179231 (628140), страница 2
Текст из файла (страница 2)
– це передбачено чинними актами законодавства;
– ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;
– постачальником продукції зроблено заяву про відповідність продукції цим стандартам.
Державні стандарти України затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання, а державні стандарти в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів – спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з будівництва та архітектури.
Державні стандарти України підлягають державній реєстрації в центральному органі виконавчої влади з питань технічного регулювання і публікуються українською мовою з автентичним текстом російською мовою.
Галузеві стандарти розробляються на продукцію за відсутності державних стандартів України чи у разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.
Обов'язкові вимоги галузевих стандартів підлягають безумовному виконанню підприємствами, установами і організаціями, що входять до сфери управління органу, який їх затвердив. [4]
Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок розробляються у разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів. Ці стандарти можуть використовуватися на основі добровільної згоди користувачів.
Стандарти не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних стандартів України і підлягають державній реєстрації в центральному органі Виконавчої влади з питань технічного регулювання.
Порядок розроблення, затвердження та використання цих стандартів установлюється органом, до сфери управління якого входять підприємства, установи і організації, статутними органами науково-технічних та інженерних товариств і спілок, до компетенції яких належать питання організації робіт із стандартизації.
Майнова частина авторських прав на нормативні документи належить органам, що їх затвердили.
Відповідно ст. Декрету КМУ «Про стандартизацію та сертифікацію» технічні умови містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником) і споживачем (замовником) продукції.
Для організації інформування споживачів (замовників) про номенклатуру та якість продукції, що випускається, контролю відповідності технічних умов обов'язковим вимогам державних, а в передбачених законодавством випадках – галузевих стандартів технічні умови на продукцію та зміни до них підлягають державній реєстрації в територіальних органах центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання. Технічні умови та зміни до них, які не пройшли державної реєстрації, вважаються недійсними. [15]
За державну реєстрацію технічних умов і змін до них справляється реєстраційний збір, розмір якого встановлює центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання за погодженням з Міністерством економіки України.
Стандарти підприємств розробляються на продукцію, що використовується лише на конкретному підприємстві.
Майнова частина авторського права на технічні умови і стандарти підприємств належить підприємствам або органам, що їх затвердили.
Стандартизація продукції здійснюється за певними принципами, основними з яких є:
-
урахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності та. ефективності виробництва для виготовлювача, користі та безпеки для споживачів і держави в цілому;
-
гармонізація з міжнародними, регіональними, а у необхідних випадках – з національними стандартами інших країн;
-
взаємозв'язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів; придатність останніх для сертифікації продукції;
-
участь у розробці нормативних документів усіх зацікавлених сторін-розробників, виготовлювачів, споживачів, органів державної виконавчої влади;
-
відкритість інформації щодо діючих стандартів та програм робіт по стандартизації з урахуванням чинного законодавства.
Результати стандартизації знаходять відображення у спеціальній нормативно-технічній документації. Основними її видами є стандарти і технічні умови – документи, що містять обов'язкові для продуцентів норми якості виробу і засоби їх досягнення (набір показників якості, рівень кожного з них, методи і засоби вимірювання, випробувань, упаковки, транспортування і зберігання продукції). Застосовувана на підприємствах нормативно-технічна документація охоплює певні категорії стандартів, які відрізняються ступенем жорстокості вимог до виробів і сукупністю об'єктів стандартизації.
Найбільш жорсткі вимоги щодо якості містяться у міжнародних стандартах, які розроблюються Міжнародною організацією стандартизації – ICO і використовуються для сертифікації виробів, що експортуються у інші країни і реалізуються на світовому ринку. Нині існують міжнародні стандарти ICO серії 9000.
Галузеві стандарти розробляють на ту продукцію, на яку відсутні державні стандарти України, або у випадку необхідності установлення вимог, що доповнюють чи перевищують останні в державних стандартах, а стандарти науково-технічних та інженерних товариств – на випадок потреби розповсюдження результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів. Остання категорія нормативних документів може використовуватись на засадах добровільної згоди відповідних суб'єктів діяльності. Технічні вимоги містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготовлювачем) і споживачем (замовником) продукції. Вони регламентують норми і вимоги щодо якості тих видів продукції, для яких державні або галузеві стандарти не розробляються та які виготовляються на замовлення окремих підприємств, а також нових видів виробів на період їх освоєння виробництвом. [15]
Стандарти підприємств виокремлюють у самостійну категорію умовно (без правової основи). Вони розробляються підприємствами за власною ініціативою з метою конкретизації вимог до продукції і самого виробництва, що містяться звичайно у інших видах нормативно-технічної документації. Об'єктами стандартизації на підприємствах можуть бути окремі деталі, вузли, складальні одиниці, оснащення і інструмент власного виготовлення, певні норми у галузі проектування виробів, організації та управління виробництвом тощо. Такі стандарти використовуються для створення внутрішньої системи управління якістю праці і продукції.
Стандарти і технічні умови – це документи динамічного характеру. Вони повинні періодично переглядатись і уточнюватись з урахуванням інноваційних процесів і нових вимог споживачів до проектованої продукції. Сучасні напрямки удосконалення стандартизації зводяться до розробки державних і міжнародних стандартів не на кожний конкретний виріб, а групи однорідної продукції, а також включення до них обмеженої кількості показників, що характеризують найбільш суттєві якісні характеристики. Це дасть можливість істотно зменшити кількість одночасно функціонуючих стандартів, спростити їх зміст і здешевити весь процес стандартизації.
Якість – це об'єктивний чинник, що пояснює багато глибинних причин наших економічних і соціальних труднощів, зниження темпів економічного розвитку за останні десятиліття. А також це причини підвищення ефективності виробництва і рівня життя в розвинених країнах Заходу.
Якість товару, його експлуатаційна безпека і надійність, дизайн, рівень після продажного обслуговування є для сучасного покупця основними критеріями при здійсненні покупки, і отже, визначають успіх або поразку підприємства-виробника та діяльність на ринку. Якість є найбільш ефективним засобом задоволення потреб споживачів та одночасно з цим засобом зниження виробничих видатків. Тому сучасна ринкова економіка ставить принципово нові вимоги до якості продукції, що виробляється. Це пов'язано з тим, що зараз процвітання будь-якої фірми, її стійке положення на ринку товарів і послуг визначаються рівнем конкурентоспроможності [8].
У свою чергу, конкурентоспроможність пов'язана з дією декількох десятків чинників, серед яких можна виділити два основних – рівень ціни та якості продукції. При цьому якість продукції поступово виходить на перше місце. Продуктивність праці, економія всіх видів ресурсів також поступаються місцем якості. Якості – це сукупність властивостей і характеристик продукції, які додають їй здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби. Будучи продуктом праці, якість товару – категорія, нерозривно пов'язана як з вартістю, так і зі споживчою вартістю.
Споживча вартість характеризує здатність речі задовольняти певну потребу. Одна і та ж споживча вартість може в різній мірі задовольняти потребу. Тому якість характеризує міру споживчої вартості, міру її придатності і корисності. Отже, споживча вартість складає основу якості, а останнє відображає рівень споживчої вартості, тобто кількісне задоволення суспільної потреби в продукції. Отже, у товару, який представлений від декількох виробників, є великі шанси стати головним та стійким на ринку лише за однієї умови – відповідності ціни та якості. Саме це приховує в собі всі інші важливі характеристики: надійність, довговічність, естетику та необхідність, які всі виробники так полюбляють відображати в матеріальному виразі вартості продукту і в той же час зовсім забувають про відповідність необхідним показникам якості товару.
Зараз у всьому світі якість продукції оцінюється на основі кількісного виміру її визначальних властивостей. Сучасні наука і практика виробили систему кількісної оцінки властивостей продукції, які і дають показники якості. Поширена класифікація властивостей предметів (товарів) за групами, які дають відповідні показники якості (рис. 1.1).
| Показники якості | ||||||
| Показники призначення товару | Показники надійності | |||||
| Показники технологічності | Показники стандартизації та уніфікації | |||||
| Ергономічні показники | Естетичні показник | |||||
| Показники транспортабельності | Патентно-правові показники | |||||
| Екологічні показники | Показники безпеки | |||||
Рис. 1.1. Показники якості продукції
Показники призначення характеризують корисний ефект від використання продукції за призначенням та обумовлюють сферу застосування продукції. Для продукції виробничо-технічного призначення основним може служити показник продуктивності. Даний показник дозволяє визначити, який обсяг виробничих послуг може бути наданий за певний проміжок часу. Надійність товару – доволі складна властивість якості, що залежить від безвідмовності, ремонтопридатності, збереження властивостей і довговічності товару. Показники технологічності характеризують ефективність конструкторсько-технологічних рішень для забезпечення високої продуктивності праці при виготовленні і ремонті продукції саме за допомогою технологічності; забезпечується масовість випуску продукції, раціональний розподіл витрат матеріалів, засобів праці і часу при технологічній підготовці виробництва, виготовленні та експлуатації продукції [8].
Е
17
кономічні показники відображають взаємодію людини з виробом, його відповідність гігієнічним, фізіологічним, антропометричним і психологічним особливостям людини. Ергономічні. показники якості об'єкта використовуються при визначенні відповідності ергономічним вимогам, пред'явленим, наприклад, до розмірів, форми, кольору виробу та елементів його конструкції, до взаємного розташування елементів. Естетичні показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виконання, стабільність товарного вигляду виробу. Основу естетичних вимог складають умови раціональної композиції виробу, найважливішими з яких є відповідність форм проектованої конструкції її службовому призначенню та умовам майбутньої експлуатації, гармонійне поєднання форми виробу і технологічного змісту виконуваної ним роботи, вираження основної властивості виробу (вагомість, потужність, легкість, динамічність, швидкохідність), дотримання гармонійності, розмірних пропорцій. Патентно-правові показники характеризують патентний захист і патентну чистоту продукції та є істотним чинником при визначенні конкурентоспроможності. При визначенні патентно-правових показників слід ураховувати у виробах нові технічні рішення, а також рішення, захищені патентами в країні, наявність реєстрації промислового зразка і товарного знака як у країні-виробнику, так і в країнах передбачуваного експорту. Екологічні показники – це рівень шкідливих наслідків для довкілля, які виникають при експлуатації або застосуванні продукції. Показники безпеки характеризують особливості використання продукції з точки зору безпеки для споживача та обслуговуючого персоналу при монтажі, ремонті, зберіганні, транспортуванні, застосуванні продукції. Показники надійності, екологічності та безпеки товару – одні з найважливіших властивостей, що визначають рівень його якості. Усі ці показники за різними об'єктами регламентуються відповідними нормативними актами та документами (законами, стандартами, будівельними нормами та правилами) й оцінюються по-різному: деякі – самими виробниками, деякі – споживачами, у різних умовах, на різних етапах виробництва, реалізації чи використання продукції. Тому важливо, щоб оцінка проходила суворо по кожному з етапів для уникнення недоліків товарів у тому чи іншому показнику.















