178018 (627632)
Текст из файла
Курсова робота
Передумови „Японського економічного дива”
План
Вступ
Розділ I. Вплив реформ 40-х - 50-х років на „економічне диво”
Розділ II. Особливості організації та управління економікою
Розділ III. Місце НТР в японському „економічному диві”
Розділ IV. Експорт як ключ к підйому і успіху
Список використаної літератури
Вступ
Після нищівної поразки японського імперіалізму у Другій Світовій війні, ядерного бомбардування, колосальних репараційних зобов’язань та американської окупації, Японія як держава, та японці як нація зіткнулись з загрозою поповнити ряди країн третього світу. Але цього не сталося. Післявоєнний економічний розвиток Японії дійсно схожий на диво, але диво, яке можна пояснити законами економіки.
В період з 1949 по 1979 роки, Японія не тільки вийшла на довоєнний рівень промислового виробництва, а поступово обігнала по рівню економічного розвитку Великобританію, Францію і ФРН. Достатньо сказати, що займаючи лише 0,3 % земної сущі, на якій проживає всього 2,5 % землян, Японія виробляє більше 10 % світового валового продукту.
Актуальна дана тема тим, що реформи та перетворення які походили в японському суспільстві, у післявоєнні часи, вивели Японію на третє місце в світі по експорту товарів, друге місце в світі по об'єму валового національного продукту (ВНП) і перше місце в світі по об'єму концентрації золотовалютних фондів. Це пояснюється особливістю запровадження реформ і перетворень в японському суспільстві взагалі, і в економіці зокрема; особливістю їхньої взаємодії між собою та залучення до конкретної ситуації.
На сьогодні, японський досвід економічного розвитку, вивчається, досліджується, аналізується та запроваджується в багатьох країнах як з розвинутою економікою, так і з розвиваючою економікою.
Дана тема дуже актуальна і для України. Наша країна зараз перебуває в надзвичайно складному становищі. Як що в Японії основні фонди були зруйновані війною, то в нас вони просто майже не використовуються через низку причину. Після розпаду СРСР розірвались економічні стосунки з основними постачальниками енергоресурсів, і їхня нестача відчувається по всій країні. Тобто можна сказати, що Україна перебуває навіть у ще гіршому становищі, ніж Японія після війни. Необхідно швидко запровадити ефективні реформи, щоб вивести її з кризи. Тому вивчення японського досвіду потрібно нам для можливого використання в період структурної трансформації української економіки. Визначивши причини зростання японської економіки, ми зможемо, спираючись на цей досвід, створити свою, кращу модель виходу з кризи, впроваджуючи власні реформи.
Предмет дослідження – виступають передумови, реформи, фактори, що привели до швидкого економічного розвитку Японії у 60-ті – 80-ті роки ХХ-го ст.
Об'єкт дослідження – виступає економічний розвиток Японії у 50-ті – 80-ті роки ХХ-го ст.
Хронологічні рамки даної теми виступають 50-ті – 80-ті роки ХХ-го ст. Перші роки це відновлення до військового рівня розвитку Японії, та початок стрімкого економічного підйому. Друга дата це дата посідання Японією стабільного другого місця в світовому економічному виробництві.
Завдання даного дослідження виступає:
аналіз передумов стрімкого економічного розвитку;
аналіз факторів впливаючих на економічний розвиток;
розкрити роль реформ 40-х 50-х років в розвитку японського суспільства;
простежити особливості організації та управління економікою;
визначити особливості ставлення та відношення японців до праці, та їх роль в швидкому економічному розвитку;
аналізувати роль і місце науково-технічної революції в економічному житті Японії;
дослідити вплив та роль експорту в економіці
Дана робота має за основу наступну літературу. Підручники, де висвітлюється дана тема як складова частина історії Японії та Азіатського регіону взагалі: Васильєв Л.С. Історія Сходу. В 2-х т.; Родрігес А.М. Новітня історія країн Азії і Африки ХХ-го ст.; підручники які розглядають дану тему як складову частину світового економічного розвитку: Історія світової економіки, під ред. Поляка Г.Б., Маркової А.Н.; Економічна історія України і світу, К. 1999.
Монографії які досліджують цю тему: В. Спандарьян Деловая Япония [19.168]; Вілінскій А. Японские парадоксы [3.126.].
Статті, які досліджують окремі напрями передумов „економічного дива”, або вплив різних факторів на швидкі темпи економічного розвитку:
статті Караханової О. Японське „економічне диво”: основні аспекти [29.385-388] та Спандарьяна В. Как это удалось японцам? [18.86-89]., висвітлюють передумови та базу на яку спиралась „економічне диво”.
статті Три очерка японського досвіду керуванням економікою, Целіщев [22.131-140], та К осмислюванню досвіду економічного розвитку Японії, Дінкєвіч А. [5.86.93], висвітлюють особливості організації та керівництво японською економікою.
Статті Колеса японського прогресу, Казмін Ю. [10.36-46], та Как это удалось японцам? Спандарьян В. [18.86-98], висвітлюють питання над факторами впливу на швидкі темпи економічного розвитку.
Структура курсової роботи. Дана робота складається з вступу, з чотирьох розділів, висновків та списку літератури. Перший розділ висвітлює питання впливу реформ 40-х 50-х років на японське „економічне диво”. Другий розділ показує особливості організації та управління економікою. Третій розділ показує місце НТР в японській економіці. Четвертий розділ показує роль експорту та його вплив на японське „економічне диво”.
Розділ I. Вплив реформ 40-х - 50-х років на „економічне диво”
За тлумачним словником В. Даля диво – будь-яке явище, яке ми не можемо пояснити відомими нам законами природи. Післявоєнний економічний розвиток Японії дійсно схожий на диво, але диво, яке можна пояснити законами економіки.
В період 1960-1979 років доход на душу населення в Японії зростав із середньорічними темпами 9,4 %. При такому темпі доходи подвоюються менш ніж за 8 років. В чому ж секрет японського економічного зростання? Як змогла маленька країна, не маючи своїх енергетичних ресурсів, із зруйнованими майже всіма основними фондами вийти на провідне місце в світовій економіці? Цьому сприяло багато факторів, і в цій роботі ми спробуємо їх розкрити, пояснити та простежити наслідки.
Стартові позиції, з яких почала свій післявоєнний розвиток Японія, були дуже несприятливі. Економіка підірвана й виснажена довгою війною, великі міста та численні промислові підприємства стояли в руїнах. Рівень промислового виробництва становив 14 % від середнього передвоєнного. Населення зубожіло, не вистачало елементарних засобів для життя: продовольства, житла, роботи, енергетичних та сировинних ресурсів. [18.85]
В 1949-му році експерт окупаційної армії США Є. Аккерман бачив єдиний шлях розвитку Японії за рахунок необмеженої закордонної допомоги. В цьому випадку вона б змогла, за його розрахунками, відновити довоєнний рівень життя до кінця 70-х років.
Японці ж, розжовуючи переважно на власні сили, вже до 1951-го року відновили довоєнний рівень промисловості, а в другій половині 60-х років послідовно обійшли за рівень економічного розвитку Великобританію, Францію та ФРН.
Як це не парадоксально, але саме нищівна поразка Японії в Другій світовій війні дала потужний імпульс соціально-економічному розвитку країни, позбавила економіку Японії багато чисельних економічних і політичних перепон, які заважали вільному розвитку виробництва, дії ринкових механізмів та інтеграції Японії в світові господарські зв'язки.
Фундаментом „економічного дива” і подальшого розвитку Японії можна вважати реформи другої половини 40-х років, які здійснювались по п'ятьох напрямках.
Перший з них – розпуск дзайбацу, тобто монополістичних об'єднань, замкнених сімейних концернів (в руках тільки чотирьох найбільших з них було з концентровано 40 % національного багатства). Згідно з антимонопольним законодавством, головні компанії дзайбацу підлягали розпуску, а акції – конфіскації й відкритому продажу. Були вжиті заходи з метою не допустити відродження великих монополістичних концернів. [18.87] У 1947-му році вступив в силу закон, який забороняв монополії і забезпечував справедливі угоди та закон, що забороняв значну концентрацію економічної міці. Ці закони перешкоджали утворенню головних держательскіх компаній, картелів та інших монополістичних об'єднань, а також володінню більш ніж 25 % акцій інших компаній. [9.297]
Хоча заходи щодо ліквідації монополій не завжди були послідовними, вони з самого початку завдали значного удару по монополіям. Відтворенні пізніше корпорації вже не мали колишньої влади.
Їхня організація стала більш гнучкою, а зв'язки – рухливішими. В результаті реформи відбувся перерозподіл капіталів, почався процес утворення сучасних фінансових груп, які вступили в суперництво одна з одною.
Жорстка конкурентна боротьба позитивно вплинула на нагромадження капіталу й зростання продуктивності праці. Поряд з іншими факторами вона зумовила високі темпи зростання і є і досі однією з основ японської економічної структури на всіх рівнях підприємництва.
Другий напрямок реформ охоплював сільське господарство. До війни поміщикам належало більше половини оброблюваної землі, яку вони на кабальних умовах здавали в оренду селянам. Орендні платежі поміщики вкладали в інші галузі, оскільки вони не були зацікавленні в розвитку сільського господарства. Завдяки прийнятим законам (кінець 1946) держава викупила у поміщиків землі й продала їх дешево селянам. Орендна плата була дуже низька 1-4 % вартості врожаю (до війни – 60 %). Були введені й податкові пільги. Таким чином аграрні перетворення створили сприятливі умови для розвитку сільського господарства. У селян виникла зацікавленість робити інвестиції в технічні новинки. [9.298]
Відповідні можливості з'явилися в наслідок відсутності ренти, наявності пільгового кредитування збоку держави і сільськогосподарської кооперації. Вже на початку 50-х років рівень виробництва досягло довоєнної межі, а до 1960 року країна майже повністю забезпечувала себе основними продуктами харчування.
Земельна реформа сприятливо вплинула на господарство в цілому. Воно сприяло розширенню внутрішнього ринку завдяки зростанню виробничого і власного споживання сільських працівників, а також вирішенню проблеми робочої сили для промисловості та сфери послуг, які швидко розвивались.
Третя група реформ торкалася сфери праці і соціального забезпечення. У відповідності з прийнятими в 1946-1947 років законами, вперше був встановлений 8-ми годинний робочий день і шестиденна оплачувана відпустка. Наймачів зобов’язували оплачувати понаднормову працю, відповідати за охорону праці й виробниче навчання. Робітники отримали право на створення профспілок, ведення колективних переговорів, організацію страйків.
Реалізація цих законів створювала основу для поліпшення умов праці й відпочинку працівників, підвищення їхніх доходів. Це позитивно відбилось на зростанні продуктивності праці, вдосконаленню виробництва, збільшування особистих заощаджень, що в свою чергу, сприяло підвищенню норми накопичення й розвитку виробництва.
За свідченням американського дослідника Е. Лінкольна, „в 50-х роках японці прийшли до взаємної згоди в бажанні швидкого економічного розвитку. Люди були готові багато працювати і переносити тяготи, пов'язані з відсутністю вложень в соціальну сферу, виходячи з припущення, що це є найкращим шляхом до майбутнього розквіту. Багато японців навіть ретроспективно не гадають, що вони понесли якусь особисту жертву; у них не було іншого реалістичного вибору, крім зусередженної праці і самовіддачі, якщо країна в цілому і кожний японець зокрема бажали досягнути розквіту”[24.105]
Четверта група реформ торкалася системи освіти ,рівень якої в Японії був традиційно високий. У відповідності до закону, прийнятого в 1947-му році, тривалість обов'язкового й безкоштовного навчання збільшилася з 6-ти до 9-ти років, було введено спільне навчання дівчат та хлопців; управління шкільним навчанням децентралізовано, що привело до створення широкої мережі коледжів та інститутів для підготовки кадрів середньої ланки й підвищенню кваліфікації робітників. В подальшому завдання освіти пристосовувались до завдань соціально економічного розвитку. Високий рівень освіченості японців відіграв істотну роль в успіхах економіки. Вже в 50-ті 60-ті роки за рівнем освіти людей віком 25-34 роки Японія випередила всі розвинені країни Європи й відставала лише від США. Нині практично вся японська молодь закінчує 12-ти річку, понад третина продовжує навчання у вищих навчальних закладах. [9.298]
П'ята група реформ стосувалася фінансів і грошового обігу. В 1949-му році була здійснена реформа податкової системи Японії, проект якої був розроблений групою американських експертів на чолі з Шоупом. Суть реформи полягала в збільшені податків з метою „подолання інфляції та стабілізації економіки”. Одночасно проходив перерозподіл податкового тягаря – знижені податки на корпорації шляхом переоцінки вартості постійного капіталу, скасуванню податків на надприбуток за рахунок збільшення оподаткування трудящих. Таким чином були створенні сприятливі умови для швидкого накопичення капіталу і зростанню темпів економічного росту. [9.303]
Відтворення відбувались в умовах жорсткого державного контролю (системи державних ліцензій, фіксування цін і заробітної платні, раціонування торгівлі, регулювання діяльності кредитних інститутів тощо), але темпи зростання були не значними. Найбільшою загрозою була висока інфляція, викликана перш за все виплатою компенсацій за позиками воєнного часу та субсидіями, спрямованими у промисловість.
Програма економічної стабілізації була останньою з післявоєнних реформ, які лягли в основу подальшого поступового руху японської економіки. В наступні роки здійснювалось ще багато перетворень, але вони лише доповнили конструкцію, яка, спираючись на фундамент післявоєнних реформ, підняла Японію на рівень провідних в економічному плані країн.
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
