 | 1,15 | 9,16 | 1,31 | 10,49 |
| 3 | 36,3–38,7 | 16 | 37,64 | -2,23 | -0,56 | -8,92 | 602,20 | 0,82 | 13,08 | 0,67 | 10,69 |
| 4 | 38,7–41,2 | 3 | 39,87 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 119,60 | 3,05 | 9,14 | 9,28 | 27,85 |
| Разом | 30 | -22,85 | 1 104,60 | 44,44 | 105,88 | ||||||
| Момент першого порядку | -0,76 | ||||||||||
| Середня способом моментів | 36,82 | ||||||||||
| Середня арифметична зважена | 36,82 | ||||||||||
| Мода в 3 групі | 36,89 | ||||||||||
| Медіана в 3 інтервалі | 36,92 | ||||||||||
| Середнє лінійне відхилення | 1,48 | ||||||||||
| Дисперсія | 3,53 | ||||||||||
| Середнє квадратичне відхилення | 1,88 | ||||||||||
| Коефіцієнт варіації | 5,10 | ||||||||||
3.3 Мажорантність середніх показників та обчислення моди і медіани способом моментів
До середніх структурних відносяться дві величини, які називаються «мода» і «медіана».















