178775 (627949), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Фактори поділяються на кількісні та якісні.

Якісні фактори - це різні речовини, різні технологічні способи, апарати, виконавці і т.д.

Хоча якісним чинникам не відповідає числова шкала в тому сенсі, як це розуміється для кількісних факторів, однак можна побудувати умовну порядкову шкалу, яка ставить у відповідність рівням якісного фактора числа натурального ряду, тобто виробляє кодування. Порядок рівнів може бути довільний, але після кодування він фіксується.

Якісним факторів не відповідає числова шкала, та порядок рівнів факторів не грає ролі.

Час реакції, температура, концентрація реагуючих речовин, швидкість подачі речовин, величина рН - це приклади найбільш часто зустрічаються кількісних факторів.

При плануванні експерименту фактори повинні бути керованими. Це означає, що експериментатор, вибравши потрібне значення чинника, може його підтримувати постійним протягом всього досвіду, тобто може керувати фактором. Планувати експеримент можна тільки в тому випадку, якщо рівні факторів підкоряються волі експериментатора.

Приклад: Ви вивчаєте процес синтезу аміаку. Колона синтезу встановлена на відкритому майданчику. Чи є температура повітря фактором, який можна включити до планування експерименту?

Температура повітря - фактор некерований. Ми ще не навчилися робити погоду на замовлення. А в плануванні можуть брати участь тільки ті фактори, якими можна управляти, - встановлювати і підтримувати на вибраному рівні протягом досвіду або змінювати за заданою програмою. Температурі навколишнього середовища в даному випадку керувати неможливо. Її можна тільки контролювати.

Щоб точно визначити фактор, потрібно вказати послідовність дій (операцій), за допомогою яких встановлюються його конкретні значення (рівні). Таке визначення фактора будемо називати операційним. Так, якщо фактором є тиск в деякому апараті, то абсолютно необхідно вказати, в якій точці і за допомогою якого приладу воно вимірюється і як воно встановлюється. Введення операціонального визначення забезпечує однозначне розуміння фактора.

З операційним визначенням пов'язані вибір розмірності фактора і точність його фіксування.

Точність виміру факторів повинна бути якомога вищою. Ступінь точності визначається діапазоном зміни факторів. При вивченні процесу, який триває десятки годин, немає необхідності враховувати частки хвилини, а у швидких процесах необхідно враховувати, можливо, частки секунди.

Фактори повинні бути безпосередніми впливами на об'єкт. Фактори повинні бути однозначні. Важко керувати фактором, який, є функцією інших факторів. Але в плануванні можуть брати участь складні фактори, такі, як співвідношення між компонентами, їх логарифми і т.п.

При плануванні експерименту зазвичай одночасно змінюється кілька факторів. Тому дуже важливо сформулювати вимоги, які пред'являються до сукупності факторів. Перш за все висувається вимога сумісності. Працює з чинників означає, що всі їх комбінації здійсненні і безпечні. Це дуже важлива вимога.

При плануванні експерименту важлива незалежність факторів, тобто можливість встановлення фактору на будь-якому рівні незалежно від рівнів інших факторів. Якщо ця умова нездійсненна, то неможливо планувати експеримент.

Таким чином, встановили, що фактори - це змінні величини, що відповідають способів впливу зовнішнього середовища на об'єкт.

Вони визначають як сам об'єкт, так і його стан. Вимоги до факторів: керованість і однозначність.

Керувати чинником - це значить встановити потрібне значення і підтримувати його постійним протягом досвіду або змінювати за заданою програмою. У цьому полягає особливість «активного» експерименту. Планувати експеримент можна тільки в тому випадку, якщо рівні факторів підкоряються волі експериментатора.

Фактори повинні безпосередньо впливати на об'єкт дослідження.

Вимоги до сукупності факторів: сумісність і відсутність лінійної кореляції. Вибране безліч факторів повинне бути досить повним. Якщо який-небудь істотний фактор пропущено, це призведе до неправильного визначення оптимальних умов або до великої помилку досвіду. Фактори можуть бути кількісними та якісними.

РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ РОЗРОБЛЕННОГО ПРИСТРОЮ

2.1 Загальний опис розробленого пристрою

В даній роботі я зробив розрахунок собівартості мікропроцесорного пристрою, на основі МК AT90S2313. Прилад має сім входів й один звуковий вихід. До кожного з входів підключена кнопка. При натисканні однієї з кнопок пристрій має видати звуковий сигнал певної частоти. Кожній кнопці повинна відповідати своя частото звукового сигналу. Якщо не одна з кнопок не нажата – пристрій має мовчати.

Напруга живлення Uж = 5В. Прилад підключається до сіті 220В.

Конструктивно пристрій виконано з 2 блоків:

• Мікропроцесорно–виконавчого модуля;

• Модуль блоку живлення;

Блоки відключаються один від одного, що робить пристрій більш комунікабельним.

Собівартість - це вираз у грошовій формі витрат на виготовлення даного продукту (пристрою). Вони діляться на прямі та непрямі.

В склад собівартості (далі кошторис) розробки входять слідуючи статті витрат:

• матеріали, покупні вироби і напівфабрикати; (В_м)

• спеціальне обладнання задля проведення розробки; (Воб)

• основна заробітна плата розробника (виконавця); (Зо)

• додаткова заробітна плата; (Зд)

• відрахування на соціальні заходи; (Сп)

• зміст і експлуатація устаткування; (Взаг)

• накладні витрати; (Н_в)

• інші витрати. (Виш).

Принципіальну схему та лістинг розробки приведено у додатках!

2.2 Розрахунок прямих витрат

До прямих витрат відносяться витрати на матеріали, купівельні вироби і напівфабрикати, транспортно-заготівельні витрати, основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників і відрахування на соціальні заходи.

Вартість матеріалів, покупних виробів та напівфабрикатів (Вм) оцінюється за діючими ринковими цінами з урахуванням транспортно-заготівельних витрат за формулою (1)

де N_MI та Nn_I - кількість матеріалів, купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів (шт.);

Ц_MI та Цn_I - вартість матеріалів, напівфабрикатів, (грн.);

Результат розрахунку Кт.з - коефіцієнт транспортно-заготовчих витрат, Ктз - (1,03... 1,05).

Таблиця 1 – Результат розрахунків по статті «матеріали, покупні вироби, напівфабрикати». Прайслист радіоелектронних товарів приведено в додатках

Транспортно-заготовчі витрати розраховуються за формулою (2)

де В_м , В_НФ , В_КВ - вартість матеріалів, напівфабрикатів, купівельних виробів(гр.);

- %транспортно-заготовчих витрат – 4%.

гр.

Розрахуємо вартість спеціального обладнання для проведення розробки. Для розробки використовується обладнання:

• програматор;

• принтер;

• персональний комп'ютер;

• свердлильний станок;

• набор інструментів (Паяльник, інструмент, мультиметр)

Таким чином у кошторис включають тільки амортизаційні відрахування за нормативами прямолінійного методу.

Вони розраховуються за формулою:

де М - кількість обладнання,

Н_А - норма амортизації (15%);

Ц _ОБ - вартість обладнання, грн.;

tn - час використання обладнання у роботі, роки.

Розрахунок амортизаційних відрахувань на спеціальне обладнання приведено в таблиці 2.

Таблиця 2 - Розрахунок амортизаційних відрахувань на спеціальне обладнання

У статті основна заробітна плата виконавців визначається витрати на оплату праці, які безпосередньо зайняті виготовленням продукту, пристрою та інші.

Приймаємо оклад виконавця - 950 грн.

Характеристики

Список файлов курсовой работы